Київщина. Осінь в парку Олександрія

Осінь в парку Олександрія, © Сергій Криниця (Haidamac), CC-BY-SA 4.0
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України, © Сергій Криниця (Haidamac), CC-BY-SA 4.0

На Київщині найкращою фотографією стала світлина із осінньої «Олександрії», автор — Сергій Криниця.

Це державний дендрологічний парк Національної академії наук України, розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні діброві насадження. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань. Перші роботи розпочалися в 1793 році.

Багато рослин для парку завозили з Польщі, інших країн Європи і світу. Паралельно розпочалась робота з будівництва літньої резиденції графів Браницьких. «Аустерія» спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів, в тому числі Монарший павільйон, Бальна Зала та інші. З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92Х74 м. Ці будівлі були знищені в XX столітті.

Парк Олександрія є постійним об’єктом зображення художниками та фотографами. Картини з краєвидами парку можна побачити та придбати на постійно діючій виставці у Білоцерківському Будинку органної та камерної музики. У парку проходили зйомки фільму «Владика Андрей» українського режисера Олеся Янчука, а також знімалися епізоди стрічки «Дорога на Січ» (1995), в яких з’являється колонада «Луна», композиція «Руїна» та будинок адміністрації.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Oleksandria Park.

Всього із пам’яток природи Київської області у рамках конкурсу 2015 року було завантажено світлини 28 об’єктів. У номінації за кількість теж переміг Павло Мокрицький, який завантажив світлини 11 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України у Вікіпедії.

Підсумки номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

Стариці Дністра (Миколаївський район біля с. Верина, Львівська область). Автор — Мокрицький Павло
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Цього року у рамках конкурсу було завантажено фотографії 704 об’єктів, які раніше були «безсвітлинні» у вікіпроектах. Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні», ініційованій партнерами конкурсу Національним екологічним центром України та Дружиною охорони природи «Зелене Майбутнє» [1]:

Місце, автор К-ть пам’яток К-ть фото
1. Користувач:Мокрицький Павло 200 203
2. Користувач:ЯдвигаВереск 106 183
3. Користувач:Bukovynka 100 138
4. Користувач:Vadyum Manyuk 65 178
5. Користувач:Сарапулов 55 190
6. Користувач:Haidamac 35 43
7. Користувач:Alina Vozna 28 32
8. Користувач:Микола Василечко 22 892
9. Користувач:Krasnickaja Katya 21 53
10. Користувач:Neovitaha777 21 32
Волосовецька дача (Хмельницький район, Хмельницька область). Автор — Користувач:ЯдвигаВереск
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Чемернарський Нижній Гук (Вижницький район, Чернівецька область). Автор — Користувач:Bukovynka
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Техногенне озеро в одному із затоплених кар’єрів заказника «Візирка» (Дніпропетровська область). Автор — Користувач:Vadyum Manyuk
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
«Дуб ополченський», Голосіївський район, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора» (Київ). Автор — Користувач:Сарапулов
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Заказник «Старотясминський» (Черкаська область). Автор — Користувач:Haidamac
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Заказник «Моломолинцівський» (Хмельницька область). Автор — Користувач:Alina Vozna
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Гідрологічний заказник «Горішньоівачівський» — південна частина водойми в с. Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області. Автор — Користувач:Микола Василечко
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
«Тилігульський пересип», Комінтернівський р-н, Сичавська сільська рада, пересип Тилігульського лиману і прилегла акваторія лиману й моря. Автор — Користувач:Krasnickaja Katya
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Надітичі, Миколаївський район Львівської області. Автор — Користувач:Neovitaha777
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Повна таблиця з результатами тут.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Найкраще фото Кіровоградщини

Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0
Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Кіровоградської області журі визнало фотографію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк 50 років Жовтня» Наталії Шестакової.

Парк 50 років Жовтня — приватний комерційний парк відпочинку з атракціонами та зеленою зоною у Кіровограді.

Площа парку 44,2 га. Розташований на захід від центральної частини міста, між вулицями Героїв Сталінграда, Волкова та проспектом Правди.

1958 року на околиці Кіровограда було створено мальовничий парк, який став легенями міста, окрасою і популярним місцем для відпочинку жителів. Було висаджено близько 50 видів дерев та кущів. 1972 року парку було надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. На території парку створено невелику зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення. На момент відкриття в парку було 7 атракціонів.

2001 року підприємство «Корпорація XXI сторіччя» почало відродження паркової зони, яка в попередні роки була запущена. Основною метою було зберегти всі досягнення, створити ландшафт зеленої зони, реставрувати наявні атракціони і придбати нові, побудувати дитячі майданчики та місця відпочинку. Дендропарк створено для забезпечення повноцінного відпочинку всіх вікових груп.

Сьогодні в дендропарку понад 40 атракціонів. Усі атракціони відповідають технічним стандартам і проходять державну сертифікацію. Атракціони поділяються на три умовні групи: дитячі, сімейні та екстремальні. 2007 року побудовано стаціонарну криту сцену.

Однією з родзинок парку є тисячі тюльпанів. До 70-річчя області висаджено алею туй.

Використано матеріали зі статті «Парк 50 років Жовтня (Кіровоград)» у Вікіпедії.

Запоріжжя. Дніпровські Пороги

Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0
Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Світлини всього 17 об’єктів Запорізької області було завантажено цього року під час конкурсу. Нагадаємо, що найбільше фотографій завантажила Дарія Ширяєва (6), яка членом журі, тож її фотографії не беруть участі у конкурсі. У номінації за кількість два учасники поки розділяють першість. Це Користувач:Nikamart та Наталія Шестакова. У них по 4 об’єкти. Користувач:FranFrank завантажив світлини 2 пам’яток, а користувачі Vadyum Manyuk, Лимар Оксана, 1Yan-Tolchek5, Bambomen та Alexey Tolmachov завантажили фото однієї пам’ятки.

Найкращою світлиною області стала робота «В очікуванні зливи» (автор — Користувач:Alexey Tolmachov). Тут зображено геологічний заказник «Дніпровські Пороги», узбережжя Хортиці біля річки Старий Дніпро.

До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати. Кристалічні породи представлені переважно гранітами, гнейсами й магматитами. У багатьох місцях вони відслонюються, утворюючи урвисті береги та скелі.

Природний комплекс заказника включає також наскельну рослинність, залишки байрачних лісів, ділянки цілинного степу і дніпровські плавні. З рідкісних трапляються ковила волосиста, ковила Лессінга, тюльпан Шренка, крокус сітчастий, астрагал мохнатоквітковий, сальвінія плаваюча, занесені до Червоної книги України. У плавнях — водяний горіх плаваючий — реліктовий вид, занесений до Червоної книги. Багатий тваринний світ. На території заказника також виявлено археологічні та історичні пам’ятки різного віку.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Dniprovski Porohy.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник) у Вікіпедії.

Дніпропетровська область: мартини на озері Солоний Лиман

Мартини на озері Солоний Лиман, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Гніздова колонія мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Це фото отримало відзнаку «Якісне зображення» на Вікісховищі

Цього року у конкурсі було завантажено фотографії 87 об’єктів Дніпропетровської області. У номінації за кількість переміг Користувач:Vadyum Manyuk, який завантажив світлини 76 пам’яток. Також вантажили користувачі WDKeeper, Сергій Рижков, Berry90192711Kottl, Mykyta Peregrym, Rozmari2015, Platonovmaks, Павло Дінець, Pasha Chegorka та Y.ze3apb.

Фотографія, що зображує гніздову колонію мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману (автор — Сергій Рижков) стала найкращим фото Дніпропетровської області.

Солоний Лиман — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Новомосковського району Дніпропетровської області, на північний захід від села Новотроїцьке. Заказник створений в 1980 році для охорони природи однойменного озера з острівцями та прилеглими ділянками в долині річки Самари. Площа і глибина озера значно змінюються протягом року, влітку воно подекуди пересихає. Вода солонувата.

Флора заказника відноситься до солончакового та приморського типу. На берегах озера росте ряд рідкісних представників цих типів — галофітів.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Landscape Reserve Solonyi Lyman.

Використано матеріали зі статті Солоний Лиман у Вікіпедії.

Волнухинський заказник: найкраще фото Луганської області

Волнухинський заказник, © Микита Перегрим, CC-BY-SA 4.0
Волнухинський заказник, © Микита Перегрим, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Луганщини стала світлина, яка зображує Волнухинський заказник, автор — Микита Перегрим.

Це ботанічний заказник місцевого значення, утворений 30 грудня 2010 року рішенням Луганської обласної ради № 2/24 «з метою збереження типових для цього регіону степових природних ландшафтів, охорони рослинного світу». Серед видів, що занесені до Червоної книги України: ковила волосиста (Stipa capillata), пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), шафран сітчастий (Crocus reticulatus), тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), сон лучний (Pulsatilla pratensis).

