Житомира нерукотворний символ

Скеля «Голова Чацького» – один із символів Житомира – перемогла у номінації «Найкраще фото Житомирської області».

Скеля є геологічною пам’яткою природи, розміщена вона на лівому березі річки Тетерів, за 200 м від греблі ВАТ «Льонотекс». Статус пам’ятки їй було присвоєно рішенням Житомирського обласного виконавчого комітету від 20 листопада 1967 № 610. Своєю назвою скеля завдячує надзвичайній виразності образу чоловіка із великим носом. Добре видно обличчя у профіль. Правда, легенди не є одностайними щодо того, якому саме Чацькому присвячена скеля. Існують версії, що козаку, який загинув, стрибнувши із конем у Тетерів зі скелі, коли його оточили польські вояки і шансів врятуватися у нього не залишилося. Кінь козака так вдарив копитами, стрибаючи у річку, що від скелі відколовся шматок, і стала там голова людини.

Український краєзнавець Георгій Мокрицький стверджує, що назва скелі прослідковується в джерелах значно пізніших від часів Козаччини, а саме мова про першу половину XIX століття). Тому на думку дослідника скелю названо через Тадеуша Чацького, польського просвітителя, засновника Кременецького ліцею, який став базою для двох українських навчальних закладів – університету Святого Володимира (зараз національний університет імені Т. Г. Шевченка) та Волинської гімназії у місті Житомирі (тепер це Житомирський державний університет імені Івана Франка). На користь цього трактування й існування провулку Чацького у Житомирі, який вів до цієї скелі (тепер 2-й Кривий провулок) – ім’я просвітителя могли увіковічнити таким чином.

Не вдалося отримати світлину ще однієї унікальної пам’ятки – радонових джерел. На жаль, самі джерела залишились за кадром – по іншому березі річки й трохи південніше…