Відбулася церемонія нагородження переможців фотоконкурсу!

12 липня у Золотих воротах (м. Київ) відбулася церемонія нагородження переможців української частини міжнародного фотоконкурсу пам’яток природи «Вікі любить Землю». 

У 2014 році в Україні конкурс залучив 416 учасників, які завантажили понад 12 тисяч фотографій 1324 пам’яток природи.

Найкращою світлиною було визначено знімок із Криму.

Перше місце у номінації «Найкраще фото» української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю» / Wiki Loves Earth Ukraine отримало фото — «Скелі Демерджі». Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим, © Віталій Башкатов // Фото: Ilya

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» втілюється громадською організацією «Вікімедіа Україна» — офіційним українським представництвом Фонду Вікімедіа, що опікується Вікіпедією та її сестринськими вікіпроектами. Метою проекту є поширення вільних знань про природний спадок України та світу. Отримані під час фотоконкурсу світлини будуть використовуватися для ілюстрації статей на Вікіпедії та інших вікіпроектах. У рамках конкурсу було завантажено 12 053 світлини, з яких професійне журі обрало десять найкращих.

Запрошення для гостей. Макет: Олеся Гриджук // Фото: Ilya
Біля входу до Золотих воріт — перед початком церемонії нагородження // Фото: Ilya
Сам захід та фотовиставка десяти найкращих робіт відбувалася у проїзді Золотих воріт // Фото: Yurii-mr
Фотовиставка фотографій пам’яток природи у пам’ятці архітектури. Роботи Віталія Башкатова, Павла Мокрицького, Володимира Хіраша та Максима Присяжнюка // Фото: Ilya
Роботи Віталія Башкатова та Павла Мокрицького // Фото: Ilya

У конкурсі брали участь фотографії, що ілюструють природні пам’ятки згідно з офіційними списками пам’яток природного спадку України. На жаль, не всі пам’ятки природи навіть рахуються на обліку держави. Неприємним «відкриттям» конкурсу було те, що такий відомий ботанічний феномен як «Тунель кохання» — зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев, кущів, які сплелися між собою, та утворили дивовижний щільний тунель точної арочної форми — не є пам’яткою природи… Цей ботанічний феномен є місцем паломництва туристів та пар закоханих, візитною карткою Рівненщини. Але навіть закон (хоч якою й ефемерною ця оборона іноді видається) його не охороняє).

Партнери та гості церемонії нагородження // Фото: Ilya
Гості церемонії // Фото: Ilya
Фуршет для гостей церемонії // Фото: Olena Zakharian

«Фотографії усіх пам’яток природи, незалежно від рівня значимості, мають значення для поширення вільних знань про природний спадок, зокрема, через статті у Вікіпедії. Завантажені світлини були різної якості, але надзвичайно багато з них були чудовими. Ми також провели місяць написання статей до Вікіпедії на тему пам’яток природи, щоб посприяти процесу поширення інформації про природні об’єкти, що потребують захисту», — відзначає міжнародний координатор проекту «Вікі любить Землю» Альона Зубченко.

Переможець у номінації «Найкраще фото» — Віталій Башкатов // Фото: Yurii-mr

На церемонії було нагороджено переможців у номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток природи по кожному з регіонів України і за найкращі фотографії з усіх областей, а також учасників, які сфотографували найбільшу кількість об’єктів загалом на території країни, та авторів десяти найкращих фотографій.

У номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» переміг фотограф Сергій Криниця. На жаль, він не зміг бути присутнім на церемонії.

Микола Сарапулов — друге місце у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» // Фото: Yurii-mr
Олена Мачуленко — третє місце у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» // Фото: Sergento
Павло Мокрицький — четверте місце у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» // Фото: Yurii-mr
Денис Вітченко — п’яте місце у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» // Фото: Yurii-mr

Призери мали можливість поспілкуватися із журналістами, організаторами, іншими учасниками конкурсу.

Переможець у номінації «Найкраще фото Полтавської області» — Олександр Яловега // Фото: Ilya

Найкращим фотографом проекту за версією його медіа-патрону журналу «Фокус» став Дмитро Балховітін із фото «Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область».

Дмитро Балховітін отримав сертифікат на річну передплату видання // Фото: Yurii-mr
Дмитро Балховітін спілкується із журналістом біля своєї роботи // Фото: Ilya


 
Фотографії-переможці в повному розширенні доступні за гіперпосиланнями в тексті вище, і на сайті конкурсу.  
Фотографії з церемонії нагородження зібрані тут:https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Wiki_Loves_Earth_2014_Awards_in_Ukraine

Анастасія Сак отримала дві відзнаки на конкурсі — і її робота третя в списку найкращих // Фото: Sergento
На фото три призери (зліва направо): Анастасія Сак, Дмитро Балховітін та Віталій Башкатов. Роботи Олександра Черних, Дмитра Балховітіна та Роберта Лабчука // Фото: Sergento
Наталія Тимків дає коментарі телеканалу про конкурс «Вікі любить Землю». Робота Віталія Башкатова // Фото: Ilya

Партнерам та журі конкурсу було вручено подяки від організаторів.

Оксана Ластовська — заступник начальника відділу «Золоті ворота» // Фото: Yurii-mr
Руслан Андрійко, заступник директора департаменту заповідної справи, представник Міністерства екології та природних ресурсів України // Фото: Yurii-mr
Лев Савицький, фотограф, член журі // Фото: Микола Василечко
Ростислав Журавчак (Рівненський природний заповідник) презентує подарунки для переможців у Рівненській області від ПЗ // Фото: Sergento
Після церемонії гості мали можливість піти на екскурсію Золотими воротами // Фото: Ilya

Усі переможці, які не змогли бути присутні на церемонії нагородження, зможуть отримати призи поштою чи при зустрічі.

Обрано першу десятку кращих фотографій Андорри!

Протягом травня на конкурс у Андоррі було завантажено 631 світлину із зображеннями об”єктів природоохоронної сфери цієї мальовничої країни.

Хочемо поділитися і з вами роботами переможців. На жаль, поки не можемо назвати, які саме місця зайняли ці фото, але помилуватися ТОП-10 Андорри можемо вже зараз.

Озеро “Primer del Circ dels Pessons”. Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0
Водойма “Meligar”. Mtpla. CC BY-SA 3.0
Водойма у Ordino. Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0
Водойма Juclar. Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0
Озеро Engolasters. Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0
Ріка Sorteny. Víctor. CC BY-SA 2.0
Річка Ос, що проходить через Біксессаррі (Bixessarri), nbso online casino reviews Сант-Жулія-де-Лорія, Андорра. Angela Llop. CC BY-SA 2.0
р. Tristaina. Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0
Долина Inclés, у містечку Канійо, Андорра. MARIA ROSA FERRE. CC BY-SA 2.0
Водойма у долині Inclés (Canillo). Ferran Llorens. CC BY-SA 2.0

Цікаво те, що автором 6 із 10 найкращих фотографій є одна людина! Це Феран Льоренс!

Читайте нас на Facebook, Instagram чи ВКонтакті.

Переможці Бразилії!

Хоча конкурс міжнародний, але кожна країна обрала для себе найбільш зручний час для його проведення. Так, у Алжирі, Німеччині, Нідерландах, Індії та Гані фотоконкурс триває до 30 червня. Світлини із Сербії можна завантажувати до 15 липня. Сирія ж обрала липень  як місяць проведення «Вікі любить Землю».

У тих країнах, які проводили конкурс протягом травня 2014 року вже працює журі. А Бразилія навіть встигла обрати переможців!

До вашої уваги перша десятка з сонячної Бразилії:

1-е місце:

Національний парк “Serra dos Órgãos”. Автор: Carlos Perez Couto. CC BY-SA 3.0

2-е місце:

Пляж у містечку Лабела, Бразилія. Автор: Roberto Pavezi Netto. CC BY-SA 3.0

Трійку переможців закриває

Пляж Каччоро, Бразилія. Автор: Eduardo Muruci. CC BY-SA 3.0

Також до першої десятки увійшли:

4-е місце. Ліс в Альгорабас, Бразилія. Diego Rego Monteiro. CC BY-SA 3.0
5-е місце. Пташка у Національному парку Фернанда Норонха. Eduardo Muruci. CC BY-SA 3.0
6-е місце. Екологічний парк Чіко Мендеса. Автор: Mari Jose. CC BY-SA 3.0
7-е місце. Природний парк в Мато Гросо дель Соль, Бразилія. Автор: Bruno Rodrigues Rausch. CC BY-SA 3.0
8-е місце. Пляж у Порко. Автор: Eduardo Muruci. CC BY-SA 3.0
9-е місце. Вид на Ріо-де -Жанейро. Автор: Eduardo Gabão. CC BY-SA 3.0
10-е місце. “Пляма грифів”, Бразилія. Diego Rego Monteiro. CC BY-SA 3.0

 

Давайте допоможемо зберегти Біличанський ліс!

