Попри війну, на Луганщині створюють заповідні території

Попри військові дії та окупацію частини території, у Луганській області поновлено роботу над створенням територій природно-заповідного фонду.

Так, розпорядженням голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26.05.2015 року №194 оголошено першу від часу початку війни  природоохоронну територію. Нею стало заповідне урочище «Широке» в межах Кремінської міської ради. Степова балка площею 121,6 га є місцем поширення багатьох рідкісних видів рослин.

- На превеликий жаль, велика кількість заповідних територій Східної України суттєво постраждала під час військових дій та перебуває поза зоною впливу Української влади. – коментує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Детальне дослідження цієї проблеми проводить Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»:

https://www.google.com/maps/d/u/0/edit?mid=zbSMscEgA8nQ.k3-ikECY7sf0.

- Попри гостру необхідність виявлення пошкоджень існуючих заповідних територій, дійсно не слід забувати про потребу збільшувати їхню кількість, адже і без руйнівного фактору війни, зокрема Луганщина є однією з наймеш забезпечених заповідними територіями областей України. – додає Олексій Василюк.

2015 року Національний екологічний центр подав на розгляд Луганської ОДА проекти 12 нових природно-заповідних територій, розміщених на неокупованій території. Крім того, експерти НЕЦУ пропонують створення потужних національних парків у долинах річок Айдар, Красна, Деркул та Євсуг.

На фото: Урочище «Верхнє», Луганський природний заповідник Автор: Mykyta Peregrym, CC-BY-SA 4.0

На рубку заповідних лісів Київщини нарешті накладено мораторій. На решті території України вирубка лісу в заказниках залишається законною

На всі види суцільних рубок лісу у межах природно-заповідного фонду місцевого значення на Київщині накладено мораторій. Таке рішення було прийняте 23 червня на сесії Київської обласної ради.

Мораторій являє собою лише тимчасову заборону. Більше того, на решті території України рубки лісу на території об’єктів природно-заповідного фонду досі формально залишаються легітимними.

Тим не менш, нині і цю тимчасову заборону у вигляді мораторію можна вважати значним прогресом, що може допомогти вберегти старовікові ліси Київщини від знищення.

Як зазначає біолог Андрій Плига у коментарі для сайту «Природа України», у зв’язку із шпаринами в законодавстві, останніми роками тривала інтенсивна вирубка заповідних масивів так званими санітарними та лісовідновними рубками.

Раніше «Тексти.org.ua» публікували дослідження Андрія Плиги щодо масових рубок лісу в заказниках, заповідних урочищах, національних парках, природних заповідниках Київської області.

Фото Павла Мокрицького: Від ялинового лісу в заказнику залишились лише пеньки навкруг землянки легендарного Богорада. І всохлі модрини позаду. Ліцензія CC-BY-SA 4.0

Джерело: Плига Андрій. Київська обласна рада прийняла мораторій на рубку заповідних лісів. – Природа України. – 27 червня 2015 року.

Долучайтеся до пошуку втрачених пам’яток природи!

Активні учасники «Вікі любить Землю», користувачі Вікіпедії та інших вікіпроектів – запрошуємо до спільного втілення цікавого пошукового проекту!

У рамках конкурсу «Вікі любить Землю», що вже втретє проводиться в Україні в цьому році, чимало редакторів повідомляли про складнощі у пошуках пам’яток природи. І хоча значна частка об’єктів природно-заповідного фонду вже висвітлена вікіспільнотою, місцезнаходження деяких з яких так і не вдалось виявити, а для інших гарантовано встановлено, що вони більше не існують.

Київ. Пам’ятка природи Каштан Воїнственського. © Аимаина хикари, Public domain

З метою якісного виправлення переліків пам’яток в списку «Вікі любить Землю» і  впорядкування інформації щодо втрачених заповідних територій, пропонуємо Вам наступне.

Наразі користувач Василюк Олексій створив у Вікіпедії категорію «Втрачені природоохоронні території».

До неї віднесено 144 статті, з них 2 (Велико-бурлуцький бабаковий заповідник та Гористе (заповідник) – ті заповідні території, що втрачені в 1951 році. Всі інші 142 статті відповідають об’єктам, які втрачені з 2000 року і по сьогодні. До них додадуться  10 статей по скасованих пам’ятках Рівненщини — отож, рівно 152 об’єкти ПЗФ було скасовано за 2000-2015 роки.

