Найкраще фото Рівненської області

Вишнева гора, © Nikolav55, CC-BY-SA 4.0

Ботанічний заказник «Вишнева гора», © Користувач:Nikolav55, CC-BY-SA 4.0

Світлина із видом на ботанічний заказник «Вишнева гора» стало найкращою фотографією Рівненської області. Заказник створено 1974 року. Він розташований у межах Рівненського району Рівненської області, біля східної околиці села Городок, що на північний захід від міста Рівного, на крейдяному пагорбі, що на правому березі річки Устя (ліва притока Горині). Охороняються близько 100 видів рідкісних степових видів рослин. Це крайня північно-західна ділянка степу в Україні. На південних схилах пагорба рослинний покрив змінюється з висотою. Біля підніжжя переважають вологолюбні рослини: шавлія лучна, гадючник шестипелюстковий, буквиця лікарська. Круті схили займає степова рослинність: вишня степова, осока низька, ковила волосиста, типчак борознистий та угруповання оману мечолистого і чебрецю Маршалла. Тут зростають півники угорські, горицвіт весняний, конюшина гірська, а також рідкісні види — ковила волосиста і ковила пірчаста, занесені до Червоної книги України.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Vyshneva hora.

У номінації за кількість в області найбільше завантажили Павло Мокрицький та Віталій Ільницький.

Використано матеріали зі статті Вишнева гора у Вікіпедії.

Полтавська область. Сонячний ранок

Найкращим фото Полтавської області став сонячний ранок у Гадяцькому регіональному ландшафтному парку. Парк простягається вздовж річки Псел і пониззя річки Грунь (притока Псла). На півночі межує з Сумською областю, на півдні — з Миргородським районом Полтавської області.

Парк створений 2012 року з метою збереження багатих природних комплексів, вивчення та охорона великої кількості регіонально рідкісних видів тварин і рослин. На території парку розташована єдина в Лівобережному лісостепу ділянка ялівцевого лісу. Вік деяких екземплярів досягає 100 років. Також зростають змішані ліси. У районі села Вельбівка росте близько сотні рослин, які занесені до Червоною книгою України. На прирічкових лугах зростають гладіолуси, орхідеї, на болотах трапляється біле латаття.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Hadiatskyi Park.

У номінації за кількість в області переміг Сергій Криниця, який завантажив світлини 14 пам’яток області.

Використано матеріали зі статті Гадяцький регіональний ландшафтний парк у Вікіпедії.

Тернопільщина. Квітнева снігова завія

«Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0

Квітнева снігова завія у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі стала найкращою світлиною області (автор — Микола Василечко). Сквер розташований у місті Тернопіль на бульварі Тараса Шевченка. Закладений 1957 в регулярному стилі на місці зруйнованих будинків. З’єднує Театральний майдан із вулицею Руською. Статус об’єкта природно-заповідного фонду йому було надано рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 131 від 14 березня 1977 року.

Розміщення на газонах декоративної групи надають скверові ландшафтного стилю. Переважають гіркокаштан кінський, липа звичайна, ялина звичайна та срібляста колючої форми; висаджені екзоти — тис ягідний, ясен плакучий, бундук канадський, туя західна, яблуня-райка, бархат амурський, форзиція, сніжноягідник та ін.; на газонах зростають бузок угорський, жасмин звичайний, спірея Вангутта.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Shevchenko Garden in Ternopil.

У номінації за кількість в області теж переміг Микола Василечко. Він завантажив світлини 45 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Сквер імені Шевченка (Тернопіль) у Вікіпедії.

Севастополь

«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0

«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення прибережного аквального комплексу (ПАК) біля Херсонесу Таврійського в 5-ти бальний шторм. ПАК розташований у центрі північного краю Гераклейського півострова, між бухтами Пісочною та Карантинною, на прибережній території, що зайнята античним та середньовічним містом Херсонес (нині — Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський») з прилеглою до неї акваторією Чорного моря. Західна межа визначена по існуючому молу, що відділяє Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» від пляжу «Сонячний» (бухта Пісочна). Східна межа визначена по межам існуючого яхтклубу на території Національного заповідника (бухта Карантинна).

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Chersonesus Coastal Aquatic System.

На конкурс 2015 року було завантажено світлини 8 об’єктів Севастополя. Переможцем у номінації за кількість сфотографованих об’єктів стала Наталія Бабенко, яка завантажила світлини 5 пам’яток. Також світлини із цього регіону України вантажили користувачі Мокрицький Павло, Neovitaha777, Haidamac, Klymenko Tatyana, ЯдвигаВереск, Лимар Оксана, Moahim та Jacob Stozhok.

Найкраще фото Донецької області

Усього під час конкурсу 2015 року було завантажено світлини 13 об’єктів Донецької області. У номінації за кількість теж переміг Костянтин Брижниченко, який завантажив світлини 5 пам’яток. Також вантажили світлини Користувач:Khoroshkov, Користувач:Nikamart, Користувач:Djp911, Користувач:Bukovynka, Користувач:Mykyta Peregrym, Користувач:BioDasha та Користувач:Wanderer777.

Найкращим фото журі визначило скелеподібне оголення верхньої крейди, м. Краматорськ, на північний схід від с. Білокузминівка, автор — Костянтин Брижниченко.

Це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною перебуває із 1972 року. Оголення сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.

Якщо скелі й оголення зовсім вільні від неї, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних рослин, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах. Усі ніші скель і межигір’я зайняті гніздами стрижів.

Археологами виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кремінців. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: The rocky outcrop of the Upper Cretaceous.

Фотографія цієї пам’ятки також була відзначена на конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році:

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам'ятка природи), © Balkhovitin, CC-BY-SA 3.0

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам’ятка природи)
«Вікі любить Землю 2013». 3-є місце, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0

Використано матеріали зі статті Крейдяні Білокузьминівські скелі у Вікіпедії.

Київщина. Осінь в парку Олександрія

На Київщині найкращою фотографією стала світлина із осінньої «Олександрії», автор — Сергій Криниця.

Це державний дендрологічний парк Національної академії наук України, розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні діброві насадження. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань. Перші роботи розпочалися в 1793 році.

Багато рослин для парку завозили з Польщі, інших країн Європи і світу. Паралельно розпочалась робота з будівництва літньої резиденції графів Браницьких. «Аустерія» спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів, в тому числі Монарший павільйон, Бальна Зала та інші. З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92Х74 м. Ці будівлі були знищені в XX столітті.

Парк Олександрія є постійним об’єктом зображення художниками та фотографами. Картини з краєвидами парку можна побачити та придбати на постійно діючій виставці у Білоцерківському Будинку органної та камерної музики. У парку проходили зйомки фільму «Владика Андрей» українського режисера Олеся Янчука, а також знімалися епізоди стрічки «Дорога на Січ» (1995), в яких з’являється колонада «Луна», композиція «Руїна» та будинок адміністрації.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Oleksandria Park.

Всього із пам’яток природи Київської області у рамках конкурсу 2015 року було завантажено світлини 28 об’єктів. У номінації за кількість теж переміг Павло Мокрицький, який завантажив світлини 11 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України у Вікіпедії.

Підсумки номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

Стариці Дністра (Миколаївський район біля с. Верина, Львівська область). Автор — Мокрицький Павло
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Цього року у рамках конкурсу було завантажено фотографії 704 об’єктів, які раніше були «безсвітлинні» у вікіпроектах. Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні», ініційованій партнерами конкурсу Національним екологічним центром України та Дружиною охорони природи «Зелене Майбутнє» [1]:

Місце, автор К-ть пам’яток К-ть фото
1. Користувач:Мокрицький Павло 200 203
2. Користувач:ЯдвигаВереск 106 183
3. Користувач:Bukovynka 100 138
4. Користувач:Vadyum Manyuk 65 178
5. Користувач:Сарапулов 55 190
6. Користувач:Haidamac 35 43
7. Користувач:Alina Vozna 28 32
8. Користувач:Микола Василечко 22 892
9. Користувач:Krasnickaja Katya 21 53
10. Користувач:Neovitaha777 21 32

Волосовецька дача (Хмельницький район, Хмельницька область). Автор — Користувач:ЯдвигаВереск
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Чемернарський Нижній Гук (Вижницький район, Чернівецька область). Автор — Користувач:Bukovynka
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Техногенне озеро в одному із затоплених кар’єрів заказника «Візирка» (Дніпропетровська область). Автор — Користувач:Vadyum Manyuk
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

«Дуб ополченський», Голосіївський район, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора» (Київ). Автор — Користувач:Сарапулов
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Заказник «Старотясминський» (Черкаська область). Автор — Користувач:Haidamac
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Заказник «Моломолинцівський» (Хмельницька область). Автор — Користувач:Alina Vozna
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Гідрологічний заказник «Горішньоівачівський» — південна частина водойми в с. Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області. Автор — Користувач:Микола Василечко
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

«Тилігульський пересип», Комінтернівський р-н, Сичавська сільська рада, пересип Тилігульського лиману і прилегла акваторія лиману й моря. Автор — Користувач:Krasnickaja Katya
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Надітичі, Миколаївський район Львівської області. Автор — Користувач:Neovitaha777
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Повна таблиця з результатами тут.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Найкраще фото Кіровоградщини

Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Кіровоградської області журі визнало фотографію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк 50 років Жовтня» Наталії Шестакової.

Парк 50 років Жовтня — приватний комерційний парк відпочинку з атракціонами та зеленою зоною у Кіровограді.

Площа парку 44,2 га. Розташований на захід від центральної частини міста, між вулицями Героїв Сталінграда, Волкова та проспектом Правди.

1958 року на околиці Кіровограда було створено мальовничий парк, який став легенями міста, окрасою і популярним місцем для відпочинку жителів. Було висаджено близько 50 видів дерев та кущів. 1972 року парку було надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. На території парку створено невелику зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення. На момент відкриття в парку було 7 атракціонів.

2001 року підприємство «Корпорація XXI сторіччя» почало відродження паркової зони, яка в попередні роки була запущена. Основною метою було зберегти всі досягнення, створити ландшафт зеленої зони, реставрувати наявні атракціони і придбати нові, побудувати дитячі майданчики та місця відпочинку. Дендропарк створено для забезпечення повноцінного відпочинку всіх вікових груп.

Сьогодні в дендропарку понад 40 атракціонів. Усі атракціони відповідають технічним стандартам і проходять державну сертифікацію. Атракціони поділяються на три умовні групи: дитячі, сімейні та екстремальні. 2007 року побудовано стаціонарну криту сцену.

Однією з родзинок парку є тисячі тюльпанів. До 70-річчя області висаджено алею туй.

Використано матеріали зі статті «Парк 50 років Жовтня (Кіровоград)» у Вікіпедії.

Запоріжжя. Дніпровські Пороги

Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Дніпровські Пороги, © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Світлини всього 17 об’єктів Запорізької області було завантажено цього року під час конкурсу. Нагадаємо, що найбільше фотографій завантажила Дарія Ширяєва (6), яка членом журі, тож її фотографії не беруть участі у конкурсі. У номінації за кількість два учасники поки розділяють першість. Це Користувач:Nikamart та Наталія Шестакова. У них по 4 об’єкти. Користувач:FranFrank завантажив світлини 2 пам’яток, а користувачі Vadyum Manyuk, Лимар Оксана, 1Yan-Tolchek5, Bambomen та Alexey Tolmachov завантажили фото однієї пам’ятки.

Найкращою світлиною області стала робота «В очікуванні зливи» (автор — Користувач:Alexey Tolmachov). Тут зображено геологічний заказник «Дніпровські Пороги», узбережжя Хортиці біля річки Старий Дніпро.

До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати. Кристалічні породи представлені переважно гранітами, гнейсами й магматитами. У багатьох місцях вони відслонюються, утворюючи урвисті береги та скелі.

Природний комплекс заказника включає також наскельну рослинність, залишки байрачних лісів, ділянки цілинного степу і дніпровські плавні. З рідкісних трапляються ковила волосиста, ковила Лессінга, тюльпан Шренка, крокус сітчастий, астрагал мохнатоквітковий, сальвінія плаваюча, занесені до Червоної книги України. У плавнях — водяний горіх плаваючий — реліктовий вид, занесений до Червоної книги. Багатий тваринний світ. На території заказника також виявлено археологічні та історичні пам’ятки різного віку.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Dniprovski Porohy.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник) у Вікіпедії.

Дніпропетровська область: мартини на озері Солоний Лиман

Мартини на озері Солоний Лиман, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0

Гніздова колонія мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Це фото отримало відзнаку «Якісне зображення» на Вікісховищі

Цього року у конкурсі було завантажено фотографії 87 об’єктів Дніпропетровської області. У номінації за кількість переміг Користувач:Vadyum Manyuk, який завантажив світлини 76 пам’яток. Також вантажили користувачі WDKeeper, Сергій Рижков, Berry90192711Kottl, Mykyta Peregrym, Rozmari2015, Platonovmaks, Павло Дінець, Pasha Chegorka та Y.ze3apb.

Фотографія, що зображує гніздову колонію мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману (автор — Сергій Рижков) стала найкращим фото Дніпропетровської області.

Солоний Лиман — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Новомосковського району Дніпропетровської області, на північний захід від села Новотроїцьке. Заказник створений в 1980 році для охорони природи однойменного озера з острівцями та прилеглими ділянками в долині річки Самари. Площа і глибина озера значно змінюються протягом року, влітку воно подекуди пересихає. Вода солонувата.

Флора заказника відноситься до солончакового та приморського типу. На берегах озера росте ряд рідкісних представників цих типів — галофітів.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Landscape Reserve Solonyi Lyman.

Використано матеріали зі статті Солоний Лиман у Вікіпедії.