Найкраще фото Кіровоградщини

Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0
Парк 50 років Жовтня, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Кіровоградської області журі визнало фотографію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк 50 років Жовтня» Наталії Шестакової.

Парк 50 років Жовтня — приватний комерційний парк відпочинку з атракціонами та зеленою зоною у Кіровограді.

Площа парку 44,2 га. Розташований на захід від центральної частини міста, між вулицями Героїв Сталінграда, Волкова та проспектом Правди.

1958 року на околиці Кіровограда було створено мальовничий парк, який став легенями міста, окрасою і популярним місцем для відпочинку жителів. Було висаджено близько 50 видів дерев та кущів. 1972 року парку було надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. На території парку створено невелику зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення. На момент відкриття в парку було 7 атракціонів.

2001 року підприємство «Корпорація XXI сторіччя» почало відродження паркової зони, яка в попередні роки була запущена. Основною метою було зберегти всі досягнення, створити ландшафт зеленої зони, реставрувати наявні атракціони і придбати нові, побудувати дитячі майданчики та місця відпочинку. Дендропарк створено для забезпечення повноцінного відпочинку всіх вікових груп.

Сьогодні в дендропарку понад 40 атракціонів. Усі атракціони відповідають технічним стандартам і проходять державну сертифікацію. Атракціони поділяються на три умовні групи: дитячі, сімейні та екстремальні. 2007 року побудовано стаціонарну криту сцену.

Однією з родзинок парку є тисячі тюльпанів. До 70-річчя області висаджено алею туй.

Використано матеріали зі статті «Парк 50 років Жовтня (Кіровоград)» у Вікіпедії.

25 мільйонів файлів на Вікісховищі

25-тимільйонний файл
Мечеть Мевлід-і Халіль (англ. Mevlid-i Halil), Шанлиурфа, Туреччина 25-тимільйонний файл, завантажений на Вікісховище. Автор: Bernard Gagnon; ліцензія CC BY-SA 3.0

У сестринському проекті Вікіпедії — Вікісховищі — вчора було завантажено 25-тимільйонний файл. На ювілейному фото зображено двір мечеті Мевлід-і Халіль, що у місті Шанлиурфа (Туреччина). У печері неподалік цього храму народився Авраам, біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів[1].

Логотип Вікіпедії
Логотип Вікіпедії

Вікісховище — це загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій. Сайту виповнилося десять років цього вересня. Варто зауважити, що тільки у рамках одного міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» за чотири роки проведення було завантажено понад один мільйон зображень під вільною ліцензією. Файли, завантажені у Вікісховище, можуть використовуватися у будь-яких проектах «Фонду Вікімедіа» (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен з проектів. Будь-хто може зареєструватися й завантажити свої роботи на Вікісховище, щоб проілюструвати статті у Вікіпедії чи інших вікіпроектах.

Зараз в україномовному розділі Вікіпедії триває конкурс статей про пам’ятки України «Вікіпедія любить пам’ятки». Проведення такого конкурсу стало надзвичайно актуальним, адже за три роки проведення національного етапу фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» було завантажено більше ста тисяч знімків пам’яток, статей про яких ще не створено, а отже, й фотографії не використовуються.

Використано матеріали зі статей «Авраам», «Вікісховище» у Вікіпедії.

Переможці у номінації «Найкраще фото»

Нарешті ми оголошуємо переможців у номінації «Найкраще фото». Ці десять світлин представлятимуть Україну на міжнародному етапі конкурсу.


1. «Скелі Демерджі». Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим, © Віталій Башкатов


2. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін


3. «Актовський каньйон». Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область, © Анастасія Сак


4. «Зимовий Кукуль». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область © Володимир Хіраш


5. «Шаан-Кая у хмарах». Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, АР Крим, © Олександр Черних


6. «Озеро Світязь на світанку». Шацький національний природний парк, Волинська область, © Павло Мокрицький


7. «Полонина Григорівка, вид на Говерлу і Петрос». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Максим Присяжнюк


8. «Ранкова палітра». Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», Донецька область, © Віталій Башкатов


9. «На Говерлі». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Роберт Лабчук

10. «Півострів». Ботанічний заказник «Новий Світ», гідрологічна пам’ятка природи «Прибережний аквальний комплекс між Новим Світом і Судаком», АР Крим, © Віталій Башкатов

Трахтемирів — найкраще фото Київщини

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», © Максим Присяжнюк, CC-BY-SA 3.0
Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», © Максим Присяжнюк, CC-BY-SA 3.0

Найкращим фото Київської області журі визнало фотографію регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» Максима Присяжнюка.

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» розташований в межах Миронівського району Київської області та Канівського району Черкаської області.

Площа 10711,2 га, у т.ч. 5148,7 га в Київській області і 5562,5 га в Черкаській. Створений у 2000 році.

Являє собою унікальний за геологічною будовою район, що характеризується значною піднятістю горбистої поверхні та утворенням ярів на правобережжі Дніпра.

Переважають лучно-степові та широколистяно-лісові формації, зростає близько 10 червонокнижних видів рослин (цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, рябчик російський та ін).

Багатий тваринний світ (кріт звичайний, вечірниця дозірна, полівка лісова, миша жовтогорла, бабак, тхір чорний, лисиця звичайна, вовк, козуля європейська, лось звичайний, свиня дика). Зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, пугач звичайний.

Використано матеріали зі статті Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» у Вікіпедії.

Чистилівський орнітологічний заказник — найкраще фото Тернопільської області

Чистилівський орнітологічний заказник. Зимовий вид на річку Серет поблизу Чистилова, © Микола Василечко, CC-BY-SA 3.0
Чистилівський орнітологічний заказник. Зимовий вид на річку Серет поблизу Чистилова, © Микола Василечко, CC-BY-SA 3.0

У Тернопільській області найкращою визнано світлину Миколи Василечка із зимовим видом на річку Серет в Чистилівському заказнику.

Чистилівський орнітологічний заказник загальнодержавного значення розташований у межах заболоченої заплави річки Серет, між селами Білою, Чистиловом, Великим Глибочком та Плотичею Тернопільського району і мікрорайоном Пронятин Тернополя.

Створений у 1980 році, в 1992 році затверджений як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Площа заказника — 321,0 га. Перебуває у віданні Чистилівської (26,1 га), Великоглибочецької (136,5 га), Плотицької (26,0 га), Білецької (18,6 га) сільських рад, ТОВ «Україна» (113,8 га).

Під охороною — водно-болотні угіддя в заплаві Серету — місце оселення багатьох видів водоплавних та водно-болотних птахів. Більша частина водоболотного масиву поросла очеретом звичайним, близько 100 га займають розріджені угруповання вільхи сірої (повнота 0,2–0,3), що росте на підвищеннях.

Прогалини між деревами зайняті переважно угрупованнями лепешняку великого з домішкою типової болотяної рослинності. На окремих ділянках зростають півники болотні, аїр, рогіз. У прирусловій частин і на значних ділянках — зарості тілорізу алоєвидного, в окремих місцях є осока пухирчаста, хвощ річковий, жабурник, глечики, жовтець та інші. Трапляються чернь білоока, гоголь, лунь польовий, вівсянка чорноголова, сорокопуд сірий, горностай — види, занесені до Червоної книги України.

Гніздяться кулики, качки, пірникози, чирки, чернь, мартини, горобині, з хижих — лунь очеретяний і боривітер, є багато інших видів птахів. Місце відпочинку гуски сірої під час її перельотів.

Використано матеріали зі статті Чистилівський орнітологічний заказник у Вікіпедії.

Найкраще фото Кіровоградщини

Анемона лісова в заказнику «Скалки», © Анна Куземко, CC-BY-SA 3.0
Анемона лісова в заказнику «Скалки», © Анна Куземко, CC-BY-SA 3.0

Анемона лісова в заказнику «Скалки» — найкраще фото Кіровоградщини, автор — Анна Куземко.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Скалки» розташований на території Йосипівської сільської ради Ульяновського району. До території заказника входять берегові зони та острів на річці casino Баланусі — лівій притоці річки Синиці, що в свою чергу є притокою Південного Бугу.

Створений у 2009 році, площа заказника — 30,0 га.

Заказник створено для збереження ділянки зростання луково-степової рослинності в долині річки Синиці. Є численні виходи гранітів у вигляді валунів та невеликих скель.

З рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, виявлені чебрець прибережний, сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий, півники понтичні, ковила пірчаста, шафран Палласа, шафран сітчастий, ковила волосиста.

З рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України, зустрічаються жужелиця угорська, пахучий стафілін, жук-олень.

Найкраще фото Закарпаття — водоспад Трофанець

Водоспад Трофанець, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0
Водоспад Трофанець, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0

На Закарпатті найкращою стала фотографія Дмитра Балховітіна, яка зображує водоспад Трофанець.

Трофанець (Труфанець) — водоспад в Українських Карпатах, розташований на південно-східних схилах гірського масиву Свидівця, в межах Рахівського району Закарпатської області, неподалік від південної околиці смт Ясіні.

Водоспад розташований у пригирловій частині річки Труфанця (права притока Чорної Тиси, басейн Дунаю). Загальна висота водоспаду — 36 м. Складається з численних (понад 5) каскадів. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків. При підніжжі водоспаду влаштовано оглядовий майданчик-альтанку.

Трофанець має чимале естетично-рекреаційне значення.

У 1969 році створена гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Водоспад Трофанець», яка в 1997 році ввійшла до складу Карпатського біосферного заповідника.

Використано матеріали зі статті Труфанець у Вікіпедії.

Демерджі-яйла — найкраще фото Криму

Демерджі-яйла, © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 3.0
Демерджі-яйла, © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 3.0

Найкращим фото АР Крим визнана фотографія Демерджі-яйли Віталія Башкатова.

Демерджі-яйла — гірський масив (яйла) в Криму, розташований на території Алуштинської міськради. Назва Демерджі (Демірджі) походить від кримськотат. demirci — коваль.

Демерджі-яйла належить до Головного пасма Кримських гір. Біля підніжжя гори розташоване село Лучисте, яке до 1945 року називалося Демерджі. Вершини — Північна Демерджі (1356 м) і Південна Демерджі (1239 м). На схилах Південної Демерджі розташовано чудернацькі скупчення каменів — Долина привидів. Поблизу вершини розташована скеля Хой-Кая відома як Голова Катерини (інша назва — Голова воїна), добре помітна з траси Сімферополь — Ялта. На схилах гірського масиву починається невелика річка Куру-Узень. На західних схилах Демерджі — Галявина МАН.

Окремі вершини Демірджі-яйли: Північна Демерджі, Південна Демерджі, Уч-Терек, Ернен-Кая, Босна, Діпліс-Хая, Байрак-Хая, Басамах-Хая, Базарбай, Самар-Кая, Шан-Кая.

На відміну від інших кримських яйл, Демерджі складена не тільки з вапняку, а має численні вкраплення гальки і валунів твердих порід, «зацементовані» вапняком. Вода просочується з поверхні всередину породи, реагує з вуглекислим газом, який міститься в ґрунті, і набуває властивості слабкої кислоти, яка роз’їдає породу. Під впливом такої води і вивітрювання вапняк руйнується, залишаючи «скульптури» із найтвердіших порід. Це «пальці» — колони, «гриби» — колони з «кришками» та багато іншого. Найбільша з них п’ятиметрової ширини і висотою майже 25 метрів. Найвідоміше місце їх скупчення — «Долина привидів». Коли по Демерджі повзуть хмари, час від часу погляду відкриваються загадкові силуети, які через миті зникають.

На Демерджі-яйлі створено ландшафтний заказник «Демерджі-Яйла» (створений в 2011 році, площа — 2076 га), геологічну пам’ятку природи «Урочище Демерджі» (створена в 1981 році, площа — 20 га), геологічну пам’ятку природи «Печера МАН» (створена в 1972 році, площа 1 га). У Долині привидів також розташована ботанічна пам’ятка природи «Горіх Юрія Нікуліна».

Територія заказника «Демерджі-яйла» індивідуальна за багатством і різноманітністю біоти, мальовничістю та оригінальністю ландшафтів, культурно-історичних пам’яток. Флора представлена ​​більше 450 видами рослин, з яких 32 види занесені до Червоної книги України, 24 — ендемічні види. У межах території мешкають 17 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Використано матеріали зі статті Демерджі-яйла у Вікіпедії.

Найкраще фото Харківщини

Сіверський Донець, заказник «Радянський», © Віктор Тулбанов, CC-BY-SA 3.0
Сіверський Донець, заказник «Радянський», © Віктор Тулбанов, CC-BY-SA 3.0

На Харківщини найкращим визнане фото Сіверського Дінця в заказнику «Радянський», автор — Віктор Тулбанов.

Гідрологічний заказник «Радянський» розташований у Вовчанському районі між селами Огірцевим та Радянським. Створений у 2009 році. Площа заказника — 497,3 га.

Заказник створений з метою збереження в природному стані типового водно-болотного угіддя річки Сіверського Дінця, де зростають рідкісні рослинні угруповання, які занесені до Зеленої книги України, Зелених списків Харківщини, а також регіонально рідкісні рослини.

Найкраще фото Запорізької області

Іриси на Хортиці, © Evgenia Afonina, CC-BY-SA 3.0
Іриси на Хортиці, © Evgenia Afonina, CC-BY-SA 3.0

У Запорізькій області найкращою стала фотографія ірисів на Хортиці, на території заказника «Дніпровські пороги». Автор — Evgenia Afonina.

Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» розташований у межах міста Запоріжжя. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байда, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати. Створений в 1974 році. Площа заказника 1383 га.

Охороняється порожиста частина Дніпра, де виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита утворювали Дніпрові пороги. Кристалічні породи представлені переважно гранітами, гнейсами й магматитами. У багатьох місцях вони відслонюються, утворюючи урвисті береги та скелі.

Природний комплекс заказника включає також наскельну рослинність, залишки байрачних лісів, ділянки цілинного степу і дніпровські плавні. З рідкісних трапляються ковила волосиста, ковила Лессінга, тюльпан Шренка, крокус сітчастий, астрагал мохнатоквітковий, сальвінія плаваюча, занесені до Червоної книги України. У плавнях — водяний горіх плаваючий — реліктовий вид, занесений до Червоної книги. Багатий тваринний світ.

На території заказника виявлено археологічні та історичні пам’ятки різного віку.

Заказник має наукове, естетичне та історичне значення.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник) у Вікіпедії.