У четвер, 26 червня о 10:30 Комітет збереження Біличанського лісу, Національний екологічний центр, ГО «Життя» та інші громадські організації розпочнуть пікет біля будівлі ЦВК (площа Лесі Українки, 1) з метою блокування злочинних намірів депутатів облради захопити Біличанський ліс для забудови.

Як стало відомо, у цей день під час чергової сесії Київської обласної ради, яка розпочнеться об 11:00 (Приміщення КОР, мала зала), депутати планують з голосу внести на розгляд питання розширення смт. Коцюбинського, згідно генплану селища з 87 гектарівдо 4,5 тисяч гектарів за рахунок земель Києво-Святошинського лісгоспу – а тепер уже Національного природного парку. Згідно цього генплану, ліс піде під забудову, а для окозамилення залишать лише невеличку площу насаджень на місці теперішнього біологічного заказника «Річка Любка». У порядку денному проекту такого рішення немає, але цей сценарій планується. Для цього звозять бюджетників з Гостомеля та Коцюбинського за вказівкою голови селища Садовського. Працівники бюджетної сфери вже повідомили про це журналістів http://bit.ly/1lPhiv8

Нагадаємо, що відповідно до указу  Президента України № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський» було надано високий природоохоронний статус всьому Біличанському лісу, в тому числі і території навколо смт. Коцюбинське.

р. Нивка у Біличанському лісі. Автор: Sergey P. Koretsky. CC BY-SA 3.0

              Громадськість з 2008 року бореться за збереження унікального природного комплексу з площею понад 6,5 тисяч гектарів на території Києва. Попередня влада Києва систематично програвала суди дерибанникам та вела гру у «піддавання», свідомо здаючи Біличанський ліс під забудову. Тільки у травні цього року збереження лісу для майбутніх поколінь стало можливим. Тепер під шум АТО, люстрації та боротьби з корупцією «схемщики» планують реалізувати плани попередньої влади.

 Для контактів:

Андрій Скіпальський (044) 2796883, (050) 3123974

Організатори: Громадський комітет збереження Біличанського лісу, Центр громадянського представництва «Життя», Національний екологічний центр України.

 Вероніка Агеєва (095) 5939303

Автор тексту: Андрій Скіпальський. 

 

Дорогі учасники фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2014»!

Вже остаточно визначено дату та місце проведення церемонії нагородження переможців та призерів нашого конкурсу – вона відбудеться 12 липня 2014 року (субота) об 11:00 в одній з найбільш відомих історичних пам’яток нашої країни – Золотих воротах (м. Київ).

Золоті ворота. Автор: Okosmin. CC BY-SA 3.0

Місце обрано нами не випадково! Адже Золоті ворота – це не просто одна з найдавніших споруд нашої країни, яка є об’єктом для іншого Вікіпроекту, що стартує восени, – Вікі любить пам’ятки – але й поряд знаходиться природна пам’ятка – Золотоворітський сквер.

Золотоворітський сквер. Автор: Revontulet. CC BY-SA 3.0

Роботи, які були обрані українським професійним журі будуть оголошені лише на церемонії нагородження, у мережі ж ТОП-10 фотоконкурсу з’являться після 12 липня.

Не раніше як за 2 тижні переможці та призери конкурсу будуть окремо повідомлені про вихід їхніх робіт на міжнародний етап та запрошені до Києва, щоб отримати свої подарунки.

Результати міжнародного етапу проекту стануть відомі після 20 серпня 2014 року.

Мальовничі краєвиди з заповідника «Ґорґани»

«Ґорґа́ни» — природний заповідник в Українських Карпатах. Розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан. Заснований 1996 року. Незважаючи на те, що він був створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської, на території заповідника знайшли прихисток безліч унікальних представників флори та фауни України.

г. Довбушанка. Автор: EvILMms. CC BY-SA 3.0
«Горгани» взимку. Автор: LorikNov CC BY-SA 3.0

У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи. У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів, які належать до 6 класів. З фауни 20 видів є рідкісними і занесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейський, тритони альпійський і карпатськийсаламандра плямисталелека чорнийпідорлик малийглухарпугачсова довгохвостадятел білоспиннийтинівка альпійськабурозубка альпійськакутора малаполівка сніговагорностайнорка європейськаборсуквидра річковакіт лісовийрись звичайна

Заопвідник «Горгани». Автор: Atiroks. CC BY-SA 3.0

Особливу групу флори (20 видів, або 5%) становлять види, які занесені до Червоної книги України. Найрідкіснішими з них є зозулинці чоловічий та шоломоноснийзозулині сльози яйцевидніязичок зеленийлунарія оживаюча

Неприступні скелі Горган. Автор: Atiroks. CC BY-SA 3.0

Заповідник розташований у найнедоступнішій високогірній і кам’янистій частині Горган – Довбушанських Горганах. 

Поїзд в заповіднику «Горгани». Автор: Юля Депеш. CC BY-SA 3.0

Заповідник складається із двох природоохоронних науково-дослідних відділень – Ґорґанського і Черниківського.

Вечір в горах. Автор: Taras r. CC BY-SA 3.0

Читайте нас на Facebook, Instagram чи ВКонтакті.

Конкурс розпочато у Сербії!

Ще одна країна стала учасницею конкурсу «Вікі любить Землю». Завантажувати фотографії пам’яток природи Сербії можна з 15 червня по 15 липня 2014 року.

Ознайомитися зі списками об’єктів, які беруть участь у конкурсі можна сторінці Вікісховища.

Ми очікуємо на початок прийому робіт і у Сирії, що відбудеться 1 липня 2014 року.

Каньйон Вратне, Сербія. Автор: Гаврило – Гојко. CC BY-SA 3.0
Печера Равништарка. Автор: Гаврило – Гојко. CC BY-SA 3.0

Таємниці міста або де сховатись у Києві

Вже другий рік поспіль, скільки проводиться конкурс «Вікі любить Землю», з Києва традиційно надсилається найбільше фотографій. На території міста розташовано 183 об’єкти природно-заповідного фонду України – і це чи не всі парки, сквери та сади, які ще залишилися у місті.

Цього року наша столиця зайняла перше місце за кількістю надісланих фотографій – це аж 2089 світлин – та за кількістю зображених на цих фото пам’яток – 159 із них тепер має у своєму користуванні Вікіпедія.

Найбільш відомі та популярні місця у Києві – це  Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАНУБотанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна та Ботанічний сад Національного аграрного університету, Маріїнський парк, зоопарк, Володимирська гіркаГолосіївський парк імені М.РильськогоФеофанія.

Та є безліч інших мальовничих місць, де так приємно провести день у літню спеку та відпочити від гамірного міста.

Ми підготували підбірку по різних районах міста.

Подільський район

Крістерова Гірка — парк у Подільському районі Києва розташований на розі вулиць Вишгородської і Осиповського

Крістерова гірка. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

На території парку мешкають лебеді і дикі качки, 4 види тварин занесених до Червоної книги і 10 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцієюПарк закладений в 1850 році Вільгельмом Крістером, запрошеним з Південної Саксонії для робіт на суконній фабриці князя Радзивілла в Радомишльському повіті Київської губернії. Сколотивши статок Вільгельм вирішив залишитися на київській землі і придбав у передмісті Києва маєток. Як виявилось, він давно мав пристрасть до садівництва і заснував тут багатопрофільне сільськогосподарське підприємство «Садівництво і насіння В. Крістера». В червні 2009 року парк, після рекунструкції, був відкритий для відвідувачів. Було реконструйовано два озера, побудовано два пішохідні містки, посаджено нові дерева й кущі, засіяно газони. 

Крістерова гірка, Київ. Автор: Kiyanka. CC BY-SA 3.0

Голосіївський район

Дуби Екзюпері були висаджені на місці, де вони і зараз ростуть більше 400 років тому (деякі вчені вважають, що їхній вік може сягати і 500 років). Знаходяться у парку Національного університету біоресурсів та природокористування за адресою вул. Генерала Родимцева, 19. З 2011 року дубам присвоєно статус пам’ятки природи місцевого значення. 

Дуб Екзюпері. Автор: VitalinaT. CC BY-SA 3.0

Дарницький район

Парк «Партизанська слава» — регіонально-ландшафтний парк у Дарницькому районі міста Києва. Знаходиться між вулицями Тростянецькою та Славгородською.

Парк було закладено у 1970 році. Його композиційним центром є меморіальна зона з Музеєм партизанської слави, амфітеатром для проведення традиційних зустрічей колишніх бійців партизанських загонів і з’єднань, де проводяться мітинги та святкові ходи. В цій зоні організовані підзони — партизанський арсенал із землянками, партизанське вогнище тощо. Тут також встановлено пам’ятний знак на честь бойової співдружності партизанських бригад у роки Другої світової війни.

Окрім зони урочисто-масових заходів, у парку є ще шість функціональних зон: видовищних та культурно-освітніх заходів, експозиційно-тематична, спортивна, відпочинку дітей, тихого відпочинку, господарська. Тут збережені ландшафти природного лісу, вони доповнені парковими елементами. Привертають увагу основні паркові дороги: велика соснова алея та велике прогулянкове кільце. На алеях встановлено тематичні скульптурні композиції з дерева. Є також містечко атракціонів, літній кінотеатр, футбольний стадіон, тропа здоров’я, канатні дороги, декоративний басейн, добре впорядковані лісові озера.

Парк «Партизанська слава» у Дарницькому районі. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Деснянський район

Ландшафтний заказник «Муромець-Лопуховате» – є заказником місцевого значення з 2002 року.

Острів Муромець – крупний піщаний острів в Києві, який утворився колись в результаті численних намивань дніпровської і деснянської течій.Здавна на ньому селилися рибалки. Назва острова пов’язують з легендою про те, що саме тут розбивали свої намети билинні богатирі-перш ніж постати перед князем Володимиром. За іншою версією острів цей назвали ім’ям прославленого богатиря Іллі Мурромца, щоб той звільнив від всякої нечисті знаходиться на ньому урочищі Чорторий. У 1972 році на ньому заклали парк Дружби народів, який є частиною простягнувся вздовж усього Києва Дніпровського парку.

О. Муромець. Автор: Yupanka. CC BY-SA 3.0

Острів Лопуховатий – входить у запланований регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”.

о. Муромець. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

Дніпровський район

Меморіальна сосна Нестерова — одна з найстаріших сосен Києва. Вік 250 років. Росте на вершині Вовчої гори (Артилерійська гірка) повул. Малишка навпроти буд. 21. Названо на честь легендарного київського льотчика Першої світової війни Петра Нестерова, який брав участь в липні 1913 р. в цьому місці у спільних авіаційних і артилерійських навчаннях. У 2011 р. сосна Нестерова отримала статус ботанічної пам’ятки природи.

Сосна Нестерова. Автор: Сергій Криниця (Haidamac). CC BY-SA 3.0

Оболонський район

Колекція лісовода Вінтера – ботанічна пам’ятка природи міста Києва. Статус надано розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.07.1997р. До складу колекції входять дві сосни Веймута і чотири модрини сибірської. Посаджені відомим київським лісоводом С.В. Вінтером 100 років тому.

Колекція лісовода Вінтера. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Печерський район

Аско́льдова моги́ла — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

На сьогоднішній день Аскольдова могила — частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку 1990-х рр. віддали релігійній громаді греко-католицької церкви, нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій могилі встановлено дерев’яний хрест як символічний надгробок героїв Крут.

Пам’ятник Андрію Первозванному. Автор: Kiyanka. CC BY-A 3.0

Дендропарк ім. Ак. Богомольця – ботанічна пам’ятка природи, знаходиться на територыъ Інституту фізіології ім. О.Богомольця.

Дендропарк ім. Ак. Богомольця. Автор: Revontulet. CC BY-SA 3.0

Святошинський район

Клени Яворницького – два клени сріблясті. Зростають на просп. Перемоги, 73/1. 

