Переможця по Хмельницькій області переобрано

Оргкомітет  змушений передивитись результати голосування журі по Хмельницькій області. Робота, яку у серпні було оголошено переможцем, не може претендувати на це звання з двох причин: воно ідентичне тому, що автор завантажив попереднього року на конкурс, що не відповідає правилам проекту щодо дублікатів  (п. 5.3 регламенту), а також не ілюструє пам’ятку природи, як уважно примітили наші читачі.  Мова про чудову світлину Острова кохання Сергія Зиська. З означених причин, світлина мала б відсіятися на попередньому етапі та не потрапити до журі. Але в даному випадку це було упущено, що зовсім не дивно, адже на конкурс було подано, нагадаємо, 15 тисяч світлин.
Титул переможця передаємо автору наступної світлини у рейтингу Хмельницької області за оцінками журі.  На ній, авторка переносить нас на Дністер, до берегу Національного парку Подільські товтри. Загальна площа території парку — 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. За площею є найбільшим парком України. На території перебуває під охороною 129 об’єктів природозаповідного фонду. На протилежному березі бачимо також природоохоронну територію — Національний природний парк «Хотинський»
Вітаємо Tanya Troyan та перепрошуємо за запізніле оголошення! 🙂
Дністер біля села Брага, вид на Хотин
Дністер біля села Брага, вид на Хотин, Таня Троян,CC BY-SA 4.0
Принагідно інформуємо, що за повідомленням Міжнародної благодійної організації «ЕкологіяПравоЛюдина» днями на Хмельниччині ліквідували департамент екології, таке рішення прийняв губернатор Хмельниччини Олександр Корнійчук. Він підписав розпорядження «Про оптимізацію структури обласної державної адміністрації». На думку екологів, рішення призведе вже цього року до суттєвого погіршення екологічних умов життя населення області. Завтра, 26 вересня 2917 року о 12.00 в Інформагентстві «Укрінформ»  екологи та юристи МБО «Екологія-Право-Людина» розкажуть, що стало передумовою рішення губернатора Хмельниччини, до яких наслідків може призвести таке рішення для мешканців області.

Найкращі фото конкурсу 2017 року

Представляємо найкращі фотографії п’ятого конкурсу «Вікі любить Землю 2017». Ці одинадцять світлин отримали найвищі оцінки від журі. Яке саме місце в одинадцятці посіли ці фото, буде оголошено на церемонії нагородження.

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Його мета — зібрати фотографії всіх природно-заповідних об’єктів для ілюстрації статей про них у Вікіпедії. Цього року фотоконкурс відбувся у 36 країнах.

В українській частині конкурсу 356 учасників завантажили у Вікісховище понад 15 тисяч світлин, що зафіксували 1860 об’єктів природно-заповідного фонду нашої країни. Загалом за 5 років конкурсу учасники сфотографували 3300 об’єктів, а волонтери створили повний список об’єктів у просторі Вікіпедії та функціонал із завантаження, що дозволило зробити процес участі зручним та доступним кожному.

Фотографії поширюються на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-SA 4.0).

 

Ми дуже вдячні журі за складну роботу з оцінювання, учасникам — за їхні світлини та терпіння, партнерам — за поширення інформації. Нагадуємо, що церемонія нагородження відбудеться у 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України. Будемо раді всіх бачити!

Світлини-переможці у повній роздільній здатності можна переглянути у Вікісховищі.

Галерея найкращих фото попередніх років конкурсу.

Найкращі світлини Сумської та Дніпропетровської областей

Добігає кінця оголошення переможців номінації «Найкраща фото області».  Вітаємо переможців і  чекаємо на церемонії нагородження у Києві!

Озеро Журавлине
«Озеро Журавлине».  AlevYansen, CC BY-SA 4.0
Найбільше балів серед фото пам’яток природи Сумської області отримало «Журавлине озеро» — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташоване у сосновому лісі, 1,5 км на схід від села Стінка Сумського району, заповідане у 1981 році.  Статті у Вікіпедії про озеро ще не існує, довідок про походження та особливостей озера не вдалося відшукати й у веб-просторі загалом. Сподіваємось, місцеві краєзнавці це виправлять.

Токiвськi водоспади 5
Кам’янський прибережно-річковий комплекс.  Grey Heaven, CC BY-SA 4.0
 Автор найкращої світлини Дніпропетровщини — новий учасник конкурсу, завантажив понад 200 світлин, багато з яких, в тому числі і переможна, — з Кам’янського прибережно-річкового комплексу. Це ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні, об’єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Розташований біля сіл Михайлівка, Кам’янка, Грушівка та селища Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, обабіч берегів річки Кам’янки та подекуди включає її річище. До заказника також відносяться ділянки заплави та береги річки Базавлук. На території заказника зберігається одна з найцінніших ділянок дикої природи українського степу. Більшу частину території, яка являє собою схили корінних берегів річки Кам’янка та прилеглі до неї балки, вкриває типова для степу рослинність — ковила українська, ковила волосиста, типчак, трапляються й інші види ковили. У тих містах, де річка омиває кам’янисті ділянки, значно підвищується біорізноманіття.

Всіх переможців згаданої номінації різних років проведення конкурсу можна оглянути на сторінці проекту у Вікіпедії.

Дивіться також:

Найкращі світлини Житомирської області та Севастополя

 

Anemone patens in Zhytomyr Oblast 2017-04
Заказник «Конвалія».  Олександр Чорний, CC BY-SA 4.0
У номінації «Найкраще фото Житомирській області» другий рік поспіль виборює перемогу Олександр Чорний. Це художнє фото лісової рослини Сон розкритий зроблене у ботанічному заказнику «Конвалія». Заказник розташований у межах Коростишівського району Житомирської області, неподалік від села Царівка, створений з метою охорони частини лісового масиву з заростями лікарської рослини — конвалії. Стаття у Вікіпедії про заказник доволі коротка. Закликаємо її доповнити!

Скелі Ласпі - 01
Скелі Ласпі.  Moahim, CC BY-SA 4.0
З усіх, що були зроблені учасниками на території Севастополя, найбільше балів отримала світлина зі Скелями Ласпі, зроблена у 2011 році. Заповідне урочище «Скелі Ласпі» розташоване на теренах Балаклавського району Севастопольської міської ради. Створено заповідне урочище відповідно до рішення Кримського обласного виконавчого комітету і Севастопольської міської ради від 20 травня 1980 року № 353. Скелі Ласпі займають північну частину однойменного урочища, що амфітеатром оточує Ласпійську бухту. Цей район Криму за теплий клімат, ксерофітну рослинність неофіційно називають «Кримською Африкою». Останнім часом назва урочища виринала у ЗМІ у зв’язку з забудовою певної території.

Користувач Moahim вже перемагав у номінаціях «Найкраще фото Чернівецької області» (2015), «Найкраще фото Київщини» (2014), а також був автором однієї з десяти найкращих світлин конкурсу 2016 року (6 місце).

Дивіться також:

Найкращі фото Донецької, Луганської, Кіровоградської областей

Крейдова флора 01
Крейдова флора. Дмитро Балховітін, CC BY-SA 4.0
Усього під час конкурсу 2017 року було завантажено світлини 16 об’єктів Донецької області. Фото з найвищим балом — це вид на територію заповідника «Крейдова флора», автор — Дмитро Балховітін.

Заповідник «Крейдова флора» — відділення Українського степового природного заповідника НАН України. Це унікальне з точки зору ботаніки місце. Тут охороняються рослини, які зустрічаються тільки на крейдяних відшаруваннях і ростуть разом із рослинами гірських, хвойних і широколистяних лісів.

Список перемог Дмитра у конкурсі «Вікі любить Землю» — чималий. Вже цього року його світлина також стала найкращою з Черкаської області. У 2014 році він став абсолютним переможцем, адже його світлина  «Вид з Говерли на Карпатський національний парк» стала другою у національному топ-10 і першою у міжнародному рейтингу, і, окрім цього, «Ранок на Фіоленті» став найкращою світлиною Севастополя, а водоспад Трофанець — на Закарпатті; фото скелеподібного оголення верхньої крейди на Донеччині посіло 3-є місце серед найкращих світлин конкурсу  у 2013 році.

Філія ЛПЗ НАНУ "Стрільцівський степ" Coronella austriaca (ЧКУ)
Мідянка звичайна у відділенні Луганського природного заповідника «Стрільцівський Степ». GalinaGouz, CC BY-SA 4.0
 Переможна світлина Луганщини була зроблена у «Стрільцівському Степу» — відділення Луганського природного заповідника. Знаходиться біля села Криничне  на території Міловського району Луганської області. Площа 1036,5 га. Заснований як заповідник у 1948 році для збереження решток Старобільських різнотравно-типчаково-ковилових степів та дикої степової фауни. У межах цього заповідного об’єкту зареєстровано 47 видів ссавців, 190 — птахів, 7 — плазунів, 6 видів земноводних.

Авторка GalinaGouz  завантажила 72 світлини з цього заповідника, його тварин та рослин що очевидно, є цінним внеском, дякуємо!

Горби
Пам’ятка природи «Ковилові горби». Віталій Попков, CC BY-SA 4.0
Віталій Попков став автором найкращої світлини Кіровоградської області. «Ковилові горби» — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення на Знам’янщині, створена для охорони червонокнижних ковилів. Статті про пам’ятку у Вікіпедії ще не існує. Допоможіть проекту!

Дивіться також:

Магія дерев на переможних світлинах ще трьох регіонів

Перед вами — найкращі світлини Криму, Київської та Вінницької областей. Нагадуємо, що оголошення найкращих світлин конкурсу в цілому ще попереду.

Життя старого дерева
Новий Світ, м. Судак. Микола Хорошков, CC-BY-SA-4.0
Ботанічний заказник «Новий Світ» — природоохоронна територія в Криму, навколо селища міського типу Нового Світу. Площа 477 га. Заказник створено у 1974 році (раніше, з 1921 року — пам’ятка природи місцевого значення) в межах Судацького державного лісомисливського господарства. Охороняються реліктові породи дерев: сосна Станкевича, ялівець колючий і деревоподібний, занесених до Червоної книги України. Вік лісів — до 150—200 років.

Микола Хорошков вже втретє брав участь у конкурсі. У 2016 році його фото  Чорної гори у Карпатах  посіло третє місце серед десяти найкращих світлин конкурсу-2016  і п’яте місце у міжнародному етапі конкурсу.

У вранішньому серпанку. Парк "Олександрія". Біла Церква
У вранішньому серпанку. Парк «Олександрія». Віталій Шкляр, CC-BY-SA-4.0
Олександрія — державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (майже 300 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні. Парк розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Віталій Шкляр бере участь у конкурсі вперше. А світлина з парку, але осіннього, перемагала у 2015 році.

Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні P1320374
Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні. Вадим Постернак, CC-BY-SA-4.0
Першою у рейтингу фотографій з Вінницької області стала знайома (як учасник конкурсу) алея у парку ім. О. І. Ющенка у Вінниці і знов в об’єктиві Вадима Постернака: світлина алеї у травні стала переможною в області за результатами конкурсу 2016 року. Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними.

УВАГА! Раді повідомити, що церемонія нагородження переможців відбудеться 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України.

Див. також:

Використана інформація про об’єкти ПЗФ — зі статей Вікіпедії.

Унікальні пам’ятки історії та природи перемагають в Івано-Франківській та Запорізькій областях

Представляємо ще дві переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Молния на Каменной могиле
Кам’яні могили  © Анатолій Волков, CC-BY-SA 4.0
Найбільше балів серед фото природних пам’яток Запорізької області, отримало фото блискавки над  пам’яткою геології та давньої культури в Україні — Кам’яна Могила. Знаходиться поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, з 2008 року утворює Національний історико-археологічний заповідник. Кам’яна Могила – це виключно природне утворення. В наші дні висота пагорба досягає 12 метрів. На 1,6 гектарах її площі нараховується біля 3 тисяч плит. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.  Детальніше можна дізнатись зі статті у Вікіпедії .

Автор бере участь у конкурсі вперше і вперше за три роки у номінації перемагає інша пам’ятка в цій області. У 2014, 2015 та 2016 роках в цій номінації перемагали фото з геологічного заказнику «Дніпровські Пороги».

Поляницький регіональний парк. Скелі Довбуша
Скелі Довбуша  © Пивовар Павло, CC-BY-SA 4.0
Серед світлин  з Івано-Франківської області найкращою є робота Павла Пивовара, який сфотографував скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша. Це унікальна пам’ятка історії та природи, розташована за 3 км від села Бубнища (Болехівська міськрада, Івано-Франківська область), в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.

Комплексна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.

Обидві світлини мають статус якісного зображення у Вікісховищі.

Див. також:

Найкращі світлини Чернівецької, Волинської та Херсонської областей

Перед вами ще три переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Чернівецька область

Сутінки на Шишкових горбах

Шишкові горби  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Найкращою серед світлин природно-заповідних обєктів Чернівецької області стала робота  Сергія Рижкова. Шишкові горби — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Кельменецького району Чернівецької області, на північ від села Нагоряни. Площа 12 га. Статус надано 1979 року. Перебуває у віданні Грушовецької сільської ради. Статус надано з метою збереження ерозійних вапнякових останців — частини Товтрової гряди. Останці розташовані вздовж правого стрімкого берега Дністра, який утворює тут глибоко врізаний, овальної форми меандр. Горби мають форму конусів зі скельними утвореннями і підносяться над довколишньою місцевістю на 5—35 м. Є місцем зростання рідкісної літофітної рослинності.

Волинська

Природне дзеркало

Природне дзеркало © Sidoruk Dmitry, CC-BY-SA 4.0

Наче пливе  у невагомості, каміння на березі озера Світязь, що утворює однойменний ландшафтний заказник і входить до Шацького національного природного парку, який розташований у Шацькому районі Волинської області. Парк створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер. Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18 810 га.

На території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми. Тут представлені природні ліси та різновікові лісові насадження, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Більшість боліт є меліорованими.

Херсонська

Джарилгач, піндики

Урочище «Пиндики» © Вадим Юник, CC-BY-SA 4.0
У Херсонській області найбільше балів отримала світлина з острова Джарилгач –  природоохоронна територія у Скадовському районі Херсонської області, що входить до складу Джарилгацького національного природного парку.  До його складу входить сам острів, акваторія Джарилгацької затоки, а також берегова смуга між Скадовськом та Лазурним.

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Проникливе листопадове сонце: найкращі фото Рівненщини та Полтавщини

Представляємо ще дві переможні світлини — Полтавської та Рівненської областей, які згідно із описами та метаданими були зроблені у листопаді (2016 та 2015 роки відповідно).

МістКаплинці02
Міст біля Каплинців, Пирятинський НПП,  © Аліна Іносова, CC-BY-SA 4.0
Пирятинський національний природний парк — природоохоронна територія  в межах Пирятинського району Полтавської області. Розташований у долині річки Удаю в околицях м. Пирятин та сіл Грабарівка, Давидівка, Березова Рудка, Сасинівка, Гурбинці, Леляки, Усівка, Кейбалівка, Каплинці, Харківці, Дейманівка, Високе, Велика Круча, Повстин, Олександрівка. Знаходиться на території Пирятинського лісництва. Територія НПП «Пирятинський» репрезентує всі елементи долини р. Удай: ландшафти корінного берега, борової тераси та заплави. У рослинному покриві добре представлені різні типи слаботрансформованих фітоценозів природного та штучного (лісові культури, парки) походження.

Аліна Іносова бере участь у «Вікі любить Землю» і перемагає і вдруге. Минулого року її світлина з Мезинського НПП стала найкращою з Чернігівської області.

А от автор світлини, зробленої у Козлинському лісі  — нове імя у нашому конкурсі. Тарас Лесів вперше бере участь  і став першим, хто подав на конкурс серію фотографій цієї заповідної ділянки лісу на Рівненщині, яку можна переглянути у Вікісховищі. Всього ж Тарас подав  78 світлин. Переможною стала робота «Сонячні стовпи в соснах».

Сонячні стовпи в соснах
Сонячні стовпи в соснах  © Тарас Лесів, CC-BY-SA 4.0
Козлинське лісництво входить до Костопільського лісгоспу. На сторінці останнього, зазначено, що загалом лісові масиви лісгоспу виконують функції буферної зони полігона для безпеки місцевого населення, а також використовуються для базування і переміщення військ, та забезпечення їх лісоматеріалами. Статті у Вікіпедії про урочище ще не створено.

Обидві світлини подані без геоданих, що унеможливлює перевірку приналежності території на світлині до заповідної території. Оргкомітет в даних випадках схильний довіряти авторам. Якщо ж наші читачі можуть довести неправдивість даних, результати буде переглянуто.

Також, нагадуємо нашим читачам, що завершується реєстрація на Вікіконференцію у Херсоні. Якщо Ви не лише цікавитесь природою України, фотографуєте для конкурсу, а й є активним редактором вікіпроектів і хочете зустрітися з однодумцями, «Вікімедіа України» запрошує до участі!

 

Див. також:

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"
Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)
Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0
Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі
Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0
Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда
Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0

Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю
Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0
«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також: