І сміх і гріх (фотопідбірка)

Коментар: Пропонуємо Вам допис одного з учасників конкурсу, Павла Мокрицького.

Підбірка смішних і сумних (у моєму філософському обрамленні) фотокадрів, схоплених під час мандрів до об’єктів заповідного фонду за минулий конкурсний рік.

Викладаю в хронологічному порядку, від першої двотижневої мандрівки по Одещині-Миколаївщині рік тому, до останньої триденки в Київ 3 тижні тому (крім останнього фото 🙂

«Коли однієї голови замало»…

Од мене не діждетесь облесливої патетики, скажу прямо — типова «деструкція» мас (за Лебоном), типово українська «віта героїка», або ж словами вчених:

Коли ж іманентне нам прямування до самовияву, степеноване ще й неволею з її обмеженням збірних виявів і з обмеженням також індивідуального розвитку (підкреслено мною), століттями є незаспокоєне — тоді людина вступає на бездоріжжя неправильних реакцій, — що ми до підвищення власної вартості не змагаємо шляхом впертого виявлення себе, але знижуванням вартості інших, знецінюванням їхньої вартості, досягнень праці. Не підношення себе догори, але стягання інших вниз стає характеристичною недугою…

(«Нариси до історії української етнопсихології»)

«Друзяки»

Прикол в тому, що пелікани харчуються жабками, а ось ця парочка в Дунайському заповіднику — крутились разом вправо-вліво, хоч би що!

«Образец, он такой образец»

Я сразу догадался что это образец! Нет, это пожалуй даже эталон, и окон (особенно на последнем этаже), и дверей, и поди ж — крыши тоже! (Измаил, Одесская обл, в поисках вида на объект ПЗФУ «Измаильские острова»).

«Помним, любим и… скорбим»

Пам’ятник О. С. Пушкіну в однойменному парку-пам’ятці ім. Пушкіна в м. Болград (Одещина).

«Вот главный вход, но только вот…» (В. Высоцкий)

«Реконструированный» вход в один из парков-памяток в Херсоне.

«Что нам стоит дом построить?» (с)

Якихось там 5550 пляшок шампанського 🙂 (У пошуках заповідного джерела Св. Богородиці в Черняхівському р-ні).

«Я памятник себе…» (с)

У дворику колишнього маєтку Мазаракі та на фоні Райковецького парку-пам’ятки.


«Акція!»

Та не лякайтесь… та куди ж це ви… видерлись? (околиця м. Львів)

 «Куди ми?»

Ст. Кодима

«Шлях в Європу через…» 

…через порушення прокладення доріг вздовж високовольтної ЛЕП. Таке мною бачено вперше o_O (околиця с. Малий Любінь)

«Хотіли як завжди, а вийшло…»

Падлянка в тому, що велосипед, всунутий туди (між покришок), не стоїть! Він падає або валиться на бік 🙂 (с. Сасів, Львівщина)

«Головне не пам’ятник, головне -урочисто задекларувати!»

Скоро ювілей, як «на цьому місці буде споруджено пам’ятник І. Франку…»  (м. Бібрка, міський парк (навпроти парку-пам’ятки)).

Той випадок, коли не допоможе ні попутний штормовий (на фото видко), ні наявність колес (конструктивно) 🙂  (с. Трибусівка, Вінничина)

«Сон настороже»

Ст. Казатин

Оцим вас ймовірно привітає «хлібний край», оскільки це перший кіоск на виході із центрального зал. вокзалу в м. Вінниця.

«Суворі реалії Одеських веловуйків»

(Неподалік бот. пам’ятки «Акація біла», що на розі двох вулиць)

«Віщуючи сіре майбутнє Одеси — без дерев» 

За 100 метрів від будинку на Ген. Плієва 2, де новобудова впирається вікнами в пам’ятку природи «В’яз гладкий», майже копіюючи цю будівлю… але «навпаки».

«Популяція котів задоволено-ситих»

Локалізований постійно мігруючий підвид в околицях Лузанівського гідропарку.

«Культура бляшанок і пляшок»

Колись по аналогії із культурою «круглих глечиків» щось там здається скіфського періоду, нас розкопають і однозначно назвуть отак. Бо іншого культурного шару за цим не вгледіти буде. Ні сліду. Тільки пляшки, бляшанки, пакєтіки. (Голосіївський ліс, Київ).

Легендарна рулєтка Сарапулова, що врослася в дуб Вітовта.

Політичні лозунги на дорожних знаках на Київському шосе (в бік Житомира). Я майже повірив…

«Насамкінець» 

В смислі — Повний Насамкінець. 🙂 (об’їзна м. Бердичів, повертаючись із Козятинщини).

Також є ще три тематичні підбірки, які будуть по черзі розміщені на тематичних ресурсах (за їх згоди), про що в коментарях до цієї публікації я додам посилання. Насамкінець маю скомпілювати ролик «Заповідних жахів» із фото-відео матеріалів.

«Деревна дивина» (20 дерев, які мене найбільше вразили (не завжди об’єкти ПЗФУ) — на сайті Київського еколого-культурного Центру, на вдячність за їх книжку «500 выдающихся деревьев Украины».

«Охороняються _тільки_законом» (робоча назва) — підбірка найбільш безглуздих, сплюндрованих, безграмотних і т.д., охоронних знаків і афіш — ймовірно, на сайті necu.org.ua (за їх бажання, згоди).

«Походенькове» — фотопідбірка, що стосується похідного побуту, велозвитяг і суміжне. На сайті Житомирського Велоклубу як моєї співдружності та «криївки».

P.S. Фотографії, використані в цій статті, є суб’єктивним вибором не члена журі або взагалі не завантажувалися на конкурс. Авторський стиль максимально збережено.

І сміх і гріх (фотопідбірка): 7 коментарів

  1. Йааа! Про рулетку гарно підписано! Аж жаль стає, що я тут ні при чому. Хтось прибив її між у проміжку двома конкурсами.

    1. ________________”Деревна дивина”_________________

      20-ка “най-най” дерев із експедицій по інвентаризації Об`єктів Природно-Заповідного Фонду України в 2014-2015р.р. Друга тематична компіляція із експедицій по ОПЗФУ .
      Хіт-парад НАЙдивніших, НАЙчарівнішихх, НАЙстрашніших і ін дерев в альбомі нашого турклуба на сторінці “Вконтакт”,
      ( Оскільки КЕКЦ на пропозицію не відізвався, а от оргком конкурсу щось ніяк не підтримує свою наймасовішу групу конкурсу – в “Вконтактє”. )
      https://vk.com/photo275691707_371099503

    1. Хотілось би почитати і ваші ( і інших учасників) звитяги по відшукуванню стражденних київських “заповідностей”. Я завжди орієнтувався в своїх пошуках по Києву на фото саме від вас, ібо ви вперто, прискіпливо, в`їдливо та критично шукали САМЕ ТЕ “дерево”. Чого варто тільки віднайдення “Дуба на Синій воді”, який я шукав згідно опису в Вікі – “на південь від….” , шукав 4 години, весь Жуків об`їздив. Повернувся в Житомир і читаю вже нову “орієнтіровку” -на північ від” ! І звісно його фото, і від вас 🙂
      Думаю і у інших є цікаві історії, і не треба їх багато їздити, чи далеко вглиб. Одне дерево і одна людина – вже можуть стати цілим романом!

  2. Минулого понеділка зареєструвався. Логін sarapul. До речі, не погано було б попереджати, що проходить тільки латиниця. Отримав повідомлення, що пароль прийде на пошту. Досі немає. Може, ще треба зачекати?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *