Окрім традиційного визначення 10 найкращих фотографій конкурсу та найкращих фотографії у кожному з 27 регіонів України, цього року також оргкомітет та партнери запрошували позмагатися у спеціальних номінаціях.  Переможців номінації «Неприємні відкриття» було оголошено раніше.  А переможців номінації «Найкраща світлина тваринного світу ПЗФ» представляємо нижче.

Найкращих у кожній з понад 600 світлин, що були подані до спецномінації (при цьому у кожній з підгруп тварин) нам допомогла обрати Кафедра екології та географії Факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету. Кафедра екології і географії готує екологів, біологів, її співробітники займаються оцінкою впливу різних природних та антропогенних факторів на навколишнє середовище, вивченням геоморфологічних особливостей берегової зони, проведенням екологічного аудиту. Дякуємо Катерині Орловій, асистенту кафедри, яка організувала оцінювання.

Також нагадаємо, що кілька світлин з тваринами потрапили до 11 найкращих світлин конкурсу. З огляду на те, що клас птахів представлений трьома видами у цій вибірці, ми не стали вибирати найкращих птахів повторно. Світлини з тваринами також стали найкращими у кількох регіонах (Луганська, Харківська, Львівська, Чернігівська, Закарпатська, Одеська). Далеко не всі роботи, що були подані до спецномінації мали біноміальну назву у назві чи описі, без якої не завжди можна правильно визначити статтю про який вид тварини у Вікіпедії можна проілюструвати цієї світлиною. Запрошуємо всіх, хто знається на видах певних тварин, переглянути категорію зі світлинами спецномінації та додати назви, якщо їх бракує.

Амфібії

Жаба у заказнику «Нагольний кряж». Пономарьова Алевтина, CC-BY-SA-4.0

Острів Муромець, Регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови». Аліна Іносова, CC-BY-SA-4.0

Гора Носорог (Мис Айя). © Богдан Богунов, CC-BY-SA 4.0

З боку Балаклави Айя виглядає прямовисним урвищем, що виступає далеко у море, але ближче його гострий виступ на кінці нагадує ріг носорога (до слова, у Криму є ще одна гора-Носоріг, але на території ботанічного заказника «Новий Світ»).

Заказник «Мис Айя» створений 1982 року з площею території 1340 га та прилеглої акваторією.  Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Сарицького аквального комплексу.

Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідей, булатка, суничник дрібноплодий, мишачий терен причорноморський, чист кримський, скумпія, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста.

Трапляються рідкісні тварини: підковоніс великий та малий, сапсан, орлан-білохвіст, білобочка чорноморська, афаліна чорноморська, полоз леопардовий, краб кам’яний, краб мармуровий та інші.

У Севастополі знаходиться всього 12 об’єктів природно-заповідного фонду України. На конкурс 2016 року було завантажено 20 світлин 7 об’єктів Севастополя.

Дубова арка. © N.Y.efimova, CC-BY-SA 4.0

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку«Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації у 1995 році.

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Див. також:

• Найкращі фото з Києва у 2014 р., 2015 р.
• Найкращі фото з Севастополя у 2014 р., 2015 р.

Використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Зимовий ранок в парку © Зисько Сергій, CC-BY-SA 4.0

Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташована на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів. Продовжити читання →

Свідки Вічності © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

На передньому плані бачимо скельний виступ Верхня Голова, що знаходиться у північній частині острову Хортиця, далі води Старого Дніпра, правобережні скелі, Арковий міст та Запоріжжя. Вже втретє фото, що представляє геологічний заказник «Дніпровські Пороги» стає найкращим в цій номінації.

Заказник «Дніпровські Пороги» створено у 1974 році на території історико-культурного заповідника «Хортиця» (тепер має статус національного) з метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінної наскальної рослинності, рідких видів рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мрд. років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник), Хортиця  у Вікіпедії.