Полтавська область. Сонячний ранок

Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Сергій 773, CC-BY-SA 4.0
Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Користувач:Сергій 773, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Полтавської області став сонячний ранок у Гадяцькому регіональному ландшафтному парку. Парк простягається вздовж річки Псел і пониззя річки Грунь (притока Псла). На півночі межує з Сумською областю, на півдні — з Миргородським районом Полтавської області.

Парк створений 2012 року з метою збереження багатих природних комплексів, вивчення та охорона великої кількості регіонально рідкісних видів тварин і рослин. На території парку розташована єдина в Лівобережному лісостепу ділянка ялівцевого лісу. Вік деяких екземплярів досягає 100 років. Також зростають змішані ліси. У районі села Вельбівка росте близько сотні рослин, які занесені до Червоною книгою України. На прирічкових лугах зростають гладіолуси, орхідеї, на болотах трапляється біле латаття.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Hadiatskyi Park.

У номінації за кількість в області переміг Сергій Криниця, який завантажив світлини 14 пам’яток області.

Використано матеріали зі статті Гадяцький регіональний ландшафтний парк у Вікіпедії.

Тернопільщина. Квітнева снігова завія

«Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0

Квітнева снігова завія у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі стала найкращою світлиною області (автор — Микола Василечко). Сквер розташований у місті Тернопіль на бульварі Тараса Шевченка. Закладений 1957 в регулярному стилі на місці зруйнованих будинків. З’єднує Театральний майдан із вулицею Руською. Статус об’єкта природно-заповідного фонду йому було надано рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 131 від 14 березня 1977 року.

Розміщення на газонах декоративної групи надають скверові ландшафтного стилю. Переважають гіркокаштан кінський, липа звичайна, ялина звичайна та срібляста колючої форми; висаджені екзоти — тис ягідний, ясен плакучий, бундук канадський, туя західна, яблуня-райка, бархат амурський, форзиція, сніжноягідник та ін.; на газонах зростають бузок угорський, жасмин звичайний, спірея Вангутта.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Shevchenko Garden in Ternopil.

У номінації за кількість в області теж переміг Микола Василечко. Він завантажив світлини 45 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Сквер імені Шевченка (Тернопіль) у Вікіпедії.

Севастополь

«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0
«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення прибережного аквального комплексу (ПАК) біля Херсонесу Таврійського в 5-ти бальний шторм. ПАК розташований у центрі північного краю Гераклейського півострова, між бухтами Пісочною та Карантинною, на прибережній території, що зайнята античним та середньовічним містом Херсонес (нині — Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський») з прилеглою до неї акваторією Чорного моря. Західна межа визначена по існуючому молу, що відділяє Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» від пляжу «Сонячний» (бухта Пісочна). Східна межа визначена по межам існуючого яхтклубу на території Національного заповідника (бухта Карантинна).

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Chersonesus Coastal Aquatic System.

На конкурс 2015 року було завантажено світлини 8 об’єктів Севастополя. Переможцем у номінації за кількість сфотографованих об’єктів стала Наталія Бабенко, яка завантажила світлини 5 пам’яток. Також світлини із цього регіону України вантажили користувачі Мокрицький Павло, Neovitaha777, Haidamac, Klymenko Tatyana, ЯдвигаВереск, Лимар Оксана, Moahim та Jacob Stozhok.

Найкраще фото Донецької області

Білокузьминівські стовпи, © Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0
Крейдяні Білокузьминівські скелі, © Костянтин Брижниченко, CC-BY-SA 4.0

Усього під час конкурсу 2015 року було завантажено світлини 13 об’єктів Донецької області. У номінації за кількість теж переміг Костянтин Брижниченко, який завантажив світлини 5 пам’яток. Також вантажили світлини Користувач:Khoroshkov, Користувач:Nikamart, Користувач:Djp911, Користувач:Bukovynka, Користувач:Mykyta Peregrym, Користувач:BioDasha та Користувач:Wanderer777.

Найкращим фото журі визначило скелеподібне оголення верхньої крейди, м. Краматорськ, на північний схід від с. Білокузминівка, автор — Костянтин Брижниченко.

Це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною перебуває із 1972 року. Оголення сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.

Якщо скелі й оголення зовсім вільні від неї, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних рослин, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах. Усі ніші скель і межигір’я зайняті гніздами стрижів.

Археологами виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кремінців. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: The rocky outcrop of the Upper Cretaceous.

Фотографія цієї пам’ятки також була відзначена на конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році:

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам'ятка природи), © Balkhovitin, CC-BY-SA 3.0
Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам’ятка природи)
«Вікі любить Землю 2013». 3-є місце, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0

Використано матеріали зі статті Крейдяні Білокузьминівські скелі у Вікіпедії.