Обстеження об’єктів природно-заповідного фонду в середній течії р. Берда

Автори: Олексій Василюк, Дарія Ширяєва

1-4 травня 2015 року під час спільної експедиції ДОП м.Києва «Зелене Майбутнє» та НЕЦУ відбулось обстеження низки заказників та пам’яток природи в середній течії р.Берда (Бердянський р-н Запорізької обл.). Щодо всіх природоохоронних територій що обстежувались, можна зазначити, що на жодній з них не встановлені природоохоронні знаки та інформаційні аншлаги, хоча за свідченням працівниці Миколаївської сільради Людмили Коломієць, в минулому (ще за радянського часу) вони були встановлені на об’єктах, існуючих ще в той час.

1. Пам’ятка природа «Філонова балка» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. На скельних виходах зростає сон лучний, ковили, гіацинтик блідий, збережені степові угруповання.

Ця та інші фотографії у статті – Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

2. Пам’ятка природи «Захарівська фортеця» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Також зруйновано знак пам’ятки археології, раніше встановлений на території фортеці. Територія об’єкт є залишками земляних валів фортеці 18 ст. Значна площа зайнята степовою рослинністю з частковим заростанням, інколи – з значною часткою рудерального компоненту. Не розорано.

 

3. Пам’ятка природи «Скеля Сова Пимонова» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. У зв’язку із цим ідентифікувати його серед інших скель не вдалось.

4. Пам’ятка природи «Гранітні скелі» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник являє собою територію, обмежену крутим поворотом русла р.Берда (окрім самого оголовку утвореного вигину, що є окремим об’єктом ПЗФ). Центральна частина об’єкт залісена насадженнями сосни кримської, псевдоакації та інших інтродукованих видів деревних рослин та не становить природоохоронної цінності. Використовується населенням для збору грибів. Натомість схили урочища з скельними виходами та осипами – одні з найцікавіших серед наявних в середній течії річки. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою.






5. Заказник «Висока скеля над р. Берда» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник займає оголовок вигину, утвореного руслом р.Берда.Заказник примикає до іншого об’єкт ПЗФ – пам’ятки природи «Гранітні скелі»та разом з ним повністю охоплює вигин ріски. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, ящірку зелену, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою. Натомість в об’єкті виявлене потужне випалювання, як на пасовищній ділянці так і на кам’янистих осипах.

 

6. Заказник «Цілинна ділянка»(Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги.Об’єкт складає добре збережену ділянку ковилового степу. Щоправда через заказник проходить грунтова дорога, що активно використовується населенням для сполучення між селами.

 

7. Пам’ятка природи «Скеля Кристал і скеля Кварцитова» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Об’єкт є найпопулярнішим екскурсійним об’єктом в районі. Скелі є вірогідно, залишками колишньої каменоломні. Дуже сильно відчувається витоптування схилів. Навколо об’єкт зустрічається ковила волосиста та сон чорніючий.


 

Висновки:

1. Обстежені об’єкти ПЗФ, що розміщені вздовж русла середньої течії р.Берда не позначені на місцевості, відрізнити їх від будь-якої іншої території вздовж русла річки. Населення навряд чи поінформоване про охоронний режим, межі, чи хоча б наявність цих об’єктів ПЗФ.

2. Самі ж об’єкти знаходяться в гарному стані, не виявлено суттєвих порушень, що чинили б вирішально негативний вплив на об’єкти охорони в ПЗФ.

3. Доцільним є створення великого обєкту ПЗФ в середній течії річки (наприклад від с.Калайтанівка до с.Осипенко) та надати йому статус національного природного парку.

Вікі любить Землю: залишилося дев’ять днів конкурсу

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» впевнено збирає ваші світлини з різних заповідних закутків України. На ранок 22 травня (а конкурс — зважте! — триває лише до 31-го включно) учасниками конкурсу було завантажено 5493 зображень з усіх регіонів країни. 740 заповідних територій тепер можна буде проілюструвати у Вікіпедії!

Але все ж є і прикрий момент. Фото з Луганської області є наразі аж одне — і це світлина з Першозванівського заказника. Мало фото з Донецької, Кіровоградської областей і навіть Полтавської! А час іде. Завантажте свої фото з Луганщини (та й інших областей) на конкурс, побудьте щедрими.

Першозванівський заказник (Лутугинський район Луганської області) Автор — Mykyta Peregrym (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Першозванівський заказник (Лутугинський район), єдине фото з Луганської області поки що… Автор — Mykyta Peregrym (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Найбільше фото зараз — з Києва; воно й зрозуміло, адже в місті чимало дерев-пам’яток природи. Також завантажують чимало світлин з Хмельницької, Чернівецької областей та інших.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Staryi-Park-15057176.jpg

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Старий Парк» у м. Тернополі біля центрального міського стадіону. Автор — Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

Обов’язково буде відзначено тих, хто сфотографував найбільше різних природоохоронних об’єктів. Зараз трійку лідерів формують користувачі ЯдвигаВереск, Сарапулов, Bukovynka — 136, 131 та 128 об’єктів відповідно! Але нам знайомі й інші невгамовні мандрівники й фотографи одночасно — якщо Ви належите до них, ще маєте час позмагатись у цій номінації.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Волосовецька_дача,_Пархомівське_лісництво.JPG

Волосовецька дача, Хмельницький район. Автор фото — ЯдвигаВереск (CC-BY-SA-4.0)

Зверніть увагу, що важливою умовою участі є завантаження не просто зображення природи, а саме заповідної зони, об’єкту природно-заповідного фонду України!
Звіритися зі списками можна у Вікіпедії або й тут.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:О.Зміїний._%22Золотий_пляж%22.JPG

Острів Зміїний, «Золотий пляж», Одеська область. Автор фото — Igor Davydenko (CC-BY-SA-4.0)

Вже майже минули двадцять дві тридцять перших конкурсу, переконані: Ваші фото хочуть потрапити у наступні 9/31 :) Особливо з іще не фотографованих заповідних місць, адже авторів таких знімків відзначать окремо.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Пелікани_2621.jpg

Миколаївський зоопарк, м. Миколаїв. Автор фото — Дмитрий Жданов (CC-BY-SA-4.0)

Діліться своїми роботами зі світом, беріть участь у конкурсі! Ви можете перемогти й отримати приз, а можете донести красу України до людей — обирайте мету до душі :)

Як створити вікістаттю про пам’ятку природи

https://ua.wikimedia.org/wiki/Пам%27ятки_природи_у_ВікіпедіїВ українській Вікіпедії саме зараз відбувається цікава акція — конкурс статей, присвячений пам’яткам природи. Незалежно від того, чи Ви берете участь у фотоконкурсі «Вікі любить Землю», у Вас є можливість взяти участь у конкурсі статей. Для цього потрібно лише створити статтю (або декілька) на відповідну тему.

Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

Вказуйте джерела інформації, але пишіть свій власний текст.

  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть собі обліковий запис;
  2. Перейдіть на сторінку зі списком пам’яток та оберіть собі таку, про яку іще немає статті. Ви також можете поліпшувати уже наявні статті, якщо вони не перевищують за розміром 5 кілобайтів і не редагувалися суттєво після 30 квітня. Також, якщо Ви завантажували фото в рамках конкурсу «Вікі любить Землю», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  3. Обравши тему, впишіть назву статті у поле пошуку Вікіпедії й натисніть клавішу Enter. Якщо такої статті ще немає, Вікіпедія запропонує Вам її створити;
  4. Коли Ви клацнете «створити статтю…», відкриється віконце редагування нової статті.
  5. Напишіть текст статті. Пам’ятайте — стаття має посилатися на авторитетні джерела, але Ви не повинні копіювати готового тексту й вставляти в статтю.
  6. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її. Можна також додати на початку тексту код {{Пишу}} (таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює);
  7. Додайте до статті шаблон-картку (якщо така існує про для Вашого типу об’єкту). Ось приклад такої картки, інші можна знайти у категорії Шаблони:Природоохоронні території.
  8. Додайте до статті світлину пам’ятки. У цьому Вам може допомогти цей короткий відеоролик. Для пошуку зображення можна скористатися списком пам’яток;
  9. Додайте статтю до відповідної категорії пам’яток природи (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]);
  10. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки природи у Вікіпедії}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 травня 2015 р. включно).

