Найкраща світлина Києва… і спеціальна номінація від КМДА

 

Pulsatilla_patens_(L.)_Mill
Заказник «Лісники». Mariia Zykova, CC BY-SA 4.0
У номінації «Найкраще фото Києва» журі відзначило світлину користувачки Mariia Zykova, де зображено Сон розкритий. Фото зроблене у ботанічному заказнику «Лісники». Цей ботанічний заказник є природоохоронною територією у Голосіївському районі міста Києва, і є найбільшою природно-заповідною територією серед тих, які входять до складу Голосіївського національного природного парку — територія заказника становить 1110,2 гектара. Значна площа заказника лежить в заплаві річки Віта.

Нагадаємо, що всього під час цьогорічного конкурсу було завантажено понад 15 тисяч світлин. З них — 819 фотографій пам’яток природи міста Києва. Київська міська адміністрація вирішила підтримати українську частину міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» і нагородити окремо переможців у спеціальній регіональній номінації за найкраще фото Києва. Було сформовано окреме журі, куди ввійшли два представники від КМДА — Андрій Мальований, начальник управління екології та природних ресурсів КМДА, та Михайло Наконечний, генеральний директор КО «Київзеленбуд» — та вікіпедист-еколог Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України, молодший науковий співробітник Відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАНУ, член національної робочої групи з охорони природи.

Результати цієї спеціальної номінації буде оголошено у суботу, 7 жовтня, на церемонії нагородження переможців української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю», яка відбудеться у Національному науково-природничому музеї НАН України (4 поверх, Музей рослин) у Києві. До зустрічі!

UPD. від 9 жовтня 2017

Переможцями стали фото Любові Касап та Марії Зикової

 

Відзначено найкращі фото природоохоронних територій України

Українська частина проекту «Вікі любить Землю» офіційно закінчилася. 12 вересня 2015 року у Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулася церемонія нагородження авторів найкращих фотографій та найбільшої кількості сфотографованих об’єктів природно-заповідного фонду України у межах цього фотоконкурсу, і також було нагороджено переможців конкурсу статей «Пам’ятки природи у Вікіпедії».

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного природоохоронного об’єкту у світі. Цього року фотоконкурс відбувся у понад 25 країнах.

Наразі зусиллями проекту за три роки проілюстровано 30% об’єктів природно-заповідного фонду України, загальна кількість яких становить понад 8 тисяч. Деякі з них досить складно ідентифікувати. У 2013 році було завантажено понад 11 тис. світлин, у 2014 — 12 тис. фотографій, а у 2015 році уже було отримано понад 14,7 тис. знімків. Цього року у конкурсі взяли участь 172 осіб, які надіслали знімки 1694 пам’яток. Усього за три роки конкурсу участь у ньому взяли 865 учасників, сфотографовано 2470 об’єктів, завантажено понад 38,4 тис. фотографій.

Традиційні номінації конкурсу:

  • «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» у кожному з 27 регіонів України;
  • «За найкраще фото» в кожному з 27 регіонів України;
  • 10 учасників, які сфотографували найбільше пам’яток загалом;
  • 10 найкращих фотографій конкурсу.

Також цього року була спецномінація «Освітлинимо безсвітлинні», основною метою якої було заохотити фотографувати ті пам’ятки природи, які ще не були сфотографовані раніше.

З вітальним словом виступила Наталія Пересадько, заступник генерального директора Заповідника з економічної та фінансової роботи. Вона зачитала вітальні слова від Миколи Томенка, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, засновника Фонду «Рідна країна», ініціатора та організатора всеукраїнської акції «7 чудес України», який зазначив:

(…) можу сміливо казати про те, що наша країна має такий природний потенціал, якому може позаздрити будь-яка інша держава. І Ваші роботи – яскраве тому підтвердження. Отож, вітаю Вас із Вашою доброю справою і давайте разом покажемо українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом — красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо.