Заказник також постраждав в результаті бойових дій під час війни на сході України.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Volnukhynskyi Reserve.

Всього із пам’яток природи Луганської області у рамках конкурсу 2015 року було завантажено світлини 14 об’єктів. У номінації за кількість теж переміг Микита Перегрим, який завантажив світлини 12 пам’яток. Також вантажили користувачі BioDasha, Nikamart та Dymov d.

Використано матеріали зі статті Волнухинський заказник у Вікіпедії.

Визначена найкраща десятка конкурсу 2015 року

Нарешті ми можемо представити десять найкращих світлин цьогорічного конкурсу «Вікі любить Землю»!

Журі визначилося із вибором десяти найкращих фотографій природно-заповідного фонду України. Серед цих фотографій буде визначене найкраща світлина пам’ятки природи в українській частині міжнародного конкурсу. Усі ж десять світлин вже передано для участі у міжнародному змаганні.

Незабаром також стануть відомі найкращі фотографії по кожній з областей України.

Пороги Улу-Узень. Хапхальський заказник, м. Алушта. Автор: A4ernyh, CC-BY-SA 4.0
Світанок на Південному бузі. Автор: Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0
Карпатський національний природний парк. Автор: Robert-Erik, CC-BY-SA 4.0.
Карпатський біосферний заповідник. Автор: Vian, CC-BY-SA 4.0.
Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник. Автор: Vian, CC-BY-SA 4.0.
Кінбурнська коса восени. Автор: Анна Стрижекінь, CC-BY-SA 4.0
Світанок у Карпатах. Автор: Roksana.Bashyrova, CC-BY-SA 4.0.
Південне Демерджі на світанку. Автор: Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0.
Річка Південний Буг, місце яке через характерний згинання русла річки називають Інтеграл. Автор: Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0
Золоті полонини Карпат. Автор: Vian, CC-BY-SA 4.0

Перші переможці української частини конкурсу

Мартини на озері Солоний лиман, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Гніздова колонія мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Це фото отримало відзнаку «Якісне зображення» на Вікісховищі

Усього цього року було сфотографовано 1694 пам’ятки. 14 770 світлин завантажено. Організаційний комітет визначив переможців української частини конкурсу 2015 року в номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток в регіоні»[1]:

  • Автономна Республіка Крим — Крістіна Федорович (28 пам’яток);
  • Вінницька область — Павло Мокрицький (68);
  • Волинська область — Вячеслав Галєвський (11);
  • Дніпропетровська область — Користувач:Vadyum Manyuk (76);
  • Донецька область — Костянтин Брижниченко (5);
  • Житомирська область — Павло Мокрицький (64);
  • Закарпатська область — Сергій Криниця (33);
  • Запорізька область — Користувач:Nikamart та Наталія Шестакова (по 4)[2][3];
  • Івано-Франківська область — Жанна Бучко (33);
  • Київська область — Мокрицький Павло (11);
  • Кіровоградська область — Наталія Шестакова (5);
  • Луганська область — Микита Перегрим (12);
  • Львівська область — Павло Мокрицький (121);
  • Миколаївська область — Павло Мокрицький (20);
  • Одеська область — Павло Мокрицький (77);
  • Полтавська область — Сергій Криниця (14);
  • Рівненська область — Павло Мокрицький та Віталій Ільницький (по 8)[3];
  • Сумська область — Користувач:LomakaVictory (5);
  • Тернопільська область — Микола Василечко (45);
  • Харківська область — Тетяна Кругляк (14);
  • Херсонська область — Оля Нестеренко (8);
  • Хмельницька область — Крістіна Федорович (120);
  • Черкаська область — Сергій Криниця (170);
  • Чернівецька область — Жанна Бучко (118);
  • Чернігівська область — Сергій Тарабара (24);
  • місто Київ — Микола Сарапулов (158);
  • місто Севастополь — Наталія Бабенко (5).

Усі переможці[1] отримають дипломи та відзнаки. Приємно бачити багато знайомих конкурсантів, приємно бачити і нових учасників (серед переможців їх не дуже багато звісно, адже змагатися із досвідченими тут не так просто 🙂 ). Списки постійно уточнюються, пам’ятки уточнюються. Особливо хочемо відзначити тих учасників, які уже після завантаження виявили, що на їхній світлині не та пам’ятка, не той ракурс. Дякуємо за чесність. Ми не можемо перевірити все, але дуже хотілося б (і ми цінуємо Ваше розуміння цього), щоб у Вікіпедії та інших проектах була правдива інформація. Адже це важливо. І це потрібно. Пишіть нам іще, виправляйте, додавайте інформацію. Дякуємо!

Також оргкомітет щиро перепрошує за затримку із оголошенням результатів, виправимося 🙂 Журі мало б завершити роботу цього тижня, отже очікуйте публікацій зі своїми іменами та/чи нікнеймами. Церемонія нагородження планується не раніше 15 (16) серпня, щоб між оголошенням та нагородженням було як мінімум два тижні (на вибір призів та купівлю квитків). Перевірте, щоб у Вас була ввімкнена можливість отримувати повідомлення поштою. І ще раз перепрошуємо.

[1] Залишається питання із переможцями у двох областях, детальніше нижче
[2] Користувач:BioDasha є членом журі (не конкурсантом), тому її фотографії не змагаються (ні у кількісній, ні у якісній номінаціях)
[3] Кількість сфотографованих пам’яток однакова. Додатковою перевагою може бути унікальність сфотографованих пам’яток (рішення щодо цих областей буде опубліковане додатково)

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» завершився рекордами!

Конкурс фотографій «Вікі любить Землю» відбувся в Україні втретє. Ще вчора ви завантажували свої фото на конкурс, а вже сьогодні ми ділимося з вами радісними емоціями від перших результатів.

14770 завантажених фото — це більше, ніж у кожному з двох попередніх українських конкурсів. А ще це красиве число побило абсолютний рекорд Німеччини, тобто з України за травень завантажено найбільше конкурсних фото не лише у цьогорічному міжнародному конкурсі, а й порівняно з минулорічним теж. Прекрасно, чи не так?

Учасники конкурсу змогли сфотографувати 1694 різних природоохоронних об’єкти України — і це теж більше, ніж попередні рази. А це означає, що у Вікісховищі  — а невдовзі й у Вікіпедії — можна побачити більше заповідних куточків України, ніж досі. І це чудово!

Тепер на оргкомітет лягає обов’язок перевірити усі завантажені знімки на відповідність базовим вимогам, за можливості — категоризувати їх, і передати на розгляд журі. А там мине трохи часу, і ми з вами дізнаємося, за ким закріпиться першість у номінаціях найкращих фото, найбільшої кількості сфотографованих об’єктів і фотографування об’єктів, світлин яких досі не було.

Щиро дякуємо усім учасникам! Залишайтеся з нами, адже це ще не все! 🙂

Заказник «Пуща-Водиця» (Київ). Автор — Nick Grapsy (CC-BY-SA-4.0)
Заказник «Пуща-Водиця» (Київ). Автор — Nick Grapsy (CC-BY-SA-4.0)
Пам'ятка природи «Сокольники-Помірки» (Харків). Автор — Tala tamila (CC-BY-SA-4.0)
Пам’ятка природи «Сокольники-Помірки» (Харків). Автор — Tala tamila (CC-BY-SA-4.0)
Національний природний парк «Тузловські лимани» (Одеська область). Автор — Максим Яковлєв (CC-BY-SA-4.0)
Хапхальський заказник (АР Крим). Автор — Дмитро Панасенко (CC-BY-SA-4.0)
Хапхальський заказник (АР Крим). Автор — Дмитро Панасенко (CC-BY-SA-4.0)
Заказник «Самчинецьке урочище» (Вінницька область). Автор — Q-lieb-in (CC-BY-SA-4.0)
Заказник «Самчинецьке урочище» (Вінницька область). Автор — Q-lieb-in (CC-BY-SA-4.0)

Переможці у номінації «Найкраще фото»

Нарешті ми оголошуємо переможців у номінації «Найкраще фото». Ці десять світлин представлятимуть Україну на міжнародному етапі конкурсу.


1. «Скелі Демерджі». Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим, © Віталій Башкатов


2. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін


3. «Актовський каньйон». Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область, © Анастасія Сак


4. «Зимовий Кукуль». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область © Володимир Хіраш


5. «Шаан-Кая у хмарах». Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, АР Крим, © Олександр Черних


6. «Озеро Світязь на світанку». Шацький національний природний парк, Волинська область, © Павло Мокрицький


7. «Полонина Григорівка, вид на Говерлу і Петрос». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Максим Присяжнюк


8. «Ранкова палітра». Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», Донецька область, © Віталій Башкатов


9. «На Говерлі». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Роберт Лабчук

10. «Півострів». Ботанічний заказник «Новий Світ», гідрологічна пам’ятка природи «Прибережний аквальний комплекс між Новим Світом і Судаком», АР Крим, © Віталій Башкатов