Найкращі фото Рівненської та Кіровоградської областей

Представляємо ще двох переможців — світлини, що отримали найбільше балів в результаті оцінювання журі серед зроблених у Рівненській та Кіровоградській областях.

Жіночій-монастир-на-території-памнятки-Острів
Острів,  село Городок, Рівненська область.  Автор: Павло Мокрицький
Світлина із видом Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир, що знаходиться на острові в межах однойменної ботанічної пам’ятки природи місцевого значення неподалік від південно-східної околиці села Городок, стала кращою у Рівненський області.

Пам’ятка природи Острів отримала свій статус з метою збереження болотно-лучної ділянки, яка охоплює пагорб і частину стариці річки Устя. Більше про пам’ятку читатйте у Вікіпедії.

Урочище Грабовате
Урочище Грабовате, Кіровоградська область. Автор: Віталій Попков.
Урочище Грабовате, що у Олександрійському районі Кіровоградської області, було  заповідане у 2013 році і являє собою бічний заліснений відріг відкритої остепненої балки «Росинської». Лісова рослинність урочища представлена мішаним листяним лісом. Фауна урочища дуже цінна в науковому відношенні. В його межах зберігся багатий та різноманітний фауністичний комплекс типовий для байрачних лісів, у складі якого представлені такі рідкісні види, занесені до Червоної книги України, як орел-карлик та степовий канюк. Урочище відзначається великим різноманіттям та щільністю гніздування лісових птахів. Тут численні горлиця звичайна, синиця велика, малинівка, славка чорноголова, ковалик-вівчарик, дрізд співочий, зяблик.

Статті у Вікіпедії про урочище ще не існує. Інформацію подано за характеристикою об’єкту у рішенні Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Карпати вражають та перемагають

Представляємо ще трьох переможців обласного рівня у конкурсі Вікі любить Землю 2016.

Захід сонця на вершині скелі Соколине око
«Захід сонця на вершині скелі Соколине око», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков
Світлина, зроблена на території геологічної пам’ятки природи «Протяті Камені» стала переможцем у Чернівецькій області.

Ця група мальовничих скель розташована в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини села Хорови.

Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва — Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око (максимальна відносна висота — 40 м). У ній в результаті ерозії утворилася кам’яна арка, що нагадує око. На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки бл. 70 см.

Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський
Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський, Івано-Франківська область. Автор: Khoroshkov
Найкращою фотографією з Івано-Франківської області цьогоріч стала світлина обсерваторії «Білий слон» на горі Піп Іван Чорногорський.

Карпатський національний природний парк, у якому зроблене це фото — перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. У межах його нинішньої території було створено резерват ще у 1921 році, а зараз його площа складає 50,5 тис. га.

У високогірних ландшафтах парку і його захисній зоні збереглася найбільша кількість ендемічних та реліктових видів карпатської флори, включення цих ландшафтів в заповідну зону забезпечує надійне збереження та відновлення цінного генофонду. Більше про парк можна почитати, як завжди, у Вікіпедії.

Казковий водоспад
«Казковий водоспад», Закарпатська область. Авторка: Катерина Красницька
Ще одне карпатське фото отримує приз у фотоконкурсі «Вікі любить Землю». Це світлина водоспаду Шипіт Катерини Красницької.

Ця гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби.

Всі три фото також увійшли до десятки найкращих у конкурсі.

Найкращі фото Києва та Севастополя

Гора Носорог
Гора Носорог (Мис Айя). © Богдан Богунов, CC-BY-SA 4.0
Найкращою фотографією Севастополя стало зображення мису Айя, що входить до однойменного ландшафтного заказника в Балаклавському районі Севастополя, який з березня 2014 року знаходиться під російською окупацією.

З боку Балаклави Айя виглядає прямовисним урвищем, що виступає далеко у море, але ближче його гострий виступ на кінці нагадує ріг носорога (до слова, у Криму є ще одна гора-Носоріг, але на території ботанічного заказника «Новий Світ»).

Заказник «Мис Айя» створений 1982 року з площею території 1340 га та прилеглої акваторією.  Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Сарицького аквального комплексу.

Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідей, булатка, суничник дрібноплодий, мишачий терен причорноморський, чист кримський, скумпія, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста.

Трапляються рідкісні тварини: підковоніс великий та малий, сапсан, орлан-білохвіст, білобочка чорноморська, афаліна чорноморська, полоз леопардовий, краб кам’яний, краб мармуровий та інші.

У Севастополі знаходиться всього 12 об’єктів природно-заповідного фонду України. На конкурс 2016 року було завантажено 20 світлин 7 об’єктів Севастополя.

The Oak Ark
Дубова арка. © N.Y.efimova, CC-BY-SA 4.0
У Києві перемогла світлина Голосіївського лісу, що розташований у південній частині Києва.

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку«Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації у 1995 році.

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Див. також:

  • Найкращі фото з Києва у 2014 р., 2015 р.
  • Найкращі фото з Севастополя у 2014 р., 2015 р.

Використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області

Зимовий ранок в парку
Зимовий ранок в парку © Зисько Сергій, CC-BY-SA 4.0
Фотографія Парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому, відповідно до оцінок журі, стала найкращою серед тих, що представляють об’єкти Природно-заповідного фонду Хмельницької області у 2016 році. Автор — користувач:Zysko serhii.

Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташована на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів. Продовжити читання “Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області”

Найкраще фото Запорізької області

Свідки Вічності
Свідки Вічності © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0
Найкращою світлиною області стала робота «Свідки вічності». Автор — Користувач:Alexey Tolmachov повторив свою минулорічну перемогу у цій номінації.

На передньому плані бачимо скельний виступ Верхня Голова, що знаходиться у північній частині острову Хортиця, далі води Старого Дніпра, правобережні скелі, Арковий міст та Запоріжжя. Вже втретє фото, що представляє геологічний заказник «Дніпровські Пороги» стає найкращим в цій номінації.

Заказник «Дніпровські Пороги» створено у 1974 році на території історико-культурного заповідника «Хортиця» (тепер має статус національного) з метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінної наскальної рослинності, рідких видів рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мрд. років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник), Хортиця  у Вікіпедії.

Найкращі фото конкурсу 2016 року

Нарешті ми оголошуємо переможців у номінації «Найкраще фото». Ці десять світлин отримали найвищі оцінки від журі та їх вже передано для участі у міжнародному змаганні.

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного природоохоронного об’єкту у світі. Цього року фотоконкурс відбувся у 26 країнах. Результатом співпраці організаційного комітету Вікі любить Землю та ЮНЕСКО також став фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», що відбувся місяцем пізніше.

Яке саме місце в десятці посіли ці фото, буде оголошено у листопаді на церемонії нагородження переможців у Києві.

Казковий водоспад
«Водоспад Шипіт». Гідрологічна пам’ятка природи в Українських Карпатах. Авторка: Катерина Красницька

Вид на р. Інгулець зі Скель МОПРу
«Вид на р. Інгулець зі Скель МОДРу». Центрально-Міський район Кривого Рогу Дніпропетровської області. Автор: Сергій Рижков

Захід сонця на вершині скелі Соколине око

«Захід сонця на вершині скелі Соколине око». Геологічна пам’ятка «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков

Покинута обсерваторія
«Покинута обсерваторія». Карпатський біосферний заповідник, Івано-Франківська область. Автор: Тарас Дутка

Панорама Токівського водоспаду
«Панорама Токівського водоспаду». Кам’янський прибережно-річковий комплекс, Дніпропетровська область. Автор: Сергій Рижков

Карпатський НПП - 04 - Чорногірський Едем
«Чорногірський Едем». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Максим Присяжнюк

Buh rapids near Hrushivka 48-203-5004 DSC 4390
«Пороги Бугу біля Грушівки». Парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область. Автор: Сергій Криниця

Ранкове диво Мармаросів
«Ранкове диво Мармаросів». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Катерина Красницька

Ніч біля Соколиного ока
«Ніч біля Соколиного ока». Скеля «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков

Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський
«Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор: Микола Хорошков

Всі фото вільноліцензовані під CC BY-SA 4.0 

Див. також:
Топ-10 2014 року
Топ-10 2015 року

Сутінковий триптих

Представляємо ще трьох переможців обласного рівня, а саме найкращі світлини Миколаївської, Волинської та Одеської областей.

Buh rapids near Hrushivka 48-203-5004 DSC 4390
Південний Буг біля с. Грушівка © Сергій Криниця, CC-BY-SA 4.0
На перше місце оцінки журі вивели світлину каньйоноподібної долини Південного Бугу, зроблену Сергієм Криницею. Ділянка належить до регіонального ландшафтного парку на північному заході Миколаївської області України. Парк «Гранітностепове Побужжя» охоплює річкову долину Південного Бугу і його притоки. Площа парку — 6267 га.

Парк розташований на південному краю Українського кристалічного щита, в межах відрогів Подільської та Придніпровської височин. На території парку річка Південний Буг врізається в кристалічний масив Українського щита, в результаті чого на річці існує багато порогів. Гранітно-степове Побужжя — це справжній гірський ландшафт серед Українського степу, що утворився від залишків відрогів древніх гір, що тягнулися колись на 1000 км з північного заходу на південний схід від Словечансько-Овруцького кряжу до Приазовської височини. Гранітно-степове Побужжя характеризується унікальною екосистемою з значною кількістю реліктів та ендеміків з рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. Виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Туман на Стоході. річка Стохід. урочище "Лука"
Туман на Стоході © Юрій Кепа, CC-BY-SA 4.0
Найкраще фото Волині зроблено було на річці Стохід, де охороняється унікальний природний комплекс, оформлений у ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід». Територія заказника простягається вздовж річки Стохід, між селами Стобихва і Старі Червища і включає саму річку, десятки її рукавів, заплавні ліси, а також прибережні ліси на терасах. Через територію заказника пролягають шляхи масових міграцій птахів, яких тут щорічно пролітає до 50 тисяч. Ця територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.

Зимовий місячний вечір
В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0
 Ще одне фото, зроблене у вечірній час набрало найбільше балів серед світлин Одеської області. Діброва болотного дуба — ландшафтний заказник місцевого значення, розташований у Біляївському районі поблизу села Троїцьке. Площа заказника — 21,40 га. Заказник створено для охорони насаджень дуба звичайного у плавнях Дністра, має наукове та природоохоронне значення як місце гніздування птахів.

UPD: Інформацію про найкращу світлину Одеської області див. за посиланням.

Інформація взята зі статей у Вікіпедії.

Представники фауни — на найкращих фото областей

Представляємо ще трьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2016». На найкращих світлинах Київської, Сумської та Луганської  областей зображено представників фауни заповідних об’єктів цих регіонів.

Зимородок1
Рибалочка у Чернинському заказниику, Київська область © Ілля Смик, CC-BY-SA 4.0
На Київщині перемогло фото блакитного рибалочки у Чернинському заказнику. Рибалочка — дрібний птах родини рибалочкових, дещо більший від горобця. Населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою і комахами. В Україні гніздовий, перелітний та рідкісний зимуючий вид. Охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Чернинський заказник — об’єкт природоохоронного фонду Київської області, ландшафтний заказник місцевого значення, що розташований на теренах Вищедубечанської сільської ради і Сувидської сільської ради Вишгородського району. Створений у 2010 році в основному для збереження орнітологічного комплексу лісово-болотяного масиву.

Гадюка у Національному парку Деснянсько-Старогутський, Сумська область ©Sokolenko13, CC-BY-SA 4.0
«Гадюка була сфотографована в лісі на відкритому місці біля бази НПП в селі Стара Гута», — повідомляє опис до фото-переможця у Сумській області.  Гадюка звичайна справді є відомим представником плазунів у Національному природному парку «Деснянсько-Старогутський».  Парк цей, розташований в долині річки Десни, і його було створено у 1999 році з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Лівобережного Полісся з типовими та унікальними природними комплексами.

Бабак. Донцівський заказник
Бабак у Донцівському заказнику. © PhotoDocumentalist, CC-BY-SA 4.0
На найкращій конкурсній світлині Луганської області (а їх надійшло зовсім небагато) — тварина-символ краю — бабак, що був сфотографований у Донцівському заказнику Новопсковського району області у 2012 році.

Заказник було оголошено у тому ж 2012 році, його площа  — 298,8955 га. У ньому можна бачити типовий степовий ландшафт — схили правого берега річки Кам’янки (притока Айдару), вкриті степовою рослинністю. Місцями схили високі, стрімкі, стіноподібні, заввишки 40 — 50 м, порізані великою кількістю глибоких яруг та улоговин стоку, де відслонюється крейда. Територія заказника є цінним осередком степового біорізноманіття. Статті про заказни у Вікіпедії ще не створено.

Нагадаємо переможців цих областей минулих років: у 2014 році у Київській області перемогло фото регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», у 2015 році — парку «Олександрія», у Сумській області журі визнало в ті роки найкращими фото Тростянецького парку та Сеймського регіонального ландшафтного парку, у Луганській — Еремурусового схилу та Волнухинського заказника.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

Джарилгач переміг на Херсонщині

Dzharylhach 002
Острів Джарилгач, Херсонська область © Yunyk, CC-BY-SA 4.0
Зафіксовано зі 186.612 метрів над рівнем моря, повідомляють метадані до фото, що має найбільший рейтинг журі серед світлин з Херсонської області. Саме таким мереживом виглядає з височини острів Джарилгач, а точніше його фрагмент зі сторони однойменної затоки, зроблений у травні за допомогою безпілотного літального апарату.

Острів розташований у Каркінітській затоці Чорного моря, відділений від узбережжя материка Джарилгацькою затокою. На острові знаходиться велика кількість водойм — лиманних озер (у тому числі пересихаючих та затоплюваних морем), їх близько 200. Більшість із них солоні, лише деякі прісні.

Національний природний парк тут створено у 2009 році з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів північного Причорномор’я.

Флора парку включає близько 500 видів вищих спорових і судинних рослин. Острів є домом для таких червонокнижних рослини, як ковила днiпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий.

Фауна риб Чорного моря сформована з елементів різного походження і нараховує майже 80 видів. Також на території парку перебувають більше десятка видів крабів, більшість з яких мешкає в мілководній прибережній зоні серед заростей. Серед мешканців моря варто відзначити кам’яну та трав’яну креветки та два десятки видiв крабiв. Часто можна побачити навіть дельфiна бiлобокого, чорноморську афалiну, а також морську свиню.

Живий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі. Окрім цього, Джарилгач – місце гніздування перелітних птахів – лебедів, качок, гусей тощо – в зимові сезони їх тут збирається понад 150 тисяч.

Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0
Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0.  Найкраще фото області у 2015 році.
Плямисті олені в біосферному заповіднику «Асканія-Нова», © Павло Чегорка, CC-BY-SA 3.0
Плямисті олені в біосферному заповіднику «Асканія-Нова», © Павло Чегорка, CC-BY-SA 3.0. Найкраще фото області у 2014 році.

Використано інформацію зі статтей Джарилгач, Джарилгацький національний природний парк у Вікіпедії.

Повний загадок ліс дрімучий

Повний загадок ліс дрімучий
Повний загадок ліс дрімучий. Заказник «Конвалія» © Олександр Чорний, CC-BY-SA 4.0
Художнє фото з казковою атмосферою отримало найбільше балів серед зроблених на території Житомирської області. Автор, Олександр Чорний, брав участь у конкурсі вперше.

Фото було зроблене у ботанічному заказнику «Конвалія», що розташований у межах Коростишівського району Житомирської області, неподалік від села Царівка. Заказник було створено з метою охорони частини лісового масиву з заростями лікарської рослини — конвалії.  Крім конвалії, тут є зарості купини античної, чорниці, тонконогу, дібровної смолівки, валеріани.

У попередні два конкурсні роки у цій номінації перемагали фото скелі «Голова Чацького» – одного із символів Житомира.

© Павло Мокрицький, CC-BY-SA 3.0. Обласний фіналіст 2014 р.

Голова Чацького
© Grankovskaya, CC-BY-SA 3.0. Обласний фіналіст 2015 р.
Безсумнівно, історія створення фотографії може бути так само (а може і більш) цікавою,  як і зображений об’єкт чи інформація, яку вона несе. Що було стимулом: конкурс чи інші приводи або завдання? Чи передувала появі світлини певна робота з планування та пошуку можливостей для її виконання?  Процес зйомки перетворився на пригоду? Закликаємо авторів-переможців ділитися відповідями на ці чи інші питання та розповідати свої історії. Ми із радістю їх опублікуємо!

Адреса оргкомітету wleAt sign.svgwikimedia.in.ua