Також було зачитано вітальні слова пана Любомира Михайлини, українського археолога, доктора історичних наук, генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який теж привітав переможців та учасників конкурсу у стінах Заповідника.

Wiki Loves Earth 2015 Awards in Ukraine 04.JPG

Наталія Пересадько зачитує вітальні слова учасникам церемонії
Наталія Пересадько зачитує вітальні слова учасникам церемонії
Слово від члена журі конкурсу Георгія Чернілевського
Слово від члена журі конкурсу Георгія Чернілевського
Церемонією розпочалася виставка фоторобіт переможців у Лаврській дзвіниці
Церемонією розпочалася виставка фоторобіт переможців у Лаврській дзвіниці
Віталій Башкатов та його робота, що посіла перше місце на конкурсі
Віталій Башкатов та його робота, що посіла перше місце на конкурсі
Роксана Баширова, друге місце
Роксана Баширова, друге місце
Роберт Лабчук, третє місце
Роберт Лабчук, третє місце
Анна Стрижекінь, авторка роботи, яка посіла четверте місце
Анна Стрижекінь, авторка роботи, яка посіла четверте місце
Переможці за областями
Переможці за областями
Павла Мокрицького було нагороджено у спецномінації «Освітлинимо безсвітлинні»
Павла Мокрицького було нагороджено у спецномінації «Освітлинимо безсвітлинні»
Учасники конкурсу, журі та гості
Учасники конкурсу, журі та гості
Wiki Loves Earth 2015 awards in Ukraine Ilya 66.jpg

 

Wiki Loves Earth 2015 awards in Ukraine Ilya 71.jpg

Церемонією нагородження відкрилася виставка найкращих світлин заповідної природи України у Лаврській дзвіниці. Після заходу учасників запросили на екскурсію Заповідником, а також піднятися на Лаврську дзвіницю.

Херсонська область

Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0
Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0

Роботу із квітневим заповідним урочищем «Цюрупинський сосновий бір» було визначено як найкращу фотографію Херсонської області. Заповідне урочище розташоване на південно-східній околиці міста Цюрупинська, Херсонської області. Площа 290,0 га. Охороняються рослинний і тваринний світ, ландшафт, зокрема насадження сосни, білої акації та інші види рослин. Урочище має наукове, оздоровче та туристичне призначення. 1972 року бір був затверджений як пам’ятка приди місцевого значеня, а в 1983 році став заповідним урочищем.

У номінації за кількість у Херсонській області найбільше завантажила Оля Нестеренко (8 пам’яток).

Використано матеріали зі статті Цюрупинський сосновий бір у Вікіпедії.

Найкраще фото Рівненської області

Вишнева гора, © Nikolav55, CC-BY-SA 4.0
Ботанічний заказник «Вишнева гора», © Користувач:Nikolav55, CC-BY-SA 4.0

Світлина із видом на ботанічний заказник «Вишнева гора» стало найкращою фотографією Рівненської області. Заказник створено 1974 року. Він розташований у межах Рівненського району Рівненської області, біля східної околиці села Городок, що на північний захід від міста Рівного, на крейдяному пагорбі, що на правому березі річки Устя (ліва притока Горині). Охороняються близько 100 видів рідкісних степових видів рослин. Це крайня північно-західна ділянка степу в Україні. На південних схилах пагорба рослинний покрив змінюється з висотою. Біля підніжжя переважають вологолюбні рослини: шавлія лучна, гадючник шестипелюстковий, буквиця лікарська. Круті схили займає степова рослинність: вишня степова, осока низька, ковила волосиста, типчак борознистий та угруповання оману мечолистого і чебрецю Маршалла. Тут зростають півники угорські, горицвіт весняний, конюшина гірська, а також рідкісні види — ковила волосиста і ковила пірчаста, занесені до Червоної книги України.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Vyshneva hora.

У номінації за кількість в області найбільше завантажили Павло Мокрицький та Віталій Ільницький.

Використано матеріали зі статті Вишнева гора у Вікіпедії.

