10 найкращих фото конкурсу «Вікі любить Землю 2018»

«Вікімедіа Україна» представляє найкращі фотографії шостого конкурсу «Вікі любить Землю 2018». Ці десять світлин природних пам’яток України, що отримали найвищі оцінки від журі шостого конкурсу фотографій для Вікіпедії та вікіпроектів.

Нагадаємо, що мета конкурсу «Вікі любить Землю» — зібрати фотографії всіх природно-заповідних об’єктів України для ілюстрації статей про них у Вікіпедії  – найпопулярнішої онлайн енциклопедії та інших вікіпроектах. І хоча відзнаки отримують учасники-переможці анонсованих номінацій, всі фото, подані протягом травня на конкурс мають вільну ліцензію і можуть ілюструвати статті у Вікіпедії та вікіпроектах. Продовжити читання

Вікі любить Землю 2018: перші підсумки та виклики

ВІКІ ЛЮБИТЬ ЗЕМЛЮ 2018

 основні статистичні результати шостого конкурсу фотографій об’єктів Природно-заповідного фонду України для Вікіпедії та вікіпроектів

сфотографовано 1923 об’єктів ПЗФ =>

понад 150 з них вперше 
подано 10 560 фотографій => 2% вже ілюструють Вікіпедію
286 учасників => 60% нові користувачі
 ÐœÐ°Ð¿Ð° області  найбільше освітлинено ПЗФ Черкаської області

найпопулярніший об’єкт

Продовжити читання

Найкращі фото тваринного світу ПЗФ

Окрім традиційного визначення 10 найкращих фотографій конкурсу та найкращих фотографії у кожному з 27 регіонів України, цього року також оргкомітет та партнери запрошували позмагатися у спеціальних номінаціях.  Переможців номінації «Неприємні відкриття» було оголошено раніше.  А переможців номінації «Найкраща світлина тваринного світу ПЗФ» представляємо нижче.

Найкращих у кожній з понад 600 світлин, що були подані до спецномінації (при цьому у кожній з підгруп тварин) нам допомогла обрати Кафедра екології та географії Факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету. Кафедра екології і географії готує екологів, біологів, її співробітники займаються оцінкою впливу різних природних та антропогенних факторів на навколишнє середовище, вивченням геоморфологічних особливостей берегової зони, проведенням екологічного аудиту. Дякуємо Катерині Орловій, асистенту кафедри, яка організувала оцінювання.

Також нагадаємо, що кілька світлин з тваринами потрапили до 11 найкращих світлин конкурсу. З огляду на те, що клас птахів представлений трьома видами у цій вибірці, ми не стали вибирати найкращих птахів повторно. Світлини з тваринами також стали найкращими у кількох регіонах (Луганська, Харківська, Львівська, Чернігівська, Закарпатська, Одеська). Далеко не всі роботи, що були подані до спецномінації мали біноміальну назву у назві чи описі, без якої не завжди можна правильно визначити статтю про який вид тварини у Вікіпедії можна проілюструвати цієї світлиною. Запрошуємо всіх, хто знається на видах певних тварин, переглянути категорію зі світлинами спецномінації та додати назви, якщо їх бракує.


Амфібії

Жаба їстівна - віддзеркалення

Жаба у заказнику «Нагольний кряж». Пономарьова Алевтина, CC-BY-SA-4.0

Muromets04

Острів Муромець, Регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови». Аліна Іносова, CC-BY-SA-4.0

Продовжити читання

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"

Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0

На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)

Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0

Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі

Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда

Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0


Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю

Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0

«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

П’ятий конкурс став рекордним за кількістю фото

31 травня завершився п’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю».  Дякуємо всім учасникам! Завдяки Вам інформацію про природно-заповідний фонд України у Вікіпедії буде нести не лише текст, а й ілюстративний матеріал.

Можемо підвести проміжні підсумки за кількістю завантажених фотографій: Україна зайняла почесне друге місце — ми отримали понад 15 000 світлин. Це найбільший показник за історію конкурсу. Розрив з Німеччиною, що є першою в цьому рейтингу на даний момент, адже деяких країнах конкурс  проходить у червні, складає 9 000 світлин. На третьому місці — Пакистан (8796 фото), четвертому — Росія (6997).

Загалом учасниками конкурсу було сфотографовано 1866 об’єктів природно-заповідного фонду України (понад 20% від загальної кількості), що майже дорівнює показнику минулого року.

Найбільше об’єктів сфотографували у Хмельницькій — аж 221, Черкаській — 181 та Львівській областях — 177. Найменше об’єктів було освітлинено зі списків ПЗФ Севастополя — 6, Донецької, Кіровоградської — по 16, Луганської областей — 18.  Повну статистику за регіонами можна переглянути у Вікісховищі.

П’ятірка користувачів, які завантажили найбільшу кількість фото:

Учасник

Число фото

Вікторія Тротнер(Приймачук) 2623
Сарапулов 1042
ЯдвигаВереск 682
Viktor Yepishin 425
Zysko serhii 412

А ось, як згідно із статистикою виглядає п’ятірка лідерів у конкурсній номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

Учасник

Число об’єктів

ЯдвигаВереск 622
Haidamac 368
Rbrechko 272
Сарапулов 248
Helen Owl 151

Незабаром розпочне роботу наше журі. Про результати ми обов’язково повідомлятимемо вам на нашому сайті та на сторінці у Facebook.

Нагадуємо, що фотографії об’єктів ПЗФ Ви можете продовжувати завантажувати у Вікісховище, але вони вже не будуть брати участь у конкурсі.

Переможця по Вінницькій області переобрано

Не лише дискусія навколо світлини-переможця по Одеській області змусила оргкомітет передивитись результати голосування журі. Ще одну роботу, яку у вересні було оголошено переможцем в області, було позбавлено цього статусу. Мова про світлину з зоряними треками Євгена Самученка. Основна причина дискваліфікації — фото зроблене не на території ПЗФ, а саме Самчинецького урочища, а поблизу нього.  Очевидно, що світлина залишається у Вікісховищі і вже ілюструє статті у Вікіпедії, а автора ми ще раз вітаємо з перемогами у номінаціях «Найкраща світлина Одеської області» та «Найкраща світлина Черкаської області».

Оскільки різниця в оцінках між рештою світлин по Вінницькій області, що потрапила у фінальний вибір була невеликою, було організовано повторне голосування. Після оцінювання журі, першою у рейтингу стала фотографія алеї у Парк ім. О. І. Ющенка у Вінниці, яку зробив Вадим Постернак (Posterrr). Вітаємо та перепрошуємо за запізніле оголошення 🙂

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. Історія ландшафтного парку пов’язана із будівництвом лікарні, яке розпочалося в 1897 році на скелястих берегах Південного Бугу та його притоки річки Вишні (південно-західна околиця Вінниці). «Днем народження» парку став 1902 рік. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними. Продовжити читання

Результати номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

2016 рік став рекордним в історії конкурсу за кількістю зафіксованих об’єктів природно-заповідного фонду України, їх частин чи то навіть окремих рослин та тварин на їх території. На лічильнику майже 1900, а всього станом на 1 січня 2016 року природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8184 території та об’єктів. 

Завдяки спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні» Національного екологічного центру України, маємо знову нагоду визначити скільки з 1900 об’єктів не мали фотографій у Вікісховищі до конкурсу. Усього вперше було сфотографовано 410 об’єктів (для порівняння — 704 у 2015 р.). Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації [1]. Перше місце було поділено між двома учасниками, які сфотографували найбільше таких безсвітлинних об’єктів. На них чекає спеціальний приз від НЕЦУ — перевидання раритетної книги Д. Яворницького «Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом»  (Харків, 2016).

  1. ЯдвигаВереск —  82
  2. Мокрицький Павло — 81
  3. Rbrechko — 42
  4. Klymenko Tatyana — 15
  5. YegorGeologist — 14
  6. Bukovynka — 12
  7. Galvm — 11
  8. Haidamac — 11
  9. Kiyanka — 10
  10. Posterrr — 10

21-248-2002 Анталовецькі скелі, Ужгородське лісництво

«Анталовецькі скелі», Закарпатська область. Автор:: ЯдвигаВереск , CC-BY-SA 4.0

Найпотужніше рясниківське джерело що живить ставок, яким їх запруднено.Біля сільради

Рязниківські джерела, с. Рясники, Рівненська область. Автор: Павло Мокрицький, CC-BY-SA 4.0

Vistria Vidslonennia Devonu N1 RB

«Відслонення девону в с. Вістря № 1», Тернопільська область. Автор: Rbrechko, CC-BY-SA 4.0

Задеснянський, Куликівський район, с. Салтикова Дівиця 74-227-5027 03

Задеснянський, ландшафтний заказник місцевого значення, Чернігівська область. Автор: Klymenko Tatyana, , CC-BY-SA 4.0

Повна таблиця з результатами.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Найкращі фото Києва та Севастополя

Гора Носорог

Гора Носорог (Мис Айя). © Богдан Богунов, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення мису Айя, що входить до однойменного ландшафтного заказника в Балаклавському районі Севастополя, який з березня 2014 року знаходиться під російською окупацією.

З боку Балаклави Айя виглядає прямовисним урвищем, що виступає далеко у море, але ближче його гострий виступ на кінці нагадує ріг носорога (до слова, у Криму є ще одна гора-Носоріг, але на території ботанічного заказника «Новий Світ»).

Заказник «Мис Айя» створений 1982 року з площею території 1340 га та прилеглої акваторією.  Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Сарицького аквального комплексу.

Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідей, булатка, суничник дрібноплодий, мишачий терен причорноморський, чист кримський, скумпія, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста.

Трапляються рідкісні тварини: підковоніс великий та малий, сапсан, орлан-білохвіст, білобочка чорноморська, афаліна чорноморська, полоз леопардовий, краб кам’яний, краб мармуровий та інші.

У Севастополі знаходиться всього 12 об’єктів природно-заповідного фонду України. На конкурс 2016 року було завантажено 20 світлин 7 об’єктів Севастополя.

The Oak Ark

Дубова арка. © N.Y.efimova, CC-BY-SA 4.0

У Києві перемогла світлина Голосіївського лісу, що розташований у південній частині Києва.

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку«Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації у 1995 році.

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Див. також:

  • Найкращі фото з Києва у 2014 р., 2015 р.
  • Найкращі фото з Севастополя у 2014 р., 2015 р.

Використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області

Зимовий ранок в парку

Зимовий ранок в парку © Зисько Сергій, CC-BY-SA 4.0

Фотографія Парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому, відповідно до оцінок журі, стала найкращою серед тих, що представляють об’єкти Природно-заповідного фонду Хмельницької області у 2016 році. Автор — користувач:Zysko serhii.

Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташована на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів. Продовжити читання

Найкраще фото Запорізької області

Свідки Вічності

Свідки Вічності © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Найкращою світлиною області стала робота «Свідки вічності». Автор — Користувач:Alexey Tolmachov повторив свою минулорічну перемогу у цій номінації.

На передньому плані бачимо скельний виступ Верхня Голова, що знаходиться у північній частині острову Хортиця, далі води Старого Дніпра, правобережні скелі, Арковий міст та Запоріжжя. Вже втретє фото, що представляє геологічний заказник «Дніпровські Пороги» стає найкращим в цій номінації.

Заказник «Дніпровські Пороги» створено у 1974 році на території історико-культурного заповідника «Хортиця» (тепер має статус національного) з метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінної наскальної рослинності, рідких видів рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мрд. років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник), Хортиця  у Вікіпедії.