Росія включає Крим до конкурсних списків. Увага! Опитування

Росія документально присвоїла собі історичний спадок Криму. 8 липня 2015 року вийшов закон №122-ЗРК/2015 «Про внесення змін до Закону Республіки Крим ”Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим”», яким об’єкти культурної спадщини Криму було визнано такими, що підлягають державній охороні Російської Федерації. Спираючись на це, НП «Вікімедіа РУ» та спільнота російських учасників вікіпроектів цього року проводить щорічний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» в Росії уже із Кримом у своїх конкурсних списках.

Ще 11 вересня 2014 року було підписано Закон Республіки Крим №68-ЗРК «Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим», яким до культурного спадку Росії було зараховано об’єкти, занесені відповідно до законодавства Української РСР та України, що діяли на день «приймання до Російської Федерації Республіки Крим». Ці списки є копією українських списків пам’яток Криму (до речі, станом на 20 серпня списку пам’яток Севастополя нема, бо це інший суб’єкт і на нього не поширюється дія цього закону). У цих списках переважно пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини — більшості пам’яток національного значення, таких як Генуезька фортеця у Судаку або печерне місто Чуфут-Кале, в російських списках немає.

Представники ГО «Вікімедіа Україна», українського відділення Фонду Вікімедіа, намагалися знайти компроміс із російською стороною шляхом перемовин, але ситуація патова — невключення Криму до конкурсних списків може завершитись судом для НП «Вікімедіа РУ» за те, що вони «не визнають територіальної цілісності Російської Федерації». Не може не проводити конкурс й українська сторона.

ГО «Вікімедіа Україна» отримала коментар представника Фонду Вікімедіа, який зауважив, що «(…) хоча ширша політична та військова боротьба проти російської анексії Криму є абсолютно зрозумілими, розв’язання цього питання не є у межах компетенції ні Фонду Вікімедіа, ні українського чи російського відділень. (…) Щодо того, як проводити фотоконкурс пам’яток у цій ситуації, Фонд Вікімедіа не займає жодної позиції. Це повинні вирішити організатори української та російської частин, а також організаторів міжнародної частини конкурсу ВЛП [Вікі любить пам’ятки]». У планах української сторони звернення до юристів Фонду, а також до міжнародного організаційного комітету, хоча не виглядає, що ці кроки дадуть інші відповіді. Варто зазначити, що позиція міжнародних організаторів щодо схожих ситуацій раніше (Азербайджан/Нагірний Карабах, Ізраїль/Палестина, Сербія/Косово тощо) спиралася на наявність чи відсутність офіційних списків пам’яток. А списки пам’яток Криму в Росії уже є. Хоча у російських конкурсних списках і зазначений дисклеймер, що «включення цих регіонів пов’язане із їхньою появою в офіційних списках культурного спадку РФ і жодним чином не позначає їхню державну приналежність».

Серед української спільноти редакторів Вікіпедії звучать і заклики бойкотувати конкурс взагалі. Але це автоматично означатиме, що фотографії із Криму та Севастополя будуть проходити тільки від Росії, що більшість української команди організаторів не вважає прийнятним. Бойкот не вирішує ситуації, адже у разі перемоги фотографії із Криму чи Севастополя на російському національному етапі, ця фотографія потрапляє на міжнародний етап із підписом «Крим, Росія». Звучали такої ідеї включити до українських списків історичні землі України — Слобожанщину, Бєлгородську, Курську, Воронезьку, Ростовську області й Краснодарський край, Зелений та Сірий Клини тощо. Правда, для цього потрібно, щоб Україна офіційно видала списки пам’яток тих регіонів…

Левон Азізян, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», коментує це так: «Доки Крим і Севастополь є в Конституції України, вони будуть включені у наші конкурсні списки. Ми не розглядаємо варіант проводити українську частину конкурсу без цих регіонів».

Цього року конкурс «Вікі любить Землю» в Росії не включав пам’ятки природи у Криму, але слід очікувати, що на ньому відобразиться ситуація у сестринському «Вікі любить пам’ятки». Конкурс стартує 1 вересня. Отже залишилося трохи більше тижня. Зваживши всі наявні «за» і «проти», українські організатори вирішили провести опитування думки серед учасників конкурсу — попередніх років, а також потенційно зацікавлених брати участь у ньому зараз — щодо доцільності проведення української частини незважаючи на те, що паралельно буде проводитися російська частина конкурсу. Адже без учасників конкурс не буде можливим. Опитування доступне за лінком: https://docs.google.com/forms/d/1f6DscBh8i7surj7yy2C82c5MjAsQqrs88YdZXFAVnhw/viewform.

На підставі результатів опитування серед учасників конкурсу і буде прийняте остаточне рішення організаторами.