Полтавська область. Сонячний ранок

Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Сергій 773, CC-BY-SA 4.0
Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Користувач:Сергій 773, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Полтавської області став сонячний ранок у Гадяцькому регіональному ландшафтному парку. Парк простягається вздовж річки Псел і пониззя річки Грунь (притока Псла). На півночі межує з Сумською областю, на півдні — з Миргородським районом Полтавської області.

Парк створений 2012 року з метою збереження багатих природних комплексів, вивчення та охорона великої кількості регіонально рідкісних видів тварин і рослин. На території парку розташована єдина в Лівобережному лісостепу ділянка ялівцевого лісу. Вік деяких екземплярів досягає 100 років. Також зростають змішані ліси. У районі села Вельбівка росте близько сотні рослин, які занесені до Червоною книгою України. На прирічкових лугах зростають гладіолуси, орхідеї, на болотах трапляється біле латаття.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Hadiatskyi Park.

У номінації за кількість в області переміг Сергій Криниця, який завантажив світлини 14 пам’яток області.

Використано матеріали зі статті Гадяцький регіональний ландшафтний парк у Вікіпедії.

Тернопільщина. Квітнева снігова завія

«Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0

Квітнева снігова завія у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі стала найкращою світлиною області (автор — Микола Василечко). Сквер розташований у місті Тернопіль на бульварі Тараса Шевченка. Закладений 1957 в регулярному стилі на місці зруйнованих будинків. З’єднує Театральний майдан із вулицею Руською. Статус об’єкта природно-заповідного фонду йому було надано рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 131 від 14 березня 1977 року.

Розміщення на газонах декоративної групи надають скверові ландшафтного стилю. Переважають гіркокаштан кінський, липа звичайна, ялина звичайна та срібляста колючої форми; висаджені екзоти — тис ягідний, ясен плакучий, бундук канадський, туя західна, яблуня-райка, бархат амурський, форзиція, сніжноягідник та ін.; на газонах зростають бузок угорський, жасмин звичайний, спірея Вангутта.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Shevchenko Garden in Ternopil.

У номінації за кількість в області теж переміг Микола Василечко. Він завантажив світлини 45 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Сквер імені Шевченка (Тернопіль) у Вікіпедії.

Севастополь

«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0
«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення прибережного аквального комплексу (ПАК) біля Херсонесу Таврійського в 5-ти бальний шторм. ПАК розташований у центрі північного краю Гераклейського півострова, між бухтами Пісочною та Карантинною, на прибережній території, що зайнята античним та середньовічним містом Херсонес (нині — Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський») з прилеглою до неї акваторією Чорного моря. Західна межа визначена по існуючому молу, що відділяє Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» від пляжу «Сонячний» (бухта Пісочна). Східна межа визначена по межам існуючого яхтклубу на території Національного заповідника (бухта Карантинна).

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Chersonesus Coastal Aquatic System.

На конкурс 2015 року було завантажено світлини 8 об’єктів Севастополя. Переможцем у номінації за кількість сфотографованих об’єктів стала Наталія Бабенко, яка завантажила світлини 5 пам’яток. Також світлини із цього регіону України вантажили користувачі Мокрицький Павло, Neovitaha777, Haidamac, Klymenko Tatyana, ЯдвигаВереск, Лимар Оксана, Moahim та Jacob Stozhok.

Найкраще фото Донецької області

Білокузьминівські стовпи, © Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0
Крейдяні Білокузьминівські скелі, © Костянтин Брижниченко, CC-BY-SA 4.0

Усього під час конкурсу 2015 року було завантажено світлини 13 об’єктів Донецької області. У номінації за кількість теж переміг Костянтин Брижниченко, який завантажив світлини 5 пам’яток. Також вантажили світлини Користувач:Khoroshkov, Користувач:Nikamart, Користувач:Djp911, Користувач:Bukovynka, Користувач:Mykyta Peregrym, Користувач:BioDasha та Користувач:Wanderer777.

