Переможці номінації від столичного нацпарку

Національний природний парк «Голосіївський» — один з небагатьох нацпарків, розташованих на території мегаполісу, і єдиний парк національного значення, що запропонував вибрати найкращі світлини, що потрапили до однойменної категорії світлин, поданих на конкурс «Вікі любить Землю 2017».

Голосіївський парк розташувався на 11 місці серед об’єктів, фото яких було подано найбільше на конкурс цього року, і входить у 30-ку за цим же показником за 5 років конкурсу. Всього до категорії об’єкту у Вікісховищі цього року було завантажено 154 фото від 17 авторів.

З усіх фото Голосіївського парку, що були додані на конкурс, спеціалісти парку разом з волонтерами обрали «Найкраще фото Голосіївського нацпарку» та «Найкраще фото мешканця Голосіївського нацпарку».

«Найкраще фото мешканця Голосіївського нацпарку»

Олена Гнезділова. Довгохвоста синиця

«Найкраще фото Голосіївського нацпарку»

Любов Касап. У Голосіївському парку

«Приз глядацьких симпатій»

Наталія Башмакова «Менталітет»

Сергій Корецький. Ділянка в Голосіївському районі Києва, неподалік від лікарні «Феофанія», розорана під будівництво  «Дитячої лікарні майбутнього»

Голосіївський національний природний

 

На переможців чекають грошові премії від ініціаторів номінації. До зустрічі на церемонії нагородження!

 

Переможця по Хмельницькій області переобрано

Оргкомітет  змушений передивитись результати голосування журі по Хмельницькій області. Робота, яку у серпні було оголошено переможцем, не може претендувати на це звання з двох причин: воно ідентичне тому, що автор завантажив попереднього року на конкурс, що не відповідає правилам проекту щодо дублікатів  (п. 5.3 регламенту), а також не ілюструє пам’ятку природи, як уважно примітили наші читачі.  Мова про чудову світлину Острова кохання Сергія Зиська. З означених причин, світлина мала б відсіятися на попередньому етапі та не потрапити до журі. Але в даному випадку це було упущено, що зовсім не дивно, адже на конкурс було подано, нагадаємо, 15 тисяч світлин.
Титул переможця передаємо автору наступної світлини у рейтингу Хмельницької області за оцінками журі.  На ній, авторка переносить нас на Дністер, до берегу Національного парку Подільські товтри. Загальна площа території парку — 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. За площею є найбільшим парком України. На території перебуває під охороною 129 об’єктів природозаповідного фонду. На протилежному березі бачимо також природоохоронну територію — Національний природний парк «Хотинський»
Вітаємо Tanya Troyan та перепрошуємо за запізніле оголошення! 🙂
Дністер біля села Брага, вид на Хотин
Дністер біля села Брага, вид на Хотин, Таня Троян,CC BY-SA 4.0
Принагідно інформуємо, що за повідомленням Міжнародної благодійної організації «ЕкологіяПравоЛюдина» днями на Хмельниччині ліквідували департамент екології, таке рішення прийняв губернатор Хмельниччини Олександр Корнійчук. Він підписав розпорядження «Про оптимізацію структури обласної державної адміністрації». На думку екологів, рішення призведе вже цього року до суттєвого погіршення екологічних умов життя населення області. Завтра, 26 вересня 2917 року о 12.00 в Інформагентстві «Укрінформ»  екологи та юристи МБО «Екологія-Право-Людина» розкажуть, що стало передумовою рішення губернатора Хмельниччини, до яких наслідків може призвести таке рішення для мешканців області.

Найкращі фото конкурсу 2017 року

Представляємо найкращі фотографії п’ятого конкурсу «Вікі любить Землю 2017». Ці одинадцять світлин отримали найвищі оцінки від журі. Яке саме місце в одинадцятці посіли ці фото, буде оголошено на церемонії нагородження.

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Його мета — зібрати фотографії всіх природно-заповідних об’єктів для ілюстрації статей про них у Вікіпедії. Цього року фотоконкурс відбувся у 36 країнах.

В українській частині конкурсу 356 учасників завантажили у Вікісховище понад 15 тисяч світлин, що зафіксували 1860 об’єктів природно-заповідного фонду нашої країни. Загалом за 5 років конкурсу учасники сфотографували 3300 об’єктів, а волонтери створили повний список об’єктів у просторі Вікіпедії та функціонал із завантаження, що дозволило зробити процес участі зручним та доступним кожному.

Фотографії поширюються на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-SA 4.0).

 

Ми дуже вдячні журі за складну роботу з оцінювання, учасникам — за їхні світлини та терпіння, партнерам — за поширення інформації. Нагадуємо, що церемонія нагородження відбудеться у 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України. Будемо раді всіх бачити!

Світлини-переможці у повній роздільній здатності можна переглянути у Вікісховищі.

Галерея найкращих фото попередніх років конкурсу.

Найкращі світлини Сумської та Дніпропетровської областей

Добігає кінця оголошення переможців номінації «Найкраща фото області».  Вітаємо переможців і  чекаємо на церемонії нагородження у Києві!

Озеро Журавлине
«Озеро Журавлине».  AlevYansen, CC BY-SA 4.0
Найбільше балів серед фото пам’яток природи Сумської області отримало «Журавлине озеро» — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташоване у сосновому лісі, 1,5 км на схід від села Стінка Сумського району, заповідане у 1981 році.  Статті у Вікіпедії про озеро ще не існує, довідок про походження та особливостей озера не вдалося відшукати й у веб-просторі загалом. Сподіваємось, місцеві краєзнавці це виправлять.

Токiвськi водоспади 5
Кам’янський прибережно-річковий комплекс.  Grey Heaven, CC BY-SA 4.0
 Автор найкращої світлини Дніпропетровщини — новий учасник конкурсу, завантажив понад 200 світлин, багато з яких, в тому числі і переможна, — з Кам’янського прибережно-річкового комплексу. Це ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні, об’єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Розташований біля сіл Михайлівка, Кам’янка, Грушівка та селища Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, обабіч берегів річки Кам’янки та подекуди включає її річище. До заказника також відносяться ділянки заплави та береги річки Базавлук. На території заказника зберігається одна з найцінніших ділянок дикої природи українського степу. Більшу частину території, яка являє собою схили корінних берегів річки Кам’янка та прилеглі до неї балки, вкриває типова для степу рослинність — ковила українська, ковила волосиста, типчак, трапляються й інші види ковили. У тих містах, де річка омиває кам’янисті ділянки, значно підвищується біорізноманіття.

Всіх переможців згаданої номінації різних років проведення конкурсу можна оглянути на сторінці проекту у Вікіпедії.

Дивіться також:

Найкращі світлини Житомирської області та Севастополя

 

Anemone patens in Zhytomyr Oblast 2017-04
Заказник «Конвалія».  Олександр Чорний, CC BY-SA 4.0
У номінації «Найкраще фото Житомирській області» другий рік поспіль виборює перемогу Олександр Чорний. Це художнє фото лісової рослини Сон розкритий зроблене у ботанічному заказнику «Конвалія». Заказник розташований у межах Коростишівського району Житомирської області, неподалік від села Царівка, створений з метою охорони частини лісового масиву з заростями лікарської рослини — конвалії. Стаття у Вікіпедії про заказник доволі коротка. Закликаємо її доповнити!

Скелі Ласпі - 01
Скелі Ласпі.  Moahim, CC BY-SA 4.0
З усіх, що були зроблені учасниками на території Севастополя, найбільше балів отримала світлина зі Скелями Ласпі, зроблена у 2011 році. Заповідне урочище «Скелі Ласпі» розташоване на теренах Балаклавського району Севастопольської міської ради. Створено заповідне урочище відповідно до рішення Кримського обласного виконавчого комітету і Севастопольської міської ради від 20 травня 1980 року № 353. Скелі Ласпі займають північну частину однойменного урочища, що амфітеатром оточує Ласпійську бухту. Цей район Криму за теплий клімат, ксерофітну рослинність неофіційно називають «Кримською Африкою». Останнім часом назва урочища виринала у ЗМІ у зв’язку з забудовою певної території.

Користувач Moahim вже перемагав у номінаціях «Найкраще фото Чернівецької області» (2015), «Найкраще фото Київщини» (2014), а також був автором однієї з десяти найкращих світлин конкурсу 2016 року (6 місце).

Дивіться також:

Унікальні пам’ятки історії та природи перемагають в Івано-Франківській та Запорізькій областях

Представляємо ще дві переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Молния на Каменной могиле
Кам’яні могили  © Анатолій Волков, CC-BY-SA 4.0
Найбільше балів серед фото природних пам’яток Запорізької області, отримало фото блискавки над  пам’яткою геології та давньої культури в Україні — Кам’яна Могила. Знаходиться поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, з 2008 року утворює Національний історико-археологічний заповідник. Кам’яна Могила – це виключно природне утворення. В наші дні висота пагорба досягає 12 метрів. На 1,6 гектарах її площі нараховується біля 3 тисяч плит. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.  Детальніше можна дізнатись зі статті у Вікіпедії .

Автор бере участь у конкурсі вперше і вперше за три роки у номінації перемагає інша пам’ятка в цій області. У 2014, 2015 та 2016 роках в цій номінації перемагали фото з геологічного заказнику «Дніпровські Пороги».

Поляницький регіональний парк. Скелі Довбуша
Скелі Довбуша  © Пивовар Павло, CC-BY-SA 4.0
Серед світлин  з Івано-Франківської області найкращою є робота Павла Пивовара, який сфотографував скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша. Це унікальна пам’ятка історії та природи, розташована за 3 км від села Бубнища (Болехівська міськрада, Івано-Франківська область), в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.

Комплексна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.

Обидві світлини мають статус якісного зображення у Вікісховищі.

Див. також:

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"
Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)
Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0
Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі
Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0
Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда
Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0

Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю
Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0
«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Мальовничі заходи сонця — найкращі зі світлин Миколаївської та Хмельницької області

Розпочинаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу з двох областей, де переможними стали зображення заповідної природи на заході сонця.

Фото з Кінбурзької коси стало найкращим у Миколаївської області. Світлину завантажено у категорію Національний природний парк «Білобережжя Святослава» у Вікісховищі. Парк створено згідно з указом президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об’єктів степової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне і культурно-освітнє значення.

На території коси збереглися природні комплекси пісків нижнього Дніпра із цілою низкою властивих лише їм видів флори і фауни. Тут зростає близько 600 видів вищих судинних рослин. В цілому, на території НПП зростає 30 видів раритетних рослин. Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. Особливо важливу роль водно-болотяні ділянки коси відіграють у збереженні коловодних птахів. Детальніше про парк у Вікіпедії.

Неймовірні заходи сонця на Кінбурнській косі (6)

Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Авторка: Любов Касап, CC BY-SA 4.0

А Сергій Зисько повторив свою перемогу 2016 року, його світлина природи у Хмельницькому знову отримала найбільше балів. Острів, який розташований посередині водосховища річки Південний Буг, недалеко від природо-заповідного фонду місцевого значення – «Парк культури і відпочинку ім. М.Чекмана» загальною площею 145 га. Орієнтовна площа острова складає до 2,5 га. Про популярну для відпочинку територію навіть започатковано окрему статтю у Вікіпедії.

Захід на островом Кохання

 Вид на острів кохання з Парку ім. М. Чекмана у Хмельницькому Хмельницький. Автор: Зисько Сергій, CC BY-SA 4.0

 

Світлини-переможці «Вікі любить Землю 2016» — у заповіднику «Кам’янець»

З 23 липня по 27 серпня мандрівна виставка «Пам’ятки України» робить зупинку у Кам’янці-Подільському.  Фотографії, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», будуть виставлені у конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

В 2016 році Вікімедіа Україна вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У  вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінації «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Обидва фотоконкурси мають черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» запрошує до участі у вересні.

«Знаково та приємно, що виставка фотографій конкурсу, де кілька разів перемагали світлини Кам’янець-Подільської фортеці, потрапила до заповідника, який нею опікується. Світлини фортеці ставали найкращими фото Хмельницької області у 2012, 2014, 2015 роках конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Ця пам’ятка є однією з найбільш популярних серед учасників конкурсу. За 5 років було подано понад 400 робіт із її зображенням. Впевнені, що й у конкурсі 2017 року, що стартує у вересні, їх теж буде немало», — зазначає Анатолій Гончаров, один із організаторів конкурсу.

Кам’янець-Подільський — вже восьма зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні та Меджибожі. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можнапереглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Запрошуємо відвідати виставку за адресою: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.

Режим роботи виставки: робочі дні тижня з 09-00 до 17-00.

 

 

Призи від видавництва «Наш Формат»

19576365_1311813715580663_1525251051_nПартнер конкурсу «Вікі любить Землю», видавництво «Наш Формат» надало для нагородження переможців у номінаціях «Неприємні відкриття» та «Найкраще фото тварини в ПЗФ» два екологічні бестселери світового масштабу.

19832853_1318938531534848_1137022313_n «Шосте вимирання: неприродна історія» (англ. The sixth extinction an Unnatural History)– бестселер американської журналістки, оглядача The New Yorker Елізабет Колберт. 

У 2015 році за книгу «Шосте вимирання» Елізабет Колберт отримала Пулітцерівську премію. Робота американської журналістки входить у топ-10 найкращих книг 2010-го року за версією New York Times та очолила сотню кращих нон-фікшн книг усіх часів за версією The Guardian. «Шосте вимирання» — фіналіст The National Book Critics Circle Awards.

Під час роботи над книгою авторка побувала майже на всіх континентах, відвідала наукові бази в тропіках Амазонії і на островах Великого Бар’єрного рифу, спілкувалася з сотнями людей. Колберт шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга — не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям, яку ми маємо можливість читати українською.

19848937_1318938591534842_982591565_n«Змінюється все. Капіталізм проти клімату» — книжка канадської соціологині та журналістки Наомі Кляйн. 

Книжка стала не лише абсолютним бестселером, а й увійшла до сотні найважливіших книжок 2014-го року за версією New York Times. «Змінюється все» — переможець премії Hilary Weston Writers’ Trust у жанрі нон-фікшн.

Авторка аналізує те, як великі корпорації та ідеологія вільного ринку блокують і без того непевні спроби боротися з кліматичними змінами. Більше того, Кляйн викриває та відверто критикує багатьох наших так званих рятівників — великі організації «зелених», які автор пов’язує з нафтовими компаніями; мільярдерів типу Річарда Бренсона, які, за її словами, більше обіцяють, ніж роблять. Книга для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться політикою, економікою, екологією, майбутнім нашої планети та сучасною наукою.

Бажаємо перемоги учасникам конкурсу!