Переможця по Вінницькій області переобрано

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Не лише дискусія навколо світлини-переможця по Одеській області змусила оргкомітет передивитись результати голосування журі. Ще одну роботу, яку у вересні було оголошено переможцем в області, було позбавлено цього статусу. Мова про світлину з зоряними треками Євгена Самученка. Основна причина дискваліфікації — фото зроблене не на території ПЗФ, а саме Самчинецького урочища, а поблизу нього.  Очевидно, що світлина залишається у Вікісховищі і вже ілюструє статті у Вікіпедії, а автора ми ще раз вітаємо з перемогами у номінаціях «Найкраща світлина Одеської області» та «Найкраща світлина Черкаської області».

Оскільки різниця в оцінках між рештою світлин по Вінницькій області, що потрапила у фінальний вибір була невеликою, було організовано повторне голосування. Після оцінювання журі, першою у рейтингу стала фотографія алеї у Парк ім. О. І. Ющенка у Вінниці, яку зробив Вадим Постернак (Posterrr). Вітаємо та перепрошуємо за запізніле оголошення 🙂

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0
Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. Історія ландшафтного парку пов’язана із будівництвом лікарні, яке розпочалося в 1897 році на скелястих берегах Південного Бугу та його притоки річки Вишні (південно-західна околиця Вінниці). «Днем народження» парку став 1902 рік. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними. Продовжити читання “Переможця по Вінницькій області переобрано”

Одеська область 2.0

Пелікани недалеко від «нульового» кілометра річки Дунай, район Вилкове, Одеська область © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0

Зимовий місячний вечір
В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0
Спершу про серйозне: у вересні ми оголосили, що ця світлина Євгена Самученка, нашого постійного учасника та неодноразового переможця, отримала найбільше балів і перемогла  у номінації «Найкраще фото Одеської області». Однак, як виявилося після публікації, на фото не зображено пам’ятку природи. Це не ландшафтний заказник місцевого значення Діброва болотного дуба.

Відповідно до регламенту конкурсу, світлини повинні «представляти один або кілька об’єктів, внесених до реєстру пам’яток на спеціально підготовленій для цього Організаційним комітетом сторінці, URL якої публікується Організаційним комітетом». І це фото не проходить за цим параметром…

Чи це можливо було б виявити на етапі відсіювання світлин? Дуже малоймовірно. Ви всі дуже постаралися й завантажили понад 11 тисяч робіт. Звісно ж до журі потрапили не всі роботи, але відсіювання здійснюється за досить простими формальними ознаками (наприклад, якщо очевидно, що зображено не пам’ятку природи України, а якоїсь іншої країни, квіти на городі тощо) чи простими якісними (розмито, відверто завалений горизонт тощо). І ці роботи не оцінюються журі. Продовжити читання “Одеська область 2.0”

Результати номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

«Відслонення девону в с. Вістря № 1», Тернопільська область. Автор: Rbrechko, CC-BY-SA 4.0

2016 рік став рекордним в історії конкурсу за кількістю зафіксованих об’єктів природно-заповідного фонду України, їх частин чи то навіть окремих рослин та тварин на їх території. На лічильнику майже 1900, а всього станом на 1 січня 2016 року природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8184 території та об’єктів. 

Завдяки спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні» Національного екологічного центру України, маємо знову нагоду визначити скільки з 1900 об’єктів не мали фотографій у Вікісховищі до конкурсу. Усього вперше було сфотографовано 410 об’єктів (для порівняння — 704 у 2015 р.). Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації [1]. Перше місце було поділено між двома учасниками, які сфотографували найбільше таких безсвітлинних об’єктів. На них чекає спеціальний приз від НЕЦУ — перевидання раритетної книги Д. Яворницького «Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом»  (Харків, 2016).

  1. ЯдвигаВереск —  82
  2. Мокрицький Павло — 81
  3. Rbrechko — 42
  4. Klymenko Tatyana — 15
  5. YegorGeologist — 14
  6. Bukovynka — 12
  7. Galvm — 11
  8. Haidamac — 11
  9. Kiyanka — 10
  10. Posterrr — 10

21-248-2002 Анталовецькі скелі, Ужгородське лісництво
«Анталовецькі скелі», Закарпатська область. Автор:: ЯдвигаВереск , CC-BY-SA 4.0
Найпотужніше рясниківське джерело що живить ставок, яким їх запруднено.Біля сільради
Рязниківські джерела, с. Рясники, Рівненська область. Автор: Павло Мокрицький, CC-BY-SA 4.0
Vistria Vidslonennia Devonu N1 RB
«Відслонення девону в с. Вістря № 1», Тернопільська область. Автор: Rbrechko, CC-BY-SA 4.0
Задеснянський, Куликівський район, с. Салтикова Дівиця 74-227-5027 03
Задеснянський, ландшафтний заказник місцевого значення, Чернігівська область. Автор: Klymenko Tatyana, , CC-BY-SA 4.0
Повна таблиця з результатами.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Підсумки в номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток

Представляємо довгоочікувані списки переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області. Традиційно нагороди та відзнаки отримають перші десять у загальному заліку.

За посиланнями у іменах користувачів, можна перейти на сторінки, де подано ідентифікаційні номери та галереї об’єктів, завантажені на конкурс саме цими користувачами на конкурс цього року.

Місце, автор Сфотографовано
ОБ’ЄКТІВ
Завантажено
зображень
1. Мокрицький Павло 554 561
2. ЯдвигаВереск 460 508
3. Rbrechko 272 288
4. Сарапулов 269 1288
5. Haidamac 177 183
6. Bukovynka 141 143
7. Alina Vozna 106 153
8. Kiyanka 85 165
9. Helen Owl  84 442
10. Neovitaha777 81 84

Переможці номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток області»:

  • Вінницька, Миколаївська, Одеська, Рівненська, м. Севастополь — Павло Мокрицький
  • Закарпатська, Хмельницька  — ЯдвигаВереск
  • Кіровоградська, Херсонська — Наталія Шестакова (Nataliya Shestakova)
  • Чернівецька, Івано-Франківська — Bukovynka
  • Сумська, Черкаська — Сергій Криниця (Haidamac)
  • Крим — Helen Owl
  • Дніпропетровська — YegorGeologist
  • Донецька — Wadco2
  • Житомирська, Київська — Kiyanka
  • Полтавська — Юрій Репало (Yurii-mr)
  • Львівська — Роман Бречко
  • м. Київ — Микола Сарапулов
  • Волинська — Galvm
  • Запорізька — Каїра Федір
  • Тернопільська — WasMykola
  • Харківська — Tala tamila
  • Чернігівська — Klymenko Tatyana
  • Луганська — Татаринов Олег

Дуже дякуємо усім!

ДЖерельце-на-Озірце
На території заказнику Озірце, Закарпатська область. Автор: Павло Мокрицький

Нагадаємо, що у перших за кількістю поданих фото ми не відзначаємо, але такий рейтинг можна легко подивитись у таблиці, на основі якої подано ці дані (див. стовпець Photos uploaded).

АНОНС. Нагородження переможців фотоконкурсу. Дату заходу змінено!

У суботу, 3 грудня, відбудеться церемонія нагородження переможців фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У травні та вересні 2016 року «Вікімедіа Україна» проводила масштабні фотоконкурси з метою збору світлин для ілюстрування статей у Вікіпедії та інших вікіпроектах. Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» проводився вже вп’яте, за цей час було отримано більше 100 тисяч світлин понад 20 тисяч об’єктів культурної спадщини України. У результаті фотоконкурсу «Вікі любить любить Землю», що проводиться з 2013 року, Вікісховище також поповнилося фотографіями кількох тисяч об’єктів природно-заповідного фонду України. Десять найкращих світлин обох конкурсів змагаються на міжнародному етапі.

Запрошуємо учасників та прихильників конкурсу та всіх, хто цікавиться та вболіває за культурну й природну спадщину нашої країни.

У програмі заходу: презентація статистичних підсумків конкурсів, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій, відкриття фотовиставки робіт переможців.

На фотоконкурс «Вікі любить Землю», який тривав з 1 по 31 травня, було подано майже 11,5 тисяч фотографій. Більшість світлин завантажено учасниками у Вікісховище на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike Unported 4.0, яка дозволяє вільне розповсюдження та використання світлин навіть в комерційних цілях за умови вказування автора та поширення тієї ж ліцензії на похідні твори. У жовтні було оголошено 10 найкращих світлин.

Липа Петра Могили 03
Липа Петра Могили, пам’ятка природи біля Національного музею історії України. Автор: Микола Сарапулов.

Місце та час проведення. Субота, 3 грудня, 11:00. Національний музей історії України, Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакти для акредитації:
Віра Моторко,
менеджер проекту «Вікі любить пам’ятки»
+38 066 77 404 99, wlm@wikimediaukraine.org.ua

Анна Хроболова,
менеджер проекту «Вікі любить Землю»
+38 067 34 37 434, wle@wikimediaukraine.org.ua

Оксана Тараненко,
відділ зв’язків з громадськістю Національного музею історії України
+38 098 830 48 83

Cторінка події у Facebook

Найкращі фото Рівненської та Кіровоградської областей

Представляємо ще двох переможців — світлини, що отримали найбільше балів в результаті оцінювання журі серед зроблених у Рівненській та Кіровоградській областях.

Жіночій-монастир-на-території-памнятки-Острів
Острів,  село Городок, Рівненська область.  Автор: Павло Мокрицький
Світлина із видом Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир, що знаходиться на острові в межах однойменної ботанічної пам’ятки природи місцевого значення неподалік від південно-східної околиці села Городок, стала кращою у Рівненський області.

Пам’ятка природи Острів отримала свій статус з метою збереження болотно-лучної ділянки, яка охоплює пагорб і частину стариці річки Устя. Більше про пам’ятку читатйте у Вікіпедії.

Урочище Грабовате
Урочище Грабовате, Кіровоградська область. Автор: Віталій Попков.
Урочище Грабовате, що у Олександрійському районі Кіровоградської області, було  заповідане у 2013 році і являє собою бічний заліснений відріг відкритої остепненої балки «Росинської». Лісова рослинність урочища представлена мішаним листяним лісом. Фауна урочища дуже цінна в науковому відношенні. В його межах зберігся багатий та різноманітний фауністичний комплекс типовий для байрачних лісів, у складі якого представлені такі рідкісні види, занесені до Червоної книги України, як орел-карлик та степовий канюк. Урочище відзначається великим різноманіттям та щільністю гніздування лісових птахів. Тут численні горлиця звичайна, синиця велика, малинівка, славка чорноголова, ковалик-вівчарик, дрізд співочий, зяблик.

Статті у Вікіпедії про урочище ще не існує. Інформацію подано за характеристикою об’єкту у рішенні Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Карпати вражають та перемагають

Представляємо ще трьох переможців обласного рівня у конкурсі Вікі любить Землю 2016.

Захід сонця на вершині скелі Соколине око
«Захід сонця на вершині скелі Соколине око», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков
Світлина, зроблена на території геологічної пам’ятки природи «Протяті Камені» стала переможцем у Чернівецькій області.

Ця група мальовничих скель розташована в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини села Хорови.

Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва — Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око (максимальна відносна висота — 40 м). У ній в результаті ерозії утворилася кам’яна арка, що нагадує око. На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки бл. 70 см.

Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський
Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський, Івано-Франківська область. Автор: Khoroshkov
Найкращою фотографією з Івано-Франківської області цьогоріч стала світлина обсерваторії «Білий слон» на горі Піп Іван Чорногорський.

Карпатський національний природний парк, у якому зроблене це фото — перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. У межах його нинішньої території було створено резерват ще у 1921 році, а зараз його площа складає 50,5 тис. га.

У високогірних ландшафтах парку і його захисній зоні збереглася найбільша кількість ендемічних та реліктових видів карпатської флори, включення цих ландшафтів в заповідну зону забезпечує надійне збереження та відновлення цінного генофонду. Більше про парк можна почитати, як завжди, у Вікіпедії.

Казковий водоспад
«Казковий водоспад», Закарпатська область. Авторка: Катерина Красницька
Ще одне карпатське фото отримує приз у фотоконкурсі «Вікі любить Землю». Це світлина водоспаду Шипіт Катерини Красницької.

Ця гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби.

Всі три фото також увійшли до десятки найкращих у конкурсі.

Найкращі фото Києва та Севастополя

Гора Носорог
Гора Носорог (Мис Айя). © Богдан Богунов, CC-BY-SA 4.0
Найкращою фотографією Севастополя стало зображення мису Айя, що входить до однойменного ландшафтного заказника в Балаклавському районі Севастополя, який з березня 2014 року знаходиться під російською окупацією.

З боку Балаклави Айя виглядає прямовисним урвищем, що виступає далеко у море, але ближче його гострий виступ на кінці нагадує ріг носорога (до слова, у Криму є ще одна гора-Носоріг, але на території ботанічного заказника «Новий Світ»).

Заказник «Мис Айя» створений 1982 року з площею території 1340 га та прилеглої акваторією.  Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Сарицького аквального комплексу.

Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідей, булатка, суничник дрібноплодий, мишачий терен причорноморський, чист кримський, скумпія, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста.

Трапляються рідкісні тварини: підковоніс великий та малий, сапсан, орлан-білохвіст, білобочка чорноморська, афаліна чорноморська, полоз леопардовий, краб кам’яний, краб мармуровий та інші.

У Севастополі знаходиться всього 12 об’єктів природно-заповідного фонду України. На конкурс 2016 року було завантажено 20 світлин 7 об’єктів Севастополя.

The Oak Ark
Дубова арка. © N.Y.efimova, CC-BY-SA 4.0
У Києві перемогла світлина Голосіївського лісу, що розташований у південній частині Києва.

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку«Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації у 1995 році.

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Див. також:

  • Найкращі фото з Києва у 2014 р., 2015 р.
  • Найкращі фото з Севастополя у 2014 р., 2015 р.

Використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області

Зимовий ранок в парку
Зимовий ранок в парку © Зисько Сергій, CC-BY-SA 4.0
Фотографія Парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому, відповідно до оцінок журі, стала найкращою серед тих, що представляють об’єкти Природно-заповідного фонду Хмельницької області у 2016 році. Автор — користувач:Zysko serhii.

Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташована на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів. Продовжити читання “Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області”

Найкраще фото Запорізької області

Свідки Вічності
Свідки Вічності © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0
Найкращою світлиною області стала робота «Свідки вічності». Автор — Користувач:Alexey Tolmachov повторив свою минулорічну перемогу у цій номінації.

На передньому плані бачимо скельний виступ Верхня Голова, що знаходиться у північній частині острову Хортиця, далі води Старого Дніпра, правобережні скелі, Арковий міст та Запоріжжя. Вже втретє фото, що представляє геологічний заказник «Дніпровські Пороги» стає найкращим в цій номінації.

Заказник «Дніпровські Пороги» створено у 1974 році на території історико-культурного заповідника «Хортиця» (тепер має статус національного) з метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінної наскальної рослинності, рідких видів рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мрд. років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник), Хортиця  у Вікіпедії.