10 тисяч фотографій і три дні до завершення конкурсу

28 травня завдяки невтомним учасникам конкурсу «Вікі любить Землю» перетнув позначку у 10 тисяч завантажених фото. Перетнув і… продовжив крокувати, бо кількість фото і далі зростає.  Це просто прекрасно, дякуємо вам!

Усі завсідники і ті, хто щойно дізнався про фотоконкурс «Вікі любить Землю», мають ще три дні на завантаження своїх фото. Про вимоги до світлин ми писали раніше: ми приймаємо власні знімки природоохоронних об’єктів з офіційних списків.

Цілі конкурсу — зібрати фото чудової природи України, донести її красу, поширити розуміння її вразливості і що заповідні зони потребують піклування, а ще — наповнити ілюстраціями Вікіпедію та інші проекти. Для тих, хто пише краще, ніж фотографує, до 31 травня включно також триває конкурс статей «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — як бачите, кожен може зробити корисний внесок!

З понеділка оргкомітет почне розгляд фотографій і відкидання тих, що не відповідають вимогам. Ми також постараємося відсіяти хитрих лінивців, які сфотографували сусідній парк, а вказали розташування заповідника, таке, на жаль, теж трапляється. Далі за роботу візьметься журі, яке у кілька раундів визначатиме власне переможців.

Чим більше фотографій, тим складніше організаторам, але тим приємніше! Ми раді, що ви завдаєте собі позитивного клопоту досліджувати закутки України і від душі ділитися знімками. Дякуємо, друзі!

PS. Ще три дні :)

Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Гідрологічний заказник «Серетський» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Дуб звичайний (м. Кам'янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Дуб звичайний, пам’ятка природи (м. Кам’янець-Подільський). Автор — Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Дністровський каньйон (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Автор — Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Скелі із

Скелі із Долини привидів, урочище Демерджі (АРК). Автор — Сергій Бернацький, CC-BY-SA-4.0

Допоможіть захистити пам’ятки природно-заповідного фонду!

Беручи участь у конкурсі «Вікі любить Землю», ви допомагаєте накопичити і поширити вільні знання про природні пам’ятки України. Це допомагає їх зберегти. Але знання у відкритому доступі – це ще далеко не все, що потрібно для збереження природно-заповідного фонду.

Але через незнання, необережність, а інколи і зі злого умислу – Україна продовжує втрачати об’єкти природно-заповідного фонду, хоча про це не говориться достатньо. Порушення різного рівня – від розкиданого сміття до вирубки лісу – систематичні і дуже часто безкарні.

Громадські організації «Екологія-Право-Людина» та «Дружина охорони природи м. Києва», що є партнерами конкурсу, а також «Вікімедіа Україна» просять вас допомогти захистити ці пам’ятки. Є дуже важлива річ, яку може зробити кожен учасник конкурсу.

Перед тим, як опублікувати світлини для участі у конкурсі, ви бачите пам’ятки, зазначених у списках – бачите наживо, бачите в якому вони стані. Просимо вас повідомити, якщо ви бачили:

  1. Будь-які порушення на територіях об’єктів природно-заповідного фонду (рубка, сміття, будівництво тощо);
  2. Чи були наявні на обстежених об’єктах охоронні знаки?

Також бувають випадки, що самі охоронні знаки (таблички) наявні, але в них трапляються жахливі помилки, які не дають ідентифікувати належним чином цей об’єкт. Наприклад:

  • На табличках можуть бути вказані пам’ятки природи, яких не існує (в тому числі відомі випадки, коли охоронний знак вказує на  пам’ятку, яка насправді ніколи не була створена юридично і в жодних списках не фігурує)
  • Назви можуть бути вказані з помилкою;
  • На табличках двох різних природних пам’яток (наприклад, парків) можуть бути вказані однакові назви;
  • Назва пам’ятки може бути вказана не повністю;
  • Таблички двох різних об’єктів природно-заповідного фонду, (наприклад, двох лісів, розташованих відносно поряд) можуть бути переплутані. Це ви можете визначити з описів пам’яток, які будуть не збігатися з тим, що ви бачите на місці і відзначаєте за навігатором.

Завдяки вашим повідомленням, ми зможемо надіслати скарги до відповідних органів, зупинити порушення та відновити порядок.  Завдяки самій точній інформації інколи дійсно можна реалізувати корисні справи!

Якщо ж ви проігноруєте порушення… ймовірність, що вашим шляхом невдовзі пройдуть природоохоронці, або хтось інший, хто повідомить про нього – доволі низька. І тоді ці порушення триватимуть і далі. Тому саме ваша участь надзвичайно важлива!

Будь ласка, надсилайте повідомлення на електронну пошту: pzf.regions@gmail.com. У повідомленні вкажіть назву об’єкту, коли і яке порушення було виявлене, а також ваше ім’я та контактні дані для зворотнього зв’язку. Бажано до повідомлення додати фотографію. 

Дубки, м. Миколаїв, Старий Водопій © Павло Мокрицький, CC-BY-SA 4.0

 

Олена Захарян, Олексій Василюк

Увага: вимоги «Вікі любить Землю» до фотографій

Рання весна в Таромському уступі. Дніпровсько-Орільський заповідник. Автор фото — Vadyum Manyuk (CC-BY-SA-4.0)
Рання весна в Таромському уступі. Дніпровсько-Орільський заповідник. Автор фото — Vadyum Manyuk (CC-BY-SA-4.0)

В українській частині уже завантажено понад 8 тисяч світлин — це третє місце за кількістю завантажених робіт у світі. Конкурс триватиме до 31 травня включно, тож якщо Ви щойно дізналися про конкурс, то маєте час.

А тепер трохи скажемо про вимоги до фотографій, бо це стосується й тих, хто, можливо, завантажив свої роботи ще на початку і відпочиває зі спокійною душею. Пункт п’ятий регламенту конкурсу говорить, що фотографії повинні:

  • бути зробленими учасниками власноруч;
  • бути надісланими вчасно — з 01 по 31 травня 2015 року включно за київським літнім часом;
  • відповідати правилам Вікісховища;
  • мати формат JPEG або TIFF;
  • мати роздільність (добуток довжини на ширину фотографії в пікселях) не менше, ніж 0,5 МПкс для участі і 2 МПкс — для перемоги у номінаціях;
  • представляти один або кілька об’єктів, внесених до реєстру;
  • мати опис із ідентифікатором пам’ятки (ID), відповідно до списків.

А тепер детальніше про один з пунктів — роздільність. Нижній поріг не один, а два: 0,5 МПкс для участі і 2 МПкс — для перемоги. Це зроблено з кількох причин.

Є номінації, спрямовані на кількість сфотографованих об’єктів. Якщо Ви зробите фото, скажімо, великої кількості ботанічних пам’яток природи, що розташовані у важкодоступних місцях, то хіба могли б ми вимагати, щоб усі вони були суперякісними? Хай навіть вони будуть з невеликою роздільністю і зроблені на старий телефон, але краще так, ніж зовсім без них, бо такий розмір дозволить проілюструвати статтю про заповідну зону у Вікіпедії. Крім того, завантаження фото такої роздільності на конкурс не заважає комерційному використанню вищої роздільності деінде, що важливо для багатьох фотографів.

З іншого боку, є номінації за найкращі фото — і тут роздільність фото відіграє чималу роль. Десятка найкращих світлин з української частини конкурсу потрапить на міжнародний етап Wiki Loves Earth, і 2 МПкс — вимога міжнародного журі. Якщо ми оберемо у цю десятку фото з меншою роздільністю, на міжнародному етапі вони навіть не потраплять на розділ, що було б дуже сумно. Крім того, щоб отримати відзнаки «Вибране зображення» чи «Якісне фото» у Вікісховищі, роздільність має бути не менше 2 МПкс.

Фотографії роздільністю менше 2 МПкс, а також фотографії в інших форматах (окрім JPEG і TIFF) не будуть допущені до оцінювання журі (тобто не мають шансів перемогти в номінаціях за якістю), у тому числі і в спецномінації, хоча будуть враховуватися в номінаціях за кількість сфотографованих пам’яток.

