Призи від видавництва «Наш Формат»

19576365_1311813715580663_1525251051_nПартнер конкурсу «Вікі любить Землю», видавництво «Наш Формат» надало для нагородження переможців у номінаціях «Неприємні відкриття» та «Найкраще фото тварини в ПЗФ» два екологічні бестселери світового масштабу.

19832853_1318938531534848_1137022313_n «Шосте вимирання: неприродна історія» (англ. The sixth extinction an Unnatural History)– бестселер американської журналістки, оглядача The New Yorker Елізабет Колберт. 

У 2015 році за книгу «Шосте вимирання» Елізабет Колберт отримала Пулітцерівську премію. Робота американської журналістки входить у топ-10 найкращих книг 2010-го року за версією New York Times та очолила сотню кращих нон-фікшн книг усіх часів за версією The Guardian. «Шосте вимирання» — фіналіст The National Book Critics Circle Awards.

Під час роботи над книгою авторка побувала майже на всіх континентах, відвідала наукові бази в тропіках Амазонії і на островах Великого Бар’єрного рифу, спілкувалася з сотнями людей. Колберт шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга — не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям, яку ми маємо можливість читати українською.

19848937_1318938591534842_982591565_n«Змінюється все. Капіталізм проти клімату» — книжка канадської соціологині та журналістки Наомі Кляйн. 

Книжка стала не лише абсолютним бестселером, а й увійшла до сотні найважливіших книжок 2014-го року за версією New York Times. «Змінюється все» — переможець премії Hilary Weston Writers’ Trust у жанрі нон-фікшн.

Авторка аналізує те, як великі корпорації та ідеологія вільного ринку блокують і без того непевні спроби боротися з кліматичними змінами. Більше того, Кляйн викриває та відверто критикує багатьох наших так званих рятівників — великі організації «зелених», які автор пов’язує з нафтовими компаніями; мільярдерів типу Річарда Бренсона, які, за її словами, більше обіцяють, ніж роблять. Книга для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться політикою, економікою, екологією, майбутнім нашої планети та сучасною наукою.

Бажаємо перемоги учасникам конкурсу!

Вікіпедисти, учасники конкурсу знайшли понад 100 порушень у заповідних об’єктах

Метою конкурсу «Вікі любить Землю» традиційно є поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України; створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам; сприяння охороні навколишнього природного середовища. Важливим є створення фото банку об’єктів ПЗФ, що ілюструє стан кожного окремого ПЗФ на момент знімання. Чимало фотографій також засвічують наявність видів рослин та тварин, що знаходяться під охороною. Проте цього року, в рамках спеціальної номінації «неприємні відкриття» вікіпедисти відшукували і порушення в заповідних об’єктах. Загалом виявлено понад 100 проблемних об’єктів. По всіх виявлених порушеннях, підтверджених як такі, юристами, партнер конкурсу – МБО «Екологія-Право-Людина» підготували звернення до контролюючих і правоохоронних органів. Про результати розгляди звернень ми підготуємо окремі повідомлення на сайті конкурсу.

Основні підтверджені порушення:

1. Відсутність охоронних знаків та інформаційних аншлагів: м. Кам’янець-Подільський, пам’ятки природи «Біогрупа екзотичних дерев», «Біота східна» (вул. Л. Українки, 48), «Біота східна» (вул. Драй-Хмари, 10), «Біота східна» (вул. Л. Українки, 59), «Горіх чорний», Дуб звичайний» (парк Танкістів), «Біогрупа», «Дуб звичайний» (у сквері ім. Васильєва), «Дуб скельний», «Кам’янець-Подільський зоопарк», «Кам’янець-Подільський парк»; м. Київ, пам’ятки природи «Вікове дерево дуба-красеня», «Віковий дуб «Бай-Бай», «Група вікових дерев береки», «Віковий дуб-красень», «Дуб Котова», «Виток р. Либідь», «Гінкго Сікорського», «Група дерев бука лісового», «Віковий каштан», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», «Дуб Янати», «Віковий каштан»,»Природний об’єкт цілини», «Віковий дуб «Бай-Бай»«, «Група вікових дерев дуба», «Група екзотичних дерев платана та смереки», «Алея вікових дубів», «Метасеквойя», «Платани Ліпського», «Бук Бурачинського», «Ясен Феофіла», «Дуб Котова», «Дуб Янати», «Шулявський дуб», «Гінкго Сікорського», «Два водних джерела», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», заказники «Романівське болото», «Байкова гора», «Пейзажна алея», «Замкова Виток р.Либідь», «Природне русло р. Либідь», «Дніпрові кручі», та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Печерський ландшафтний парк», «Лісове урочище Крістерів», «Парк КПІ», «Хрещатий», «Наводницький парк»; Київська область: заказники «Глибокий ліс», «Катюжанський», м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби»; Черкаська область: Сквер учасників партизанського руху; м. Чернігів: пам’ятка природи «Віковий дуб» («Мар’їн гай»). Зафіксували  Микола Сарапулов, Сергій криниця, Star61.

71-254-5009 Partizan park DSC 3056

2. Влаштування несанкціонованих звалищ на території ПЗФ: м. Київ: пам’ятка природи «Віковий дуб-красень»; м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби», «Парк по вулиці Кремлівській»; Львівська область: «Замковий парк»(фотофіксація Миколи Сарапулова); Тернопільська область: «Берем’янська наскельно-степова ділянка» (фотофіксація Миколи Василечка) ; Хмельницька область: Урочище «Гайдучино ІІ», Красилівський район, розташована у кв. 45 урочища «Баймаки» та кв. 80 урочища «Гайдучино» Красилівського л-ва ДП «Старокостянтинівський лісгосп» (фтофіксація Цвеєткової Анастасії); Черкаська область: урочищі «Вергунове», пам’ятка природи «Козацькі майдани» (фотофіксація Сергія Криниці).

71-203-5015 Dump in Verhonove preserve DSC 8992

Урочище «Вергунове»

71-218-5003 Kozatski Maidany SAM 6433

«Козацькі майдани»

3. Самовільна господарська діяльність на територіях ПЗФ: Черкаська область: «Сквер учасників партизанського руху.

4. Мисливська інфраструктура на територіях ПЗФ: Київська область: заказник «Катюжанський» (мисливська вежа за межами заказника, годівничка в межах, вежа націлена в заказник). Фотофіксація Миколи Сарапулова.

IКатюжанський заказник Вишка 03IКатюжанський заказник Вишка 05

5. Хибна інформація на охоронних знаках: м. Київ: пам’ятки природи «Каштани Гришка» (на табличці напис «КАШТАН ШЕВЧЕНКА», «Дуб-хитрун» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Група вікових дерев тополі білої» (на охоронному знаку зазначено «ГРУПА ТОПОЛІ БІЛОЇ»), «Віковий ясен у пров. Лабораторному» (на охоронному знаку зазначено «ФОРТЕЧНИЙ ЯСЕНЬ»), «Дуби генерала Тарнавського» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Тополя метробудівська» (на охоронному знаку – «ТОПОЛЯ ГОСТРОИСТА», «Парк по вул. Кобзарській» (на охоронних знаках «ПАРК КИНЬ-ГРУСТЬ»). Зафіксував Микола Сарапулов.

6. Фізична втрата об’єктів ПЗФ: пам’ятка природи «Айлант високий» м. Кам’янець-Подільський, зростало по вул. Ю Сіцінського, 2. Дерево загинуло; м. Київ: пам’ятки природи «Каштан Воїственського», «Борщагівський дуб». Фотофіксація 2017 року Миколи Сарапулова.

Айлант високий IMG 8309Айлант високий IMG 8310

«Айлант високий» у травні 2017 року, дерево загинуло
КаштанВоинственскогоБыл1

Каштан Воїнственського 3Каштан Воїнственського IMG 6809

«Каштан Воїственського» у 2013 та 2017 роках
Борщагівський дуб IMG 7864

«Борщагівський дуб»

7. Видобуток корисних копалин в ПЗФ: Рівненська область: Рівненський природний заповідник (незаконний видобуток бурштину, пошкоджено 3 га), Житомирська область: «Волосне» (видобуток торфу, ДП «Коростенське ЛМГ», Ушомирське лісництво, кв. 36, вид. 16, 17, 23, 30) (зафіксував Приходько Юрій) , заказник «Поясківський» (видобуток бурштину); Луганська область: заказник «Іллірійський», копанки (зафіксував Dzhos Anatoliy). Тернопільська область: пам’ятка природи «Джерельна» (місцеве населення розбирає на пісок пагорб з кінця 2015 року і влаштувало несанкціоноване сміттєзвалища).

Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

заказник «Іллірійський»

 

Дуже дякуємо усім за небайдужість та участь у спецномінації!

Спецномінації 2017

Окрім традиційного визначення 10 найкращих фотографій конкурсу та найкращих фотографії у кожному з 27 регіонів України, цього року також оргкомітет та партнери запрошують позмагатися у спеціальних номінаціях. Дві з них — оголошуються вперше, переможця третьої визначатимемо вже втретє.

Найкраще фото тваринного світу ПЗФ

У попередні роки на конкурс подавалося чимало світлин диких тварин, яких вдавалося зафіксувати учасникам на заповідних територіях. Одиниці визнавалися кращими фото по області, але до десятки найкращих анімалістичний жанр ніколи не потрапляв. Розуміючи, що такі фото вимагають особливої майстерності, терпіння та знань, організатори конкурсу хотіли б цього року відзначити їх окремо.

Отже, основні умови участі фото у номінації:

  • зображено дику тварину, що мешкає на території об’єкту з конкурсного списку
  • в описі подано назву виду тварини
  • у полі «Спецномінація» конкурсного завантажувача вибрано відповідну назву спецномінації

Якщо ви забули зробити позначку або не помітили відповідне поле при завантаженні, ви можете додати фото до категорії спецномінації після завантаження.

Неприємні відкриття

Фото в цій конкурсній категорії мають ілюструвати порушення, пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду. Такі неприємні відкриття слід документувати. Оргкомітет конкурсу разом з партнерами, Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина», спробує добитись вирішення виявлених вами проблем. Купа сміття, зламаний охоронний знак, рубка дерев, підпалена трава або очерети та інше, повз що не може пройти пильний погляд фотографа й краєзнавця. Просимо додавати фото порушень на заповідних територіях (незалежно від рівня художності). Завдяки нашій увазі заповідні території зможуть залишитись збереженими.

Для того, щоб фотографія брала участь у спецномінації, у формі конкурсного завантажувача треба у полі «Спецномінація» вибрати назву відповідної номінації.

Якщо ви забули зробити позначку або не помітили відповідне поле при завантаженні, ви можете додати фото до категорії спецномінації після завантаження.

Освітлинимо безсвітлинні

У 2015, 2016 роках ми визначали скільки кожен користувач додав світлин тих об’єктів, які раніше були «безсвітлинні» у вікіпроектах. Цього року номінація «Освітлинимо безсвітлинні» знову у нашому конкурсі! Із понад 8 тисяч природоохоронних об’єктів, які є в Україні, широкому загалу відомі далеко не всі. Є об’єкти яких фотографують дуже багато і щороку, а є об’єкти світлини яких відсутні у Вікіпедії та Вікісховищі. Про існування деяких об’єктів подекуди забули навіть їхні землекористувачі, що й казати про туристів! Саме тому, Національний екологічний центр України знову організовує спеціальну номінацію «Освітлинимо безсвітлинні» в межах української частини конкурсу «Вікі любить Землю» і нагородить її переможця спеціальним призом. Переможе учасник, який подасть на конкурс фотографії для найбільшої кількості об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій у Вікісховищі.

У конкурсних списках об’єктів у Вікіпедії одразу видно, які з них мають фотографії, а які ні. Щоб не було сумнівів, керуйтеся саме списками: навіть якщо фотографія об’єкта є у Вікісховищі, але не вставлена у конкурсний список, вважатиметься, що він «безсвітлинний».

Скільки об’єктів освітлинив кожен учасник буде підсумовано спеціальною програмою після конкурсу. Під час завантаження додаткових позначок робити не потрібно.

З питаннями та пропозиціями партнерства звертайтесь на wle@wikimedia.in.ua

Фото на фоні зображення Токівський водоспад, Україна. Автор: Сергій Рижков CC BY-SA 4.0.

Найстаріші дерева в об’єктивах учасників

За даними Київського еколого-культурного центру в Україні офіційно налічується близько 2600 заповідних дерев, але дані погано актуалізуються і якщо врахувати дерева, що загинули, то по факту заповіданими є близько 2000 вікових та інших дерев. На жаль, кількість дерев, що знаходяться під охороною держави, є набагато меншою, ніж у європейських країнах, а також не існує окремого точного кадастру вікових дерев. За даними того ж центру, в Україні росте 43 дерева, яким 1000 і більше років. Більшість з них ростуть у Криму.

Продовжити читання “Найстаріші дерева в об’єктивах учасників”

Місце має значення

Автор: Дарія Ширяєва, командир Дружини охорони природи м. Києва

Процедура завантаження фото у «Вікі любить Землю» є багатокроковою, і потребує уваги від учасників конкурсу. Деякі кроки є необов’язковими, і багато хто з учасників нехтує ними заради швидкості завантаження та загальної кількості фотографій. Проте якість інформації про завантажені фото є дуже важливою для роботи тих, хто працює з надбаннями конкурсу після його завершення — науковців, природоохоронців, екологів та краєзнавців.

Давайте поговоримо про один такий нюанс — точні вказівки розташування, координати місць, де були зроблені фотографії. Звичайно, для деяких об’єктів вони є загальновідомими і без вказання координат. Це можуть бути окремі пам’ятки природи з точними вказівками на їх місце розташування (визначне дерево за певною адресою, джерело тощо) або популярні туристичні пам’ятки — гірські вершини, скельні масиви, окремі озера. Важко уявити варіанти, де саме могли бути сфотографовані, наприклад, Вухаті камені, Дуб Залізняка або вершина Попа Йвана Мармароського.

«Дуб Максима Залізняка», Чигирин, хутір Буда. Автор: Yurii-mr, ліцензія: CC-BY-SA 3.0. Координати: 49° 06′ 34.9″ N, 32° 15′ 36.63″ E

Проте не завжди все так зрозуміло. Для більшості заповідних об’єктів в Україні взагалі невідоме точне місцезнаходження і надаються лише вказівки до регіону пошуку — наприклад, околиці якогось села. Інші ж можуть мати велику площу з невизначеними межами, тому фотографії, зроблені десь поблизу такої території, можуть насправді не мати відношення до неї.

З іншого боку, уявімо, що на фото, зробленому випадковим мандрівником у національному парку, зображено рідкісну рослину, що неодмінно стане відкриттям для вченого-ботаніка. Проте, як знайти місце, в якому зроблено фото, серед величезного національного парку?

Продовжити читання “Місце має значення”

Заповідники в зоні бойових дій

Про це мало говорять. Але окрім людських жертв, бойові дії на території Донецької та Луганської призводять до цілого ряду небезпечних впливів на екологію. Нечисленні аналізи та оцінки сповіщають зокрема про забруднення земель і порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Очевидно, що точна оцінка заподіяної шкоди залишається складним завданням.

За даними правозахисної організації «Екологія Право Людина» постраждали території національних природних парків «Меотида» і «Святі гори», регіональних ландшафтних парків та заповідників «Донецький кряж», «Слов’янський курорт», «Краматорський», «Зуєвський», «Клебан-Бик», «Провальський степ», «Трьохізбенський степ», «Станично-Луганське». Численні об’єкти природно-заповідного фонду Донбасу постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж.

Надзвичайно прикро усвідомлювати, що і цього року всупереч сподіванням організаторів конкурсу, світлин об’єків природно-заповідного фонду цього регіону не стане більше. Конфлікт не подолано, отже поїздки та фотографування є небезпечними.

Хочеться вірити, що колись усі матмуть можливість та прагнення дістатися цих місцин без побоювання за життя.

Річка Кринка у ландшафтному парку «Донецький Кряж». Парк зазнав значного пошкодження вогнем, обстрілювався. Автор фото — Александр Ильин, CC BY-SA 3.0, 2009 рік.
Степовий заповідник «Кальміуське». Ту були вириті глибокі окопи у гранітних осипах. Автор фото — Mykyta Peregrym, CC BY-SA 3.0. Учасник конкурсу 2014 року.
Ландшафтний парк «Зуївський». Під час бойових дій у ньому була розорана велика частина колись цілинного степу. Автор фото — Башкатов Віталій, CC BY-SA 3.0. Найкраще фото Донецької області у 2014 році.
Національний парк «Меотида». Частина на території квазі-республіки, частина підконтрольна Україні, ВСУ розміщують тут військові підрозділи, відбуваються стрільби. Автор фото — Швед Галина, CC BY-SA 3.0, 2013 рік.
Провальський степ. Протягом 2014—2016 його екоситсему було практично зруйновано. Автор —  Гедрович Денис, CC BY-SA 4.0. Учасник конкурсу 2015 року.
Національний парк «Святі гори». Лісові масиви постраждали від пожеж, частина лісів заміновано, покрито мереживом окопів та бліндажів. На сьогодні звільнений від бойовиків. Автор фото — Alf600, CC BY-SA 3.0. Учасник конкурсу 2013 року.

Джерела:
Екологічні наслідки війни на сході України // Вікіпедія.
Карта постраждалих заповідних територій.
Олексій Василюк. Заповідники Донеччини, перериті окопами // Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина».
Олексій Василюк. «Для нас і раніше життя було війною…» // Тиждень.ua.
Збройні сили України захоплюють заповідники // Український лісовод.

Утрачені заповідні території треба облікувати!

Шановні друзі! Потрібна ваша допомога у здійсненні цікавого дослідницького задуму.

Дописувачі української Вікіпедії та активісти Національного екологічного центру України і Дружини охорони природи міста Києва хочуть зібрати інформацію про скасовані заповідні території.

У вересні вийде перший довідник на цю тему, що включатиме описи об’єктів природо-заповідного фонду, скасованих упродовж 2000–2015 років — інформацію знайдено про всі.

Тепер ми хочемо скласти переліки всіх територій ПЗФ, що були скасовані в період 1968–1999. Це період, в який вже були затверджені класифікації ПЗФ і всі наявні об’єкти існували за єдиними правилами.

Запрошуємо ентузіастів у допомогу! Що треба зробити:

  1. Скачати собі файл зі списками всіх наявних об’єктів ПЗФ по всіх областях.
  2. Відкрити файл зі списками рішень про створення (є окремо списки рішень по об’єктах загальнодержавного значення і місцевого).
  3. Узяти одне з рішень, яке вам до вподоби.
  4. Знайти його в інтернеті або ще десь.
  5. Звірити список ПЗФ, створених цим рішенням із сучасним списком ПЗФ у відповідних областях (п.1.):
    1. Наймовірніше, ви всі об’єкти побачите у списках. Тобто всі створені вибраним вами рішенням об’єкти ПЗФ досі існують. Видихаєте з полегшенням, і в списку рішень виділяєте перевірене рішення зеленим кольором.
    2. Вам поталанило перевіряти рішення про створення об’єктів ПЗФ, у якому є такі, що їх нема в сучасних списках. Це означає, що в період з 1968 по сьогодення їх скасували. Заходите у файл зі списками виявлених втрачених ПЗФ і записуєте туди назву об’єкта, рішення, яким він був створений, та інформацію, яка про нього в рішенні вказана.
  6. У кінці дописуєте, хто саме це виявив (тобто себе).

І так близько 300 разів. Що далі — поговоримо після завершення цього етапу. Долучайтеся, чим більше волонтерів, тим легше зробити цю купу роботи.

А знати, що ми втратили — вкрай важливо.

Коріння старого дерева в парку «Високий замок». Автор фото — Людмила Голуб [ліцензія CC-BY-SA-4.0]
Коріння старого дерева в парку «Високий замок». Автор фото — Людмила Голуб [ліцензія CC-BY-SA-4.0]

Заповідні маршрути

Шановні друзі! Під час збору фотографій для конкурсу «Вікі любить Землю», ми всі гуртом обстежили понад 1000 пам’яток природи, заказників  і інших природоохоронних територій. Чимало дослідників обстежили десятки територій природно-заповідного фонду. Дехто, як виявилось, влаштовує для цього масштабні експедиції і проводить їх щорічно. Жодне міністерство або інспекція і близько не робить нічого подібного.

Але чимало дослідників-початківців не знають, де шукати заповідні об’єкти.

Так само, екскурсоводи не знають нічого про заповідний статус парків, водячи ними екскурсії.

Маємо до Вас пропозицію. Давайте розробимо кілька перших «заповідних маршрутів», які можуть бути використані кожним, хто цікавиться мандрівками по об’єктах природно-заповідного фонду. Це можуть бути піші або вело-маршрути. Головне – гарно продумати бодай кілька з них для початку. Можливо для екскурсоводів невеликий наклад видати в формі буклетиків «карта+стислий опис».

Нижче на зображеннях – маршрут по центру Києва, для прикладу розроблений мною та В.Скворцовою.

Для зголошення до участі у проекті відмічайтеся на цій сторінці. З усіх питань звертайтеся на електронну скриньку: pzf.regions[at]gmail.com

Олексій Василюк

Графіка Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

Попри війну, на Луганщині створюють заповідні території

Попри військові дії та окупацію частини території, у Луганській області поновлено роботу над створенням територій природно-заповідного фонду.

Так, розпорядженням голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26.05.2015 року №194 оголошено першу від часу початку війни  природоохоронну територію. Нею стало заповідне урочище «Широке» в межах Кремінської міської ради. Степова балка площею 121,6 га є місцем поширення багатьох рідкісних видів рослин.

– На превеликий жаль, велика кількість заповідних територій Східної України суттєво постраждала під час військових дій та перебуває поза зоною впливу Української влади. – коментує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Детальне дослідження цієї проблеми проводить Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»:

https://www.google.com/maps/d/u/0/edit?mid=zbSMscEgA8nQ.k3-ikECY7sf0.

– Попри гостру необхідність виявлення пошкоджень існуючих заповідних територій, дійсно не слід забувати про потребу збільшувати їхню кількість, адже і без руйнівного фактору війни, зокрема Луганщина є однією з наймеш забезпечених заповідними територіями областей України. – додає Олексій Василюк.

2015 року Національний екологічний центр подав на розгляд Луганської ОДА проекти 12 нових природно-заповідних територій, розміщених на неокупованій території. Крім того, експерти НЕЦУ пропонують створення потужних національних парків у долинах річок Айдар, Красна, Деркул та Євсуг.

На фото: Урочище «Верхнє», Луганський природний заповідник Автор: Mykyta Peregrym, CC-BY-SA 4.0

На рубку заповідних лісів Київщини нарешті накладено мораторій. На решті території України вирубка лісу в заказниках залишається законною

На всі види суцільних рубок лісу у межах природно-заповідного фонду місцевого значення на Київщині накладено мораторій. Таке рішення було прийняте 23 червня на сесії Київської обласної ради.

Мораторій являє собою лише тимчасову заборону. Більше того, на решті території України рубки лісу на території об’єктів природно-заповідного фонду досі формально залишаються легітимними.

Тим не менш, нині і цю тимчасову заборону у вигляді мораторію можна вважати значним прогресом, що може допомогти вберегти старовікові ліси Київщини від знищення.

Як зазначає біолог Андрій Плига у коментарі для сайту «Природа України», у зв’язку із шпаринами в законодавстві, останніми роками тривала інтенсивна вирубка заповідних масивів так званими санітарними та лісовідновними рубками.

Раніше «Тексти.org.ua» публікували дослідження Андрія Плиги щодо масових рубок лісу в заказниках, заповідних урочищах, національних парках, природних заповідниках Київської області.

Фото Павла Мокрицького: Від ялинового лісу в заказнику залишились лише пеньки навкруг землянки легендарного Богорада. І всохлі модрини позаду. Ліцензія CC-BY-SA 4.0

Джерело: Плига Андрій. Київська обласна рада прийняла мораторій на рубку заповідних лісів. – Природа України. – 27 червня 2015 року.