Про конкурс
Фотоконкурс «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) був уперше проведений 2013 року в Україні. У 2014 році проект став міжнародним, у ньому взяло участь 15 країн. Цього ж року конкурс проводиться в 34 країнах з різних куточків світу. Усього за сім років української частини конкурсу, учасники подали на конкурс понад чотири тисячі об’єктів та територій природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 80 тисяч фотографій. Але ще близько 50% об’єктів, зазначених у конкурсних списках, не мають ілюстрації для Вікіпедії – найпопулярнішої онлайн енциклопедії.
Метою конкурсу є:
- поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України;
- створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам;
- сприяння охороні навколишнього природного середовища.
У конкурсі беруть участь фотографії, завантажені їхнім автором на Вікісховище і які були створені до 31 березня 2024 року (включно), щоб не наражати на небезпеку учасників та не шкодити національній безпеці України. Виняток для фото, зроблених з дрона, квадрокоптера чи будь-якого іншого літального апарата — приймаються лише зроблені до 23 лютого 2022 року включно.
Головні умови участі:
- фотографії повинні бути виконані Конкурсантами особисто;
- вчасне надходження фото на розгляд експертного журі (протягом липня);
- наявність місця, зображеного на світлині, у переліку об’єктів природно-заповідного фонду України;
- зазначення автора, місця та ID-коду зі списку в описі світлини;
- опис кожної фотографії повинен містити географічні координати фотографування об’єкту.
Детальніше — в регламенті конкурсу.
Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляють до службової категорії Images from Wiki Loves Earth 2024 in Ukraine. Одночасно вони потрапляють до загальної категорії українських пам’яток природи — Natural heritage sites in Ukraine. Таким чином світлини стають надбанням людства — їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято фотографію.
Номінації:
Журі відзначає серед надісланих фотографій:
- 10 найкращих фотографій конкурсу;
- найкращі фотографії у кожному з 27 регіонів України.
Організаційний комітет визначає:
- 10 учасників, які сфотографувати найбільше пам’яток;
- учасників, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток у кожному з регіонів України.
Кількість нагород, які може отримати учасник в цьому Конкурсі, необмежена. Організатор за погодженням з Журі має право змінити встановлені або запровадити додаткові номінації.
Детальніше про цьогорічні номінації.
Оголошення підсумків
Результати конкурсу на національному рівні стануть відомі восени 2024 року. Автори найкращих світлин будуть нагороджені цінними призами. Призи та відзнаки будуть вручені на церемонії нагородження або будуть надіслані переможцям поштою.
Після чого кращі роботи учасників кожної з країн розглядатиме міжнародне журі. Восени 2024 року буде визначено переможців міжнародного конкурсу «Вікі любить Землю».
У 2014 році серед фотографій 15 країн-учасниць перемогло фото Карпатського національного природного парку. Також Україна посіла перше місце за кількістю як завантажених фотографій у 2015 році. У 2016 році три світлини з України потрапили до 15 найкращих фото конкурсу, у 2017 — теж три, в 2019 — чотири фото були у десятці кращих, в 2021 році — одне фото, а в 2023 році — два фото.
Де можна побачити результати конкурсу?
Результати будуть опубліковані на цьому ж сайті, як тільки журі закінчить роботу.
Чи можете якось поінформувати учасників конкурсу щодо результатів. Цікаво все-таки
Доброго дня! Журі ще працює над визначенням переможців. Публікації будуть на нашому сайті. Ви можете підписатися на блог, тоді вони Вам прийдуть на пошту
До питання волонтерства – всім небайдужим! Є кілька актуальних до вирішення питань в Одесі, Миколаївщині, Каневі. Хто може і головне має цікавість -міг би поставити гарну і жирну крапку 🙂
ОДЕСА. 51-101-5030 «Гінкго більоба» Мені не вдалось зі всіма цитатами Вєлікіх,прокачуванням Законами та ксівами різних орг-ій пробратися ближче до власне – дерева. Це можна тільки з попереднього дозволу юр.відділу цього VIP-містечка десь на Успенській, і то не одразу…і то не факт. Хто може висвітлити реальний стан та наявність дерева? Отаке краєзнавчо-натуралістичне завдання. І думаю – не останнє по Одещині…
МИКОЛАЇВЩИНА. 48-203-5005 Національний природний парк «Бузький Гард» та РЛП “Гранітно-степове Побужжя” .
Як я не вишукував але окрім одного звіту про екостежку із умовною схемою розміщення деяких заповідних об`єктах в складі вищевказаних НПП та РЛП – достовірно та точно визначити їх місцезнаходження та вигляд (бажано щоб якоюсь більш-менш науковою роботою із фото) мені не вдалось. Відповідно і в інеті заповідні скелі-масиви-урочища в межах цих РЛП та НПП всяк раз в різних “джерелах” виглядають ізно. Найкраще б було звернутись в Департамент Екології та охор. навк. прир. середовища – щоби ті з кадастровою картою та схемами показали всі ті “Турецькі столи” та інші об`єкти, яких неможливо однозначно верифікувати, прив`язати…а фотки-то на конкурс грузяться 🙂
КАНІВ . 71-103-5003 «Дуби на Тарасовій горі»
Це для мене взагалі..не укладається в голові %% Ми святкуємо ювілей Кобзаря, безперервно фестивалимо на його могилі -а знайти в інеті інфу, а які ж саме заповідані 2 дуби, і де вони серед тої безлічі вікових дерев навколо могили Шевченка на Чернечій горі мені не вдалось….як не рився. Та як так? Безумовно можна викласти широку панораму навколо його могили (як я власне і поступив цьогоріч) , але… Заповіданих дерев всього 2 (здається). І що, нікому не цікаво знати, які з них саме були посаджені родичами Шевченка, і тогоріч нарешті -заповідані? Що цікаво, всі новини про заповідання цих дерев в інеті -оздоблюються випадковими та абсолютно різними пейзажами з тієї гори. Конкретно щоб виклали фото цих дерев , та ще б із табличками -ніц! Треба зорганізувати натуралістично-краєзнавче розслідування цього питання, звернутись до музею -хай покажуть дерева,охоронне зобов`язання. Народ має знати, де ті заповідані дерева ( а не тільки вчені що писали наукове обґрунтування) ! Сюди б прикласти наші патріотичну звитяжність..в польову реальну роботу… Хто б взявся, мо?
КАНІВ . 71-103-5003 «Дуби на Тарасовій горі»
Нещодавно зорганізувались в велопоїздку тими місцями. Розвідали серед всього і ці дуби, ТОЧНО встановивши їх місцезнаходження на Тарасовій Горі. Табличка (нестандартна) там присутня. Це два вікових дуба праворуч від Т.Г.Ш та навпроти музею. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Нестандартна_охоронна_табличка_близ_вікових_дубів_на_Тарасовій_Горі.jpg
О, дякуємо! А самі дуби на фото є? З таким ідентифікатором є ще три фотографії: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?search=%2271-103-5003%22&title=Special%3ASearch&go=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B8
можна Ваші фейсбук контакти? мене цікавить активність по Бузьскому граду!
Ви дарма сприймаєте написане мною щодо ваших завантажень -особисто до себе як до учасника. Бо я розглянув ТІЛЬКІ ваші помилкові завантаження . Та нагадаю- це ж буде використовуватися в енциклопедії в подальшому 😉
І повторю: смт.Славське НЕ ВХОДЕ в межі НПП “Сколівські Бескиди”.
Доброго дня! Якось попередньо нецікавився коментаріями та примхами дописувачів та…. прошу звернути увагу на зауваження та невдоволення щодо неточної загрузки вказаних обєктів в проведенні конкурсу… складається таке враження що людина через якесь власне невдоволення чи особисті проблеми вирішила всяко скомпроментувати мої особисті роботи, що були представленні на розгляд журі конкурсу та ще як я зрозумів на некомпетентність організаторів цього конкурсу (MOKRIZZONNI Травень 14, 2015 о 20:25 сказав:
смт.Славське не входе в межі НПП “Сколівські Бескиди” …все того ж автора :)) дивно але ще раз переглянув, або я … або з лижами проблеми та там все таки присутнє смт СЛАВСЬКЕ (S
► Skole (4 К, 39 Ф)
► Slavs`ke (3 К, 13 Ф)), щодо можливості виникнення проблеми в неточній загрузці щодо вказаних обєктів, то прошу шановного дописувача “MOKRIZZONNI” звернути увагу не лише на мої фото а й інші – на які доречі я і орієнтувався (зверніть увагу на дати загрузки і помітите що мої фото загружені опісля того як інші учасники там представили свої роботи). Особисто сподіваюсь що роботи які невірно чи помилково потрапили не в ту категорію будуть перенаправленні в потрібну для реєстрації, а вам шановний дописувач рекомендую добре все зважувати та аналізувати із попередньою детальною перевіркою усіх фактів щодо вибраного вами цапа відбувайла за всі гріхи – не на того натрапили. Сумніваюсь що вам особисто буде приємно коли на вас повішають гріхи всього людства і помилки рук чужих… ще що саме мене цікавить як ви умудрились вибрати саме мене із усіх учасників – це ви таким чином проявляєте своє невдоволення кількістю загружених мною фотографій чи посто хто перший – того довблю. Ще раз наполягаю на тому щоб ви вже для себе особисто перевірили і помітили недоліки щодо свого власного зауваження та обрання мене для обси…
Пізно, звісно, але на майбутьне. За цією адресою знаходиться база документів на пам’ятки природи Києва і Чернігівської області зі схемами розміщення. https://mega.co.nz/#F!049VyZxI!SDixCImJBHJ7O2CHR-iAnQ
До адміністрації. Я вважаю, що до таблиці пам’яток треба додати стовчик з ціми схемами. Це дуже допоможе, особливо коли пам’ятка не точкова, а займає якусь площу.
дякую. це хороша ідея, яка, правда, потребуватиме ресурсів. якщо на це знайдемо волонтерів, то зробимо. до наступного разу 🙂 візьметеся допомогти?)
Не знаю, а що треба робити?