Гадяцький регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Людмила Гнипа (CC-BY-SA-4.0)

Гадяцький регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Людмила Гнипа (CC-BY-SA-4.0)

36 конкурсантів завантажили фото, які мають роздільність менше 2 МПкс, але достатній потенціал для боротьби за перемогу, якби з цим пунктом вимог усе було гаразд — усі фотографії в цьому дописі саме такі. Особливо хочеться звернутися до користувачів Naumenkophotographer, Brizhnichenko, Krasnickaja Katya, Vadyum Manyuk, Larisa Uhryn, Хіраш Володимир, Swift11, Khoroshkov, Robert-Erik — у вас є гарні маленькі фото. Якщо можете, завантажте кращі версії — і поборіться за перемогу!

До завершення конкурсу Ви спокійно можете перезавантажити своє фото у більшій роздільності. Для цього Вам потрібно перейти на сторінку Вікісховища з Вашим фото, там перейти за посиланням «Завантажити нову версію цього файлу» / «Загрузить новую версию этого файла» / «Upload a new version of this file» (залежно від мови інтерфейсу) і завантажити нову версію.

Туманний ранок у Карпатському національному природному парку. Автор фото — Krasnickaja Katya (CC-BY-SA-4.0)

Туманний ранок у Карпатському національному природному парку. Автор фото — Krasnickaja Katya (CC-BY-SA-4.0)

Панорама Тихої бухти з пагорбів Коктебелю. Автор фото — Khoroshkov (CC-BY-SA-4.0)

Панорама Тихої бухти з пагорбів Коктебелю. Автор фото — Khoroshkov (CC-BY-SA-4.0)

Краматорський регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Konstantin Brizhnichenko (CC-BY-SA-4.0)

Краматорський регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Konstantin Brizhnichenko (CC-BY-SA-4.0)

Рожеві пелікани. Дунайський біосферний заповідник. Автор фото —  Максим Яковлєв (CC-BY-SA-4.0)

Рожеві пелікани. Дунайський біосферний заповідник. Автор фото — Максим Яковлєв (CC-BY-SA-4.0)

Обстеження об’єктів природно-заповідного фонду в середній течії р. Берда

Автори: Олексій Василюк, Дарія Ширяєва

1-4 травня 2015 року під час спільної експедиції ДОП м.Києва «Зелене Майбутнє» та НЕЦУ відбулось обстеження низки заказників та пам’яток природи в середній течії р.Берда (Бердянський р-н Запорізької обл.). Щодо всіх природоохоронних територій що обстежувались, можна зазначити, що на жодній з них не встановлені природоохоронні знаки та інформаційні аншлаги, хоча за свідченням працівниці Миколаївської сільради Людмили Коломієць, в минулому (ще за радянського часу) вони були встановлені на об’єктах, існуючих ще в той час.

1. Пам’ятка природа «Філонова балка» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. На скельних виходах зростає сон лучний, ковили, гіацинтик блідий, збережені степові угруповання.

Ця та інші фотографії у статті – Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

2. Пам’ятка природи «Захарівська фортеця» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Також зруйновано знак пам’ятки археології, раніше встановлений на території фортеці. Територія об’єкт є залишками земляних валів фортеці 18 ст. Значна площа зайнята степовою рослинністю з частковим заростанням, інколи – з значною часткою рудерального компоненту. Не розорано.

 

3. Пам’ятка природи «Скеля Сова Пимонова» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. У зв’язку із цим ідентифікувати його серед інших скель не вдалось.

4. Пам’ятка природи «Гранітні скелі» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник являє собою територію, обмежену крутим поворотом русла р.Берда (окрім самого оголовку утвореного вигину, що є окремим об’єктом ПЗФ). Центральна частина об’єкт залісена насадженнями сосни кримської, псевдоакації та інших інтродукованих видів деревних рослин та не становить природоохоронної цінності. Використовується населенням для збору грибів. Натомість схили урочища з скельними виходами та осипами – одні з найцікавіших серед наявних в середній течії річки. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою.






5. Заказник «Висока скеля над р. Берда» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник займає оголовок вигину, утвореного руслом р.Берда.Заказник примикає до іншого об’єкт ПЗФ – пам’ятки природи «Гранітні скелі»та разом з ним повністю охоплює вигин ріски. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, ящірку зелену, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою. Натомість в об’єкті виявлене потужне випалювання, як на пасовищній ділянці так і на кам’янистих осипах.

