Магія дерев на переможних світлинах ще трьох регіонів

Перед вами — найкращі світлини Криму, Київської та Вінницької областей. Нагадуємо, що оголошення найкращих світлин конкурсу в цілому ще попереду.

Життя старого дерева
Новий Світ, м. Судак. Микола Хорошков, CC-BY-SA-4.0
Ботанічний заказник «Новий Світ» — природоохоронна територія в Криму, навколо селища міського типу Нового Світу. Площа 477 га. Заказник створено у 1974 році (раніше, з 1921 року — пам’ятка природи місцевого значення) в межах Судацького державного лісомисливського господарства. Охороняються реліктові породи дерев: сосна Станкевича, ялівець колючий і деревоподібний, занесених до Червоної книги України. Вік лісів — до 150—200 років.

Микола Хорошков вже втретє брав участь у конкурсі. У 2016 році його фото  Чорної гори у Карпатах  посіло третє місце серед десяти найкращих світлин конкурсу-2016  і п’яте місце у міжнародному етапі конкурсу.

У вранішньому серпанку. Парк "Олександрія". Біла Церква
У вранішньому серпанку. Парк «Олександрія». Віталій Шкляр, CC-BY-SA-4.0
Олександрія — державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (майже 300 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні. Парк розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Віталій Шкляр бере участь у конкурсі вперше. А світлина з парку, але осіннього, перемагала у 2015 році.

Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні P1320374
Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні. Вадим Постернак, CC-BY-SA-4.0
Першою у рейтингу фотографій з Вінницької області стала знайома (як учасник конкурсу) алея у парку ім. О. І. Ющенка у Вінниці і знов в об’єктиві Вадима Постернака: світлина алеї у травні стала переможною в області за результатами конкурсу 2016 року. Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними.

УВАГА! Раді повідомити, що церемонія нагородження переможців відбудеться 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України.

Див. також:

Використана інформація про об’єкти ПЗФ — зі статей Вікіпедії.

Краще гір можуть бути тільки гори

Скелі Тарах-Хая
Скелі Тарах-Хая, урочище Демерджі (2013 рік). Автор фото — Віталій Башкатов, ліцензія CC-BY-SA-4.0
За оцінками журі, найкращою з Криму стала фотографія скелі Тарах-Хая, що на східному боці масиву Демерджі над Хапальською ущелиною, зроблене у 2013 році і завантажене на конкурс у травні. Автор світлини —  Віталій Башкатов, переможець в цій номінації у 2014 році. Це вже друга і, можливо, не остання перемога Віталія в цьому році.

Урочище Демерджі — геологічна пам’ятка природи національного значення Кримських гір. Створена відповідно до Постанови Кабінету міністрів УРСР у 1981 році шляхом реорганізації пам’ятки природи місцевого значення, затвердженої 1960 року.

Більше про природну пам’ятку дізнавайтесь зі статті Урочище Джемерджі у Вікіпедії.

Усього на конкурс цього року було завантажено світлини понад 70 об’єктів ПЗФ Криму.

  • Див. також: найкращі фото АР Крим у 2014 р., 2015 р.

АНОНС. Найкращі статті про пам’ятки Криму відзначать українські вікіпедисти

У суботу, 31 жовтня, об 11:30, у Національному заповіднику «Софія Київська» (виставкові зали «Хлібня») нагородять переможців конкурсу «Пам’ятки України: Крим», що проводився українською Вікіпедією за підтримки Міністерства культури України та НЗ «Софія Київська».

Конкурс був присвячений написанню статей про Крим та його пам’ятки культури. Його метою є наповнити україномовну Вікіпедію інформацією про Крим та додатково відзначити солідарність із мешканцями Криму як частини єдиної України.

Організатори: ГО «Вікімедіа Україна» (відділення Фонду Вікімедіа в Україні, організації, яка займається підтримкою вікіпроектів, насамперед, вільної енциклопедії Вікіпедія), за підтримки Міністерства культури України та НЗ «Софія Київська».

Учасників будуть нагороджувати:

  • виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна», адміністратор розділу Вікіпедії українською мовою Наталія Тимків;
  • віце-прем’єр-міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко;
  • генеральний директор заповідника Неля Куковальська.

Контакти для акредитації:

ГО «Вікімедіа Україна»:
Олена Захарян, 096 916 07 19
press@wikimedia.in.ua

Міністерство культури України:
(044) 235-22-33

обриси Криму в кольорах прапора УкраїниАвтор зображення: Юрій Квач // CC-BY-SA 4.0

Для довідки.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Найкраще фото АР Крим

Урочище «Демерджі» поблизу Алушти (2013 рік). Автор фото — Сак Анастасія, ліцензія CC-BY-SA-4.0
Урочище «Демерджі» поблизу Алушти (2013 рік). Автор фото — Сак Анастасія, ліцензія CC-BY-SA-4.0

По Автономній Республіці Крим перемогу здобула світлина «Південне Демерджі на світанку» Анастасії Сак, зроблене у листопаді 2013 року і завантажене на конкурс у травні.

Урочище Демерджі́ — геологічна пам’ятка природи національного значення у Кримських горах. Воноо розташоване на схилі однойменної гори Південна Демерджі (1 239 м) поблизу селища Лучисте. Біля підніжжя гори — кам’яні осипища, на вершині — гірсько-лучна рослинність. Про це та інше читайте у статті Вікіпедії про урочище.

Фотографії найбільшої кількості природоохоронних об’єктів з АР Крим завантажила ЯдвигаВереск — 28.

Росія включає Крим до конкурсних списків. Увага! Опитування

1234Росія документально присвоїла собі історичний спадок Криму. 8 липня 2015 року вийшов закон №122-ЗРК/2015 «Про внесення змін до Закону Республіки Крим ”Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим”», яким об’єкти культурної спадщини Криму було визнано такими, що підлягають державній охороні Російської Федерації. Спираючись на це, НП «Вікімедіа РУ» та спільнота російських учасників вікіпроектів цього року проводить щорічний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» в Росії уже із Кримом у своїх конкурсних списках.

Ще 11 вересня 2014 року було підписано Закон Республіки Крим №68-ЗРК «Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим», яким до культурного спадку Росії було зараховано об’єкти, занесені відповідно до законодавства Української РСР та України, що діяли на день «приймання до Російської Федерації Республіки Крим». Ці списки є копією українських списків пам’яток Криму (до речі, станом на 20 серпня списку пам’яток Севастополя нема, бо це інший суб’єкт і на нього не поширюється дія цього закону). У цих списках переважно пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини — більшості пам’яток національного значення, таких як Генуезька фортеця у Судаку або печерне місто Чуфут-Кале, в російських списках немає.

Представники ГО «Вікімедіа Україна», українського відділення Фонду Вікімедіа, намагалися знайти компроміс із російською стороною шляхом перемовин, але ситуація патова — невключення Криму до конкурсних списків може завершитись судом для НП «Вікімедіа РУ» за те, що вони «не визнають територіальної цілісності Російської Федерації». Не може не проводити конкурс й українська сторона.

ГО «Вікімедіа Україна» отримала коментар представника Фонду Вікімедіа, який зауважив, що «(…) хоча ширша політична та військова боротьба проти російської анексії Криму є абсолютно зрозумілими, розв’язання цього питання не є у межах компетенції ні Фонду Вікімедіа, ні українського чи російського відділень. (…) Щодо того, як проводити фотоконкурс пам’яток у цій ситуації, Фонд Вікімедіа не займає жодної позиції. Це повинні вирішити організатори української та російської частин, а також організаторів міжнародної частини конкурсу ВЛП [Вікі любить пам’ятки]». У планах української сторони звернення до юристів Фонду, а також до міжнародного організаційного комітету, хоча не виглядає, що ці кроки дадуть інші відповіді. Варто зазначити, що позиція міжнародних організаторів щодо схожих ситуацій раніше (Азербайджан/Нагірний Карабах, Ізраїль/Палестина, Сербія/Косово тощо) спиралася на наявність чи відсутність офіційних списків пам’яток. А списки пам’яток Криму в Росії уже є. Хоча у російських конкурсних списках і зазначений дисклеймер, що «включення цих регіонів пов’язане із їхньою появою в офіційних списках культурного спадку РФ і жодним чином не позначає їхню державну приналежність».

Серед української спільноти редакторів Вікіпедії звучать і заклики бойкотувати конкурс взагалі. Але це автоматично означатиме, що фотографії із Криму та Севастополя будуть проходити тільки від Росії, що більшість української команди організаторів не вважає прийнятним. Бойкот не вирішує ситуації, адже у разі перемоги фотографії із Криму чи Севастополя на російському національному етапі, ця фотографія потрапляє на міжнародний етап із підписом «Крим, Росія». Звучали такої ідеї включити до українських списків історичні землі України — Слобожанщину, Бєлгородську, Курську, Воронезьку, Ростовську області й Краснодарський край, Зелений та Сірий Клини тощо. Правда, для цього потрібно, щоб Україна офіційно видала списки пам’яток тих регіонів…

Левон Азізян, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», коментує це так: «Доки Крим і Севастополь є в Конституції України, вони будуть включені у наші конкурсні списки. Ми не розглядаємо варіант проводити українську частину конкурсу без цих регіонів».

Цього року конкурс «Вікі любить Землю» в Росії не включав пам’ятки природи у Криму, але слід очікувати, що на ньому відобразиться ситуація у сестринському «Вікі любить пам’ятки». Конкурс стартує 1 вересня. Отже залишилося трохи більше тижня. Зваживши всі наявні «за» і «проти», українські організатори вирішили провести опитування думки серед учасників конкурсу — попередніх років, а також потенційно зацікавлених брати участь у ньому зараз — щодо доцільності проведення української частини незважаючи на те, що паралельно буде проводитися російська частина конкурсу. Адже без учасників конкурс не буде можливим. Опитування доступне за лінком: https://docs.google.com/forms/d/1f6DscBh8i7surj7yy2C82c5MjAsQqrs88YdZXFAVnhw/viewform.

На підставі результатів опитування серед учасників конкурсу і буде прийняте остаточне рішення організаторами.