Рівненський природний заповідник – окраса Полісся!

Ще одним унікальним природним заповідником, який став офіційним партнером нашого конкурсу є Рівненський природний заповідник.

Це природоохоронна, науково-дослідна установа, на яку покладено збереження в природному стані типових та унікальних для Полісся природних комплексів з усією сукупністю компонентів. Створений Указом Президента України від 3 квітня 1999 року на основі існуючих на той час чотирьох заказників загальнодержавного значення, які дали назву відповідним масивам, розташованих на території чотирьох районів області – «Білоозерський», «Сомине», «Переброди» та «Сира Погоня». Рівненський природний заповідник є найбільшим природним заповідником континентальної України, а його площа становить 42289 га.

Кожному з масивів, які є окремими величезними лісоболотними комплексами, притаманна своя унікальність та цінність. Основу «Білоозерського» масиву складають болота і заболочені ділянки лісу. Тут пролягала колись льодовикова долина що була прадолиною річки Стир. Згодом долина заболотилась, сформувались болотні масиви, різноманітні за своїм рослинним покривом. Окрасою території є озеро карстового походження – Біле, що є другим за величиною в Рівненській області. Озеро з трьох сторін оточує болотний масив Коза, на якому зростають реліктові види і представлені всі основні рослинні угруповання боліт Полісся.

Білоозерський масив, заболочений вільховий ліс. Рівненський природний заповідник, Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський, Сарненський райони. Автор: Oksana Golovko

Масиви «Сомине» та «Сира Погоня» становлять частини найбільшого в Україні болотного масиву «Кремінне». Це одні із небагатьох типових для Західного Полісся боліт, що збереглися до наших днів неосушеними. Для масиву «Сира Погоня» характерний своєрідний горбисто-мочажинний комплекс. Болота з таким комплексом властиві зоні тайги, на Поліссі вони виключно рідкісні. Саме це зумовлює зростання тут ряду унікальних рослин та мешкання десятків рідкісних видів тварин, зокрема – водно-болотних птахів, за що масив отримав міжнародний статус ІВА – території, важливого для збереження птахів у світовому масштабі.

Масив «Сомине». Рівненський природний заповідник, Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський, Сарненський райони. Автор: Oksana Golovko
Озеро «Сомине». Рівненський природний заповідник. Автор: Oksana Golovko

Основну частину масиву «Переброди» становлять дуже обводнені важко прохідні болота. В Україні немає більше жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну рослинність і флору. Завдяки цьому «Торфово-болотний масив Переброди» включено до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції.

Масив «Переброди». Рівненський природний заповідник. Автор: Oksana Golovko

Своєрідність та унікальність території заповідника підтверджується значним біорізноманіттям, яке представлене на сьогодні понад 1150 видами рослин та грибів. З них 48 видів рослин та 3 види грибів занесені до Червоної книги України, 3 види охороняються Бернською конвенцією, 36 видів – Європейським червоним списком, 19 – на регіональному рівні. Серед них особливо цінні: булатка довголиста, гніздівка звичайна, гудієра повзуча, любки дволиста та зеленоквіткова, зозульки м’ясочервоні, шолудивник королівський, журавлина дрібноплода, хамедафна чашкова, баранець звичайний, борідник паростковий, молодильник озерний, шейхцерія болотна та інші.

Угрупування латаття сніжно-білого. Рівненський природний заповідник. Автор: Oksana Golovko

Тваринний світ заповідника на сьогоднішній день налічує близько 1200 видів, проте вивчення видового різноманіття, особливо фауни безхребетних, все ще тривають. Серед рідкісних видів тут трапляються 73 тварини із Червоної книги України, 163 види з Додатку 2 Бернської конвенції, 12 видів з Європейського червоного списку. Зокрема, унікальними є гніздування сови бородатої, підорлика великого, баранця великого, тетерука, глушця, дятла трипалого, лелеки чорного та журавля сірого. З комах трапляються рідкісні жук олень, плавунець широкий, жовтюх торфовищний, стрічкарка блакитна. З рідкісних ссавців тут мешкають видра, горностай, норка європейська, регулярно відмічаються випадки заходу рисі.

Щороку за станом довкілля заповідника, його флорою і фауною, проводиться моніторинг, спеціалізовані дослідження, розробляються заходи по охороні та відтворенні рідкісних видів. Вся наукова інформація узагальнюється в щорічних звітах – Літописі Природи.

З метою просвіти населення, формування екологічної свідомості, популяризації знань про довкілля та залучення людей до збереження природної спадщини рідного краю на базі Рівненського природного заповідника діє Еколого-просвітницький центр.До структури центру входить бібліотека, музей природи та конференц-зал. Екологічна пропаганда у заповіднику здійснюється різноманітними формами і засобами: проведення екскурсій, лекцій, бесід з молоддю та населенням, створення та демонстрація мультимедійних матеріалів природничого спрямування, публікації в засобах масової інформації, проведення різноманітних природничих акцій та конкурсів тощо.

Карстове озеро «Біле». Рівненський природний заповідник. Автор: Oksana Golovko

На базі Рівненського природного заповідника функціонує два науково-дослідних маршрути: «По масиву Сира Погоня» та «Екосистеми урочища «Крисине», а також еколого-пізнавальна стежка «Білоозерські бори». Перші два маршрути закладені з науково-дослідною метою масивами «Сира Погоня» та «Переброди», і розраховані для спеціалістів природничого спрямування, натомість екологічна стежка «Білоозерські бори» розташована поруч із рекреаційною зоною озера Біле і закладена з метою еколого-пізнавальної й природоохоронної просвіти населення. Маршрут цієї стежки пролягає різними типами соснових лісів і має кільцевий характер. Протяжність маршруту 4,5 км, середня тривалість проходження з врахуванням зупинок – 3 год.

Читайте нас на Facebook, Instagram чи ВКонтакті.

Comments

comments

2 коментарі до “Рівненський природний заповідник – окраса Полісся!

  • 2014-05-14 о 21:45
    Permalink

    Збережімо цю красу для наших дітей!!!

    Відповідь
    • 2014-05-15 о 11:10
      Permalink

      Було б добре і для всіх прийдешніх поколінь. Не тільки наступному 😉

      Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *