Таємниці міста або де сховатись у Києві

Вже другий рік поспіль, скільки проводиться конкурс «Вікі любить Землю», з Києва традиційно надсилається найбільше фотографій. На території міста розташовано 183 об’єкти природно-заповідного фонду України – і це чи не всі парки, сквери та сади, які ще залишилися у місті.

Цього року наша столиця зайняла перше місце за кількістю надісланих фотографій – це аж 2089 світлин – та за кількістю зображених на цих фото пам’яток – 159 із них тепер має у своєму користуванні Вікіпедія.

Найбільш відомі та популярні місця у Києві – це  Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАНУБотанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна та Ботанічний сад Національного аграрного університету, Маріїнський парк, зоопарк, Володимирська гіркаГолосіївський парк імені М.РильськогоФеофанія.

Та є безліч інших мальовничих місць, де так приємно провести день у літню спеку та відпочити від гамірного міста.

Ми підготували підбірку по різних районах міста.

Подільський район

Крістерова Гірка — парк у Подільському районі Києва розташований на розі вулиць Вишгородської і Осиповського

Крістерова гірка. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

На території парку мешкають лебеді і дикі качки, 4 види тварин занесених до Червоної книги і 10 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцієюПарк закладений в 1850 році Вільгельмом Крістером, запрошеним з Південної Саксонії для робіт на суконній фабриці князя Радзивілла в Радомишльському повіті Київської губернії. Сколотивши статок Вільгельм вирішив залишитися на київській землі і придбав у передмісті Києва маєток. Як виявилось, він давно мав пристрасть до садівництва і заснував тут багатопрофільне сільськогосподарське підприємство «Садівництво і насіння В. Крістера». В червні 2009 року парк, після рекунструкції, був відкритий для відвідувачів. Було реконструйовано два озера, побудовано два пішохідні містки, посаджено нові дерева й кущі, засіяно газони. 

Крістерова гірка, Київ. Автор: Kiyanka. CC BY-SA 3.0

Голосіївський район

Дуби Екзюпері були висаджені на місці, де вони і зараз ростуть більше 400 років тому (деякі вчені вважають, що їхній вік може сягати і 500 років). Знаходяться у парку Національного університету біоресурсів та природокористування за адресою вул. Генерала Родимцева, 19. З 2011 року дубам присвоєно статус пам’ятки природи місцевого значення. 

Дуб Екзюпері. Автор: VitalinaT. CC BY-SA 3.0

Дарницький район

Парк «Партизанська слава» — регіонально-ландшафтний парк у Дарницькому районі міста Києва. Знаходиться між вулицями Тростянецькою та Славгородською.

Парк було закладено у 1970 році. Його композиційним центром є меморіальна зона з Музеєм партизанської слави, амфітеатром для проведення традиційних зустрічей колишніх бійців партизанських загонів і з’єднань, де проводяться мітинги та святкові ходи. В цій зоні організовані підзони — партизанський арсенал із землянками, партизанське вогнище тощо. Тут також встановлено пам’ятний знак на честь бойової співдружності партизанських бригад у роки Другої світової війни.

Окрім зони урочисто-масових заходів, у парку є ще шість функціональних зон: видовищних та культурно-освітніх заходів, експозиційно-тематична, спортивна, відпочинку дітей, тихого відпочинку, господарська. Тут збережені ландшафти природного лісу, вони доповнені парковими елементами. Привертають увагу основні паркові дороги: велика соснова алея та велике прогулянкове кільце. На алеях встановлено тематичні скульптурні композиції з дерева. Є також містечко атракціонів, літній кінотеатр, футбольний стадіон, тропа здоров’я, канатні дороги, декоративний басейн, добре впорядковані лісові озера.

Парк «Партизанська слава» у Дарницькому районі. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Деснянський район

Ландшафтний заказник «Муромець-Лопуховате» – є заказником місцевого значення з 2002 року.

Острів Муромець – крупний піщаний острів в Києві, який утворився колись в результаті численних намивань дніпровської і деснянської течій.Здавна на ньому селилися рибалки. Назва острова пов’язують з легендою про те, що саме тут розбивали свої намети билинні богатирі-перш ніж постати перед князем Володимиром. За іншою версією острів цей назвали ім’ям прославленого богатиря Іллі Мурромца, щоб той звільнив від всякої нечисті знаходиться на ньому урочищі Чорторий. У 1972 році на ньому заклали парк Дружби народів, який є частиною простягнувся вздовж усього Києва Дніпровського парку.

