Між Волинню і Поділлям
Офіційний партнер конкурсу «Вікі любить Землю», мальовниче місце з незайманою природою — це Національний природний парк «Дермансько-Острозький».
Парк створений у 2009 році на території Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області. Має площу 5448,3 га та розташований у найвужчій частині Малого Полісся — Острозькій прохідній долині, в заплаві річки Збитинка, що протікає між мальовничими пагорбами Волинської та Подільської височин. Завдяки своєму географічному положенню територія національного парку виявилась на перетині кордонів різних фізико-географічних областей, що зумовлює різноманіття ландшафтів та багатство рослинного та тваринного світу.
Основна річка парку — Збитинка. Загальна довжина її становить 56 км, площа водозбору — близько 400 км2. Найбільшою водоймою парку є Новомалинське водосховище площею 200 га, розташоване на річці Збитинка біля села Новомалин. Розчленований рельєф зі стрімкими схилами і вузькими улоговинами, характерний для центральної частини парку, сприяє виходу підземних вод у підніжжі та дні ярів, які створюють напрочуд мальовничі краєвиди. Неподалік від села Мости, в улоговині між двома горбами-останцями знаходиться одне з найбільших джерел парку — «Ринва».
Велика строкатість екологічних умов зумовлює розмаїтість рослинного покриву території НПП «Дермансько-Острозький». Ліси представлені дубовими, грабово-дубовими, грабово-дубово-сосновими, дубово-сосновими, сосновими, ясеновими, чорновільховими угрупованнями та рідкісними угрупованнями скельнодубових та ялинових лісів.
Своєрідною і багатою є болотна рослинність, переважають тут низинні болота. Найбільшим за площею та найбагатшим за видовим складом флори є Бущанське болото (місцева назва — Перетоки) в заплаві річки Збитинка поблизу села Батьківці. Це одне із найбільш східних середньоєвропейських карбонатних боліт.
Флора парку на сьогодні налічує 757 видів рослин, з них 86 видів має охоронний статус. Зокрема, до Червоної книги України занесено 44 види рослин. З рідкісних видів рослин на території НПП «Дермансько-Острозький» поширені плауноподібні: баранець звичайний, плаун річний, низка орхідей, таких як пальчатокорінники травневий, Фукса та м’ясочервоний, жировик Лезеля, любки дволиста та зеленоквіткова, коручки болотна, чемерниковидна та темно-червона, булатки великоквіткова, червона та довголиста. Надзвичайно цінними в парку є такі рідкісні види боліт як сверція багаторічна та язичник буковинський. На вологих місцях поширені, крім того, сашник іржавий, осоки Девела, Хоста, дводомна , а також комахоїдні рослини — товстянка звичайна та росичка англійська.
Фауна національного природного парку налічує 415 видів тварин. З них охороняється 205 видів, в тому числі 44 — Червоною книгою України. З рідкісних представників безхребетних трапляються жук-олень, махаон, мнемозина, стрічкарка топлева, мінливець великий; з плазунів — мідянка. Справжнього поліського «відтінку» тутешньому тваринному світу надає гніздування чорного лелеки. Відмічені також журавель сірий, гоголь, крех середній. На території парку відмічені такі види рукокрилих, як вечірниця руда, вухань бурий, кажан пізній. З рідкісних хижих ссавців трапляються видра, горностай, тхір чорний.
Територія розташування національного парку цікава не лише з природничої точки зору, це також своєрідний історико-культурний регіон. Довкола розташовані такі визначні пам’ятки, як Острог — місто-фортеця, родове гніздо князів Острозьких, монастир, заснований нимиу Межирічі, руїни замку у Новомалині, селище Дермань, де народився відомий поет, публіцист, громадсько-політичний діяч Улас Самчук. На території розташування парку збереглись археологічні пам’ятки трипільської, городоцько-здовбицької, тишнецько-комарівської культур, залишки поселень доби бронзи та заліза. Недалеко від села Буща знаходиться урочище Пекло з дев’ятьма печерами, в котрих знаходили закопчені вогнищами місця, жорнові камені, старовинні крем’яні, кам’яні вироби — свідки перебування тут людей.В деяких селах збереглися надзвичайно цікаві історичні раритети, зокрема водяний млин в с. Мости Здолбунівського району, глибоченні криниці (більше 60 м) в селах Мала Мощаниця і Буща, викопані на відрогах Волинської височини ще на поч. XX ст.Історична складова місцевості тісно пов’язана з історією визвольних змагань українського народу проти багатьох поневолювачів. Поряд з територією парку знаходиться місце найбільшого в історії бою УПА з військами НКВС — урочище Гурби. Зараз тут влаштовано меморіальний комплекс та побудовано чоловічий монастир.
Багато урочищ парку та околиць оповиті народними переказами та легендами. Одне з таких місць — Турова могила. За переказами, на цьому місці відбувся бій між турками і козаками, в якому козаки отримали перемогу. У тому бою загинув турецький воєначальник, тут же він був похований на коні у вертикальному положенні. У цьому місці при розкопках 1914 року знайшли багато людських і тваринних останків, серед котрих і накриту перевернутою тарілкою кантову пляшку, що символізує, за мусульманським ритуалом, охорону покійного від злих духів.
За кілька кілометрів від урочища Турова Могила, серед мішаного лісу на схилі пагорба є нагромадження великих каменів, найбільший із них — Зіньків. Його висота понад два метри, а діаметр біля п’яти. У навколишніх селах збереглася легенда про молодого воєводу Зінька, який у долині Збитинки бився з монголо-татарами, а потім з купкою своїх воїнів сховався під каменем.
Ще багато цікавого приховує цей край для тих, хто небайдужий до природи та історико-культурної спадщини, хоче збагатити свій багаж екологічних знань, та просто цікаво відпочити.
Також до складу НПП «Дермансько-Острозький» входять такі заповідні урочища та пам’ятки природи: Турова могила, Зіньків камінь, Пекло, Будки, пам’ятка природи «Джерело Ринва», Збитинський орнітологічний заказник, Ботанічний заказник «Болото Кругляк», Ботанічний заказник «Заплава річки Збитинка», Лісовий заказник «Ольхава», Ландшафтний заказник «Північно-Мостівський», Бущанський ботанічний заказник.