Херсонська область

Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0
Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0

Роботу із квітневим заповідним урочищем «Цюрупинський сосновий бір» було визначено як найкращу фотографію Херсонської області. Заповідне урочище розташоване на південно-східній околиці міста Цюрупинська, Херсонської області. Площа 290,0 га. Охороняються рослинний і тваринний світ, ландшафт, зокрема насадження сосни, білої акації та інші види рослин. Урочище має наукове, оздоровче та туристичне призначення. 1972 року бір був затверджений як пам’ятка приди місцевого значеня, а в 1983 році став заповідним урочищем.

У номінації за кількість у Херсонській області найбільше завантажила Оля Нестеренко (8 пам’яток).

Використано матеріали зі статті Цюрупинський сосновий бір у Вікіпедії.

Свободу панорами у Євросоюзі врятовано. Чи запровадить її Україна?

9 липня Є​вропейський ​П​арламент відхилив​ ​​пропозицію Єврокомісії, яка мала обмежити так звану «свободу панорами» — принцип, що дозволяє вільно фотографувати споруди, розташовані у громадських місцях.

На основі принципу «свободи панорами» функціонує низка фотобанків і найбільша онлайн-енциклопедія Вікіпедія.

П​ропозиція​ дозволити комерційне використання фотографій і відео таких споруд лише з дозволу їх авторів​ викликала велике занепокоєння у спільноті Вікіпедії​.​​ У разі її прийняття, з ​​енциклопедії, яка відповідально ставиться до дотримання авторського права, довелось би вилучити значну кількість фотографій — наприклад, колеса огляду «Лондонське око» чи ​королівського замку у Варшаві (авторські права на реставрацію останнього закінчуються у 2053 році). Читачі, що відкривали Вікіпедію на території ЄС, впродовж двох тижнів могли бачити банер, який закликав «зберегти свободу панорами».

Натомість в Україні цієї законодавчої норми, яка дозволяє туристам законно фотографувати пам’ятки​, ще навіть не запроваджено.

29 грудня 2014 року у Верховній раді зареєстровано законопроект №1677, що передбачає зняття обмежень на використання зображень споруд та пам’ятників. Українські вікіпедисти провадять кампанію за його ухвалення.

За чинним законодавством будь-яке фото сучасної будівлі чи пам’ятника може вважатися порушенням авторських прав, якщо ви не маєте дозволу від їх авторів.

У Вікісховищі свого часу спробували вилучити одну зі світлин-призерів «Вікі любить Землю 2013», фото Острова Зеленого в Корсуні на р. Рось (геологічна пам’ятка природи), через те, що на фото є пам’ятник, автор якого не надавав свого дозволу на фото. Не вилучили фото лише тому, що острів неможливо сфотографувати інакше, а пам’ятник не є основним об’єктом зображення. Свобода панорами в Україні дозволила б уникнути таких ситуацій.

Острів Зелений в Корсуні на р. Рось, геологічна пам'ятка природи.  Фото: Сергій Криниця (Haidamac), ліцензія CC-BY-SA-3.0
Острів Зелений в Корсуні на р. Рось, геологічна пам’ятка природи. Фото: Сергій Криниця (Haidamac), ліцензія CC-BY-SA-3.0

10 тисяч фотографій і три дні до завершення конкурсу

28 травня завдяки невтомним учасникам конкурсу «Вікі любить Землю» перетнув позначку у 10 тисяч завантажених фото. Перетнув і… продовжив крокувати, бо кількість фото і далі зростає.  Це просто прекрасно, дякуємо вам!

Усі завсідники і ті, хто щойно дізнався про фотоконкурс «Вікі любить Землю», мають ще три дні на завантаження своїх фото. Про вимоги до світлин ми писали раніше: ми приймаємо власні знімки природоохоронних об’єктів з офіційних списків.

Цілі конкурсу — зібрати фото чудової природи України, донести її красу, поширити розуміння її вразливості і що заповідні зони потребують піклування, а ще — наповнити ілюстраціями Вікіпедію та інші проекти. Для тих, хто пише краще, ніж фотографує, до 31 травня включно також триває конкурс статей «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — як бачите, кожен може зробити корисний внесок!

З понеділка оргкомітет почне розгляд фотографій і відкидання тих, що не відповідають вимогам. Ми також постараємося відсіяти хитрих лінивців, які сфотографували сусідній парк, а вказали розташування заповідника, таке, на жаль, теж трапляється. Далі за роботу візьметься журі, яке у кілька раундів визначатиме власне переможців.

Чим більше фотографій, тим складніше організаторам, але тим приємніше! Ми раді, що ви завдаєте собі позитивного клопоту досліджувати закутки України і від душі ділитися знімками. Дякуємо, друзі!

PS. Ще три дні 🙂

Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0
Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0
Дуб звичайний (м. Кам'янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)
Дуб звичайний, пам’ятка природи (м. Кам’янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)
Дністровський каньйон (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0
Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0
Скелі із
Скелі із Долини привидів, урочище Демерджі (АРК). Автор — Сергій Бернацький, CC-BY-SA-4.0

Кому посібник зі створення заповідних територій?

Посібник «Виявлення територій, придатних для оголошення об’єктами природно-заповідного фонду» видала Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ). Він спрямований на працівників обласних та районних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, зацікавлених громадських організацій та науковців.

Природоохоронні території є острівцями екологічно врівноважених, не перетворених людиною природних комплексів.Така собі віддушина дикої природи, де вона продовжує самовідтворюватися. Особлива охорона держави дозволяє зберегти для майбутніх поколінь цінні природні території, тож розвиток мережі природоохоронних територій — не остання справа серед важливих для України.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» від 6.08.2014 № 385 затвердила показники площ територій природно-заповідного фонду, що мають бути додатково створені в кожній з областей до 2017 та до 2021 року — в середньому йдеться про збільшення показників 2014 року в 3-4 рази.

У посібнику розглянуто чинне законодавство України, міжнародні багатосторонні угоди та директиви Європейського Союзу у цій сфері. Базуючись на цих документах, автори описують процедуру створення об’єктів природно-заповідного фонду, а також дають рекомендації з вибору ділянок та підготовки клопотань.

До друку посібник рекомендували секція «Заповідна справа» Науково-технічної ради Міністерства екології та природних ресурсів України, наукова рада з проблем заповідної справи і діяльності заповідників відділення загальної біології НАН України та вчена рада Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Посібник доступний для вільного завантаження, але поважайте його вміст — текст посібника захищений правами своїх авторів.

Фотоконкурс крокує

Було б цікаво подивитися, чим завершився перший день «Вікі любить Землю». Але що таке перший день? Конкурс міжнародний, тож кінець доби у країнах-учасницях неоднаковий. Давайте просто глянемо, що відбувається зараз.

Першою фотографією конкурсу взагалі стала панорамна світлина озера Бегнас у Непалі. На міжнародному сайті можна прочитати про нього та про інші фото.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Panoramic_view_Begnas_Lake.jpg
Озеро Бегнас, Непал. Автор — Nabin K. Sapkota (CC-BY-SA-3.0)

Дві країни із заявлених іще чомусь не стартували, але українці почали завантажувати фото фактично одразу, дещо ви вже бачили. Зараз їх 390. З цією швидкістю минулорічну кількість не побити (а у 2014 році з України завантажили понад 12 тисяч зображень), але ми в вас віримо! І запрошуємо надсилати на конкурс і свої світлини (дивіться на головній сторінці справа інструкцію «Як взяти участь»).

Трохи нових фото:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zaturtsi_Lokachynskyi_Volynska-Turija_river_source-place_near_Gord-2.jpg
Гідрологічна пам’ятка природи «Витік річки Турії», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Боржава.jpg
Боржава. Автор — Сак Анастасія (CC-BY-SA-4.0)
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Spring_in_Rozluch_2.jpg
Джерело мінеральної води, с. Розлуч, Турківський р-н. Автор — Visem (CC-BY-SA-4.0)
Парк санаторію ім. Чкалова (Одеса). Автор — Сергій Криниця (Haidamac)
Парк санаторію ім. Чкалова, Одеса. Автор — Сергій Криниця (Haidamac)
Гідрологічна пам'ятка природи
Гідрологічна пам’ятка природи «Теремнівські ставки», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)
«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)
«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)
Гора Пікуй, Львівська область. Автор -- DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)
Гора Пікуй, Львівська область. Автор — DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)

Маєте кращі фото, маєте фото інших природоохоронних місцин? Сміливо завантажуйте!

Перший день фотоконкурсу — політ нормальний

Сьогодні перше травня, перший день конкурсу фотографій «Вікі любить Землю», а нам уже є що Вам показати, ба більше — є чим хвалитись.

Просто дивіться:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Park_of_Odesa_Filatov_Research_Institute.JPG
Цвітіння тюльпанів в парку інституту ім. В. П. Філатова, Одеса. Одна із перших світлин української частини конкурсу.
Автор — Сергій Криниця (Haidamac) CC-BY-SA-4.0
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Заказник_Чорний_Діл.JPG
Чорний Діл, Путильський район: ДП «Путильський лісгосп», Перкалабське лісництво кв. 2-6, 8, 15-18
Автор — Bukovynka, CC-BY-SA-4.0
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zastawne_Ivanychivskyi-zakaznyk_land_Zastawnenskyi-forest.jpg
Заставненський ландшафтний заказник (Волинська область, Іваничівський район, с. Заставне)
Автор — Viacheslav Galievskyi, CC-BY-SA-4.0

Така вона, заповідна Україна. Тільки три світлини, мало? Зате у Вас є ще місяць, аби показати нам — і світові! — свої, навіть кращі знімки 😉

Ось вам посилання на завантажувач.

Вакансія: координатор проекту «Wiki Loves Earth»

Вікімедіа УкраїнаГО «Вікімедіа Україна» оголошує конкурс на вакансію координатора проекту «Вікі любить Землю».

«Wiki Loves Earth» («Вікі любить Землю», далі — Проект) — міжнародний фотоконкурс, метою якого є збір фотографій пам’яток природи. Координатор проекту відповідатиме за організацію роботи та за інформаційну підтримку конкурсу.

Зайнятість — 4 години на день. Термін реалізації проекту — з 13 квітня по 31 липня 2015 року.

Мета посади: Відповідальність за досягнення проекту, координація роботи партнерів під час реалізації проекту.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:WLE_Austria_Logo.svgОсновні завдання:

  • координувати реалізацію Проекту всіма учасниками, організація та моніторинг здійснення проекту;
  • готувати прес-релізи (англійською мовою);
  • підтримувати, наповнювати та, за необхідності, створювати сторінки й кампанії в таких соціальних мережах та Web 2.0 проектах, як Facebook, Twitter, Instagram тощо;
  • створювати дописи англійською мовою в міжнародному блозі Проекту;
  • розпочинати та підтримувати громадські обговорення, формулювати інформаційні повідомлення для цільової аудиторії;
  • підтримувати ефективний зв’язок із іншими партнерами Проекту;
  • викоувати інші конкретні завдання у ході здійснення Проекту.

Вимоги до кандидатів:

  • вища або незакінчена вища освіта (зв’язки із громадськістю, реклама тощо);
  • знання англійської мови на рівні upper intermediate (B2);
  • знання інших іноземних мов (бажано);
  • попередній досвід із координації проектів (бажано);
  • наявність закордонного паспорту (бажано).

Відбір: Прохання надсилати резюме та портфоліо (за наявності) на wm-uaAt sign.svgwikimedia.org до 11 квітня 2015 включно. За результатами співбесіди буде проведено конкурс.

25 мільйонів файлів на Вікісховищі

25-тимільйонний файл
Мечеть Мевлід-і Халіль (англ. Mevlid-i Halil), Шанлиурфа, Туреччина 25-тимільйонний файл, завантажений на Вікісховище. Автор: Bernard Gagnon; ліцензія CC BY-SA 3.0

У сестринському проекті Вікіпедії — Вікісховищі — вчора було завантажено 25-тимільйонний файл. На ювілейному фото зображено двір мечеті Мевлід-і Халіль, що у місті Шанлиурфа (Туреччина). У печері неподалік цього храму народився Авраам, біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів[1].

Логотип Вікіпедії
Логотип Вікіпедії

Вікісховище — це загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій. Сайту виповнилося десять років цього вересня. Варто зауважити, що тільки у рамках одного міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» за чотири роки проведення було завантажено понад один мільйон зображень під вільною ліцензією. Файли, завантажені у Вікісховище, можуть використовуватися у будь-яких проектах «Фонду Вікімедіа» (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен з проектів. Будь-хто може зареєструватися й завантажити свої роботи на Вікісховище, щоб проілюструвати статті у Вікіпедії чи інших вікіпроектах.

Зараз в україномовному розділі Вікіпедії триває конкурс статей про пам’ятки України «Вікіпедія любить пам’ятки». Проведення такого конкурсу стало надзвичайно актуальним, адже за три роки проведення національного етапу фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» було завантажено більше ста тисяч знімків пам’яток, статей про яких ще не створено, а отже, й фотографії не використовуються.

Використано матеріали зі статей «Авраам», «Вікісховище» у Вікіпедії.

Триває вибір «Зображення року 2014»: у фіналі два фото з України

Зображення 2013 року
Найкраще зображення 2013 року, © Stefan Krause FAL 1.3

Щороку у братньому проекті Вікіпедії — Вікісховищі — проходить конкурс з вибору зображення року. З 15 до 28 лютого триває фінал конкурсу з вибору найкращого зображення 2014 року, в якому серед 30 найкращих фото є і два зображення з України.

У конкурсі «Зображення року» беруть участь найкращі фото, які протягом року отримали від вікімедійної спільноти відзнаку «Вибране зображення». Ця відзнака надається зображенням за результатами їх оцінювання спільнотою волонтерів Вікісховища з усього світу, які перевіряють зображення на відповідність найвищим стандартам якості. При цьому ці високоякісні фото доступні під вільними ліцензіями, тобто можуть бути безкоштовно використані будь-ким за умови зазначення авторства та дотримання ліцензійних умов.

Торік найкращим зображенням року було визнано фото Штефана Краузе, який сфотографував горіння вольфрамової нитки в лампі розжарення з тріснутою колбою. До трійки лідерів увійшли також фото національного парку «Святі Гори» на Донеччині (Україна) та світлина польоту ластівки над басейном.

До фіналу конкурсу «Зображення року-2014» вийшли 30 зображень, які задовольнять будь-який смак — від фотографій до схем та анімацій, від інтер’єрів будівель до фотографій флори і фауни. Приємно, що серед обраних спільнотою фото до фіналу вийшли і два фото з України. Одне з зображень, що вийшли до фіналу — це вид з Говерли на Карпатський національний парк (Івано-Франківська область) роботи Дмитра Балховітіна. Це фото було завантажено в рамках конкурсу «Вікі любить Землю» та було відзначене журі як найкраще фото у міжнародній частині конкурсу. Інший фіналіст з України — фото замку «Ластівчине гніздо» поблизу селища Гаспра (Автономна Республіка Крим) роботи Олександра Савіна.

Проголосувати за найкраще зображення року може будь-який вікімедієць, який зробив понад 75 редагувань до 1 січня 2015 року. Голосування триває до 28 лютого на відповідній сторінці Вікісховища.

Якщо ви маєте власні якісні фото та хочете бачити їх серед фіналістів конкурсу наступного року — ви можете також завантажити їх на Вікісховище — так само як завантажили свої світлини інші фотографи, роботи яких були відзначені спільнотою проекту як найякісніші.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Карпатский_05.jpg
Вид з Говерли на Карпатський національний парк. Автор: Balkhovitin; ліцензія CC BY-SA 3.0
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Crimea_South_Coast_04-14_img10_Gaspra_Swallows_Nest.jpg
Замок «Ластівчине гніздо» поблизу селища Гаспра (Автономна Республіка Крим). Автор: A. Savin; ліцензія CC BY-SA 3.0

Це передрук публікації з блогу ГО «Вікімедіа Україна» на умовах ліцензії cc by-sa 3.0, автор Микола Козленко.