На жаль, за бюрократичними причинами неможливо мати гарантовано повного переліку об’єктів, скасованих з 1921 року і по 2000 рік. Причина цього в тому, що у 2000 році обласні ради передали всі свої рішення до 1998 року включно в державні архіви. Пошук інформації в усіх обласних архівах є більш складною задачею і, в деяких випадках, нереальною. Алгоритм отримання повного переліку скасованих пам’яток з 1968 року (рік, коли затвердили першу класифікацію заповідних територій і тим самим обнулили перелік заповідних об’єктів) і до 2000 року займе багато часу.

Тому пропонуємо  активним дописувачам протягом літа (до 25 серпня включно) долучитись до доповнення наявних статей у категорії «Втрачені природоохоронні території» (а також тих десятьох, що будуть додані найближчим часом).

Особливо цінним доповненням для таких статей можуть стати фотографії втрачених об’єктів. На початку вересня всі статті категорії стануть брошурою, виданою у рамках діяльності «Вікі любить Землю». Така збірка буде першим українським виданням, присвяченим скасованим пам’яткам природи. І першим виданням про пам’ятки природи, створеним вікіспільнотою.

Дослідження скасування пам’яток природи на території України в 2000-х роках — це лише перший етап. Після його реалізації стане можливим перехід до більш складного: продовжити восени дослідження і зібрати інформації про заповідні території, втрачені у 1968-2000 роках.

Нагадуємо, що повний перелік пам’яток природи (включно із втраченими та збереженими) зберігається тут: http://wikilovesearth.org.ua/lists-of-sights/

Очікуємо на Вашу участь!

За додатковою інформацією та з побажаннями звертайтеся, будь ласка, на електронну адресу pzf.regions@gmail.com.

Тиждень екології почався в українській Вікіпедії

До Всесвітнього дня боротьби з опустеленням і посухою, що відзначається світом 17 червня, сьогодні у Вікіпедії почався тиждень, присвячений написанню статей на екологічну тему.

Значна частина статей з екологічної проблематики, які містить українська Вікіпедія, потребує уточнень та доповнень. Також є значна кількість дуже потрібних, але поки що (чомусь) ніким не створених статей.

Певна частина з цього переліку є на сторінці Тижня екології. До створення пропонуються статті з екологічної термінології, про відомих постатей у галузі, а також статті, присвячені екологічним проблемам та охороні природи (заповідна справа, екологічна освіта та ін.)

Тиждень екології проводиться в українській Вікіпедії вперше. Він триватиме до 30 червня.

Латаття в НПП «Святі гори»

Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0

Підбірка безкоштовних онлайн-курсів з навколишнього середовища та природних ресурсів

Навчатися, не виходячи з дому і не витрачаючи коштів — одна з безкінечно позитивних рис нашого часу. Пропонуємо вам ознайомитися з підбіркою безкоштовних онлайн курсів на тему навколишнього середовища та природних ресурсів.

Дівчинка розглядає рослини в лупу в тундрі Скелястих гір (фото Environmental Protection Agency, суспільне надбання)

Дівчинка розглядає рослини в лупу в тундрі Скелястих гір (фото Environmental Protection Agency, суспільне надбання)

Список від видання Аrch2o:

Курси на Coursera.org, які тривають зараз або розпочнуться невдовзі:

Вибираємо значущі, якісні, вибрані зображення

Павук-краб виду Thomisus onustus на квітці анхузи італійської Anchusa azurea. Регіональний природний заповідник святої Люсії, Нарбоннський середземноморський регіональний природний парк, Франція. Якісне зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Christian Ferrer, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Павук-краб виду Thomisus onustus на квітці анхузи італійської (Anchusa azurea). Регіональний природний заповідник святої Люсії, Нарбоннський середземноморський регіональний природний парк, Франція. Якісне зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Christian Ferrer, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Фотоконкурс завершується, і коли більшість країн уже припинили прийом робіт, надходить час впорядковувати зображення. Чимало речей мають зробити локальні організатори: відсіяти знімки, що не відповідають вимогам, додати категорії / шаблони, виправити помилки. Це може здаватися тривіальним, але дуже корисним виявляється кінець кінцем.

Дорогих учасників конкурсу заохочуємо додавати інформативні описи своїх файлів, якщо вони не зробили цього під час завантаження або стерли той, що автоматично додавався, — корисно, щоб в описі зображення йшлося про те, що це і де це. Щоб відредагувати інформацію про файл (не тільки опис, але також ідентифікатор), достатньо знайти угорі сторінки файлу кнопку «Редагувати», у полі редагування відшукати рядок приблизно такого змісту:

| description = {{uk|1=гідрологічний заказник “Сколиватський”}}{{UkrainianNaturalHeritageSite|71-102-5002}}

Після uk|1= можете відредагувати свій опис,
після UkrainianNaturalHeritageSite| ставите правильний ідентифікатор.

Але є ще дещо, що хочеться підкреслити. Як би Ви виміряли успішність конкурсу «Вікі любить Землю»? На думку, вірогідно, спадає кількість країн-учасниць, завантажених фото і кількість фотографів — і це цілком правильно. Організаторам також важлива кількість нових учасників, використання зображень у вікіпроектах та визнання зображень значущими, якісними чи вибраними у Вікісховищі.

Статус якісного, вибраного чи значущого зображенню дає спільнота Вікісховища. Давайте поглянемо на вимоги та процедуру отримання цих статусів.

Яке зображення якісне? Якісні зображення — це діаграми чи фотографії, які відповідають певним стандартам якості (переважно технічного плану) і є цінними для проектів Вікімедіа. Вони мають бути зроблені користувачами Вікісховища, не обов’язково неординарними чи видатними, але добре скомпонованими і загалом гарно виконаними. Якщо Ви вважаєте, що певне зображення відповідає критеріям, його можна номінувати на сторінці Commons:Quality images candidates.

Побережники чорногруді (Calidris alpina) на фоні Тилігульського лиману (Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Україна). Якісне зображення (автор — Ryzhkov Sergey, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Побережники чорногруді (Calidris alpina) на фоні Тилігульського лиману (Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Україна). Якісне зображення (автор — Ryzhkov Sergey, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Яке зображення вибране? Вибрані зображення можу бути зроблені користувачем Вікісховища або ні, але повинні відповідати тим же стандартам якості і мати «wow-ефект». Зображення, які мають шанс стати вибраними, вписують на сторінку Commons:Featured picture candidates, де спільнота досягає консенсусу щодо кожного.

Настанови для якісних та вибраних зображень виглядають так:

  • Зображення повинні бути роздільності щонайменше 2 мегапікселі, наприклад, 1600 × 1250. Інколи рецензенти можуть попросити й більшої роздільності, якщо зображення порівняно легко зробити.
  • Зображення не має бути стиснуте, щоб виглядати якіснішим. Downsampling зменшує кількість інформації, яка зберігається у файлі зображення.
  • Зображення не має бути дуже шумним при перегляді у повний розмір.
  • Залежно від обставин, зображення має бути коректно експонованим.
  • Якісні зображення повинні мати прийнятні кольори.
  • Кожен важливий об’єкт на зображенні має бути чітким, відповідно до ідеї зображення.
  • Загалом зображення має мати визначений фокус, наприклад, основний об’єкт у фокусі, а передній і задній плани розфокусовані, або ж інакше, уся сцена має бути у фокусі.
  • Освітлення має відповідним об’єкту фотографії.
  • Розташування елементів на зображенні має підкреслювати його об’єкт, а не заважати йому.
  • Об’єкти заднього і переднього плану не мають відволікати глядача.
Пустинь «Діва скелі», пам'ятка «Гори Санто-Домінго у Кабаллері», Уеска, Іспанія. Вибране зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Diego Delso, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Пустинь «Діва скелі», пам’ятка «Гори Санто-Домінго у Кабаллері», Уеска, Іспанія. Вибране зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Diego Delso, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Яке зображення значуще? Значущі зображення — це зображення, які спільнота Вікісховища вважає особливо цінними для використання в онлайн-контенті проектів Вікіпедіа. Значуще зображення розглядається спільнотою як найбільш цінна ілюстрація у своєму роді. Технічні вимоги до значущих зображень зазвичай значно нижчі, оскільки не йдеться про якість, придатну для друку. Значущі зображення є такими через винахідливість автора у пошуку гарних, цінних об’єктів, які мають значення, і через користь інформації на сторінці зображення. Кандидати у значущі зображення вказуються тут.

