На Вінниччині теж переміг Печерський парк

Вхід до Печерського парку і каплиця Потоцьких-Свейковських, © Сергій Криниця, CC-BY-SA 3.0
Вхід до Печерського парку і каплиця Потоцьких-Свейковських, © Сергій Криниця, CC-BY-SA 3.0

У Вінницький області найкращою визнана фотографія Сергія Криниці «Вхід до Печерського парку і каплиця Потоцьких-Свейковських».

Печерський парк — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, розташована в с.Печері Тульчинського району. Статус пам’ятки з 1984 року. Площа парку — 19 га.

У 1682 році турецький султан надав молдавському воєводі Георгію Дуці право керувати Правобережною Україною. Він обрав для своєї резиденції Печеру, де збудував палац і розбив парк.

Пізніше, власники Свейковські розбудовували парк. До наших днів збереглося його первісне планування. Парк мав прямокутну форму і розташовувався паралельно Південному Бугу. На дві частини його ділила чотирирядна алея з 250-річних лип, що вела від головних воріт до палацу. До води вели кам’яні сходи, уздовж яких стояли мармурові статуї. Одна з них збереглася біля берега річки поруч з залишками колишніх купалень, викладених мармуровими плитами. Скелі над Бугом прикрашали дивовижні кам’яні хаоси і гроти.

У 1840-х роках маєток і 5 тисяч га навколишніх земель викупив Костянтин Потоцький. Потоцьким Печера належала до приходу радянської влади. У 1920-х роках палац розібрали більшовики.

Наприкінці ХІХ ст. Потоцькі розширили парк на лівий берег Південного Бугу, там де зараз знаходиться село Сокілець (Немирівський район).

На території маєтку знаходиться мавзолей-каплиця Потоцьких-Свейковських, що спроектована видатним київським архітектором Владиславом Городецьким, вихідцем з сусіднього села Шолудьків.

Нині на території Печерського парку зростає близько 60 видів та форм дерев і чагарників. Зиґзаґоподібні спуски до бузьких порогів проходять серед насаджень лісового типу, де зустрічаються найдавніші екземпляри корінних лісових деревних порід: липи, дуба, ясена, ільми, клена польового.

Використано матеріали зі статті Печерський парк (Вінницька область) у Вікіпедії.

Comments

comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *