Місце має значення

Автор: Дарія Ширяєва, командир Дружини охорони природи м. Києва

Процедура завантаження фото у «Вікі любить Землю» є багатокроковою, і потребує уваги від учасників конкурсу. Деякі кроки є необов’язковими, і багато хто з учасників нехтує ними заради швидкості завантаження та загальної кількості фотографій. Проте якість інформації про завантажені фото є дуже важливою для роботи тих, хто працює з надбаннями конкурсу після його завершення — науковців, природоохоронців, екологів та краєзнавців.

Давайте поговоримо про один такий нюанс — точні вказівки розташування, координати місць, де були зроблені фотографії. Звичайно, для деяких об’єктів вони є загальновідомими і без вказання координат. Це можуть бути окремі пам’ятки природи з точними вказівками на їх місце розташування (визначне дерево за певною адресою, джерело тощо) або популярні туристичні пам’ятки — гірські вершини, скельні масиви, окремі озера. Важко уявити варіанти, де саме могли бути сфотографовані, наприклад, Вухаті камені, Дуб Залізняка або вершина Попа Йвана Мармароського.

Проте не завжди все так зрозуміло. Для більшості заповідних об’єктів в Україні взагалі невідоме точне місцезнаходження і надаються лише вказівки до регіону пошуку — наприклад, околиці якогось села. Інші ж можуть мати велику площу з невизначеними межами, тому фотографії, зроблені десь поблизу такої території, можуть насправді не мати відношення до неї.

З іншого боку, уявімо, що на фото, зробленому випадковим мандрівником у національному парку, зображено рідкісну рослину, що неодмінно стане відкриттям для вченого-ботаніка. Проте, як знайти місце, в якому зроблено фото, серед величезного національного парку?

Наразі ми знаходимось в процесі збору архівних даних та створення точних векторних контурів об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) . Проте до завершення цього процесу ще дуже далеко, і момент невизначеності (ПЗФ чи не ПЗФ?..) буде наступними роками лишатись. Коли ж з’являється точна інформація про те, де знаходиться заповідна територія, то перевірити належність до неї фотографій, накопичених у Вікімедіа без вказівок на координати, можна лише особистим обстеженням. І це не завжди вдасться зробити, бо вже за рік ділянка може дуже змінитись або й просто може виглядати по-різному у різні пори року. Тому для частини випадків достовірно вирішити, ілюструє фотографія потрібний об’єкт чи ні — можливо лише маючи інформацію від її автора про місце, де був зроблений знімок.

Трохи прикладів. Ботанічний заказник Червонохиженський (Черкаська область, Чорнобаївський район) має у загальних відомостях дані про площу (20 га) та більш-менш точну вказівку щодо розміщення (Червонохиженська балка бл. 800 м від дороги Золотоноша-Іркліїв). Для заказника було завантажене одне фото в рамках конкурсу, що ілюструє розорану територію:

З цього можна зробити висновок про незадовільний стан території та факт порушення природоохоронного закондавства. Проте в цьому році вдалося отримати точну карту об’єкта та в польовій експедиції з’ясувати, як ця місцевість виглядає насправді.

Ділянка, де було зроблено завантажене фото — розорана частина балки. Дуже близько, але є наочною різниця між, з одного боку, дубовим лісом і лучно-степовими ділянками та оранкою — з іншого. На території заказника виявлені рідкісні види — шафран сітчастий (Червона книга України) та проліска сибірська (рідкісний для даного регіону), а будь-які порушення (оранка, засмічення, рубки), навпаки, відсутні. Що цікаво, офіційна карта дає на порядок меншу площу, ніж вказано для цього об’єкта. Проте ділянка повністю відповідає опису. І це — ще один етап пошуків “істини” щодо заповідних територій, який наступає після аналізу базових відомостей.

Інший об’єкт, який можна навести в якості показового прикладу — НПП «Подільські Товтри». Це найбільший національний природний парк України, та створений він, чесно кажучи, за трохи дивними стандартами — до його складу включено 2,5 адміністративні райони Хмельницької області, з усіма полями, селами, містами і, у меншій мірі, природними територіями. Що створено, то створено. Вгадати в таких умовах, яку саме ділянку нацпарку ілюструє фото — майже неможливо. Але це ще не найбільш цікаве! Дуже часто як фото Подільських Товтр поширюється фото (між іншим ним нацпарк проілюстрований на своїй вікісторінці), яке зображає панораму на каньйон Дністра з берега НПП «Подільскі Товтри», але вже з видом на інший берег – на заповідник «Медобори».

Насправді ж найбільш цінні, з точки зору природоохорони, ділянки Подільських Товтр — це саме «товтри», що являють собою залишки коралового рифу стародавнього моря.

Для чого ще можуть бути важливими координати? Наводити приклади можна довго. Це і порушення в заповідних об’єктах, для яких важливо знати точну локалізацію для подальших дій з вирішення. Це точні місця знахідок видів рослин та тварин, адже моніторинг біологічного різноманіття в Україні ведеться лише силами окремих науковців і аматорів, в умовах браку бюджетних коштів. Це проектування нових об’єктів природно-заповідного фонду або розширення існуючих, якщо фото зроблено за межами заповідної території, але представляє важливі для збереження ділянки.

Отримати координати місця, де було зроблено ваше фото, можна або на місцевості (за допомогою gps-навігатора чи карти), або вже за комп’ютером (наприклад, використовуючи супутникові знімки Google Maps, де досить точно можна визначити деталі ландшафту та співвіднести з місцевістю). Для того, щоб додати координати до зображення, потрібно лише вписати їх у відповідне поле при завантаженні.

Чекаємо на Ваші фото і, сподіваємось, що брак часу не завадить додати до них координати, такі важливі у подальшій долі заповідних територій!