Найкращі світлини Києва у «Вікі любить Землю» 2019

У межах «Вікі любить Землю» 2019 року вже втретє відбулась спецномінація «Найкраще фото Києва». Ініціатори та партнери спецномінації — ГО «Друге життя» та Управління екології та природних ресурсів КМДА. Розповідаємо про переможців цієї спецномінації.

У рамках спецномінації для фотографій із Києва наші партнери обрали шість світлин із 1866 фотографій, поданих учасниками протягом конкурсного періоду у травні. Були обрані найкращі світлини у трьох категоріях — «Водний об’єкт Києва», «Птахи заповідних територій», «Найкраще фото заповідного Києва». Також ще три світлини отримали спеціальну відзнаку від Національного природного парку «Голосіївський».

Натхненники спеціальної номінації — співзасновник ГО «Друге життя» Андрій Хрутьба та директор НПП «Голосіївський» Вячеслав Потапенко — відвідали церемонію нагородження конкурсу, що відбулась 26 жовтня. Там вони представили результати спецномінації і нагородили призами авторів й авторок переможних світлин. «Для нас дуже важливо сказати “дякую” всім тим людям, які показують красу природи Києва. Саме тому і в наступному році ми обов’язково будемо ініціювати такі спецномінації. Певен, що і Управління екології, і нацпарк [«Голосіївський»] залюбки долучаться знов», розповів Андрій Хрутьба.

Вячеслав Потапенко і Андрій Хрутьба на церемонії нагородження «Вікі любить Землю» 2019
Автор фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Переможці спецномінації: туманний світанок, осінні кольори і «гострий зір»

Продовжити читання

Переможці фотоконкурсу «Вікі любить Землю» отримали свої нагороди

26 жовтня в Києві відбулась урочиста церемонія нагородження переможців сьомого фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Близько 50 переможців, партнерів та членів журі конкурсу зібралися у коворкінгу #ПеремогаSpace, щоб отримати свої подарунки та відзнаки.

Захід почався із презентації підсумків конкурсу. Цього року — 307 учасників та учасниць, 183 з них брали участь в конкурсі вперше; усі разом завантажили 9921 фото пам’яток природи України. Загалом конкурсанти сфотографували 1648 пам’яток, 326 з них  вперше за всю історію конкурсу.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Менеджер проєктів ГО «Вікімедіа Україна» Антон Процюк представляє результати цьогорічного конкурсу (Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0)

Максим Гаврилюк, один з членів журі, привітав учасників та поділився своїми враженнями про цьогорічні фото і почав разом з Антоном Процюком, координатором конкурсу, оголошувати та нагороджувати авторів десяти найкращих фотографій.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Топ-10 фотографій конкурсу увійшли 10 світлин-переможців номінації «Найкраща світлина області», які отримали найвищі оцінки, це була новація регламенту на цьогорічному конкурсі. Наймайстерніше, за оцінками журі, вдалося зафіксувати місцевості на території Закарпаття, Криму, Івано-Франківської, Рівненської, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської, Полтавської, Чернівецької областей та Києва. Три наші переможці — Павло Пивовар, Павло Пристай та Володимир Бурдяк не змогли приїхати на церемонію.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

А от інші автори ТОП-10 — Сергій Зисько, Лариса Угрин, Сергій Рижков, Дмитро Трофимчук, Михайло Ременюк, Дмитро Балховітін — завітали та особисто отримали заслужені подарунки.

Наступними свої відзнаки отримали автори найкращих фото областей. Ті, хто не змогли приїхати, зможуть отримати свої подарунки поштою. З двома переможцями, на жаль, зв’язатися так і не вдалося, їхні ніки — Hrystyna M та Loguide. Якщо це ви — напишіть нам.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Були оголошені також переможці у номінації «Кількісний внесок». Враховувалась кількість сфотографованих пам’яток природи, причому з урахуванням новизни цієї пам’ятки для Вікісховища. Кількість сфотографованих пам’яток дуже важлива, адже основною метою конкурсу є сформувати якнайповнішу базу вільних фото пам’яток природи України.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Також нагородили переможців спецномінацій — «Найкраще аерофото» та найкращі фотографії з Києва.

Учасники отримали cертифікати інтернет-магазинів та сувеніри з логотипом конкурсу.

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Автор: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Ті, хто не зміг прийти на нагородження, може подивитися презентацію з основною інформацією про конкурс та його підсумки.

Щоб ще краще відчути атмосферу нагородження, дивіться пости учасників заходу у Фейсбук.
Дякуємо, що були з нами! Чекаємо на нові світлини вже наступного року!

Див. також:

 

 

Найкрасивіші фото з повітря: результати спецномінації «Найкраща аерофотозйомка»

В цьому році в рамках «Вікі любить Землю» вперше була організована окрема спецномінація «Найкраща аерофотозйомка» — туди приймалися фото з дрона, квадрокоптера чи будь-якого іншого літального апарата. Фото оцінювало спеціальне журі — фахівці-фотографи з досвідом в аерофотозйомці. Представляємо результати оцінок журі — найкращі фото з повітря.

Донедавна аерофотозйомка була доступною лише обмеженому колу фотографів та й то здебільшого фахівців. Цей термін був більше технічним: трактувався в першу чергу як один з «методів вивчення земної поверхні, який широко застосовується при створенні топографічних карт різних масштабів, а також під час геологічних та геоморфологічних досліджень, при обліку рослинних та водних ресурсів, у транспортному будівництві тощо» [1]. Проте останнім часом завдяки поширенню дронів аерофтозйомка стає все більш доступною для інших фотографів.

Фото, зроблені з висоти, особливі для «Вікі любить Землю», бо дозволяють нам поглянути на природно-заповідний фонд з іншого ракурсу, ніж зазвичай. Було б не зовсім справедливо оцінювати їх разом з роботами з землі, тому роботи в цій спецномінації оцінювало окреме журі. Оцінювалася якість та технічна досконалість фотографії, а також її оригінальність і цінність для Вікіпедії та вікіпроектів. До складу журі входили:

  • Євгеній Самученко — тревел-фотограф, член Української асоціації професійних фотографів, Міжнародної федерації фотомистецтва. Призер численних міжнародних конкурсів, у тому числі «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки» (Україна, Грузія, Непал, Біосферні заповідники), Drone Awards, Dronesgram. Суддя міжнародних фотоконкурсів. Володар численних нагород та відзнак, серед яких 4 золотих медалі FIAP і кубок HIPA.
  • Вадим Юник — фотограф, мандрівник, професійний оператор БПЛА. Призер численних міжнародних фотоконкурсів. Переможець конкурсу «Вікі любить Землю 2017», української та міжнародної частини.
Дякуємо журі за приділений час і, звісно ж, усім учасникам та учасницям, без яких цей конкурс не був би можливий. Переходимо до найцікавішого: переможців спецномінації. Ось топ-11 аерофото за результатами роботи журі.

Продовжити читання

Степові грані та простори: найкращі фото ще шістьох областей

Представляємо останні шість світлин, що перемогли в номінації «Найкраща фотографія області» у конкурсі «Вікі любить Землю 2019». У цю збірку потрапили фото, які ілюструють степи України.

Найкраще фото Дніпропетровської області

Найкращим фото Січеславщини стала світлина користувача Александр Водолазский, на якій зображено геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу».

Слова автора з його сторінки у Вікісховищі є якнайкращим коментарем до нього: «Що ж є таким особливим у криворізьких пейзажах? Таке, чого ніде немає? Перш за все, у більшості випадків вони рукотворні. Водночас мінливі і закарбовані в часі. Історія та сучасність створюють в них свій особливий “сплав з кількох компонентів” і в цьому вони стають не схожими на інші. Красу можна віднайти там, де ніхто і не подумав би її шукати — на техногенному смітнику, у зруйнованих будівлях, закинутих проваллях. У них проявляється щось, що зачіпає на ментальному рівні і робить криворізький пейзаж особливим.»