Бажаємо успіху і натхнення! :)


Зазначення авторських прав:

Кому посібник зі створення заповідних територій?

Посібник «Виявлення територій, придатних для оголошення об’єктами природно-заповідного фонду» видала Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ). Він спрямований на працівників обласних та районних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, зацікавлених громадських організацій та науковців.

Природоохоронні території є острівцями екологічно врівноважених, не перетворених людиною природних комплексів.Така собі віддушина дикої природи, де вона продовжує самовідтворюватися. Особлива охорона держави дозволяє зберегти для майбутніх поколінь цінні природні території, тож розвиток мережі природоохоронних територій — не остання справа серед важливих для України.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» від 6.08.2014 № 385 затвердила показники площ територій природно-заповідного фонду, що мають бути додатково створені в кожній з областей до 2017 та до 2021 року — в середньому йдеться про збільшення показників 2014 року в 3-4 рази.

У посібнику розглянуто чинне законодавство України, міжнародні багатосторонні угоди та директиви Європейського Союзу у цій сфері. Базуючись на цих документах, автори описують процедуру створення об’єктів природно-заповідного фонду, а також дають рекомендації з вибору ділянок та підготовки клопотань.

До друку посібник рекомендували секція «Заповідна справа» Науково-технічної ради Міністерства екології та природних ресурсів України, наукова рада з проблем заповідної справи і діяльності заповідників відділення загальної біології НАН України та вчена рада Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Посібник доступний для вільного завантаження, але поважайте його вміст — текст посібника захищений правами своїх авторів.

Конкурс статей: Пам’ятки природи у Вікіпедії

Уже щорічний фотоконкурс «Вікі любить Землю» розпочався першого травня. Втретє поспіль ми запрошуємо українців (і не тільки) ділитися зі світом фотографіями із заповідних територій України. Але одних лише знімків уже не досить.

Ми оголосили також «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — конкурс наповнення української Вікіпедії статтями про природоохоронні території України (національні парки, ботанічні, геологічні пам’ятки природи тощо). Він триватиме паралельно з фотоконкурсом, з 4 по 31 травня 2015 року включно. Саме з понеділка четвертого травня, тобто рівно чотири тижні — так легше оцінювати внесок учасників.

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. 
Статті ще не існує. Автор фото — Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Цей конкурс статей — продовження фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Для того, щоб краще ознайомити громадськість з природним різноманіттям України і потребами заповідних місцин, одних лише світлин не досить, адже так? Чим більше ми знаємо, тим легше мати справу. Легше захищати природу, якщо можна відіслати важливу людину не на численні розкидані веб-сторінки самих заповідників і національних парків (а дрібні заказники і пам’ятки природи своїх сайтів і не мають), а у Вікіпедію — найбільшу енциклопедію українською мовою.

Долучайтеся до написання статей про пам’ятки природи! Для вибору статті до створення можна скористатися списками природоохоронних територій України, переконавшись, що потрібної статті ще немає у Вікіпедії.

Конкурс статей отримав свою сторіночку і в цьому блозі — див. Конкурс статей на панелі угорі. Детальнішу інформацію про конкурс та його умови можна прочитати тут. Визначення та нагородження переможців планується у липні 2015 року у Києві.

Комплексна пам'ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

Комплексна пам’ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Фотоконкурс крокує

Було б цікаво подивитися, чим завершився перший день «Вікі любить Землю». Але що таке перший день? Конкурс міжнародний, тож кінець доби у країнах-учасницях неоднаковий. Давайте просто глянемо, що відбувається зараз.

Першою фотографією конкурсу взагалі стала панорамна світлина озера Бегнас у Непалі. На міжнародному сайті можна прочитати про нього та про інші фото.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Panoramic_view_Begnas_Lake.jpg

Озеро Бегнас, Непал. Автор — Nabin K. Sapkota (CC-BY-SA-3.0)

Дві країни із заявлених іще чомусь не стартували, але українці почали завантажувати фото фактично одразу, дещо ви вже бачили. Зараз їх 390. З цією швидкістю минулорічну кількість не побити (а у 2014 році з України завантажили понад 12 тисяч зображень), але ми в вас віримо! І запрошуємо надсилати на конкурс і свої світлини (дивіться на головній сторінці справа інструкцію «Як взяти участь»).

Трохи нових фото:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zaturtsi_Lokachynskyi_Volynska-Turija_river_source-place_near_Gord-2.jpg

Гідрологічна пам’ятка природи «Витік річки Турії», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Боржава.jpg

Боржава. Автор — Сак Анастасія (CC-BY-SA-4.0)

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Spring_in_Rozluch_2.jpg

Джерело мінеральної води, с. Розлуч, Турківський р-н. Автор — Visem (CC-BY-SA-4.0)

Парк санаторію ім. Чкалова (Одеса). Автор — Сергій Криниця (Haidamac)

Парк санаторію ім. Чкалова, Одеса. Автор — Сергій Криниця (Haidamac)

Гідрологічна пам'ятка природи

Гідрологічна пам’ятка природи «Теремнівські ставки», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)

«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)

«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)

Гора Пікуй, Львівська область. Автор -- DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)

Гора Пікуй, Львівська область. Автор — DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)

Маєте кращі фото, маєте фото інших природоохоронних місцин? Сміливо завантажуйте!

Перший день фотоконкурсу — політ нормальний

Сьогодні перше травня, перший день конкурсу фотографій «Вікі любить Землю», а нам уже є що Вам показати, ба більше — є чим хвалитись.

Просто дивіться:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Park_of_Odesa_Filatov_Research_Institute.JPG

Цвітіння тюльпанів в парку інституту ім. В. П. Філатова, Одеса. Одна із перших світлин української частини конкурсу.
Автор — Сергій Криниця (Haidamac) CC-BY-SA-4.0

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Заказник_Чорний_Діл.JPG

Чорний Діл, Путильський район: ДП «Путильський лісгосп», Перкалабське лісництво кв. 2-6, 8, 15-18
Автор — Bukovynka, CC-BY-SA-4.0

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zastawne_Ivanychivskyi-zakaznyk_land_Zastawnenskyi-forest.jpg

Заставненський ландшафтний заказник (Волинська область, Іваничівський район, с. Заставне)
Автор — Viacheslav Galievskyi, CC-BY-SA-4.0

Така вона, заповідна Україна. Тільки три світлини, мало? Зате у Вас є ще місяць, аби показати нам — і світові! — свої, навіть кращі знімки ;)

Ось вам посилання на завантажувач.

Вікі любить Землю 2015: покажи світові природу України!

Першого травня 2015 року розпочнеться міжнародний фотоконкурс Wiki Loves Earth 2015. Над ним працюватиме чимала кількість волонтерів, особливо з Вікімедіа Україна і Wikimedia Polska, а участь братимуть понад 20 країн світу — Алжир, Бразилія, Німеччина, Пакистан, Швейцарія та інші. Запрошуємо провести травневі вихідні з користю для Вікіпедії, збагативши її фотографіями природи!

«Скелі Демерджі» / Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим. Автор — Віталій Башкатов (CC-BY-SA-3.0)

«Скелі Демерджі», фото-переможець «Вікі любить Землю» в Україні 2014 / Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим. Автор — Віталій Башкатов (CC-BY-SA-3.0)

Цей конкурс є прекрасною можливістю не лише поділитися красою природи, але також привернути увагу громадськості до проблем довкілля. Мова йде не лише про природоохоронні об’єкти національної важливості, але й території, що захищаються на місцевому рівні: ліси, парки, сади, скелі, печери — усі куточки природи, взяті під державну охорону. Це означає, що більшість учасників конкурсу зможуть знайти кілька пам’яток природи поруч себе.

Wiki Loves Earth складається з окремих національних конкурсів, які організовують місцеві волонтери. Кожна країна потім визначить десятку світлин-переможців, а вже з них міжнародне журі обере планетарного переможця. У 2014 році у конкурсі взяли участь 16 країн, всього було завантажено понад 70 тисяч фотографій, з них з України — понад 12 тисяч. Повний звіт роботи минулорічного журі, де пояснюється процес вибору переможця, можна знайти тут.

В українському конкурсі 2014 року перемогло фото Демерджі-яйли з Криму, у міжнародному — Карпатського національного парку. Як і раніше, фотографії з Криму беруть участь в українській частині конкурсу.

У рамках конкурсу буде відзначено авторів у номінаціях «Найкраще фото», «Найбільша кількість сфотографованих об’єктів». Авторів знімків маловідомих і ще не фотографованих пам’яток нагородять окремо — у спецномінації «Освітлинимо безсвітлинні» за підтримки Національного екологічного центру України та Дружини охорони природи «Зелене Майбутнє».

Паралельно з фотоконкурсом в Україні оголошено конкурс статей у Вікіпедії, покликаний зробити інформацію про національні парки, заповідники, заказники та інші типи природоохоронних об’єктів доступною українською мовою.

Ми щиро сподіваємося, що Ви візьмете участь у конкурсі і допоможете нам зробити його іще яскравішим!

Нагороджено переможців конкурсу статей «Вікіпедія любить пам’ятки»

Завершився конкурс статей «Вікіпедія любить пам’ятки» і 25 квітня відбулося нагородження переможців.

Упродовж «Вікіпедія любить пам’ятки» усіх охочих закликали писати статті про пам’ятки культурної спадщини України, які охороняються законом. Тривав конкурс статей з 7 березня по 5 квітня. За цей час 265 статей потрапили у конкурсну категорію, їх писали 98 авторів.

Усіх переможців, інших активних учасників та всіх охочих організатори радо зустрічали на урочистій церемонії нагородження у суботу 25 квітня у Софії Київській. Вітав переможців і міністр культури України В’ячеслав Кириленко, нещодавно він сам став вікіпедистом.

Міністр запевнив, що популяризація української спадщини є державним пріоритетом, і поширювати знання про українське культурне надбання необхідно і за допомогою сучасних засобів. Він також зазначив, що наступний проект, який міністерство хотіло б ініціювати та підтримати буде конкурс «Пам’ятки українського Криму». «Під такою робочою назвою ми будемо закликати створювати статті в українській Вікіпедії про пам’ятки та додавати фотографії пам’яток, які знаходяться у Криму», — сказав В’ячеслав Кириленко.

Виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків та Міністр культури В’ячеслав Кириленко (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)

Виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків та Міністр культури В’ячеслав Кириленко (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)

Найбільша зі створених статей — Церква Воздвиження Чесного Животворного Хреста (Городилів), її автор — Taras r. Цей користувач відзначився ще й тим, що написав найбільше статей — аж п’ятдесят одну: окрім статті про церкву у Городилові Вікіпедія поповнилася півсотнею статей про будинки-пам’ятки у Львові.

