Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"
Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)
Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0
Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі
Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0
Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда
Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0

Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю
Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0
«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Найкращі світлини Черкаської та Тернопільської областей

У Черкаській області найкращою стала світлина геологічної пам’ятки природи — скеля «Родіонова». Це одна зі скель Буцького каньйону,  названа на честь українського науковця-петрографа Сергія Родіонова. Об’єкт розташований біля смт Буки Маньківського району Черкаської області.  Каньйон, який часто називають дивом природи, утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.

Скеля «Радіонова», Маньківський район, с. Буки на р. Гнилий Тікич. © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 4.0

Серед світлин з Тернопільської області найбільше балів отримав водоспад, що входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».


Джуринський водоспад у вересні. © Роксана Баширова, CC-BY-SA 4.0

Червоногородський (Джуринський) водоспад — водоспад, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Назва Червоногородський походить від назви давнього міста Червоногород, яке існувало поруч кілька століть тому.  Має штучний характер і є найвищим рівнинним водоспадом України.

Обидва автори не вперше перемагаютьу конкурсі. Роботи Роксани і Дмитра, зокрема, стали другими у десятці найкращих 2014 та 2015 років.

Світанок у Карпатах
2 місце у топ-10 конкурсу 2015 року. Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк. © Роксана Баширова
Карпатский 05
2 місце у топ-10 конкурсу 2014 року. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін
Загалом під час фотоконкурсів для Вікіпедії різних років, Дмитро Балховітін завантажив 164 професійні світлини, 43 з них на момент цієї публікації ілюструють 148 сторінок різних мовних версій Вікіпедії.

Див. також:

Мальовничі заходи сонця — найкращі зі світлин Миколаївської та Хмельницької області

Розпочинаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу з двох областей, де переможними стали зображення заповідної природи на заході сонця.

Фото з Кінбурзької коси стало найкращим у Миколаївської області. Світлину завантажено у категорію Національний природний парк «Білобережжя Святослава» у Вікісховищі. Парк створено згідно з указом президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об’єктів степової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне і культурно-освітнє значення.

На території коси збереглися природні комплекси пісків нижнього Дніпра із цілою низкою властивих лише їм видів флори і фауни. Тут зростає близько 600 видів вищих судинних рослин. В цілому, на території НПП зростає 30 видів раритетних рослин. Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. Особливо важливу роль водно-болотяні ділянки коси відіграють у збереженні коловодних птахів. Детальніше про парк у Вікіпедії.

Неймовірні заходи сонця на Кінбурнській косі (6)

Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Авторка: Любов Касап, CC BY-SA 4.0

А Сергій Зисько повторив свою перемогу 2016 року, його світлина природи у Хмельницькому знову отримала найбільше балів. Острів, який розташований посередині водосховища річки Південний Буг, недалеко від природо-заповідного фонду місцевого значення – «Парк культури і відпочинку ім. М.Чекмана» загальною площею 145 га. Орієнтовна площа острова складає до 2,5 га. Про популярну для відпочинку територію навіть започатковано окрему статтю у Вікіпедії.

Захід на островом Кохання

 Вид на острів кохання з Парку ім. М. Чекмана у Хмельницькому Хмельницький. Автор: Зисько Сергій, CC BY-SA 4.0

 

Світлини-переможці «Вікі любить Землю 2016» — у заповіднику «Кам’янець»

З 23 липня по 27 серпня мандрівна виставка «Пам’ятки України» робить зупинку у Кам’янці-Подільському.  Фотографії, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», будуть виставлені у конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

В 2016 році Вікімедіа Україна вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У  вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінації «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Обидва фотоконкурси мають черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» запрошує до участі у вересні.

«Знаково та приємно, що виставка фотографій конкурсу, де кілька разів перемагали світлини Кам’янець-Подільської фортеці, потрапила до заповідника, який нею опікується. Світлини фортеці ставали найкращими фото Хмельницької області у 2012, 2014, 2015 роках конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Ця пам’ятка є однією з найбільш популярних серед учасників конкурсу. За 5 років було подано понад 400 робіт із її зображенням. Впевнені, що й у конкурсі 2017 року, що стартує у вересні, їх теж буде немало», — зазначає Анатолій Гончаров, один із організаторів конкурсу.

Кам’янець-Подільський — вже восьма зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні та Меджибожі. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можнапереглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Запрошуємо відвідати виставку за адресою: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.

Режим роботи виставки: робочі дні тижня з 09-00 до 17-00.

 

 

Переможці номінації «Неприємні відкриття»

Протягом конкурсного травня до спецномінації «Неприємні відкриття»  було подано 363 фото.

Передусім ініціатори номінації, МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України»,  відзначають Миколу Сарапулова, автора найбільшої кількості фото в номінації, який зафіксував багато порушень і сповіщає про них не лише в рамках конкурсу. Дякуємо за небайдужість!

Світлинами-переможцями стають  наступні роботи, що зображають випадки вандалізму на заповідних територіях.
1. Користувач:Dzhos Anatoliy –  серія фото копанок в Іллірійському заказнику Луганської області
Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

2. Красномовне фото М. Сарапулова про зневажливе ставлення до заповіданого дерева у Києві
Віковий дуб-красень IMG 2208
3. Користувач SPKoretsky подав серію фото порушень у Національному природному парку «Голосіївський»

Національний природний парк «Голосіївський», верхів’я Горіхуватської балки «ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ДІЇ – ЗВАЛИЩЕ»
Верхів’я Горіхуватської балки, що перетворили на звалище відходів природокористування

Хочемо відзначити, що всі фото в рамках цьогорічного конкурсу, SPKoretsky завантажив протягом короткого періоду між двома операціями з заміни кришталиків у обох очах. Завантаження здійснене в перші дні після повернення зору користувачу. Кілька років між створенням фото і участю в конкурсі, SPKoretsky практично повністю не мав зору. Кошти на операції зібрані в соцмережах, в т.ч. вікіпедистами.

Під час церемонії нагородження, переможці номінації отримають книжки від видавництва «Наш Формат», сувеніри від організаторів фотоконкурсу, а також сюрприз від ініціаторів номінації.

Партнери конкурсу МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України» підготували скарги за всіма виявленими випадками порушень. Відповіді на них будуть опубліковані на нашому сайті щойно скарги будуть розглянуті контролюючими та правоохоронними органами.

Всі фото на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0.

Підсумки номінацій «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»

Представляємо перших переможців конкурсу, а саме у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»!

Традиційно нагороди та відзнаки отримають перші десять у загальному заліку. Нагадаємо, що фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі, отримали коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки).

Учасники з найбільшими показниками:

  1. ЯдвигаВереск — 889 балів (622 об’єкти)
  2. Сергій Криниця — 419 (368)
  3. Роман Бречко — 301 (271)
  4. Микола Сарапулов  — 266 (248)
  5. Helen Owl  — 181 (151)
  6. AndriiDydiuk — 155 (104),  Khrustyk — 136 (88) , загалом 107 об’єктів [1]
  7. Аліна Возна  —141 (135)
  8. Світлана Дячок  114 (72)
  9. Еколог Світлана — 88 (52)
  10. Galvm 74 (24)

Примітка: 1. Спільний приз як співавторам,  5 об’єктів – різниця у часі між фото менше 10 секунд, трохи більше між рештою, знімали одним фотоапаратом та об’єктивом.

Програма, що застосовувалась для підрахунку першого рейтингу, також дозволила побачити переможців номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток в регіоні» (показник з урахуванням додаткового коефіціенту):

Автономна Республіка Крим — Helen Owl (106)
Вінницька область — ЯдвигаВереск   (41)
Волинська область — Galvm  (66)
Дніпропетровська область — Вікторія Тротнер(Приймачук)   (16)
Донецька область — Ксенія Шостацька (11)
Житомирська область — Приходько Юрий  (32)
Закарпатська область —   ЯдвигаВереск (68)
Запорізька область — Yanuschenko DV (30)
Івано-Франківська область —  ЯдвигаВереск (32)
Київська область —  Сарапулов (34)
Кіровоградська область —  Haidamac  (9);
Луганська область —  Dzhos Anatoliy (16);
Львівська область — Rbrechko (160);
Миколаївська область —  ЯдвигаВереск (15);
Одеська область — ЯдвигаВереск (35);
Полтавська область — DmitriyZinnik (32);
Рівненська область — Тарас Лесів (11) ;
Сумська область — AlevYansen (20);
Тернопільська область — ЯдвигаВереск (161);
Харківська область — Tala tamila (13);
Херсонська область — ЯдвигаВереск (70)
Хмельницька область — ЯдвигаВереск (268)
Черкаська область —  Haidamac (222)
Чернівецька область —  Bukovynka (48)
Чернігівська область — Star61 (21)
місто Київ —  Сарапулов (157)
місто Севастополь — Helen Owl (3)

Дуже дякуємо усім, хто об’їхав чималу територію і поділився своїми фото! Звичайно, не може не засмучувати, коли деякі  учасники подають майже однакові фото з року в рік — зроблені в один день, час і майже з одного ракурсу (треба, мабуть, запровадити мінусовий коефіціент для таких ;), але унікальних фото звичайно більше! Вітаємо вас і нас з цим!

Нагадаємо, що у перших за кількістю поданих фото ми не відзначаємо, але такий рейтинг можна також подивитись у таблиці, на основі якої подано два оголошені вище рейтинги (див. стовпець Photos uploaded). Також, звертаємо увагу, що кількість об’єктів від моменту завершення конкурсу могла змінитися, адже зі сторінок деяких зображень було вилучено ідентифікатори об’єкта, коли було виявлено, що зафіксований пейзаж не ілюструє певну пам’ятку. Якщо після оголошення результатів, будуть виявлені ще численні випадки невідповідності зображеного та опису файлу, оргкомітет залишає за собою право переглянути результати.

Чинадієво Парк санаторію «Карпати»

Парк санаторію «Карпати», Мукачівський р-н, урочище «Берегвар». Ядвига Вереск, CC-BY-SA-4.0

48-254-5005 Turkish Table DSC 4228

Геологічна пам’ятка природи «Турецький стіл». Сергій Криниця, CC-BY-SA-4.0

46-236-5008 Pidhirne Oak Trees RB
Три вікові дуби Б. Хмельницького, Пустомитівський р-н, с. Підгірне. Роман Бречко, CC-BY-SA-4.0

Заказник. р.Серет
«Касперівсько-Городоцький іхтіологічний заказник, Заліщицький район. Педагог Світлана, CC-BY-SA-4.0
Див. також:

Результати кількісної номінації 2015 року

Результати кількісної номінації 2016 року

Призи від видавництва «Наш Формат»

19576365_1311813715580663_1525251051_nПартнер конкурсу «Вікі любить Землю», видавництво «Наш Формат» надало для нагородження переможців у номінаціях «Неприємні відкриття» та «Найкраще фото тварини в ПЗФ» два екологічні бестселери світового масштабу.

19832853_1318938531534848_1137022313_n «Шосте вимирання: неприродна історія» (англ. The sixth extinction an Unnatural History)– бестселер американської журналістки, оглядача The New Yorker Елізабет Колберт. 

У 2015 році за книгу «Шосте вимирання» Елізабет Колберт отримала Пулітцерівську премію. Робота американської журналістки входить у топ-10 найкращих книг 2010-го року за версією New York Times та очолила сотню кращих нон-фікшн книг усіх часів за версією The Guardian. «Шосте вимирання» — фіналіст The National Book Critics Circle Awards.

Під час роботи над книгою авторка побувала майже на всіх континентах, відвідала наукові бази в тропіках Амазонії і на островах Великого Бар’єрного рифу, спілкувалася з сотнями людей. Колберт шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга — не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям, яку ми маємо можливість читати українською.

19848937_1318938591534842_982591565_n«Змінюється все. Капіталізм проти клімату» — книжка канадської соціологині та журналістки Наомі Кляйн. 

Книжка стала не лише абсолютним бестселером, а й увійшла до сотні найважливіших книжок 2014-го року за версією New York Times. «Змінюється все» — переможець премії Hilary Weston Writers’ Trust у жанрі нон-фікшн.

Авторка аналізує те, як великі корпорації та ідеологія вільного ринку блокують і без того непевні спроби боротися з кліматичними змінами. Більше того, Кляйн викриває та відверто критикує багатьох наших так званих рятівників — великі організації «зелених», які автор пов’язує з нафтовими компаніями; мільярдерів типу Річарда Бренсона, які, за її словами, більше обіцяють, ніж роблять. Книга для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться політикою, економікою, екологією, майбутнім нашої планети та сучасною наукою.

Бажаємо перемоги учасникам конкурсу!

Вікіпедисти, учасники конкурсу знайшли понад 100 порушень у заповідних об’єктах

Метою конкурсу «Вікі любить Землю» традиційно є поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України; створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам; сприяння охороні навколишнього природного середовища. Важливим є створення фото банку об’єктів ПЗФ, що ілюструє стан кожного окремого ПЗФ на момент знімання. Чимало фотографій також засвічують наявність видів рослин та тварин, що знаходяться під охороною. Проте цього року, в рамках спеціальної номінації «неприємні відкриття» вікіпедисти відшукували і порушення в заповідних об’єктах. Загалом виявлено понад 100 проблемних об’єктів. По всіх виявлених порушеннях, підтверджених як такі, юристами, партнер конкурсу – МБО «Екологія-Право-Людина» підготували звернення до контролюючих і правоохоронних органів. Про результати розгляди звернень ми підготуємо окремі повідомлення на сайті конкурсу.

Основні підтверджені порушення:

1. Відсутність охоронних знаків та інформаційних аншлагів: м. Кам’янець-Подільський, пам’ятки природи «Біогрупа екзотичних дерев», «Біота східна» (вул. Л. Українки, 48), «Біота східна» (вул. Драй-Хмари, 10), «Біота східна» (вул. Л. Українки, 59), «Горіх чорний», Дуб звичайний» (парк Танкістів), «Біогрупа», «Дуб звичайний» (у сквері ім. Васильєва), «Дуб скельний», «Кам’янець-Подільський зоопарк», «Кам’янець-Подільський парк»; м. Київ, пам’ятки природи «Вікове дерево дуба-красеня», «Віковий дуб «Бай-Бай», «Група вікових дерев береки», «Віковий дуб-красень», «Дуб Котова», «Виток р. Либідь», «Гінкго Сікорського», «Група дерев бука лісового», «Віковий каштан», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», «Дуб Янати», «Віковий каштан»,»Природний об’єкт цілини», «Віковий дуб «Бай-Бай»«, «Група вікових дерев дуба», «Група екзотичних дерев платана та смереки», «Алея вікових дубів», «Метасеквойя», «Платани Ліпського», «Бук Бурачинського», «Ясен Феофіла», «Дуб Котова», «Дуб Янати», «Шулявський дуб», «Гінкго Сікорського», «Два водних джерела», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», заказники «Романівське болото», «Байкова гора», «Пейзажна алея», «Замкова Виток р.Либідь», «Природне русло р. Либідь», «Дніпрові кручі», та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Печерський ландшафтний парк», «Лісове урочище Крістерів», «Парк КПІ», «Хрещатий», «Наводницький парк»; Київська область: заказники «Глибокий ліс», «Катюжанський», м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби»; Черкаська область: Сквер учасників партизанського руху; м. Чернігів: пам’ятка природи «Віковий дуб» («Мар’їн гай»). Зафіксували  Микола Сарапулов, Сергій криниця, Star61.

71-254-5009 Partizan park DSC 3056

2. Влаштування несанкціонованих звалищ на території ПЗФ: м. Київ: пам’ятка природи «Віковий дуб-красень»; м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби», «Парк по вулиці Кремлівській»; Львівська область: «Замковий парк»(фотофіксація Миколи Сарапулова); Тернопільська область: «Берем’янська наскельно-степова ділянка» (фотофіксація Миколи Василечка) ; Хмельницька область: Урочище «Гайдучино ІІ», Красилівський район, розташована у кв. 45 урочища «Баймаки» та кв. 80 урочища «Гайдучино» Красилівського л-ва ДП «Старокостянтинівський лісгосп» (фтофіксація Цвеєткової Анастасії); Черкаська область: урочищі «Вергунове», пам’ятка природи «Козацькі майдани» (фотофіксація Сергія Криниці).

71-203-5015 Dump in Verhonove preserve DSC 8992

Урочище «Вергунове»

71-218-5003 Kozatski Maidany SAM 6433

«Козацькі майдани»

3. Самовільна господарська діяльність на територіях ПЗФ: Черкаська область: «Сквер учасників партизанського руху.

4. Мисливська інфраструктура на територіях ПЗФ: Київська область: заказник «Катюжанський» (мисливська вежа за межами заказника, годівничка в межах, вежа націлена в заказник). Фотофіксація Миколи Сарапулова.

IКатюжанський заказник Вишка 03IКатюжанський заказник Вишка 05

5. Хибна інформація на охоронних знаках: м. Київ: пам’ятки природи «Каштани Гришка» (на табличці напис «КАШТАН ШЕВЧЕНКА», «Дуб-хитрун» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Група вікових дерев тополі білої» (на охоронному знаку зазначено «ГРУПА ТОПОЛІ БІЛОЇ»), «Віковий ясен у пров. Лабораторному» (на охоронному знаку зазначено «ФОРТЕЧНИЙ ЯСЕНЬ»), «Дуби генерала Тарнавського» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Тополя метробудівська» (на охоронному знаку – «ТОПОЛЯ ГОСТРОИСТА», «Парк по вул. Кобзарській» (на охоронних знаках «ПАРК КИНЬ-ГРУСТЬ»). Зафіксував Микола Сарапулов.

6. Фізична втрата об’єктів ПЗФ: пам’ятка природи «Айлант високий» м. Кам’янець-Подільський, зростало по вул. Ю Сіцінського, 2. Дерево загинуло; м. Київ: пам’ятки природи «Каштан Воїственського», «Борщагівський дуб». Фотофіксація 2017 року Миколи Сарапулова.

Айлант високий IMG 8309Айлант високий IMG 8310

«Айлант високий» у травні 2017 року, дерево загинуло
КаштанВоинственскогоБыл1

Каштан Воїнственського 3Каштан Воїнственського IMG 6809

«Каштан Воїственського» у 2013 та 2017 роках
Борщагівський дуб IMG 7864

«Борщагівський дуб»

7. Видобуток корисних копалин в ПЗФ: Рівненська область: Рівненський природний заповідник (незаконний видобуток бурштину, пошкоджено 3 га), Житомирська область: «Волосне» (видобуток торфу, ДП «Коростенське ЛМГ», Ушомирське лісництво, кв. 36, вид. 16, 17, 23, 30) (зафіксував Приходько Юрій) , заказник «Поясківський» (видобуток бурштину); Луганська область: заказник «Іллірійський», копанки (зафіксував Dzhos Anatoliy). Тернопільська область: пам’ятка природи «Джерельна» (місцеве населення розбирає на пісок пагорб з кінця 2015 року і влаштувало несанкціоноване сміттєзвалища).

Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

заказник «Іллірійський»

 

Дуже дякуємо усім за небайдужість та участь у спецномінації!

Конкурсна фотовиставка у Меджибожі

До 1 липня 2017 року виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю» у 2016 році, перебуватиме у виставковій залі Державного історико-культурного заповідника «Межибіж».

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області» у 2016 році. Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Меджибіж — вже сьома зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі та Херсоні. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» — замковий ансамбль ХIV — ХVI століття. Створено у 2001 році на базі комплексу пам’яток фортеці у смт Меджибіж.

Як доїхати до Меджибожа

П’ятий конкурс став рекордним за кількістю фото

31 травня завершився п’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю».  Дякуємо всім учасникам! Завдяки Вам інформацію про природно-заповідний фонд України у Вікіпедії буде нести не лише текст, а й ілюстративний матеріал.

Можемо підвести проміжні підсумки за кількістю завантажених фотографій: Україна зайняла почесне друге місце — ми отримали понад 15 000 світлин. Це найбільший показник за історію конкурсу. Розрив з Німеччиною, що є першою в цьому рейтингу на даний момент, адже деяких країнах конкурс  проходить у червні, складає 9 000 світлин. На третьому місці — Пакистан (8796 фото), четвертому — Росія (6997).

Загалом учасниками конкурсу було сфотографовано 1866 об’єктів природно-заповідного фонду України (понад 20% від загальної кількості), що майже дорівнює показнику минулого року.

Найбільше об’єктів сфотографували у Хмельницькій — аж 221, Черкаській — 181 та Львівській областях — 177. Найменше об’єктів було освітлинено зі списків ПЗФ Севастополя — 6, Донецької, Кіровоградської — по 16, Луганської областей — 18.  Повну статистику за регіонами можна переглянути у Вікісховищі.

П’ятірка користувачів, які завантажили найбільшу кількість фото:

Учасник

Число фото

Вікторія Тротнер(Приймачук) 2623
Сарапулов 1042
ЯдвигаВереск 682
Viktor Yepishin 425
Zysko serhii 412

А ось, як згідно із статистикою виглядає п’ятірка лідерів у конкурсній номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

Учасник

Число об’єктів

ЯдвигаВереск 622
Haidamac 368
Rbrechko 272
Сарапулов 248
Helen Owl 151

Незабаром розпочне роботу наше журі. Про результати ми обов’язково повідомлятимемо вам на нашому сайті та на сторінці у Facebook.

Нагадуємо, що фотографії об’єктів ПЗФ Ви можете продовжувати завантажувати у Вікісховище, але вони вже не будуть брати участь у конкурсі.