Клени Яворницького. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

Солом’янський район

Виток р. Либідь є  історичною пам’яткою часів Київської Русі. Либідь має кілька витоків, розташованих у Солом’янському районі Києва. Власне, усі вони тепер під землею — вода тече колекторами. Один бере початок біля вулиці Радищева і далі тягнеться під бульваром Івана Лепсе, другий — від вулиці Каблукова, неподалік від залізничної станції “Борщагівка”. Далі річка тече під проспектом Комарова і опиняється у Відрадненському парку. Тут у річку з правого берега впадає струмок, який у минулому називали Відрадний. Якраз у цьому місці вона й виходить назовні.

Виток р. Либідь, Солом’янський район парк «Відрадний». Автор: Yupanka. CC BY-SA 3.0
р. Либідь на території Солом’янського району міста Києва. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Шевченківський район

Сирецький гай – це залишок колишніх великих листяних лісів, що займали територію Києва. Розташований в районіСирця — історичної місцевості у Шевченківському і Подільському районах, котра отримала назву від ріки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком), яка бере початок поблизу станції метро «Святошин» і впадає в Дніпро за 2 км від київської гавані

Лісопарк було створено на базі існуючих природних насаджень у 1952 році. Територія, де розміщено парк, має пересічений рельєф, чимало ярів. Через парк протікає Сирець, багато джерел, декілька мальовничих озер, вони служать місцем масового відпочинку киян.

Сирецький гай. Автор: Аимаина хикари. CC BY-SA 3.0

 

Парк було створено у ландшафтному стилі. Особливо цінними у парку є унікальні вікові дубові насадження. В південно-східній частині гаю, крім дуба, ростуть вікові сосни і липи. За останні десятиліття тут висаджено багато інших видів і форм дерев: ялина звичайна, берези, клени, граб, гіркокаштан звичайний, горіхи, вільха, верби, тополі, ялівці, ліщину тощо. Узлісся обсаджені декоративними квітучими чагарниками.

 

В гаю виставлена велика кількість лісових меблів, влаштовано куточки відпочинку, дитячий майданчик, фонтан із джерельною водою.

Потайні місця у Сирецькому гаю. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

 

Тернопіль – край зелений!

Західна область нашої прекрасної країни, зелений, квітучий і сонячний край – Тернопільська область – за територією займає лише 23 місце серед інших регіонів України, але на цьому невеликому клаптику багатої землі знаходиться аж 586 об’єктів природно-заповідного фонду.

Протягом травня на конкурс «Вікі любить Землю» було завантажено 326 фотографій лише невеличкої частки із них – 59 природних об’єктів.

Заповідник «Медобори», Тернопільська область Автор: Medobory2 CC BY-SA 3.0

Найбільш відомим та єдиним в області природним заповідником є «Медобори»аповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських Товтр (Медоборів), генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях. На території заповідника «Медобори» функціонують екологічні стежки «Гостра Скеля», «Пуща відлюдника», «Богит». До 2010 року частиною заповідника був його філіал — «Кременецькі гори» (нині Національний природний парк «Кременецькі гори»). Заповідник є цінною пам’яткою не лише завдяки своїм природним багатствам, але й історії. Так, багатою є територія заповідника на історичні пам’ятки, які датуються Х—ХІІІ ст. Археологами виявлено язичницькі святилища Х—ХІІІ ст. У той період тут одночасно функціонувало три різнотипні городища-святилища: БогитҐовда та Звенигород. Найкраще збереженим виявилось капище на горі Богит, де в Х—ХІІІ ст. стояв всесвітньовідомий Збруцький ідол (Святовит), який відображав божество слов’ян. Цю унікальну історико-культурну пам’ятку було знайдено 1848 року в р. Збруч, поблизу с. Личківців.

Заповідник «Медобори». Автор: Medobory2 CC BY-SA 3.0

 

На території городищ-святилищ знайдено та досліджено хлібні печі, жертовні колодязі та довгі будинки-контини, у яких, як свідчать письмові джерела, слов’яни-язичники збирались для виконання обрядів. Функціювання городищ-святилищ та обслуговування прочан забезпечували селища-супутники, яких тут відомо 15. Розташовувались вони неподалік городищ. Ці слов’янські городища-святилища разом із селищами-супутниками становлять єдиний археологічний комплекс — «Збруцький культовий центр». Важливу роль у його діяльності відіграли цілющі джерела, які існують донині.

Національний природний парк «Дністровський каньйон» створений з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів лісостепової зони, в районі середньої течії річки Дністер. Є найбільшим каньйоном в Україні та одним з найбільших у Європі. 

Дністровський каньйон, Тернопільська область Автор: Mykola Swarnyk CC BY-SA 3.0

Найдавніші пам’ятки природи Дністровського каньйону — скелі девонського геологічного періоду (вік — 350–400 млн років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела.

Приваблюють красою місцеві заповідники: Урочище Криве, Червона гора, Хмелівська стінка. На лівому березі Дністра з Хмелеви Подільської глибоким яром тече потічок, утворюючи каскад мальовничих водоспадів (висота деяких сягає 6-8 м). Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад.

Хрещатико-Звенячинське урочище, Дністровський каньйон. Автор: Сергій Криниця. CC BY-SA 3.0

Традиційно, саме Дністровський каньйон є найулюбленішим місцем фотографів та любителів, а після включення до номінантів на звання “7 чудес України” – ще й найбільш популярним.

Чистилівський орнітологічний заказник. Автор: Микола Василечко. CC BY-SA 3.0

Багато не менш прекрасних місць як для фотографування, так і для відпочинку чи туризму є на території області, хоча світлин звідки на конкурс завантажено не було. Це і  Жежавський, Обіжевський, Голицький ботанічні заказники, урочище Трубчин, Скала-Подільський парк, Хоростківський державний дендрологічний парк та інші.

Кременецькі гори, Тернопільська область Автор: Мокрицький Павло CC BY-SA 3.0

 

Читайте нас на Facebook, Instagram чи ВКонтакті.

Фотозвістки з окупованого Луганська

Луганська область – найбільш східний регіон України, посідає шосте місце за населенням і десяте за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На її території знаходиться 188 об’єктів природно-заповідного фонду України. Це і Луганський природний заповідник, ПЗ «Стрільцівський степ» та «Провальський степ», і Сіверсько-Донецький національний природний парк, і заказник Балка Березова, і парк «Гостра Могила», і ще 45 заказників, 61 пам’ятка природи, безліч парків та скверів.

Заказник Балка Березова. Автор: Konstantin Lupinos. CC BY-SA 3.0

Луганський природний заповідник НАН України — природоохоронна організація, що підпорядкована Відділенню загальної біології НАН України, до відома якої входять 4 природоохоронні території України, розташовані на територіїЛуганської області. Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних для степової ландшафтної зони природних комплексів.

Еремурусовий схил. Автор: Mykyta Peregrym. CC BY-SA 3.0

Сіверсько-Донецький НПП проіснував зовсім мало – з 2009 до 2010 року на території Кремінського району Луганської області

Сіверсько-Донецький НПП. Автор: Mykyta Peregrym. CC BY-SA 3.0

Стрільцівський степ — відділення Луганського природного заповіднику. Знаходиться біля села Криничне на території Міловського району Луганської області. Це цінна пам’ятка природи, де протягом ряду років ведуться стаціонарні дослідження степової рослинності (ди­наміка, продуктивність, хімічні і екологічні взаємини між росли­нами та ін.)

Відділення «Стрільцівський степ» Луганського НПЗ. Автор: Eelena.Vel. CC BY-SA 3.0

Провальський степ — відділення Луганського природного заповіднику. Розташоване біля села Провалля Свердловського району і складається з двох ділянок (урочищ): Калинівської і Грушевської. 

Відділення «Провальський степ», Луганський НПЗ. Автор: Darina Klin. CC BY-SA 3.0
Відділення «Провальський степ». Автор: Delina1. CC BY-SA 3.0

За ландшафтним складом Луганська область складається з:

Степів — 29%,умовно-природніх  лісів — 10%, штучних лісів— 18%, водойм — 1%, орних земель — 40% та населених пунктів— 2%.

Протягом проведення конкурсу на Вікісховище було завантажено 40 фотографій із зображеннями 11 природних об’єктів. Хоча це складає лише 5% від загальної їх кількості, але завдяки їм волонтери Вікіпедії зможуть краще проілюструвати свої статті про природні пам’ятки Луганщини.

Річка сіверський Дінець, Луганська область. Автор: Lara 57. CC BY-SA 3.0

Ми підтримуємо населення цієї області,сподіваємося на якнайшвидше вирішення усіх конфліктів та повернення миру і спокою у домівки луганчан!