Зважаючи на ці слова, не дивно, що світлини цієї пам’ятки природи вже були в переможцях — у 2014 як краща світлина Дніпропетровської області, а в 2016 на 10 місці в головній номінації конкурсу. На світлині 2019 року авринія скельна Aurinia saxatilis (L.) Desv. (Червона книга Дніпропетровської області) каскадами спадає зі скельних порід. Олександр взяв участь у конкурсі вперше і завантажив загалом 27 фото 4 пам’яток.

Авринія скельна на схилах геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу»; найкраща фотографія Дніпропетровської області
Автор фото: Александр Водолазский, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Продовжити читання

Вікі любить птахів: найкращі фото ще п’яти областей

Представляємо ще п’ять світлин, що перемогли в номінації «Найкраща фотографія області» у конкурсі «Вікі любить Землю 2019». Загалом Вікісховище цього року поповнилось багатьма новими чудовими фото тварин та птахів, сфотографованих на заповідних територіях. До вашої уваги — птахи, що стали символами областей у конкурсі 2019 року.

Найкраще фото Тернопільської області

Автор переможного фото Володимир Бурдяк взяв участь у конкурсі вперше. Сором’язливі сови сфотографовані на території Національного природного парку «Кременецькі гори» — природоохоронна територія в Україні, в межах низькогірного пасма Кременецькі гори, розташований на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області. У межах Парку відмічено 145 видів птахів. Серед них 14 видів занесено до Червоної книги України.

Дві сови на гілці, НПП «Кременецькі гори»; найкраща фотографія Тернопільської області.
Автор фото: Byrdyak, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Продовжити читання

Спецномінація для аерофото

Фотографії з повітря — чудовий спосіб отримувати якісні і репрезентативні збраження пам’яток природи. Цього року аерофото будуть оцінюватися окремо, а найкращі роботи у спецномінації отримають особливі призи.

Фото з висоти пташиного польоту захоплюють і вражають, а також дають краще уявлення про природні об’єкти чи їх частини: можна побачити форму невеликих водоймищ, різноманіття рослинності у парках чи садах, або ландшафтну структуру пам’яток природи. Якщо ви вже стали власником безпілотного літального апарату і плануєте зйомку на природі або маєте вже фотоархів, поділіться своїми роботами з вікіпроектами, для ілюстрування яких і буде використано фото.

Для участі фото у номінації, авторам достатньо підтвердити такий намір позначкою у конкурсному завантажувачі: вибрати відповідь «так»  на питання «Чи бажаєте подати фото на спецномінацію «Найкраща аерофотозйомка»?».
Зверніть увагу, що фотографії, які подані в цій спецномінації, не будуть оцінюватися в номінації за найкращу фотографію, а натомість поборяться за окремі призи. Такі фотографії будуть враховуватися при визначенні призів у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток».
Як і під час фотографування територій з землі, просимо учасників дотримуватися правил поведінки на заповідних територіях та дотримуватись чинних регуляцій, що регулюють використання безпілотних повітряних суден.
File:Скелі МОПРу аерофото (2).jpg

Скелі Мопра, м. Кривий Ріг. Василюк Олексій, CC BY-SA 4.0

Вікіпедія поповнилась статтями про об’єкти ПЗФ

26-30 січня в українській Вікіпедії проходив Вікімарафон, присвячений започаткуванню української Вікіпедії. За 5 днів було у ньому взяло участь понад 650 учасників, які поповнили Вікіпедію майже на 1800 статей. Відбулося понад 60 вікізустрічей по всій Україні, де вчились редагувати і створювали статті разом.

Як і попередні два роки, під час Вікімарафону українська Вікіпедія поповнилася новими статтями про природно-заповідний фонд України. 30 січня, саме на День народження Вікіпедії, програма-бот додала 74 нові сторінки, інформацію для яких підготували волонтери.

Це невеликі статті про природоохоронні території, які отримали відповідний статус саме у 2018 році. Запрошуємо учасників конкурсу переглянути їх, і якщо ви їх фотографували для останнього конкурсу, додавати зображення або завантажувати та ілюструвати ці статті поза конкурсом.