Найкращим фото журі визначило скелеподібне оголення верхньої крейди, м. Краматорськ, на північний схід від с. Білокузминівка, автор — Костянтин Брижниченко.

Це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною перебуває із 1972 року. Оголення сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.

Якщо скелі й оголення зовсім вільні від неї, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних рослин, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах. Усі ніші скель і межигір’я зайняті гніздами стрижів.

Археологами виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кремінців. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: The rocky outcrop of the Upper Cretaceous.

Фотографія цієї пам’ятки також була відзначена на конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році:

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам'ятка природи), © Balkhovitin, CC-BY-SA 3.0
Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам’ятка природи)
«Вікі любить Землю 2013». 3-є місце, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0

Використано матеріали зі статті Крейдяні Білокузьминівські скелі у Вікіпедії.

Київщина. Осінь в парку Олександрія

Осінь в парку Олександрія, © Сергій Криниця (Haidamac), CC-BY-SA 4.0
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України, © Сергій Криниця (Haidamac), CC-BY-SA 4.0

На Київщині найкращою фотографією стала світлина із осінньої «Олександрії», автор — Сергій Криниця.

Це державний дендрологічний парк Національної академії наук України, розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні діброві насадження. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань. Перші роботи розпочалися в 1793 році.

Багато рослин для парку завозили з Польщі, інших країн Європи і світу. Паралельно розпочалась робота з будівництва літньої резиденції графів Браницьких. «Аустерія» спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів, в тому числі Монарший павільйон, Бальна Зала та інші. З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92Х74 м. Ці будівлі були знищені в XX столітті.

Парк Олександрія є постійним об’єктом зображення художниками та фотографами. Картини з краєвидами парку можна побачити та придбати на постійно діючій виставці у Білоцерківському Будинку органної та камерної музики. У парку проходили зйомки фільму «Владика Андрей» українського режисера Олеся Янчука, а також знімалися епізоди стрічки «Дорога на Січ» (1995), в яких з’являється колонада «Луна», композиція «Руїна» та будинок адміністрації.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Oleksandria Park.

Всього із пам’яток природи Київської області у рамках конкурсу 2015 року було завантажено світлини 28 об’єктів. У номінації за кількість теж переміг Павло Мокрицький, який завантажив світлини 11 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України у Вікіпедії.

Запоріжжя. Дніпровські Пороги

Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0
Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Світлини всього 17 об’єктів Запорізької області було завантажено цього року під час конкурсу. Нагадаємо, що найбільше фотографій завантажила Дарія Ширяєва (6), яка членом журі, тож її фотографії не беруть участі у конкурсі. У номінації за кількість два учасники поки розділяють першість. Це Користувач:Nikamart та Наталія Шестакова. У них по 4 об’єкти. Користувач:FranFrank завантажив світлини 2 пам’яток, а користувачі Vadyum Manyuk, Лимар Оксана, 1Yan-Tolchek5, Bambomen та Alexey Tolmachov завантажили фото однієї пам’ятки.

Найкращою світлиною області стала робота «В очікуванні зливи» (автор — Користувач:Alexey Tolmachov). Тут зображено геологічний заказник «Дніпровські Пороги», узбережжя Хортиці біля річки Старий Дніпро.

До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати. Кристалічні породи представлені переважно гранітами, гнейсами й магматитами. У багатьох місцях вони відслонюються, утворюючи урвисті береги та скелі.

Природний комплекс заказника включає також наскельну рослинність, залишки байрачних лісів, ділянки цілинного степу і дніпровські плавні. З рідкісних трапляються ковила волосиста, ковила Лессінга, тюльпан Шренка, крокус сітчастий, астрагал мохнатоквітковий, сальвінія плаваюча, занесені до Червоної книги України. У плавнях — водяний горіх плаваючий — реліктовий вид, занесений до Червоної книги. Багатий тваринний світ. На території заказника також виявлено археологічні та історичні пам’ятки різного віку.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Dniprovski Porohy.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник) у Вікіпедії.