Історії учасників

Інтерв’ю. Олександр Рижков: «Без фортуни у фотографії не обійтись, головне більше ходити та шукати нові краєвиди»

Поки основне журі «Вікі любить Землю» 2024 завершує оцінювати цьогорічні фото, пропонуємо вам познайомитися з Олександром Рижковим — автор одного з найкращих фото національного етапу 2023 року, один з переможців міжнародної спецномінації “Human Rights and Environment” та фотограф з багаторічним досвідом. У цьому інтерв’ю він розповів про свій шлях, улюблені жанри фотографії та світлини, які зробив.

Фото з дозволу автора

Розкажіть, будь ласка, про себе. Які у Вас хобі, чим займаєтеся?

Фотографією я займаюсь вже 15 років: це і моя робота, і моє хобі, і моя пристрасть.

Ще люблю ходити в гори, мандрувати, грати в настільний теніс та розбиратись у чомусь новому.

Як у Вашому житті з’явилася фотографія? Що любите фотографувати найбільше?

Фотографія мене зацікавила десь на третьому курсі університету та спочатку це було просто хобі. Два роки я знімав все що бачу і розбирався з налаштуваннями, композицією та світлом. А вже на п’ятому курсі мені почали пропонувати комерційні зйомки, з того часу я вирішив пов’язати свою діяльність та життя з фотографією.

Фотографую в різних жанрах: портрет, пейзаж, аерозйомка, комерційні зйомки одягу та речей. Змінюю різні жанри, і так маю більше різноманіття у фотографії та майже завжди знімаю з тим же захопленням, що і на початку свого шляху. Але все ж таки улюблений жанр — це пейзаж.

Ваші фото «Джирилгач з неба», «Гора Сокіл в морі тумана» та «Гора Сокіл та мис Капчик в морі тумана» минулого року стали переможцями на українському етапі та представляли Україну на міжнародному раунді. Розкажіть, будь ласка, більше про це місце та історію створення фото.

Фото: Олександр Рижков, CC BY-SA 4.0
Фото: Олександр Рижков, CC BY-SA 4.0

Фотографії зроблені в Криму навесні 2013 року. Тоді мені поталанило потрапити в одне з найкрасивіших місць нашої країни: селище Новий Світ, та ще й в дуже рідкий стан природи. При зміні погоди на узбережжя моря насунувся дуже густий туман. При цьому небо було чисте і всі зорі як на долоні, а після сутінок ще й вийшла повна луна. На той час я не ходив в походи, в мене не було ніякого спорядження, навіть ліхтарика. З місцевим фотографом ми пішли на гору Караул-Оба, з якої відкриваються неймовірні краєвиди на все узбережжя. Лізти по горах вночі в плоских кедах і з ліхтарем від телефону було не дуже зручно і навіть страшно, але я побачив одне з найкрасивіших явищ за своє життя.Сподіваюсь, що зміг його передати на своїх знімках.

Це фото зроблено у вересні 2021 року, біля селища Лазурне. У 2021 році ми об’їхали весь південь нашої країни, хотіли потрапити на острів Джарилгач, але, на жаль, спізнились на паром. Тоді вирішили відвідати селище Лазурне, бо саме там можна перейти пішки на острів, що ми й зробили. Потім я підняв дрон і зняв місце з’єднання острова з косою і протоку між ними. З висоти можна спостерігати як Джарилгач поєднується з морем і зникає аж за обрієм

Які були ваші емоції, коли Ви дізналися про свою перемогу у конкурсі?

Було дуже приємно, що мої роботи були так високо оцінені журі конкурсу. Однак, сумно, бо виграли світлини місць, які нині окуповані.

Які б поради Ви могли дати іншим учасникам саме з точки зору фотографування? Як спіймати гарний кадр та ракурс під час фотографуванні природи? 

Я б порадив, звісно, багато знімати й аналізувати свої знімки, більше дивитись гарні фотографії та вчитись нового. Також дуже важливо планувати свої зйомки й мандрівки: знати де зійде сонце, де сяде, де повинні бути ви. І завжди бути напоготові: найкращі умови з’являються несподівано і зникають миттєво.

У якому році Ви вперше взяли участь у «Вікі любить Землю»? Як Ви дізналися про конкурс? Що спонукало Вас взяти участь у конкурсі тоді, і надалі?

Перший раз брав участь у 2018 році. Знайомі фотографи вже вигравали й займали призові місця, тож і я вирішив спробувати свої сили та в результаті зайняв 3 місце. Потім ще декілька разів брав участь, але до 2023 року успіхів не було. Спонукала можливість показати свої фотографії нашої неймовірної природи, подивитись фото інших фотографів, і вигравати призи теж приємно.

Чи Ви бачили минулорічні фото переможців українського етапу чи міжнародного? Які світлини Вам сподобалися, чи запам’яталися? Чому?

Жук стрибун
Фото: Сергій Мірошник, CC BY-SA 4.0

Бачив всіх фіналістів, всі фотографії достойні перемоги. Не уявляю наскільки складно журі обирати найкращі. Мій фаворит одразу був «Жук стрибун» Сергія Мірошника.

Ви завантажили за роки конкурсу дуже різнопланові світлини, зроблені в різні пори року та погодні умови. За яких умов Вам найбільше подобається фотографувати, чому? Особливо цікаво почути про фотографії зроблені в туманну погоду. 

Найбільше фотографувати мені подобається саме в туман. Завдяки цьому природному явищу можна дуже швидко зняти різнопланові знімки. Можна зняти панораму над туманом, потім спуститись до краю туману та спіймати сонячні промені які крізь нього проходять, потім піти у глибину туману і зняти щось мінімалістичне, а потім знов піднятись вище і зняти видовий знімок уже з зовсім іншим світлом. Туман — це найулюбленіший стан природи для багатьох фотографів.

Як Ви обираєте локації для своїх фотоекспедицій? Що має бути обов’язково у «Вашому рюкзачку» в такій фотоекспедиції?

Локації намагаюсь обирати заздалегідь. Інколи питаю у знайомих фотографів, інколи шукаю в соцмережах. Потім дивлюсь їх на Google Earth, дивлюсь коли і як проходить сонце. Але буває, що є час, то іду або їду на вдачу у якесь гарне місце просто погуляти й щось зняти, іноді виходить щось гарне і без підготовки. Без фортуни у фотографії не обійтись, головне більше ходити та шукати нові краєвиди.

Які побажання чи поради Ви могли б дати іншим учасникам та організаторам конкурсу?

Не зупиняйтесь, робіть те що любите. Робіть свою справу наполегливо і надихайте інших!

Дякуємо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *