Перші переможці української частини конкурсу

Мартини на озері Солоний лиман, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0

Гніздова колонія мартинів жовтоногих (Larus cachinnans) на острові Солоного Лиману, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Це фото отримало відзнаку «Якісне зображення» на Вікісховищі

Усього цього року було сфотографовано 1694 пам’ятки. 14 770 світлин завантажено. Організаційний комітет визначив переможців української частини конкурсу 2015 року в номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток в регіоні»[1]:

  • Автономна Республіка Крим — Крістіна Федорович (28 пам’яток);
  • Вінницька область — Павло Мокрицький (68);
  • Волинська область — Вячеслав Галєвський (11);
  • Дніпропетровська область — Користувач:Vadyum Manyuk (76);
  • Донецька область — Костянтин Брижниченко (5);
  • Житомирська область — Павло Мокрицький (64);
  • Закарпатська область — Сергій Криниця (33);
  • Запорізька область — Користувач:Nikamart та Наталія Шестакова (по 4)[2][3];
  • Івано-Франківська область — Жанна Бучко (33);
  • Київська область — Мокрицький Павло (11);
  • Кіровоградська область — Наталія Шестакова (5);
  • Луганська область — Микита Перегрим (12);
  • Львівська область — Павло Мокрицький (121);
  • Миколаївська область — Павло Мокрицький (20);
  • Одеська область — Павло Мокрицький (77);
  • Полтавська область — Сергій Криниця (14);
  • Рівненська область — Павло Мокрицький та Віталій Ільницький (по 8)[3];
  • Сумська область — Користувач:LomakaVictory (5);
  • Тернопільська область — Микола Василечко (45);
  • Харківська область — Користувач:Tala tamila (14);
  • Херсонська область — Оля Нестеренко (8);
  • Хмельницька область — Крістіна Федорович (120);
  • Черкаська область — Сергій Криниця (170);
  • Чернівецька область — Жанна Бучко (118);
  • Чернігівська область — Сергій Тарабара (24);
  • місто Київ — Микола Сарапулов (158);
  • місто Севастополь — Наталія Бабенко (5).

Усі переможці[1] отримають дипломи та відзнаки. Приємно бачити багато знайомих конкурсантів, приємно бачити і нових учасників (серед переможців їх не дуже багато звісно, адже змагатися із досвідченими тут не так просто :) ). Списки постійно уточнюються, пам’ятки уточнюються. Особливо хочемо відзначити тих учасників, які уже після завантаження виявили, що на їхній світлині не та пам’ятка, не той ракурс. Дякуємо за чесність. Ми не можемо перевірити все, але дуже хотілося б (і ми цінуємо Ваше розуміння цього), щоб у Вікіпедії та інших проектах була правдива інформація. Адже це важливо. І це потрібно. Пишіть нам іще, виправляйте, додавайте інформацію. Дякуємо!

Також оргкомітет щиро перепрошує за затримку із оголошенням результатів, виправимося :) Журі мало б завершити роботу цього тижня, отже очікуйте публікацій зі своїми іменами та/чи нікнеймами. Церемонія нагородження планується не раніше 15 (16) серпня, щоб між оголошенням та нагородженням було як мінімум два тижні (на вибір призів та купівлю квитків). Перевірте, щоб у Вас була ввімкнена можливість отримувати повідомлення поштою. І ще раз перепрошуємо.

[1] Залишається питання із переможцями у двох областях, детальніше нижче
[2] Користувач:BioDasha є членом журі (не конкурсантом), тому її фотографії не змагаються (ні у кількісній, ні у якісній номінаціях)
[3] Кількість сфотографованих пам’яток однакова. Додатковою перевагою може бути унікальність сфотографованих пам’яток (рішення щодо цих областей буде опубліковане додатково)

Свободу панорами у Євросоюзі врятовано. Чи запровадить її Україна?

9 липня Є​вропейський ​П​арламент відхилив​ ​​пропозицію Єврокомісії, яка мала обмежити так звану «свободу панорами» — принцип, що дозволяє вільно фотографувати споруди, розташовані у громадських місцях.

На основі принципу «свободи панорами» функціонує низка фотобанків і найбільша онлайн-енциклопедія Вікіпедія.

П​ропозиція​ дозволити комерційне використання фотографій і відео таких споруд лише з дозволу їх авторів​ викликала велике занепокоєння у спільноті Вікіпедії​.​​ У разі її прийняття, з ​​енциклопедії, яка відповідально ставиться до дотримання авторського права, довелось би вилучити значну кількість фотографій — наприклад, колеса огляду «Лондонське око» чи ​королівського замку у Варшаві (авторські права на реставрацію останнього закінчуються у 2053 році). Читачі, що відкривали Вікіпедію на території ЄС, впродовж двох тижнів могли бачити банер, який закликав «зберегти свободу панорами».

Натомість в Україні цієї законодавчої норми, яка дозволяє туристам законно фотографувати пам’ятки​, ще навіть не запроваджено.

29 грудня 2014 року у Верховній раді зареєстровано законопроект №1677, що передбачає зняття обмежень на використання зображень споруд та пам’ятників. Українські вікіпедисти провадять кампанію за його ухвалення.

За чинним законодавством будь-яке фото сучасної будівлі чи пам’ятника може вважатися порушенням авторських прав, якщо ви не маєте дозволу від їх авторів.

У Вікісховищі свого часу спробували вилучити одну зі світлин-призерів «Вікі любить Землю 2013», фото Острова Зеленого в Корсуні на р. Рось (геологічна пам’ятка природи), через те, що на фото є пам’ятник, автор якого не надавав свого дозволу на фото. Не вилучили фото лише тому, що острів неможливо сфотографувати інакше, а пам’ятник не є основним об’єктом зображення. Свобода панорами в Україні дозволила б уникнути таких ситуацій.

Острів Зелений в Корсуні на р. Рось, геологічна пам'ятка природи.  Фото: Сергій Криниця (Haidamac), ліцензія CC-BY-SA-3.0

Острів Зелений в Корсуні на р. Рось, геологічна пам’ятка природи. Фото: Сергій Криниця (Haidamac), ліцензія CC-BY-SA-3.0

Заповідні маршрути

Шановні друзі! Під час збору фотографій для конкурсу «Вікі любить Землю», ми всі гуртом обстежили понад 1000 пам’яток природи, заказників  і інших природоохоронних територій. Чимало дослідників обстежили десятки територій природно-заповідного фонду. Дехто, як виявилось, влаштовує для цього масштабні експедиції і проводить їх щорічно. Жодне міністерство або інспекція і близько не робить нічого подібного.

Але чимало дослідників-початківців не знають, де шукати заповідні об’єкти.

Так само, екскурсоводи не знають нічого про заповідний статус парків, водячи ними екскурсії.

Маємо до Вас пропозицію. Давайте розробимо кілька перших «заповідних маршрутів», які можуть бути використані кожним, хто цікавиться мандрівками по об’єктах природно-заповідного фонду. Це можуть бути піші або вело-маршрути. Головне – гарно продумати бодай кілька з них для початку. Можливо для екскурсоводів невеликий наклад видати в формі буклетиків «карта+стислий опис».

Нижче на зображеннях – маршрут по центру Києва, для прикладу розроблений мною та В.Скворцовою.

Для зголошення до участі у проекті відмічайтеся на цій сторінці. З усіх питань звертайтеся на електронну скриньку: pzf.regions[at]gmail.com

Олексій Василюк

Графіка Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

Попри війну, на Луганщині створюють заповідні території

Попри військові дії та окупацію частини території, у Луганській області поновлено роботу над створенням територій природно-заповідного фонду.

Так, розпорядженням голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26.05.2015 року №194 оголошено першу від часу початку війни  природоохоронну територію. Нею стало заповідне урочище «Широке» в межах Кремінської міської ради. Степова балка площею 121,6 га є місцем поширення багатьох рідкісних видів рослин.

- На превеликий жаль, велика кількість заповідних територій Східної України суттєво постраждала під час військових дій та перебуває поза зоною впливу Української влади. – коментує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Детальне дослідження цієї проблеми проводить Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»:

https://www.google.com/maps/d/u/0/edit?mid=zbSMscEgA8nQ.k3-ikECY7sf0.

- Попри гостру необхідність виявлення пошкоджень існуючих заповідних територій, дійсно не слід забувати про потребу збільшувати їхню кількість, адже і без руйнівного фактору війни, зокрема Луганщина є однією з наймеш забезпечених заповідними територіями областей України. – додає Олексій Василюк.

2015 року Національний екологічний центр подав на розгляд Луганської ОДА проекти 12 нових природно-заповідних територій, розміщених на неокупованій території. Крім того, експерти НЕЦУ пропонують створення потужних національних парків у долинах річок Айдар, Красна, Деркул та Євсуг.

На фото: Урочище «Верхнє», Луганський природний заповідник Автор: Mykyta Peregrym, CC-BY-SA 4.0

На рубку заповідних лісів Київщини нарешті накладено мораторій. На решті території України вирубка лісу в заказниках залишається законною

На всі види суцільних рубок лісу у межах природно-заповідного фонду місцевого значення на Київщині накладено мораторій. Таке рішення було прийняте 23 червня на сесії Київської обласної ради.

Мораторій являє собою лише тимчасову заборону. Більше того, на решті території України рубки лісу на території об’єктів природно-заповідного фонду досі формально залишаються легітимними.

Тим не менш, нині і цю тимчасову заборону у вигляді мораторію можна вважати значним прогресом, що може допомогти вберегти старовікові ліси Київщини від знищення.

Як зазначає біолог Андрій Плига у коментарі для сайту «Природа України», у зв’язку із шпаринами в законодавстві, останніми роками тривала інтенсивна вирубка заповідних масивів так званими санітарними та лісовідновними рубками.

Раніше «Тексти.org.ua» публікували дослідження Андрія Плиги щодо масових рубок лісу в заказниках, заповідних урочищах, національних парках, природних заповідниках Київської області.

Фото Павла Мокрицького: Від ялинового лісу в заказнику залишились лише пеньки навкруг землянки легендарного Богорада. І всохлі модрини позаду. Ліцензія CC-BY-SA 4.0

Джерело: Плига Андрій. Київська обласна рада прийняла мораторій на рубку заповідних лісів. – Природа України. – 27 червня 2015 року.

Долучайтеся до пошуку втрачених пам’яток природи!

Активні учасники «Вікі любить Землю», користувачі Вікіпедії та інших вікіпроектів – запрошуємо до спільного втілення цікавого пошукового проекту!

У рамках конкурсу «Вікі любить Землю», що вже втретє проводиться в Україні в цьому році, чимало редакторів повідомляли про складнощі у пошуках пам’яток природи. І хоча значна частка об’єктів природно-заповідного фонду вже висвітлена вікіспільнотою, місцезнаходження деяких з яких так і не вдалось виявити, а для інших гарантовано встановлено, що вони більше не існують.

Київ. Пам’ятка природи Каштан Воїнственського. © Аимаина хикари, Public domain

З метою якісного виправлення переліків пам’яток в списку «Вікі любить Землю» і  впорядкування інформації щодо втрачених заповідних територій, пропонуємо Вам наступне.

Наразі користувач Василюк Олексій створив у Вікіпедії категорію «Втрачені природоохоронні території».

До неї віднесено 144 статті, з них 2 (Велико-бурлуцький бабаковий заповідник та Гористе (заповідник) – ті заповідні території, що втрачені в 1951 році. Всі інші 142 статті відповідають об’єктам, які втрачені з 2000 року і по сьогодні. До них додадуться  10 статей по скасованих пам’ятках Рівненщини — отож, рівно 152 об’єкти ПЗФ було скасовано за 2000-2015 роки.

На жаль, за бюрократичними причинами неможливо мати гарантовано повного переліку об’єктів, скасованих з 1921 року і по 2000 рік. Причина цього в тому, що у 2000 році обласні ради передали всі свої рішення до 1998 року включно в державні архіви. Пошук інформації в усіх обласних архівах є більш складною задачею і, в деяких випадках, нереальною. Алгоритм отримання повного переліку скасованих пам’яток з 1968 року (рік, коли затвердили першу класифікацію заповідних територій і тим самим обнулили перелік заповідних об’єктів) і до 2000 року займе багато часу.

Тому пропонуємо  активним дописувачам протягом літа (до 25 серпня включно) долучитись до доповнення наявних статей у категорії «Втрачені природоохоронні території» (а також тих десятьох, що будуть додані найближчим часом).

Особливо цінним доповненням для таких статей можуть стати фотографії втрачених об’єктів. На початку вересня всі статті категорії стануть брошурою, виданою у рамках діяльності «Вікі любить Землю». Така збірка буде першим українським виданням, присвяченим скасованим пам’яткам природи. І першим виданням про пам’ятки природи, створеним вікіспільнотою.

Дослідження скасування пам’яток природи на території України в 2000-х роках — це лише перший етап. Після його реалізації стане можливим перехід до більш складного: продовжити восени дослідження і зібрати інформації про заповідні території, втрачені у 1968-2000 роках.

Нагадуємо, що повний перелік пам’яток природи (включно із втраченими та збереженими) зберігається тут: http://wikilovesearth.org.ua/lists-of-sights/

Очікуємо на Вашу участь!

За додатковою інформацією та з побажаннями звертайтеся, будь ласка, на електронну адресу pzf.regions@gmail.com.

Тиждень екології почався в українській Вікіпедії

До Всесвітнього дня боротьби з опустеленням і посухою, що відзначається світом 17 червня, сьогодні у Вікіпедії почався тиждень, присвячений написанню статей на екологічну тему.

Значна частина статей з екологічної проблематики, які містить українська Вікіпедія, потребує уточнень та доповнень. Також є значна кількість дуже потрібних, але поки що (чомусь) ніким не створених статей.

Певна частина з цього переліку є на сторінці Тижня екології. До створення пропонуються статті з екологічної термінології, про відомих постатей у галузі, а також статті, присвячені екологічним проблемам та охороні природи (заповідна справа, екологічна освіта та ін.)

Тиждень екології проводиться в українській Вікіпедії вперше. Він триватиме до 30 червня.

Латаття в НПП «Святі гори»

Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0

Підбірка безкоштовних онлайн-курсів з навколишнього середовища та природних ресурсів

Навчатися, не виходячи з дому і не витрачаючи коштів — одна з безкінечно позитивних рис нашого часу. Пропонуємо вам ознайомитися з підбіркою безкоштовних онлайн курсів на тему навколишнього середовища та природних ресурсів.

Дівчинка розглядає рослини в лупу в тундрі Скелястих гір (фото Environmental Protection Agency, суспільне надбання)

Дівчинка розглядає рослини в лупу в тундрі Скелястих гір (фото Environmental Protection Agency, суспільне надбання)

Список від видання Аrch2o:

Курси на Coursera.org, які тривають зараз або розпочнуться невдовзі:

Вибираємо значущі, якісні, вибрані зображення

Павук-краб виду Thomisus onustus на квітці анхузи італійської Anchusa azurea. Регіональний природний заповідник святої Люсії, Нарбоннський середземноморський регіональний природний парк, Франція. Якісне зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Christian Ferrer, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Павук-краб виду Thomisus onustus на квітці анхузи італійської (Anchusa azurea). Регіональний природний заповідник святої Люсії, Нарбоннський середземноморський регіональний природний парк, Франція. Якісне зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Christian Ferrer, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Фотоконкурс завершується, і коли більшість країн уже припинили прийом робіт, надходить час впорядковувати зображення. Чимало речей мають зробити локальні організатори: відсіяти знімки, що не відповідають вимогам, додати категорії / шаблони, виправити помилки. Це може здаватися тривіальним, але дуже корисним виявляється кінець кінцем.

Дорогих учасників конкурсу заохочуємо додавати інформативні описи своїх файлів, якщо вони не зробили цього під час завантаження або стерли той, що автоматично додавався, — корисно, щоб в описі зображення йшлося про те, що це і де це. Щоб відредагувати інформацію про файл (не тільки опис, але також ідентифікатор), достатньо знайти угорі сторінки файлу кнопку «Редагувати», у полі редагування відшукати рядок приблизно такого змісту:

| description = {{uk|1=гідрологічний заказник “Сколиватський”}}{{UkrainianNaturalHeritageSite|71-102-5002}}

Після uk|1= можете відредагувати свій опис,
після UkrainianNaturalHeritageSite| ставите правильний ідентифікатор.

Але є ще дещо, що хочеться підкреслити. Як би Ви виміряли успішність конкурсу «Вікі любить Землю»? На думку, вірогідно, спадає кількість країн-учасниць, завантажених фото і кількість фотографів — і це цілком правильно. Організаторам також важлива кількість нових учасників, використання зображень у вікіпроектах та визнання зображень значущими, якісними чи вибраними у Вікісховищі.

Статус якісного, вибраного чи значущого зображенню дає спільнота Вікісховища. Давайте поглянемо на вимоги та процедуру отримання цих статусів.

Яке зображення якісне? Якісні зображення — це діаграми чи фотографії, які відповідають певним стандартам якості (переважно технічного плану) і є цінними для проектів Вікімедіа. Вони мають бути зроблені користувачами Вікісховища, не обов’язково неординарними чи видатними, але добре скомпонованими і загалом гарно виконаними. Якщо Ви вважаєте, що певне зображення відповідає критеріям, його можна номінувати на сторінці Commons:Quality images candidates.

Побережники чорногруді (Calidris alpina) на фоні Тилігульського лиману (Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Україна). Якісне зображення (автор — Ryzhkov Sergey, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Побережники чорногруді (Calidris alpina) на фоні Тилігульського лиману (Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Україна). Якісне зображення (автор — Ryzhkov Sergey, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Яке зображення вибране? Вибрані зображення можу бути зроблені користувачем Вікісховища або ні, але повинні відповідати тим же стандартам якості і мати «wow-ефект». Зображення, які мають шанс стати вибраними, вписують на сторінку Commons:Featured picture candidates, де спільнота досягає консенсусу щодо кожного.

Настанови для якісних та вибраних зображень виглядають так:

  • Зображення повинні бути роздільності щонайменше 2 мегапікселі, наприклад, 1600 × 1250. Інколи рецензенти можуть попросити й більшої роздільності, якщо зображення порівняно легко зробити.
  • Зображення не має бути стиснуте, щоб виглядати якіснішим. Downsampling зменшує кількість інформації, яка зберігається у файлі зображення.
  • Зображення не має бути дуже шумним при перегляді у повний розмір.
  • Залежно від обставин, зображення має бути коректно експонованим.
  • Якісні зображення повинні мати прийнятні кольори.
  • Кожен важливий об’єкт на зображенні має бути чітким, відповідно до ідеї зображення.
  • Загалом зображення має мати визначений фокус, наприклад, основний об’єкт у фокусі, а передній і задній плани розфокусовані, або ж інакше, уся сцена має бути у фокусі.
  • Освітлення має відповідним об’єкту фотографії.
  • Розташування елементів на зображенні має підкреслювати його об’єкт, а не заважати йому.
  • Об’єкти заднього і переднього плану не мають відволікати глядача.
Пустинь «Діва скелі», пам'ятка «Гори Санто-Домінго у Кабаллері», Уеска, Іспанія. Вибране зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Diego Delso, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Пустинь «Діва скелі», пам’ятка «Гори Санто-Домінго у Кабаллері», Уеска, Іспанія. Вибране зображення з Wiki Loves Earth 2015 (автор — Diego Delso, ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Яке зображення значуще? Значущі зображення — це зображення, які спільнота Вікісховища вважає особливо цінними для використання в онлайн-контенті проектів Вікіпедіа. Значуще зображення розглядається спільнотою як найбільш цінна ілюстрація у своєму роді. Технічні вимоги до значущих зображень зазвичай значно нижчі, оскільки не йдеться про якість, придатну для друку. Значущі зображення є такими через винахідливість автора у пошуку гарних, цінних об’єктів, які мають значення, і через користь інформації на сторінці зображення. Кандидати у значущі зображення вказуються тут.

Чи зрозуміла Вам різниця між значущими, якісними та вибраними зображеннями? Проект якісних зображень має на мені виявити і заохотити користувачів, що завантажують у Вікісховище файли високої якості. Вибрані зображення є вершками Вікісховища і проект шукає зображення одночасно неординарної цінності та технічної якості. З іншого боку, значущі зображення — це найбільш цінні у своєму роді для використанні в онлайн-контексті, в інших проектах Вікімедіа.

Водоспад Каландула на річці Лукала, провінція Маланже, Ангола. Значуще зображення (автор — Paulo César Santos, ліцензія CC-Zero)

Водоспад Каландула на річці Лукала, провінція Маланже, Ангола. Значуще зображення (автор — Paulo César Santos, ліцензія CC-Zero)

Усі ці настанови можуть здаватися складними, але не лякайтеся! У справі номінації  на отримання цих статусів зображень, які цього варті, конкурс Wiki Loves Earth покладається на локальних організаторів, хоча досвідчені користувачі також можуть долучитися.

Команда організаторів WLE очікує, що принаймні 1% завантажених фото потрапляють у категорії значущих, якісних чи вибраних. Чи складно цього досягти, якщо зображень завантажено 100 тисяч? Дізнаємося тільки після того, як спробуємо!

І сміх і гріх (фотопідбірка)

Коментар: Пропонуємо Вам допис одного з учасників конкурсу, Павла Мокрицького.

Підбірка смішних і сумних (у моєму філософському обрамленні) фотокадрів, схоплених під час мандрів до об’єктів заповідного фонду за минулий конкурсний рік.

Викладаю в хронологічному порядку, від першої двотижневої мандрівки по Одещині-Миколаївщині рік тому, до останньої триденки в Київ 3 тижні тому (крім останнього фото :)

«Коли однієї голови замало»…

Од мене не діждетесь облесливої патетики, скажу прямо — типова «деструкція» мас (за Лебоном), типово українська «віта героїка», або ж словами вчених:

Коли ж іманентне нам прямування до самовияву, степеноване ще й неволею з її обмеженням збірних виявів і з обмеженням також індивідуального розвитку (підкреслено мною), століттями є незаспокоєне — тоді людина вступає на бездоріжжя неправильних реакцій, — що ми до підвищення власної вартості не змагаємо шляхом впертого виявлення себе, але знижуванням вартості інших, знецінюванням їхньої вартості, досягнень праці. Не підношення себе догори, але стягання інших вниз стає характеристичною недугою…

(«Нариси до історії української етнопсихології»)

«Друзяки»

Прикол в тому, що пелікани харчуються жабками, а ось ця парочка в Дунайському заповіднику — крутились разом вправо-вліво, хоч би що!

«Образец, он такой образец»

Я сразу догадался что это образец! Нет, это пожалуй даже эталон, и окон (особенно на последнем этаже), и дверей, и поди ж — крыши тоже! (Измаил, Одесская обл, в поисках вида на объект ПЗФУ «Измаильские острова»).

«Помним, любим и… скорбим»

Пам’ятник О. С. Пушкіну в однойменному парку-пам’ятці ім. Пушкіна в м. Болград (Одещина).

«Вот главный вход, но только вот…» (В. Высоцкий)

«Реконструированный» вход в один из парков-памяток в Херсоне.

«Что нам стоит дом построить?» (с)

Якихось там 5550 пляшок шампанського :) (У пошуках заповідного джерела Св. Богородиці в Черняхівському р-ні).

«Я памятник себе…» (с)

У дворику колишнього маєтку Мазаракі та на фоні Райковецького парку-пам’ятки.


«Акція!»

Та не лякайтесь… та куди ж це ви… видерлись? (околиця м. Львів)

 «Куди ми?»

Ст. Кодима

«Шлях в Європу через…» 

…через порушення прокладення доріг вздовж високовольтної ЛЕП. Таке мною бачено вперше o_O (околиця с. Малий Любінь)

«Хотіли як завжди, а вийшло…»

Падлянка в тому, що велосипед, всунутий туди (між покришок), не стоїть! Він падає або валиться на бік :) (с. Сасів, Львівщина)

«Головне не пам’ятник, головне -урочисто задекларувати!»

Скоро ювілей, як «на цьому місці буде споруджено пам’ятник І. Франку…»  (м. Бібрка, міський парк (навпроти парку-пам’ятки)).

Той випадок, коли не допоможе ні попутний штормовий (на фото видко), ні наявність колес (конструктивно) :)  (с. Трибусівка, Вінничина)

«Сон настороже»

Ст. Казатин

Оцим вас ймовірно привітає «хлібний край», оскільки це перший кіоск на виході із центрального зал. вокзалу в м. Вінниця.

«Суворі реалії Одеських веловуйків»

(Неподалік бот. пам’ятки «Акація біла», що на розі двох вулиць)

«Віщуючи сіре майбутнє Одеси — без дерев» 

За 100 метрів від будинку на Ген. Плієва 2, де новобудова впирається вікнами в пам’ятку природи «В’яз гладкий», майже копіюючи цю будівлю… але «навпаки».

«Популяція котів задоволено-ситих»

Локалізований постійно мігруючий підвид в околицях Лузанівського гідропарку.

«Культура бляшанок і пляшок»

Колись по аналогії із культурою «круглих глечиків» щось там здається скіфського періоду, нас розкопають і однозначно назвуть отак. Бо іншого культурного шару за цим не вгледіти буде. Ні сліду. Тільки пляшки, бляшанки, пакєтіки. (Голосіївський ліс, Київ).

Легендарна рулєтка Сарапулова, що врослася в дуб Вітовта.

Політичні лозунги на дорожних знаках на Київському шосе (в бік Житомира). Я майже повірив…

«Насамкінець» 

В смислі — Повний Насамкінець. :) (об’їзна м. Бердичів, повертаючись із Козятинщини).

Також є ще три тематичні підбірки, які будуть по черзі розміщені на тематичних ресурсах (за їх згоди), про що в коментарях до цієї публікації я додам посилання. Насамкінець маю скомпілювати ролик «Заповідних жахів» із фото-відео матеріалів.

«Деревна дивина» (20 дерев, які мене найбільше вразили (не завжди об’єкти ПЗФУ) — на сайті Київського еколого-культурного Центру, на вдячність за їх книжку «500 выдающихся деревьев Украины».

«Охороняються _тільки_законом» (робоча назва) — підбірка найбільш безглуздих, сплюндрованих, безграмотних і т.д., охоронних знаків і афіш — ймовірно, на сайті necu.org.ua (за їх бажання, згоди).

«Походенькове» — фотопідбірка, що стосується похідного побуту, велозвитяг і суміжне. На сайті Житомирського Велоклубу як моєї співдружності та «криївки».

P.S. Фотографії, використані в цій статті, є суб’єктивним вибором не члена журі або взагалі не завантажувалися на конкурс. Авторський стиль максимально збережено.