Не надто відстала користувачка Alina Vozna — вона створила 39 статей і не зосереджувалась на одному місті, написавши про пам’ятки і у Мукачевому, і в Рівному, і в інших містах. Найбільша зі створених — стаття Реформатська церква (Вишково).

Переможці конкурсу з дипломами (фото:Ilya, CC-BY-SA-4.0)  https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_92_%28cropped%29.JPG

Неля Куковальська з подякою і переможці конкурсу з дипломами (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)

Але кількість сторінок чи байтів — то ще не все, адже при оцінюванні статей члени журі брали до уваги і якісні показники для кожної окремої статті конкурсанта: повноту статті, кількість джерел тощо.

Ось і п’ятеро головних переможців конкурсу:

  • Аліна Возна (м. Хмельницький) – 1-е місце (235,8 балів)
  • Любов Качор (м. Львів) – 2-е місце (158,3 балів)
  • Олексій Женчук (м. Київ) – 3-є місце (74,8 балів +5 за статтю зі статусом «добра»)
  • Тарас Рикмас (м. Львів) – 4-е місце (68,8 балів)
  • Олег Крепосняк (м. Одеса) – 5-е місце (31,5 балів)
В’ячеслав Кириленко та переможець конкурсу — Аліна Возна (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_Ceremony_-_0223.jpg

В’ячеслав Кириленко та переможець конкурсу — Аліна Возна (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)

Олексій Женчук, а у Вікіпедії — користувач Krupolskiy Anonim, отримав бонус +5 балів за те, що розширена ним стаття Дзвіниця Софійського собору отримала статус «доброї».

По завершенні церемонії її учасники долучилися до висаджування нових дерев на території заповідника «Софія Київська». Воно приурочене до Міжнародного дня Землі, який відзначається щороку 22 квітня.

Висаджують дерева до Дня землі (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_109.JPG

Висаджують дерева до Дня землі (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)

Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_126

Зліва направо: В’ячеслав Кириленко, міністр культури України, Анатолій Гончаров, співзасновник Вікімедіа Україна й адміністратор Вікісховища, Наталія Тимків, виконавчий директор Вікімедіа Україна (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)

Після заходу можна було долучитися до екскурсії Софійським собором.

Хоча конкурс закінчився, але це стосується тільки часових рамок і лише цього конкурсу. З початком «Вікі любить Землю» на Вас чекає іще один конкурс статей — про об’єкти природо-заповідного фонду. Не складайте руки у спробі відпочити — неописаного у Вікіпедії ще так багато!

Номінація «Освітлинимо безсвітлинні»

В Україні є багато відомих, «розкручених», можна навіть сказати культових об’єктів природно-заповідного фонду. Це, переважно, так звані об’єкти високого рангу: заповідники та національні парки. Широко відомі також більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, дендропарків та ботанічних садів, які масово відвідуються туристами, екскурсантами і просто відпочивальниками, більшість подорожує та прогулюється з фотокамерою. Про зоопарки вже й мови немає.

Проте окрім цього, є багато в Україні маловідомих широкому загалу заказників та пам’яток природи. Відповідно світлини цих об’єктів відсутні в Вікіпедії. Проте Україна має знати про свої природні багатства.

Тому, Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи «Зелене Майбутнє» організовують спеціальну номінацію «Освітлинимо безсвітлинні» в межах української частини конкурсу «Вікі любить Землю».

Necu004-236x300zelene maibutne

 

Ця номінація для тих, хто любить з фотоапаратом мандрувати маловідомими і малолюдними місцинами, хто має завзяття справжнього дослідника, хто бачить красу простої здавалось би природи, хто любить фіксувати свої враження фотоапаратом, щоб передати їх іншим.

Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи «Зелене Майбутнє» присудять приз у цій спецномінації тому учаснику, який подасть на конкурс фотографії для найбільшої кількості об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій в українському секторі Вікіпедії взагалі.