Чи зрозуміла Вам різниця між значущими, якісними та вибраними зображеннями? Проект якісних зображень має на мені виявити і заохотити користувачів, що завантажують у Вікісховище файли високої якості. Вибрані зображення є вершками Вікісховища і проект шукає зображення одночасно неординарної цінності та технічної якості. З іншого боку, значущі зображення — це найбільш цінні у своєму роді для використанні в онлайн-контексті, в інших проектах Вікімедіа.

Водоспад Каландула на річці Лукала, провінція Маланже, Ангола. Значуще зображення (автор — Paulo César Santos, ліцензія CC-Zero)

Водоспад Каландула на річці Лукала, провінція Маланже, Ангола. Значуще зображення (автор — Paulo César Santos, ліцензія CC-Zero)

Усі ці настанови можуть здаватися складними, але не лякайтеся! У справі номінації  на отримання цих статусів зображень, які цього варті, конкурс Wiki Loves Earth покладається на локальних організаторів, хоча досвідчені користувачі також можуть долучитися.

Команда організаторів WLE очікує, що принаймні 1% завантажених фото потрапляють у категорії значущих, якісних чи вибраних. Чи складно цього досягти, якщо зображень завантажено 100 тисяч? Дізнаємося тільки після того, як спробуємо!

І сміх і гріх (фотопідбірка)

Коментар: Пропонуємо Вам допис одного з учасників конкурсу, Павла Мокрицького.

Підбірка смішних і сумних (у моєму філософському обрамленні) фотокадрів, схоплених під час мандрів до об’єктів заповідного фонду за минулий конкурсний рік.

Викладаю в хронологічному порядку, від першої двотижневої мандрівки по Одещині-Миколаївщині рік тому, до останньої триденки в Київ 3 тижні тому (крім останнього фото :)

«Коли однієї голови замало»…

Од мене не діждетесь облесливої патетики, скажу прямо — типова «деструкція» мас (за Лебоном), типово українська «віта героїка», або ж словами вчених:

Коли ж іманентне нам прямування до самовияву, степеноване ще й неволею з її обмеженням збірних виявів і з обмеженням також індивідуального розвитку (підкреслено мною), століттями є незаспокоєне — тоді людина вступає на бездоріжжя неправильних реакцій, — що ми до підвищення власної вартості не змагаємо шляхом впертого виявлення себе, але знижуванням вартості інших, знецінюванням їхньої вартості, досягнень праці. Не підношення себе догори, але стягання інших вниз стає характеристичною недугою…

(«Нариси до історії української етнопсихології»)

«Друзяки»

Прикол в тому, що пелікани харчуються жабками, а ось ця парочка в Дунайському заповіднику — крутились разом вправо-вліво, хоч би що!

«Образец, он такой образец»

Я сразу догадался что это образец! Нет, это пожалуй даже эталон, и окон (особенно на последнем этаже), и дверей, и поди ж — крыши тоже! (Измаил, Одесская обл, в поисках вида на объект ПЗФУ «Измаильские острова»).

«Помним, любим и… скорбим»

Пам’ятник О. С. Пушкіну в однойменному парку-пам’ятці ім. Пушкіна в м. Болград (Одещина).

«Вот главный вход, но только вот…» (В. Высоцкий)

«Реконструированный» вход в один из парков-памяток в Херсоне.

«Что нам стоит дом построить?» (с)

Якихось там 5550 пляшок шампанського :) (У пошуках заповідного джерела Св. Богородиці в Черняхівському р-ні).

«Я памятник себе…» (с)

У дворику колишнього маєтку Мазаракі та на фоні Райковецького парку-пам’ятки.


«Акція!»

Та не лякайтесь… та куди ж це ви… видерлись? (околиця м. Львів)

 «Куди ми?»