 

6. Заказник «Цілинна ділянка»(Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги.Об’єкт складає добре збережену ділянку ковилового степу. Щоправда через заказник проходить грунтова дорога, що активно використовується населенням для сполучення між селами.

 

7. Пам’ятка природи «Скеля Кристал і скеля Кварцитова» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Об’єкт є найпопулярнішим екскурсійним об’єктом в районі. Скелі є вірогідно, залишками колишньої каменоломні. Дуже сильно відчувається витоптування схилів. Навколо об’єкт зустрічається ковила волосиста та сон чорніючий.


 

Висновки:

1. Обстежені об’єкти ПЗФ, що розміщені вздовж русла середньої течії р.Берда не позначені на місцевості, відрізнити їх від будь-якої іншої території вздовж русла річки. Населення навряд чи поінформоване про охоронний режим, межі, чи хоча б наявність цих об’єктів ПЗФ.

2. Самі ж об’єкти знаходяться в гарному стані, не виявлено суттєвих порушень, що чинили б вирішально негативний вплив на об’єкти охорони в ПЗФ.

3. Доцільним є створення великого обєкту ПЗФ в середній течії річки (наприклад від с.Калайтанівка до с.Осипенко) та надати йому статус національного природного парку.

Вікі любить Землю: залишилося дев’ять днів конкурсу

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» впевнено збирає ваші світлини з різних заповідних закутків України. На ранок 22 травня (а конкурс — зважте! — триває лише до 31-го включно) учасниками конкурсу було завантажено 5493 зображень з усіх регіонів країни. 740 заповідних територій тепер можна буде проілюструвати у Вікіпедії!

Але все ж є і прикрий момент. Фото з Луганської області є наразі аж одне — і це світлина з Першозванівського заказника. Мало фото з Донецької, Кіровоградської областей і навіть Полтавської! А час іде. Завантажте свої фото з Луганщини (та й інших областей) на конкурс, побудьте щедрими.

Першозванівський заказник (Лутугинський район Луганської області) Автор — Mykyta Peregrym (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Першозванівський заказник (Лутугинський район), єдине фото з Луганської області поки що… Автор — Mykyta Peregrym (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Найбільше фото зараз — з Києва; воно й зрозуміло, адже в місті чимало дерев-пам’яток природи. Також завантажують чимало світлин з Хмельницької, Чернівецької областей та інших.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Staryi-Park-15057176.jpg

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Старий Парк» у м. Тернополі біля центрального міського стадіону. Автор — Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

Обов’язково буде відзначено тих, хто сфотографував найбільше різних природоохоронних об’єктів. Зараз трійку лідерів формують користувачі ЯдвигаВереск, Сарапулов, Bukovynka — 136, 131 та 128 об’єктів відповідно! Але нам знайомі й інші невгамовні мандрівники й фотографи одночасно — якщо Ви належите до них, ще маєте час позмагатись у цій номінації.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Волосовецька_дача,_Пархомівське_лісництво.JPG

Волосовецька дача, Хмельницький район. Автор фото — ЯдвигаВереск (CC-BY-SA-4.0)

Зверніть увагу, що важливою умовою участі є завантаження не просто зображення природи, а саме заповідної зони, об’єкту природно-заповідного фонду України!
Звіритися зі списками можна у Вікіпедії або й тут.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:О.Зміїний._%22Золотий_пляж%22.JPG

Острів Зміїний, «Золотий пляж», Одеська область. Автор фото — Igor Davydenko (CC-BY-SA-4.0)

Вже майже минули двадцять дві тридцять перших конкурсу, переконані: Ваші фото хочуть потрапити у наступні 9/31 :) Особливо з іще не фотографованих заповідних місць, адже авторів таких знімків відзначать окремо.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Пелікани_2621.jpg

Миколаївський зоопарк, м. Миколаїв. Автор фото — Дмитрий Жданов (CC-BY-SA-4.0)

Діліться своїми роботами зі світом, беріть участь у конкурсі! Ви можете перемогти й отримати приз, а можете донести красу України до людей — обирайте мету до душі :)

Як створити вікістаттю про пам’ятку природи

https://ua.wikimedia.org/wiki/Пам%27ятки_природи_у_ВікіпедіїВ українській Вікіпедії саме зараз відбувається цікава акція — конкурс статей, присвячений пам’яткам природи. Незалежно від того, чи Ви берете участь у фотоконкурсі «Вікі любить Землю», у Вас є можливість взяти участь у конкурсі статей. Для цього потрібно лише створити статтю (або декілька) на відповідну тему.

Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

Вказуйте джерела інформації, але пишіть свій власний текст.

  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть собі обліковий запис;
  2. Перейдіть на сторінку зі списком пам’яток та оберіть собі таку, про яку іще немає статті. Ви також можете поліпшувати уже наявні статті, якщо вони не перевищують за розміром 5 кілобайтів і не редагувалися суттєво після 30 квітня. Також, якщо Ви завантажували фото в рамках конкурсу «Вікі любить Землю», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  3. Обравши тему, впишіть назву статті у поле пошуку Вікіпедії й натисніть клавішу Enter. Якщо такої статті ще немає, Вікіпедія запропонує Вам її створити;
  4. Коли Ви клацнете «створити статтю…», відкриється віконце редагування нової статті.
  5. Напишіть текст статті. Пам’ятайте — стаття має посилатися на авторитетні джерела, але Ви не повинні копіювати готового тексту й вставляти в статтю.
  6. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її. Можна також додати на початку тексту код {{Пишу}} (таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює);
  7. Додайте до статті шаблон-картку (якщо така існує про для Вашого типу об’єкту). Ось приклад такої картки, інші можна знайти у категорії Шаблони:Природоохоронні території.
  8. Додайте до статті світлину пам’ятки. У цьому Вам може допомогти цей короткий відеоролик. Для пошуку зображення можна скористатися списком пам’яток;
  9. Додайте статтю до відповідної категорії пам’яток природи (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]);
  10. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки природи у Вікіпедії}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 травня 2015 р. включно).

Бажаємо успіху і натхнення! :)


Зазначення авторських прав:

Кому посібник зі створення заповідних територій?

Посібник «Виявлення територій, придатних для оголошення об’єктами природно-заповідного фонду» видала Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ). Він спрямований на працівників обласних та районних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, зацікавлених громадських організацій та науковців.

Природоохоронні території є острівцями екологічно врівноважених, не перетворених людиною природних комплексів.Така собі віддушина дикої природи, де вона продовжує самовідтворюватися. Особлива охорона держави дозволяє зберегти для майбутніх поколінь цінні природні території, тож розвиток мережі природоохоронних територій — не остання справа серед важливих для України.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» від 6.08.2014 № 385 затвердила показники площ територій природно-заповідного фонду, що мають бути додатково створені в кожній з областей до 2017 та до 2021 року — в середньому йдеться про збільшення показників 2014 року в 3-4 рази.

У посібнику розглянуто чинне законодавство України, міжнародні багатосторонні угоди та директиви Європейського Союзу у цій сфері. Базуючись на цих документах, автори описують процедуру створення об’єктів природно-заповідного фонду, а також дають рекомендації з вибору ділянок та підготовки клопотань.

До друку посібник рекомендували секція «Заповідна справа» Науково-технічної ради Міністерства екології та природних ресурсів України, наукова рада з проблем заповідної справи і діяльності заповідників відділення загальної біології НАН України та вчена рада Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Посібник доступний для вільного завантаження, але поважайте його вміст — текст посібника захищений правами своїх авторів.

Конкурс статей: Пам’ятки природи у Вікіпедії

Уже щорічний фотоконкурс «Вікі любить Землю» розпочався першого травня. Втретє поспіль ми запрошуємо українців (і не тільки) ділитися зі світом фотографіями із заповідних територій України. Але одних лише знімків уже не досить.

Ми оголосили також «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — конкурс наповнення української Вікіпедії статтями про природоохоронні території України (національні парки, ботанічні, геологічні пам’ятки природи тощо). Він триватиме паралельно з фотоконкурсом, з 4 по 31 травня 2015 року включно. Саме з понеділка четвертого травня, тобто рівно чотири тижні — так легше оцінювати внесок учасників.

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. 
Статті ще не існує. Автор фото — Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Цей конкурс статей — продовження фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Для того, щоб краще ознайомити громадськість з природним різноманіттям України і потребами заповідних місцин, одних лише світлин не досить, адже так? Чим більше ми знаємо, тим легше мати справу. Легше захищати природу, якщо можна відіслати важливу людину не на численні розкидані веб-сторінки самих заповідників і національних парків (а дрібні заказники і пам’ятки природи своїх сайтів і не мають), а у Вікіпедію — найбільшу енциклопедію українською мовою.

Долучайтеся до написання статей про пам’ятки природи! Для вибору статті до створення можна скористатися списками природоохоронних територій України, переконавшись, що потрібної статті ще немає у Вікіпедії.

Конкурс статей отримав свою сторіночку і в цьому блозі — див. Конкурс статей на панелі угорі. Детальнішу інформацію про конкурс та його умови можна прочитати тут. Визначення та нагородження переможців планується у липні 2015 року у Києві.

Комплексна пам'ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

Комплексна пам’ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Фотоконкурс крокує

Було б цікаво подивитися, чим завершився перший день «Вікі любить Землю». Але що таке перший день? Конкурс міжнародний, тож кінець доби у країнах-учасницях неоднаковий. Давайте просто глянемо, що відбувається зараз.

Першою фотографією конкурсу взагалі стала панорамна світлина озера Бегнас у Непалі. На міжнародному сайті можна прочитати про нього та про інші фото.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Panoramic_view_Begnas_Lake.jpg

Озеро Бегнас, Непал. Автор — Nabin K. Sapkota (CC-BY-SA-3.0)

Дві країни із заявлених іще чомусь не стартували, але українці почали завантажувати фото фактично одразу, дещо ви вже бачили. Зараз їх 390. З цією швидкістю минулорічну кількість не побити (а у 2014 році з України завантажили понад 12 тисяч зображень), але ми в вас віримо! І запрошуємо надсилати на конкурс і свої світлини (дивіться на головній сторінці справа інструкцію «Як взяти участь»).

Трохи нових фото:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zaturtsi_Lokachynskyi_Volynska-Turija_river_source-place_near_Gord-2.jpg

Гідрологічна пам’ятка природи «Витік річки Турії», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Боржава.jpg

Боржава. Автор — Сак Анастасія (CC-BY-SA-4.0)

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Spring_in_Rozluch_2.jpg

Джерело мінеральної води, с. Розлуч, Турківський р-н. Автор — Visem (CC-BY-SA-4.0)

Парк санаторію ім. Чкалова (Одеса). Автор — Сергій Криниця (Haidamac)

Парк санаторію ім. Чкалова, Одеса. Автор — Сергій Криниця (Haidamac)

Гідрологічна пам'ятка природи

Гідрологічна пам’ятка природи «Теремнівські ставки», Волинська область. Автор — Viacheslav Galievskyi (CC-BY-SA-4.0)

«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)

«Три брати», Переяслав-Хмельницький район. Автор — Mykyta Peregrym (CC-BY-SA-4.0)

Гора Пікуй, Львівська область. Автор -- DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)

Гора Пікуй, Львівська область. Автор — DmytroChapman (CC-BY-SA-4.0)

Маєте кращі фото, маєте фото інших природоохоронних місцин? Сміливо завантажуйте!

Перший день фотоконкурсу — політ нормальний

Сьогодні перше травня, перший день конкурсу фотографій «Вікі любить Землю», а нам уже є що Вам показати, ба більше — є чим хвалитись.

Просто дивіться:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Park_of_Odesa_Filatov_Research_Institute.JPG

Цвітіння тюльпанів в парку інституту ім. В. П. Філатова, Одеса. Одна із перших світлин української частини конкурсу.
Автор — Сергій Криниця (Haidamac) CC-BY-SA-4.0

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Заказник_Чорний_Діл.JPG

Чорний Діл, Путильський район: ДП «Путильський лісгосп», Перкалабське лісництво кв. 2-6, 8, 15-18
Автор — Bukovynka, CC-BY-SA-4.0

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zastawne_Ivanychivskyi-zakaznyk_land_Zastawnenskyi-forest.jpg

Заставненський ландшафтний заказник (Волинська область, Іваничівський район, с. Заставне)
Автор — Viacheslav Galievskyi, CC-BY-SA-4.0

Така вона, заповідна Україна. Тільки три світлини, мало? Зате у Вас є ще місяць, аби показати нам — і світові! — свої, навіть кращі знімки ;)

Ось вам посилання на завантажувач.