Статті AtolyBot (у дужках вказано обсяг статті у байтах):

Козачий острів (3829) · Урочище «Дуброва та Язвине» (3762) · Ліптов (3611) · Урочище Вертебиста (3604) · Голубіївський ліс (3583) · Караташ (3541) · Степ на Солоній (3472) · Дідовицький (3390) · Кальчицький ліс (3362) · Урочище «Юнашківське болото» (3349) · Великописарівські кургани (3349) · Городище (Лебединський район) (3337) · Кальчицький – 1 (3227) · Балка Чернеча (3226) · Галина гірка (3199) · Вітрівський (3174) · Приторський (3173) · Золотий байрак (3122) · Суженський (3099) · Колядинецький (3078) · Трубіївський ліс (3064) · Холодниківський (3021) · Староварварівський ліс (3009) · Ружківські яри (2970) · Староварварівські соснові насадження (2956) · Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського (2949) · Урочище Верба (Ємільчинський район) (2925) · Гаврилівський (2922) · Чехів яр (2911) · Криворізьке (заказник) (2892) · Вікові дерева дуба звичайного (2848) · Ступки-Голубовські 2 (2799) · Карачина гора (2797) · Маячка (заказник) (2793) · Яковлівські соснові насадження (2787) · Таценківські дуби-велетні (2770) · Адоніс (заказник) (2757) · Ташанківський дуб (2732) · Зміїна гора (2714) · Очеретине (заказник) (2710) · Тарасівський (ландшафтний заказник) (2708) · Губарівщина (заказник) (2687) · Кургани (Зіньківський район) (2674) · Олексина (2667) · Калинівський ландшафтний заказник (2645) · Дуб кохання (2631) · Дуб довгожитель (2629) · Дуб звичайний (Київ) (2606) · Мокрояленський (2598) · Батьківський ясен (2593) · 499-річний дуб (2580) · Живоносне джерело(2580) · Урочище Донське ковилове (2554) · Дуб пана Василя (2548) · Хоцьківський (2547) · Піщанка (Карлівський район) (2538) · Урочище «Під Німецькою полонинкою» (2524) · Кудринецький водоспад (2520) · Духовичанські дуби (2516) · Дуб Діонісія Міклера (2486) · Урочище «Кіндрат» (2462) · Руська Буковинка (2457) · Андругівські липи (2453) · Дуб графині Шувалової (2451) · Соболівський ліс (2450) · Караковський (2423) · Горбаківський (2322) · Тересвянська долина (2311) · Сосна звичайна (Старовижівський район) (2291) · Сидоруків парк (2265) · Урочище Херма (2242) · Молорогозянський(2185) · Бакумова гора (2131) · Зелене озеро (2126)

Генерація тексту сторінок

Знімок екрану, що показує процес генерації тексту сторінок

Див. також:

Ріки течуть: найкращі фото Полтавської, Миколаївської, Луганської областей

Представляємо ще три світлини, що стали переможцями номінації  «Найкраща фотографія області» у конкурсі «Вікі любить Землю 2018».

Найкраще фото Полтавської області 

53-232-5002 Yarmakivsky DSC 1749

Ярмаківський заказник. Автор: Сергій Криниця, CC-BY-SA-4.0

Ярмаківський заказник — ландшафтний заказник місцевого значення Полтавської області, розташований біля Миргорода, з північної сторони села Гаркушинці за річкою Хорол. Територія заказника являє собою лісовий масив, розташований на правому березі річки Хорол і охоплює частину затоки ріки, покритої заростями очерету, а також низькі заплавні луки.
Це вже друга перемога Сергія Криниці в цьогорічному конкурсі  — він також сфотографував найбільше пам’яток серед усіх учасників і загалом є одним з найактивніших учасників фотоконкурсів «Вікімедіа Україна». Лише в українській Вікіпедїі його фото ілюструють понад 900 статей.

Найкраще фото Миколаївської області

Ранок туманний

НПП «Бузький гард». Автор: Дмитро Сидорук, CC-BY-SA-4.0

Південний Буг не вперше є фаворитом журі серед природних об’єктів Миколаївської області. У 2016, році в цій номінації перемогло фото порогів, що збереглися, авторства згадуваного Сергія Криниці.
Національний природний парк «Бузький Гард» розташований в Арбузинському, Братському, Вознесенському, Доманівському та Первомайському районах Миколаївської області. Найвища висота на території Національного природного парку — 120 м над рівнем моря біля села Мигія Первомайського району в урочищі «Літній хутір». Найвища висота 17 м — урочище Гард з правого берега річки Південний Буг в околицях села Богданівка.

Від Мигії до Олександрівки Південний Буг тече в крутих кам’янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим річищем, водоспадами та островами. Флора НПП «Бузький Гард» налічує більше ніж 1000 видів рослин. Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 23 з них перебувають під охороною держави, а саме: марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орел карлик, видра річкова, горностай та інші.

Сидорук Дмитро бере участь у конкурсі вдруге. Минулого року його фотографія Свитязя була визнана найкращою.

Найкраще фото Луганської області

Р.Айдар

Айдарський іхтіологічний заказник. Автор: Валерій Черняк , CC-BY-SA-4.0

Іхтіологічний заказник місцевого значення «Айдарський» розташований в Новопсковському районі Луганської області. Займає ділянку річки Айдар від кордону зі Старобільським районом до північної околиці села Риб’янцеве з прибережною смугою. Оголошений у 2002 році. На ділянці річки Айдар, що входить до заказника, мешкають рідкісні види риб, занесені до Червоної книги України: мінога українськавирезуб та ялець Данилевського. Має велике значення для збереження популяцій риб, що піднімаються на нерест із Сіверського Дінця та Дону.Валерій Черняк  вперше взяв участь у конкурсі «Вікі любить Землю» та подав 34 світлини.

Дякуємо учасникам!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Нагородження переможців відбудеться 15 грудня разом з нагородженням переможців  української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Місце проведення: музей Шолом-Алейхема (вул. Велика Васильківська, 5-А), початок о 12:00. Запрошуємо!

 Див. також:

Львівська, Закарпатська та Севастополь: найкраща природа також у горах

Представляємо ще три світлини, що стали переможцями номінації  «Найкраща фотографія області» у конкурсі «Вікі любить Землю 2018».

Найкраще фото м. Севастополь 

Схили Байдарського Заказника

Байдарський заказник. Автор: Vian, CC-BY-SA-4.0

Байдарський заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення розташований на південному заході Гірського Криму. Створений у 1990 році з метою збереження особливо цінних природних ландшафтів Криму та забезпечення чистоти вод річки Чорної — основного джерела водопостачання міста Севастополя.

На другому місці опинилось ще одне чудове фото цього ж заказника від того ж автора. Продовжити читання

Найкращі світлини Донецької, Івано-Франківської, Дніпропетровської областей та Криму

Представляємо ще чотири світлини, що стали переможцями номінації  «Найкраща фотографія області» у конкурсі «Вікі любить Землю 2018». Три з них, вже знайомі нашим учасникам та шанувальникам, оскільки вони потрапили у Топ-10 світлин конкурсу.

Найкраще фото Криму

4_Захід на Мангупі

Гора останец «Мангуп-Кале» – комплексна пам’ятка природи національного значення, що знаходиться у Кримських горах на теренах Бахчисарайського району. Створено відповідно до Постанови Кабінету міністрів УРСР від 14 жовтня 1975 року. Пам’ятка площею 90 гектарів розташована на теренах гори-останця Баба-Даг (Батько-Гора). Плато поверх гори розташоване на висоті близько 250 м відносно навколишніх долин і 583 м над рівнем моря. Величні руїни храмів, стародавніх укріплень, численні печерні споруди в поєднанні із заповідною природою створюють неповторний образ Мангупу. Продовжити читання