Ст. Кодима

«Шлях в Європу через…» 

…через порушення прокладення доріг вздовж високовольтної ЛЕП. Таке мною бачено вперше o_O (околиця с. Малий Любінь)

«Хотіли як завжди, а вийшло…»

Падлянка в тому, що велосипед, всунутий туди (між покришок), не стоїть! Він падає або валиться на бік :) (с. Сасів, Львівщина)

«Головне не пам’ятник, головне -урочисто задекларувати!»

Скоро ювілей, як «на цьому місці буде споруджено пам’ятник І. Франку…»  (м. Бібрка, міський парк (навпроти парку-пам’ятки)).

Той випадок, коли не допоможе ні попутний штормовий (на фото видко), ні наявність колес (конструктивно) :)  (с. Трибусівка, Вінничина)

«Сон настороже»

Ст. Казатин

Оцим вас ймовірно привітає «хлібний край», оскільки це перший кіоск на виході із центрального зал. вокзалу в м. Вінниця.

«Суворі реалії Одеських веловуйків»

(Неподалік бот. пам’ятки «Акація біла», що на розі двох вулиць)

«Віщуючи сіре майбутнє Одеси — без дерев» 

За 100 метрів від будинку на Ген. Плієва 2, де новобудова впирається вікнами в пам’ятку природи «В’яз гладкий», майже копіюючи цю будівлю… але «навпаки».

«Популяція котів задоволено-ситих»

Локалізований постійно мігруючий підвид в околицях Лузанівського гідропарку.

«Культура бляшанок і пляшок»

Колись по аналогії із культурою «круглих глечиків» щось там здається скіфського періоду, нас розкопають і однозначно назвуть отак. Бо іншого культурного шару за цим не вгледіти буде. Ні сліду. Тільки пляшки, бляшанки, пакєтіки. (Голосіївський ліс, Київ).

Легендарна рулєтка Сарапулова, що врослася в дуб Вітовта.

Політичні лозунги на дорожних знаках на Київському шосе (в бік Житомира). Я майже повірив…

«Насамкінець» 

В смислі — Повний Насамкінець. :) (об’їзна м. Бердичів, повертаючись із Козятинщини).

Також є ще три тематичні підбірки, які будуть по черзі розміщені на тематичних ресурсах (за їх згоди), про що в коментарях до цієї публікації я додам посилання. Насамкінець маю скомпілювати ролик «Заповідних жахів» із фото-відео матеріалів.

«Деревна дивина» (20 дерев, які мене найбільше вразили (не завжди об’єкти ПЗФУ) — на сайті Київського еколого-культурного Центру, на вдячність за їх книжку «500 выдающихся деревьев Украины».

«Охороняються _тільки_законом» (робоча назва) — підбірка найбільш безглуздих, сплюндрованих, безграмотних і т.д., охоронних знаків і афіш — ймовірно, на сайті necu.org.ua (за їх бажання, згоди).

«Походенькове» — фотопідбірка, що стосується похідного побуту, велозвитяг і суміжне. На сайті Житомирського Велоклубу як моєї співдружності та «криївки».

P.S. Фотографії, використані в цій статті, є суб’єктивним вибором не члена журі або взагалі не завантажувалися на конкурс. Авторський стиль максимально збережено.

Країни, де конкурс Wiki Loves Earth іще триває

Український конкурс «Вікі любить Землю» успішно завершився — принаймні його частина з прийому робіт. В Україні зроблено більше фотографій більшої кількості заповідних зон, ніж в інших країнах-учасницях конкурсу — і все завдяки вам.

Але міжнародний «Wiki Loves Earth», взагалі-то, іще триває. Є декілька країн, які або почали свій локальний конкурс пізніше, або ж вирішили продовжити його до двох місяців замість одного. Загалом, якщо ви вже відпочили від завантаження фото природоохоронних об’єктів України, то можете діставати фотозапаси із закордонних поїздок і взяти участь у локальних конкурсах інших країн.

Wiki Loves Earth в Алжирі триває до 30 червня. Зверніть увагу, що оскільки це, по суті, окремий конкурс, на Вікісховищі у нього своя кампанія завантаження. Щоб завантажувати фото з Алжиру, перейдіть за цим посиланням, списки природоохоронних об’єктів дивіться тут.

