Природна архітектура Софіївки перемагає у Черкаській області

Літній вечір - Софіївка

Літній вечір у Національному дендрологічному парку «Софіївка» © Євген Самученко, CC-BY-SA 4.0

Найкращою світлиною Черкаської області стало фото природної арки у «Софіївці» — видатнній пам’ятці садово-паркового мистецтва у північній частині  Умані. Автор фото-переможця — Євген Самученко.

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля.

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів. Парк прикрашають штучні скелі, гроти, павільйони, альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші).

Постановою Раднаркому УРСР за N26/630 від 18 травня 1929 року «Софіївка» була оголошена державним заповідником. 28 лютого 2004 року Указом Президента України за № 249/2004 дендрологічному парку надано статус національної установи, і він став іменуватися Національний дендрологічний парк «Софіївка».

Сьогодні площа парку складає179,2 га. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони.

Використано матеріали зі статті Національний дендрологічний парк «Софіївка» у Вікіпедії.

5 та 6 місце. Світанок на Південному Бузі. © Євген Самученко

Євген Самученко також є автором однійєї з найкращих робіт конкурсу 2015 року. Світанок на Південному Бузі посів тоді 5 та 6 місце.

«Туманний світанок». Самчинецьке урочище, Немирівський район. Автор фото — Q-lieb-in, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкраще фото Вінницької області 2015 року —  «Туманний світанок». Самчинецьке урочище, Немирівський район. © Євген Самученко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

  • Див. також: найкращі фото Черкаської області  у 2015 р., 2014 р.

Долина Ворскли в сутінках — найкраще фото Полтавщини

N-Vorskla-park-2016-05-21-263

Долина річки Ворскла ©Юрій Репало, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Полтавської області за оцінками журі стала долина Ворскли з острівною системою в Дніпродзержинському водосховищі, зроблена у травні 2016 року. Автор — Юрій Репало.

Ця територія входить до регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», який було створено у 2002 році на базі Лучківського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, розташованого у гирлі р. Ворскли на межі між степом та лісостепом.

Парк розташований у південно-східній частині Полтавської області, у Кобеляцькому районі та створений для охорони та збереження природних комплексів річки Ворскли. Територія парку охоплює заплаву та тераси Ворскли, а також низку островів та частину акваторії Дніпродзержинського водосховища. На території парку найбільша площа припадає на водні екосистеми (16889,7 га), ліси займають 4608,0 га, а болота — 183,9 га. У парку типовими є байрачні діброви, степові ділянки, осокові болота та псамофітні (піщані) і галофітні (на солоних ґрунтах) луки. Серед рослинних угруповань виявлено 5, які занесені до Зеленої книги України.

На території парку 901 вид вищих судинних рослин, з яких 4 включено до Європейського червоного списку рослин, а 19 — до Червоної книги України. Щодо фауни, то тут нараховується 220 видів наземних хребетних тварин, з яких: 9 видів земноводних, 9 видів плазунів, 170 видів птахів та 42 видів ссавців. 22 види є регіонально рідкісними, 16 видів занесено до Червоної книги України. Трапляються тут також 5 видів риб.

До складу заповідної зони парку входять заказник загальнодержавного значення «Лучківський», заповідне урочище Сокільське (лісовий масив уздовж лівого берегу), ландшафтні заказники місцевого значення: острови Вільховатський, Вишняки, Крамареве, Пелехи та ботанічний заказник місцевого значення Новоорлицькі Кучугури.

Використано матеріали зі статті Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» у Вікіпедії.

Див. також: найкращі фото Полтавстької області  у 2015 р., 2014 р.

Найкраще фото Донецької області — з Кальміуського заповідника

Літо вже майже завершується, але наша робота ще триває. Починаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу.

Балка Хан-Тарама

Балка Хан-Тарама (Кальміуський заповідник) © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото природної пам’ятки в Донецькій області журі визнало фотографію балки Хан-Тарама на світанку, автор — Віталій Башкатов, який також переміг в цій номінації у 2014 році.

Балка Хан-Тарама розташована біля села Гранітне Волноваського району Донецької області. ЇЇ схилами розкидані скали та каміння — відшарування гранітів, що піднімаються у вигляді стовпів та пласких гранітних брил, рясно вкриті мохами та лишайниками. Граніти вражають своїми формами, що нагадують лісових звірів. Уздовж балки тече потічок, що впадає у річку Кальміус.

Далі цікавіше →

У Кишиневі нагородили переможців національного конкурсу

24 липня у бібліотеці ім. Б. Хашдеу відбулася церемонія нагородження авторів кращих фотографій «Вікі любить Землю» в Молдові. Ця країна цьогоріч вперше долучилась до міжнародного конкурсу, а участь в організації брали вікімедійці з Молдови, України та Румунії, проведення підтримала «Вікімедіа Україна». Загалом на конкурс було завантажено 603 світлини від 26 учасників.

Варто зазначити, що список пам’яток природи Молдови є як в румунській, так і в українській Вікіпедії. Переможці фотоконкурсу висловили бажання, аби цей конкурс продовжував існувати, а також заявили про готовність до участі у конкурсі «Вікі любить пам’ятки», якщо такий буде організовано у Молдові.

Defileul Burlanesti Edinet panta dreapta

1-е місце: Бурленештська ущелина

Далі цікавіше →

Найстаріші дерева в об’єктивах учасників

За даними Київського еколого-культурного центру в Україні офіційно налічується близько 2600 заповідних дерев, але дані погано актуалізуються і якщо врахувати дерева, що загинули, то по факту заповіданими є близько 2000 вікових та інших дерев. На жаль, кількість дерев, що знаходяться під охороною держави, є набагато меншою, ніж у європейських країнах, а також не існує окремого точного кадастру вікових дерев. За даними того ж центру, в Україні росте 43 дерева, яким 1000 і більше років. Більшість з них ростуть у Криму.

Continue reading

Фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники»

Результатом співпраці організаційного комітету Вікі любить Землю та ЮНЕСКО став фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», метою якого є створення вільних для використання зображень всіх у світі біосферних заповідників. Конкурс проходить з 5 по 30 червня 2016 року. 10 зображень-переможців будуть братимуть участь у міжнародному конкурсі «Вікі любить Землю».

Учасникам пропонується працювати зі спеціально створеною картою, що розташована на сторінці конкурсу та відповідним меню.

Після знаходження та натискання позначки біосферного заповідника на згаданій карті, можна натиснути на Біосферний заповідник для переходу на сторінку ЮНЕСКО про біосферні заповідники, щоб дізнатись більше про заповідник, побачити посилання на його веб-сайт, а також карту, якщо така є. Посилання Долучитись до конкурсу переносить на Вікісховище для завантаження зображень цього біосферного заповідника.

Майстер завантажень дозволяє завантажувати по 50 зображень за один раз. Якщо Ви хочете завантажити більше зображень, будь ласка, натисніть на посилання на карті знову. Учасники можуть подавати необмежену кількість фотографій.

Зауважте, що багато біосферних заповідників охоплюють великі території, тож точки на карті не представляють весь об’єкт, більше інформації доступно за посиланням Біосферний заповідник.

Усі зображення повинні бути:

  • зробленими самостійно; усі роботи повинні бути оригінальними фотографіями, завантаженими їх авторами. Фото, завантажені будь-ким іншим, ніж автор (навіть з дозволу), не допускаються.
  • завантажені впродовж терміну конкурсу (5 червня — 30 червня 2016). Можна також подавати на конкурс фото, зроблені раніше конкурсного періоду, головне, щоб роботи були завантажені в період перебігу конкурсу.
  • бути доступними на умовах вільної ліцензії.
  • ілюструвати ідентифікований біосферний заповідник: списки об’єктів можна знайти на карті нижче та на сайті програми Людина та Біосфера.
  • зображення можуть бути будь-якої роздільної здатності, але лише фото з роздільністю мінімум 2 мегапікселі (1600×1200) зможуть взяти участь в міжнародному конкурсі.
  • завантажені за допомогою меню карти на сторінці конкурсу; зображення завантажені через стандартний майстер завантаження Вікісховища не потраплять на конкурс.
  • участь у конкурсі є безкоштовною, обмежень на число зображень, що може бути подано, немає.
  • 10 зображень-переможців буде подано на міжнародний конкурс, правила міжнародного конкурсу доступні тут.
  • зображення можна завантажувати у Вікісховище будь-коли, але на конкурс потраплять лише завантажені у червні 2016 року.

За інформацією www.wikilovesearth.bio

Sheshulski krokusy

Карпатський біосферний заповідник. Автор: Михайло Пецкович, CC BY-SA 3.0

Конкурсна кампанія «Вікі любить Землю» завершилась!

Заказник «Заплава Псла», Полтавська область. Автор фото — Автор Yurii-mr, ліцензія CC BY-SA-4.0

Заказник «Заплава Псла», Полтавська область. Автор фото — Автор Yurii-mr, ліцензія CC BY-SA-4.0

Учетверте в Україні пройшов конкурс фотографій «Вікі любить Землю», мета якого — зібрати фотографії якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, поширених на умовах вільних ліцензій, та сприяти охороні навколишнього природного середовища.

Всього з 1 по 31 травня було завантажено 11 503 фото. Це менше, ніж минулого року, який став рекордним за цим показником серед всіх країн-учасниць — але! Рекордним цього року став інший показник, а саме кількість сфотографованих природоохоронних об’єктів. Усього учасники побачили та зафіксували 1900 об’єктів природно-заповідного фонду. Для порівняння, у 2013 було зібрано фото 1104 об’єктів, у 2014 —1324, у 2015 — 1694.

Таким чином, Вікісховище поповнилось новими світлинами біосферних та природних заповідників, національних парків, заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Їх можна додавати до статей у Вікіпедії, ілюструвати ними книжки та сайти, прикрашати оселі — все на що фантазії вистачить 🙂

Тепер на оргкомітет лягає обов’язок перевірити усі завантажені знімки на відповідність базовим вимогам, за можливості — категоризувати їх, і передати на розгляд журі. Але ви й самі можете деталізувати опис світлин, додавати категорії, номінувати фотороботи на визнання значущими, якісними чи вибраними у Вікісховищі.

Щиро дякуємо усім учасникам! Залишайтеся з нами, адже це ще не все!

Пам'ятка природи «Скеля М. Коцюбинського», Вінницька область. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятка природи «Скеля М. Коцюбинського», Вінницька область. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC BY-SA 4.0

Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор фото — Haidamac, ліцензія CC BY-SA 4.0

Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор фото — Haidamac, ліцензія CC BY-SA 4.0

Міжнародна статистика

Детальна статистика по Україні

Екватор перейдено. Статистика за регіонами України.

Минуло 18 днів конкурсу, тобто вже більше, ніж половина конкурсу. За цей час було завантажено понад 3000 фотографій.

Зараз у конкурсній категорії є фото з усіх областей, окрім Луганської. Всього на момент публікації сфотографовано 761 об’єкти. Найбільше сфотографовано пам’яток природи у Києві (154), потім — у Львівській області (91), третьою йде Закарпатська область (66), на 6 пам’яток відстає Хмельницька область (60), п’ятою є Чернівецька область (49). До десятка пам’яток представлено на конкурсі з Житомирської, Херсонської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Донецької областей та міста Севастополь.

Альтанка в житомирському парку P1160490

Парк ім. Ю. Гагаріна, м. Житомир. Один з трьох об’єктів області, що було подано на конкурс. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Continue reading

Нова країна-учасник – Молдова

15 травня до фотоконкурсу вперше долучається сусідня Молдова. Зусилями молдовських, українських та румунських вікімедійців створено необхідну базу для проведення конкурсу, а ще в українській Вікіпедії окрім списків українських пам’яток природи відтепер є список природоохоронних територій Молдови.

Oak of Stephen the Great

Дуб Штефана чел Маре у Страшенському районі. Автор: Vaganych, суспільне надбання

Якщо Ви вже побували в Молдові та маєте світлини природних обєктів – долучайтесь до конкурсу. Або якщо Ви ніколи там не були, то у Вас ще є попереду місяць, щоб з користю відвідати цю прекрасну країну. Для цього не потрібно буде долати величезних відстаней, тому маєте нагоду цікаво спланувати та провести свій вікенд, і все що Вам потрібно буде мати додатково – закордонний паспорт (віза для громадян України не потрібна!).

«Вікімедіа Україна» з радістю відгукнулась на пропозицію підтримати конкурс. Тож знайомимося з природними куточками наших сусідів разом!

В той же час залишилось півмісяця до завершення української частини конкурсу. На сьогодні маємо більше 2500 світлин, поданих на конкурс. Тож відкривайте свої фотоархіви, мандруйте до природних обєктів, завантажуйте Ваші знімки та перемагайте!

Нагадаємо, що 1 травня конкурс стартував також в Австрії, Алжирі, Австралії, Франції, Німеччині, Іраку, Марокко, Непалі, Пакистані, Росії, Сербії, Іспанії, Швейцарії, Тунісі. У другій половині травня чи у червні розпочнеться у Таїланді, Греції, Болгарії, Бразилії.

AIRM - Orheiul Vechi (June-July 2015) 29

Перлина Молдови – Старий Орхей. Автор: Gikü, CC BY-SA 4.0

Chisinau lac Valea Morilor

Озеро у парку культури і відпочинку «Валя-Морілор» у Кишиневі. Автор: Myrabella, CC-BY-SA-3.0

Номінація «Освітлинимо безсвітлинні»

У 2015 році було оголошено в рамках конкурсу номінацію «Освітлинимо безсвітлинні». Завдяки їй до Вікісховища було завантажено фотографії 704 об’єктів, які раніше були «безсвітлинні» у вікіпроектахЦього року номінація «Освітлинимо безсвітлинні» знову у нашому конкурсі!

Necu004-236x300Із понад 8 тисяч природоохоронних об’єктів, які є в Україні, широкому загалу відомі далеко не всі. Є популярні об’єкти, переважно заповідники та національні парки, також відомі більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, дендропарків та ботанічних садів. Парк «Софіївка», Долина нарцисів, Ботанічний сад імені Гришка — ці заповідні території відомі всім, і навіть не треба уточнювати, де вони розташовані. Їх дуже часто фотографують, тож і у Вікіпедії світлини звідти є.

Натомість маловідомі широкому загалу заказники та пам’ятки природи фотографують набагато рідше, відповідно, світлини цих об’єктів відсутні в Вікіпедії. Про існування деяких об’єктів вже забули навіть їхні землекористувачі, що й казати про туристів!

Саме тому, Національний екологічний центр України знову організовує спеціальну номінацію «Освітлинимо безсвітлинні» в межах української частини конкурсу «Вікі любить Землю» і нагородять її переможця спеціальним призом. Переможе учасник, який подасть на конкурс фотографії для найбільшої кількості об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій у Вікісховищі.

Ми сподіваємося, що мандрівні фотографи, яким подобається мандрувати маловідомими і малолюдними місцинами і які готові їхати по кадри будь-куди, візьмуть участь у конкурсі і в цій номінацій зокрема. Завдяки минулорічній номінації, тепер знайти неосвітлені заповідні куточки стало важче. Втім, лишається їх ще чимало. У конкурсних списках об’єктів у Вікіпедії одразу видно, які з них мають фотографії, а які ні. Щоб не було сумнівів, керуйтеся саме списками: навіть якщо фотографія об’єкта є у Вікісховищі, але не вставлена у конкурсний список, вважатиметься, що він «безсвітлинний».

Принагідно, просимо учасників конкурсу не забувати фіксувати пошкодження обстежених ними заповідних територій і об’єктів, а також інші порушення, виявлені на їх території.

Олексій Василюк, НЕЦУ