Серед найкращих світлин міжнародного етапу конкурсу — три з України

Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить Землю» 2016 року закінчився! Маємо честь представити вам 15 найкращих фотографій з усього світу.

Photo by Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.

Перше місце: печера Стопича на північно-східному боці гір Златібору у Сербії. Автор: Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.

Завданням фотоконкурсу «Вікі любить Землю» є, з одного боку, зібрати якісні вільноліцензовані світлини якомога більшої кількості пам’яток природи у Вікісховищі, і, з іншого, сприяти охороні природи через популяризацію інформації про пам’ятки природи.

Ідея провести конкурс «Вікі любить Землю» виникла у 2012 році як логічне доповнення до успішного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», присвяченого історичним та культурним пам’яткам. Цю ідею вперше втілили в Україні протягом 15 квітня — 15 травня 2013 року.

У 2016 р. до конкурсу приєднались 26 країн, завантаження фото тривало протягом травня або червня. Четвертий рік проведення конкурсу став рекордним  за кількістю учасників — фотографії вантажили понад 13 тисяч користувачів, та рекордним за кількістю зображень — понад 115 тисяч.

Подібно до «Вікі любить пам’ятки», конкурс організовано за посередництва національних конкурсів, які координувались волонтерами з відповідних країн. Національні журі з кожної країни після завершення внутрішнього оцінювання могли подати до десяти світлин на міжнародну частину конкурсу. Загалом у завершальну фазу конкурсу потрапило 270 світлин.

Міжнародне журі складалось із 9 осіб, більшість з яких мають досвід у сфері фотографії природи: Доріс Ансон-Єву  (Гана), Дітмар Бартц (Німеччина), Айла Хедоу-Флад (ПАР), Беснік Хаміті (Косово), Хань Цюньлі (Китай, ЮНЕСКО), Дживан Джозе (Індія), Янно Лойде (Естонія), Кріс Вудріч (Індонезія), Катерина Зарева-Симеонова (Болгарія).

Журі оцінювало світлини в декілька етапів з допомогою спеціального веб-застосунка. Повний звіт журі, який містить також коментарі до світлин, можна завантажити з Вікісховища.

Вітаємо переможців, та висловлюємо подяку всім, хто долучився до організації цьогорічного конкурсу та взяв у ньому участь!

Photo by Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Друге місце: «Вбиті камені», Болгарія. Автор: Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Photo by Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Третє місце: Мустанг, Непал. Авторка: Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Photo by Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Четверте місце: річка Ах’я, Естонія. Автор: Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Photo by Khoroshkov, CC BY-SA 4.0.

П’яте місце: колишня обсерваторія на вершині Піп Іван Чорногорський, Україна. Автор: Микола Хорошков, CC BY-SA 4.0.

Photo by Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Шосте місце: на острові Фуертевентура, Іспанія. Авторка: Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Photo by Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Сьоме місце: річка Вяяна, Естонія. Автор: Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Photo by Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Восьме місце: масив Шладмінг, Німечина. Автор: Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Photo by Ryzhkov Sergey, CC BY-SA 4.0.

Дев’яте місце: Токівський водоспад, Україна. Автор: Сергій Рижков CC BY-SA 4.0.

Photo by Joao lara mesquita, CC BY-SA 4.0.

Десяте місце: Національний парк Ленсойс-Мараньєнсіс, Бразилія. Автор:Joao laramesquita, CC BY-SA 4.0.

Photo by Taras Dut., CC BY-SA 4.0.

Одинадцяте місце: вершина Піп Іван Чорногорський взимку. Автор: Тарас Дутка, CC BY-SA 4.0.

Photo by Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Дванадцяте місце: у лісі біля Віттенбергу, Німеччина. Автор: Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Photo by KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Тринадцяте місце: парк Хао Сам Рой Йот, Таїланд. Автор: KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Photo by Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Чотирнадцяте місце: парк Terra Ronca, Бразилія. Автор: Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Photo by Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

П’ятнадцяте місце: на горі Тара, Сербія. Автор: Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

У Вікісховищі можна переглянути галерею світлин-фіналістів конкурсу, з яких відбувався остаточний відбір.

Усі фотографії можна вільно використовувати за умови вказання автора і ліцензії, на зразок підписів у цьому дописі.

Переглянути переможців української частини конкурсу>>

Переможця по Вінницькій області переобрано

Не лише дискусія навколо світлини-переможця по Одеській області змусила оргкомітет передивитись результати голосування журі. Ще одну роботу, яку у вересні було оголошено переможцем в області, було позбавлено цього статусу. Мова про світлину з зоряними треками Євгена Самученка. Основна причина дискваліфікації — фото зроблене не на території ПЗФ, а саме Самчинецького урочища, а поблизу нього.  Очевидно, що світлина залишається у Вікісховищі і вже ілюструє статті у Вікіпедії, а автора ми ще раз вітаємо з перемогами у номінаціях «Найкраща світлина Одеської області» та «Найкраща світлина Черкаської області».

Оскільки різниця в оцінках між рештою світлин по Вінницькій області, що потрапила у фінальний вибір була невеликою, було організовано повторне голосування. Після оцінювання журі, першою у рейтингу стала фотографія алеї у Парк ім. О. І. Ющенка у Вінниці, яку зробив Вадим Постернак (Posterrr). Вітаємо та перепрошуємо за запізніле оголошення 🙂

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. Історія ландшафтного парку пов’язана із будівництвом лікарні, яке розпочалося в 1897 році на скелястих берегах Південного Бугу та його притоки річки Вишні (південно-західна околиця Вінниці). «Днем народження» парку став 1902 рік. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними. Продовжити читання

Одеська область 2.0

Зимовий місячний вечір

В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0

Спершу про серйозне: у вересні ми оголосили, що ця світлина Євгена Самученка, нашого постійного учасника та неодноразового переможця, отримала найбільше балів і перемогла  у номінації «Найкраще фото Одеської області». Однак, як виявилося після публікації, на фото не зображено пам’ятку природи. Це не ландшафтний заказник місцевого значення Діброва болотного дуба.

Відповідно до регламенту конкурсу, світлини повинні «представляти один або кілька об’єктів, внесених до реєстру пам’яток на спеціально підготовленій для цього Організаційним комітетом сторінці, URL якої публікується Організаційним комітетом». І це фото не проходить за цим параметром…

Чи це можливо було б виявити на етапі відсіювання світлин? Дуже малоймовірно. Ви всі дуже постаралися й завантажили понад 11 тисяч робіт. Звісно ж до журі потрапили не всі роботи, але відсіювання здійснюється за досить простими формальними ознаками (наприклад, якщо очевидно, що зображено не пам’ятку природи України, а якоїсь іншої країни, квіти на городі тощо) чи простими якісними (розмито, відверто завалений горизонт тощо). І ці роботи не оцінюються журі. Продовжити читання