Ахаггарський парк, Алжир. Автор фото — Hamza-sia (CC-BY-SA-3.0)

Ахаггарський парк, Алжир. Автор фото — Hamza-sia (CC-BY-SA-3.0)

До 30 червня триває конкурс в Австрії. Організатори зробили окремі кампанії завантаження файлів на Вікісховище для різних типів об’єктів: переходьте за посиланнями, щоб відкрити кампанію про національні парки, заповідники, заповідні ладшафти, заповідні печери, природні паркипам’ятки природи. На сайті австрійського конкурсу є списки об’єктів і карти.

Національний парки «Високий Тауерн», Австрія. Автор фото — Gerdsch (CC-BY-SA-3.0-AT)

Національний парк «Високий Тауерн», Австрія. Автор фото — Gerdsch (CC-BY-SA-3.0-AT)

1-30 червня триває конкурс у Болгарії. Чимало українців полюбляють проводити свою відпустку у цій країні, тож маємо надію, що і фото у вас є. Болгари проводять цей фотоконкурс у себе вперше, тож у списках природоохоронних територій тільки найважливіше. Кампанія завантаження фото знаходиться тут.

Озеро Безбог, Національний парк Пірін, Болгарія. Автор фото — Kriso O'Conner (CC-BY-SA-4.0)

Озеро Безбог, Національний парк Пірін, Болгарія. Автор фото — Kriso O’Conner (CC-BY-SA-4.0)

Сум’яття у плани проведення конкурсу в Непалі внесли великі цьогорічні землетруси, які завдали великої шкоди і забрали тисячі життів. Але поки світ вирішував, як же допомогти Непалу, країна відповіла простим закликом: «Хочете допомогти Непалу — приїжджайте у Непал!» Звісна річ, туристи — значне джерело доходу. Але і їхати туди, погодьтеся, є по що — краса природи Непалу просто непередавана! Знаємо, що українці там були і зараз є, тож щоб завантажити свої фото на конкурс Wiki Loves Earth Nepal, прогляньте списки об’єктів і завантажуйте!

Khumjung після землетрусу, Непал. Автор фото — Jone Jones (    CC-BY-SA-3.0)

Селище Кумджунгпісля землетрусу, Непал. Автор фото — Jone Jones ( CC-BY-SA-3.0)

У червні триває конкурс і в Сербії. Списки, правила і карти можна глянути на офіційному сайті конкурсу або на сторінці у Вікісховищі. У Вас прекрасна нагода показати сербам, як треба — здається, ще ніхто не завантажував.

Природний заповідник «Чалачки поток», Сербія. Автор фото — Veljko Pejovic (CC-BY-SA-3.0)

Природний заповідник «Чалачки поток», Сербія. Автор фото — Veljko Pejovic (CC-BY-SA-3.0)

Так само ще триває конкурс у Таїланді. Здається, списки об’єктів є лише тайською мовою, хоча знайти ідентифікатор природного об’єкта можна і не знаючи її, порівнявши назви з англомовними. Якщо під час відвідин Таїланду Ви побували не лише на публічних пляжах, а й у незайманих закутках, то Wiki Loves Earth Thailand мав би бути Вам до душі. Кампанія завантаження зображень — тут.

Національний парк Кха́у-Лампі - Хат-Тхаймианг, Таїланд. Автор фото — Rueangrit srisuk (CC-BY-SA-3.0)

Національний парк Ка́у-Лампі – Хат-Таймианг, Таїланд. Автор фото — Rueangrit srisuk (CC-BY-SA-3.0)

І остання з країн, які ще приймають фотографії на конкурс — Туніс. У Вас є можливість завантажити свої фото з Тунісу до 15 червня. Дивіться також сторінку конкурсу у Вікісховищі.

Озеро за греблею Кассеб, Туніс. Автор фото — Elarbi alaeddin (CC-BY-SA-3.0)

Озеро за греблею Кассеб, Туніс. Автор фото — Elarbi alaeddin (CC-BY-SA-3.0)

Бажаємо Вам вдалої участі в іноземних частинах фотоконкурсу Wiki Loves Earth!
Першокласним світлинам — перші місця :)

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» завершився рекордами!

Конкурс фотографій «Вікі любить Землю» відбувся в Україні втретє. Ще вчора ви завантажували свої фото на конкурс, а вже сьогодні ми ділимося з вами радісними емоціями від перших результатів.

14770 завантажених фото — це більше, ніж у кожному з двох попередніх українських конкурсів. А ще це красиве число побило абсолютний рекорд Німеччини, тобто з України за травень завантажено найбільше конкурсних фото не лише у цьогорічному міжнародному конкурсі, а й порівняно з минулорічним теж. Прекрасно, чи не так?

Учасники конкурсу змогли сфотографувати 1694 різних природоохоронних об’єкти України — і це теж більше, ніж попередні рази. А це означає, що у Вікісховищі  — а невдовзі й у Вікіпедії — можна побачити більше заповідних куточків України, ніж досі. І це чудово!

Тепер на оргкомітет лягає обов’язок перевірити усі завантажені знімки на відповідність базовим вимогам, за можливості — категоризувати їх, і передати на розгляд журі. А там мине трохи часу, і ми з вами дізнаємося, за ким закріпиться першість у номінаціях найкращих фото, найбільшої кількості сфотографованих об’єктів і фотографування об’єктів, світлин яких досі не було.

Щиро дякуємо усім учасникам! Залишайтеся з нами, адже це ще не все! :)

Заказник «Пуща-Водиця» (Київ). Автор — Nick Grapsy (CC-BY-SA-4.0)

Заказник «Пуща-Водиця» (Київ). Автор — Nick Grapsy (CC-BY-SA-4.0)

Пам'ятка природи «Сокольники-Помірки» (Харків). Автор — Tala tamila (CC-BY-SA-4.0)

Пам’ятка природи «Сокольники-Помірки» (Харків). Автор — Tala tamila (CC-BY-SA-4.0)

Національний природний парк «Тузловські лимани» (Одеська область). Автор — Максим Яковлєв (CC-BY-SA-4.0)

Хапхальський заказник (АР Крим). Автор — Дмитро Панасенко (CC-BY-SA-4.0)

Хапхальський заказник (АР Крим). Автор — Дмитро Панасенко (CC-BY-SA-4.0)

Заказник «Самчинецьке урочище» (Вінницька область). Автор — Q-lieb-in (CC-BY-SA-4.0)

Заказник «Самчинецьке урочище» (Вінницька область). Автор — Q-lieb-in (CC-BY-SA-4.0)

10 тисяч фотографій і три дні до завершення конкурсу

28 травня завдяки невтомним учасникам конкурсу «Вікі любить Землю» перетнув позначку у 10 тисяч завантажених фото. Перетнув і… продовжив крокувати, бо кількість фото і далі зростає.  Це просто прекрасно, дякуємо вам!

Усі завсідники і ті, хто щойно дізнався про фотоконкурс «Вікі любить Землю», мають ще три дні на завантаження своїх фото. Про вимоги до світлин ми писали раніше: ми приймаємо власні знімки природоохоронних об’єктів з офіційних списків.

Цілі конкурсу — зібрати фото чудової природи України, донести її красу, поширити розуміння її вразливості і що заповідні зони потребують піклування, а ще — наповнити ілюстраціями Вікіпедію та інші проекти. Для тих, хто пише краще, ніж фотографує, до 31 травня включно також триває конкурс статей «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — як бачите, кожен може зробити корисний внесок!

З понеділка оргкомітет почне розгляд фотографій і відкидання тих, що не відповідають вимогам. Ми також постараємося відсіяти хитрих лінивців, які сфотографували сусідній парк, а вказали розташування заповідника, таке, на жаль, теж трапляється. Далі за роботу візьметься журі, яке у кілька раундів визначатиме власне переможців.

Чим більше фотографій, тим складніше організаторам, але тим приємніше! Ми раді, що ви завдаєте собі позитивного клопоту досліджувати закутки України і від душі ділитися знімками. Дякуємо, друзі!

PS. Ще три дні :)

Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Дуб звичайний (м. Кам'янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Дуб звичайний, пам’ятка природи (м. Кам’янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Дністровський каньйон (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Скелі із

Скелі із Долини привидів, урочище Демерджі (АРК). Автор — Сергій Бернацький, CC-BY-SA-4.0