О. Муромець. Автор: Yupanka. CC BY-SA 3.0

Острів Лопуховатий – входить у запланований регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”.

о. Муромець. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

Дніпровський район

Меморіальна сосна Нестерова — одна з найстаріших сосен Києва. Вік 250 років. Росте на вершині Вовчої гори (Артилерійська гірка) повул. Малишка навпроти буд. 21. Названо на честь легендарного київського льотчика Першої світової війни Петра Нестерова, який брав участь в липні 1913 р. в цьому місці у спільних авіаційних і артилерійських навчаннях. У 2011 р. сосна Нестерова отримала статус ботанічної пам’ятки природи.

Сосна Нестерова. Автор: Сергій Криниця (Haidamac). CC BY-SA 3.0

Оболонський район

Колекція лісовода Вінтера – ботанічна пам’ятка природи міста Києва. Статус надано розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.07.1997р. До складу колекції входять дві сосни Веймута і чотири модрини сибірської. Посаджені відомим київським лісоводом С.В. Вінтером 100 років тому.

Колекція лісовода Вінтера. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Печерський район

Аско́льдова моги́ла — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

На сьогоднішній день Аскольдова могила — частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку 1990-х рр. віддали релігійній громаді греко-католицької церкви, нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій могилі встановлено дерев’яний хрест як символічний надгробок героїв Крут.

Пам’ятник Андрію Первозванному. Автор: Kiyanka. CC BY-A 3.0

Дендропарк ім. Ак. Богомольця – ботанічна пам’ятка природи, знаходиться на територыъ Інституту фізіології ім. О.Богомольця.

Дендропарк ім. Ак. Богомольця. Автор: Revontulet. CC BY-SA 3.0

Святошинський район

Клени Яворницького – два клени сріблясті. Зростають на просп. Перемоги, 73/1. 

Клени Яворницького. Автор: Kiyanka CC BY-SA 3.0

Солом’янський район

Виток р. Либідь є  історичною пам’яткою часів Київської Русі. Либідь має кілька витоків, розташованих у Солом’янському районі Києва. Власне, усі вони тепер під землею — вода тече колекторами. Один бере початок біля вулиці Радищева і далі тягнеться під бульваром Івана Лепсе, другий — від вулиці Каблукова, неподалік від залізничної станції “Борщагівка”. Далі річка тече під проспектом Комарова і опиняється у Відрадненському парку. Тут у річку з правого берега впадає струмок, який у минулому називали Відрадний. Якраз у цьому місці вона й виходить назовні.

Виток р. Либідь, Солом’янський район парк «Відрадний». Автор: Yupanka. CC BY-SA 3.0

р. Либідь на території Солом’янського району міста Києва. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

Шевченківський район

Сирецький гай – це залишок колишніх великих листяних лісів, що займали територію Києва. Розташований в районіСирця — історичної місцевості у Шевченківському і Подільському районах, котра отримала назву від ріки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком), яка бере початок поблизу станції метро «Святошин» і впадає в Дніпро за 2 км від київської гавані

Лісопарк було створено на базі існуючих природних насаджень у 1952 році. Територія, де розміщено парк, має пересічений рельєф, чимало ярів. Через парк протікає Сирець, багато джерел, декілька мальовничих озер, вони служать місцем масового відпочинку киян.

Сирецький гай. Автор: Аимаина хикари. CC BY-SA 3.0

 

Парк було створено у ландшафтному стилі. Особливо цінними у парку є унікальні вікові дубові насадження. В південно-східній частині гаю, крім дуба, ростуть вікові сосни і липи. За останні десятиліття тут висаджено багато інших видів і форм дерев: ялина звичайна, берези, клени, граб, гіркокаштан звичайний, горіхи, вільха, верби, тополі, ялівці, ліщину тощо. Узлісся обсаджені декоративними квітучими чагарниками.

 

В гаю виставлена велика кількість лісових меблів, влаштовано куточки відпочинку, дитячий майданчик, фонтан із джерельною водою.

Потайні місця у Сирецькому гаю. Автор: Сарапулов. CC BY-SA 3.0

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *