І словом теж про пам’ятку скажіть
(…) пишний проект провести в Харків Дінець — проект, почасти зреалізований фотографом Довбнею, бо фотограф Довбня, зробивши знимок Лопані, пофарбував її в усякі кольори, зробив утроє ширшою, намалював на ній пароплава, а над нею аеропляна і навіть, здається, чи нe пустив десь у береговій піні пухкеньку німфу в купальному костюмі (…)
Майк Йогансен, «Подорож ученого доктора Леонардо»[1]
Фотографи — майстри подачі інформації потрібним чином. Хоча… таким славилися й історики, й фінансові генії. Далебі важко провести точну межу між чистими знаннями та маніпуляцією нами — тонкою й підсвідомою чи прямою й нахабною. Істина лежить десь посередині, десь на перетині. Тому хотілося б бачити, а не тільки читати. Чути, а не тільки бачити. Не всюди можна побувати за життя, але можна мати доволі ґрунтовне уявлення про свою власну країну.
З 1 травня, одночасно із фотоконкурсом, у Вікіпедії розпочався місячник написання статей про пам’ятки природи. Адже усі ці фотографії повинні бути використані. Це ж не фотографія заради фотографії, світлини, зібрані під час конкурсу, мають ілюструвати статті. Іноді наявність гарного фото спонукає до написання нарису про побачене. Іноді наявність статті допомагає зібратися у подорож. Або «постукатися» до знайомого фотографа, щоб попросити якийсь знімок. Не так важливо, що було першим конкретно тут — яйце чи курка? — головне, що ми отримаємо на дрібку більше вільних знань.
За ці два тижні волонтери-редактори створили більше 75 статей, покращили понад 20. Тільки за ці чотирнадцять днів україномовний розділ Вікіпедії збагатився на статті про:
Якщо Ви любите подорожувати й фотографувати — вантажте свої власні фотографії. Якщо Ви не дуже дружите із фотоапаратом — пишіть статті. Покращуйте текст існуючих. Вантажте і пишіть. Діліться своїми знаннями з іншими, з думкою, що і з Вами теж поділяться. Або уже ділилися колись.