Вікіпедисти, учасники конкурсу знайшли понад 100 порушень у заповідних об’єктах

Метою конкурсу «Вікі любить Землю» традиційно є поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України; створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам; сприяння охороні навколишнього природного середовища. Важливим є створення фото банку об’єктів ПЗФ, що ілюструє стан кожного окремого ПЗФ на момент знімання. Чимало фотографій також засвічують наявність видів рослин та тварин, що знаходяться під охороною. Проте цього року, в рамках спеціальної номінації «неприємні відкриття» вікіпедисти відшукували і порушення в заповідних об’єктах. Загалом виявлено понад 100 проблемних об’єктів. По всіх виявлених порушеннях, підтверджених як такі, юристами, партнер конкурсу – МБО «Екологія-Право-Людина» підготували звернення до контролюючих і правоохоронних органів. Про результати розгляди звернень ми підготуємо окремі повідомлення на сайті конкурсу.

Основні підтверджені порушення:

1. Відсутність охоронних знаків та інформаційних аншлагів: м. Кам’янець-Подільський, пам’ятки природи «Біогрупа екзотичних дерев», «Біота східна» (вул. Л. Українки, 48), «Біота східна» (вул. Драй-Хмари, 10), «Біота східна» (вул. Л. Українки, 59), «Горіх чорний», Дуб звичайний» (парк Танкістів), «Біогрупа», «Дуб звичайний» (у сквері ім. Васильєва), «Дуб скельний», «Кам’янець-Подільський зоопарк», «Кам’янець-Подільський парк»; м. Київ, пам’ятки природи «Вікове дерево дуба-красеня», «Віковий дуб «Бай-Бай», «Група вікових дерев береки», «Віковий дуб-красень», «Дуб Котова», «Виток р. Либідь», «Гінкго Сікорського», «Група дерев бука лісового», «Віковий каштан», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», «Дуб Янати», «Віковий каштан»,»Природний об’єкт цілини», «Віковий дуб «Бай-Бай»«, «Група вікових дерев дуба», «Група екзотичних дерев платана та смереки», «Алея вікових дубів», «Метасеквойя», «Платани Ліпського», «Бук Бурачинського», «Ясен Феофіла», «Дуб Котова», «Дуб Янати», «Шулявський дуб», «Гінкго Сікорського», «Два водних джерела», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», заказники «Романівське болото», «Байкова гора», «Пейзажна алея», «Замкова Виток р.Либідь», «Природне русло р. Либідь», «Дніпрові кручі», та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Печерський ландшафтний парк», «Лісове урочище Крістерів», «Парк КПІ», «Хрещатий», «Наводницький парк»; Київська область: заказники «Глибокий ліс», «Катюжанський», м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби»; Черкаська область: Сквер учасників партизанського руху; м. Чернігів: пам’ятка природи «Віковий дуб» («Мар’їн гай»). Зафіксували  Микола Сарапулов, Сергій криниця, Star61.

71-254-5009 Partizan park DSC 3056

2. Влаштування несанкціонованих звалищ на території ПЗФ: м. Київ: пам’ятка природи «Віковий дуб-красень»; м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби», «Парк по вулиці Кремлівській»; Львівська область: «Замковий парк»(фотофіксація Миколи Сарапулова); Тернопільська область: «Берем’янська наскельно-степова ділянка» (фотофіксація Миколи Василечка) ; Хмельницька область: Урочище «Гайдучино ІІ», Красилівський район, розташована у кв. 45 урочища «Баймаки» та кв. 80 урочища «Гайдучино» Красилівського л-ва ДП «Старокостянтинівський лісгосп» (фтофіксація Цвеєткової Анастасії); Черкаська область: урочищі «Вергунове», пам’ятка природи «Козацькі майдани» (фотофіксація Сергія Криниці).

71-203-5015 Dump in Verhonove preserve DSC 8992

Урочище «Вергунове»

71-218-5003 Kozatski Maidany SAM 6433

«Козацькі майдани»

3. Самовільна господарська діяльність на територіях ПЗФ: Черкаська область: «Сквер учасників партизанського руху.

4. Мисливська інфраструктура на територіях ПЗФ: Київська область: заказник «Катюжанський» (мисливська вежа за межами заказника, годівничка в межах, вежа націлена в заказник). Фотофіксація Миколи Сарапулова.

IКатюжанський заказник Вишка 03IКатюжанський заказник Вишка 05

5. Хибна інформація на охоронних знаках: м. Київ: пам’ятки природи «Каштани Гришка» (на табличці напис «КАШТАН ШЕВЧЕНКА», «Дуб-хитрун» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Група вікових дерев тополі білої» (на охоронному знаку зазначено «ГРУПА ТОПОЛІ БІЛОЇ»), «Віковий ясен у пров. Лабораторному» (на охоронному знаку зазначено «ФОРТЕЧНИЙ ЯСЕНЬ»), «Дуби генерала Тарнавського» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Тополя метробудівська» (на охоронному знаку – «ТОПОЛЯ ГОСТРОИСТА», «Парк по вул. Кобзарській» (на охоронних знаках «ПАРК КИНЬ-ГРУСТЬ»). Зафіксував Микола Сарапулов.

6. Фізична втрата об’єктів ПЗФ: пам’ятка природи «Айлант високий» м. Кам’янець-Подільський, зростало по вул. Ю Сіцінського, 2. Дерево загинуло; м. Київ: пам’ятки природи «Каштан Воїственського», «Борщагівський дуб». Фотофіксація 2017 року Миколи Сарапулова.

Айлант високий IMG 8309Айлант високий IMG 8310

«Айлант високий» у травні 2017 року, дерево загинуло
КаштанВоинственскогоБыл1

Каштан Воїнственського 3Каштан Воїнственського IMG 6809

«Каштан Воїственського» у 2013 та 2017 роках
Борщагівський дуб IMG 7864

«Борщагівський дуб»

7. Видобуток корисних копалин в ПЗФ: Рівненська область: Рівненський природний заповідник (незаконний видобуток бурштину, пошкоджено 3 га), Житомирська область: «Волосне» (видобуток торфу, ДП «Коростенське ЛМГ», Ушомирське лісництво, кв. 36, вид. 16, 17, 23, 30) (зафіксував Приходько Юрій) , заказник «Поясківський» (видобуток бурштину); Луганська область: заказник «Іллірійський», копанки (зафіксував Dzhos Anatoliy). Тернопільська область: пам’ятка природи «Джерельна» (місцеве населення розбирає на пісок пагорб з кінця 2015 року і влаштувало несанкціоноване сміттєзвалища).

Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

заказник «Іллірійський»

 

Дуже дякуємо усім за небайдужість та участь у спецномінації!

Утрачені заповідні території треба облікувати!

Шановні друзі! Потрібна ваша допомога у здійсненні цікавого дослідницького задуму.

Дописувачі української Вікіпедії та активісти Національного екологічного центру України і Дружини охорони природи міста Києва хочуть зібрати інформацію про скасовані заповідні території.

У вересні вийде перший довідник на цю тему, що включатиме описи об’єктів природо-заповідного фонду, скасованих упродовж 2000–2015 років — інформацію знайдено про всі.

Тепер ми хочемо скласти переліки всіх територій ПЗФ, що були скасовані в період 1968–1999. Це період, в який вже були затверджені класифікації ПЗФ і всі наявні об’єкти існували за єдиними правилами.

Запрошуємо ентузіастів у допомогу! Що треба зробити:

  1. Скачати собі файл зі списками всіх наявних об’єктів ПЗФ по всіх областях.
  2. Відкрити файл зі списками рішень про створення (є окремо списки рішень по об’єктах загальнодержавного значення і місцевого).
  3. Узяти одне з рішень, яке вам до вподоби.
  4. Знайти його в інтернеті або ще десь.
  5. Звірити список ПЗФ, створених цим рішенням із сучасним списком ПЗФ у відповідних областях (п.1.):
    1. Наймовірніше, ви всі об’єкти побачите у списках. Тобто всі створені вибраним вами рішенням об’єкти ПЗФ досі існують. Видихаєте з полегшенням, і в списку рішень виділяєте перевірене рішення зеленим кольором.
    2. Вам поталанило перевіряти рішення про створення об’єктів ПЗФ, у якому є такі, що їх нема в сучасних списках. Це означає, що в період з 1968 по сьогодення їх скасували. Заходите у файл зі списками виявлених втрачених ПЗФ і записуєте туди назву об’єкта, рішення, яким він був створений, та інформацію, яка про нього в рішенні вказана.
  6. У кінці дописуєте, хто саме це виявив (тобто себе).

І так близько 300 разів. Що далі — поговоримо після завершення цього етапу. Долучайтеся, чим більше волонтерів, тим легше зробити цю купу роботи.

А знати, що ми втратили — вкрай важливо.

Коріння старого дерева в парку «Високий замок». Автор фото — Людмила Голуб [ліцензія CC-BY-SA-4.0]
Коріння старого дерева в парку «Високий замок». Автор фото — Людмила Голуб [ліцензія CC-BY-SA-4.0]

Заповідні маршрути

Шановні друзі! Під час збору фотографій для конкурсу «Вікі любить Землю», ми всі гуртом обстежили понад 1000 пам’яток природи, заказників  і інших природоохоронних територій. Чимало дослідників обстежили десятки територій природно-заповідного фонду. Дехто, як виявилось, влаштовує для цього масштабні експедиції і проводить їх щорічно. Жодне міністерство або інспекція і близько не робить нічого подібного.

Але чимало дослідників-початківців не знають, де шукати заповідні об’єкти.

Так само, екскурсоводи не знають нічого про заповідний статус парків, водячи ними екскурсії.

Маємо до Вас пропозицію. Давайте розробимо кілька перших «заповідних маршрутів», які можуть бути використані кожним, хто цікавиться мандрівками по об’єктах природно-заповідного фонду. Це можуть бути піші або вело-маршрути. Головне – гарно продумати бодай кілька з них для початку. Можливо для екскурсоводів невеликий наклад видати в формі буклетиків «карта+стислий опис».

Нижче на зображеннях – маршрут по центру Києва, для прикладу розроблений мною та В.Скворцовою.

Для зголошення до участі у проекті відмічайтеся на цій сторінці. З усіх питань звертайтеся на електронну скриньку: pzf.regions[at]gmail.com

Олексій Василюк

Графіка Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

Попри війну, на Луганщині створюють заповідні території

Попри військові дії та окупацію частини території, у Луганській області поновлено роботу над створенням територій природно-заповідного фонду.

Так, розпорядженням голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 26.05.2015 року №194 оголошено першу від часу початку війни  природоохоронну територію. Нею стало заповідне урочище «Широке» в межах Кремінської міської ради. Степова балка площею 121,6 га є місцем поширення багатьох рідкісних видів рослин.

– На превеликий жаль, велика кількість заповідних територій Східної України суттєво постраждала під час військових дій та перебуває поза зоною впливу Української влади. – коментує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Детальне дослідження цієї проблеми проводить Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»:

https://www.google.com/maps/d/u/0/edit?mid=zbSMscEgA8nQ.k3-ikECY7sf0.

– Попри гостру необхідність виявлення пошкоджень існуючих заповідних територій, дійсно не слід забувати про потребу збільшувати їхню кількість, адже і без руйнівного фактору війни, зокрема Луганщина є однією з наймеш забезпечених заповідними територіями областей України. – додає Олексій Василюк.

2015 року Національний екологічний центр подав на розгляд Луганської ОДА проекти 12 нових природно-заповідних територій, розміщених на неокупованій території. Крім того, експерти НЕЦУ пропонують створення потужних національних парків у долинах річок Айдар, Красна, Деркул та Євсуг.

На фото: Урочище «Верхнє», Луганський природний заповідник Автор: Mykyta Peregrym, CC-BY-SA 4.0

Долучайтеся до пошуку втрачених пам’яток природи!

Активні учасники «Вікі любить Землю», користувачі Вікіпедії та інших вікіпроектів – запрошуємо до спільного втілення цікавого пошукового проекту!

У рамках конкурсу «Вікі любить Землю», що вже втретє проводиться в Україні в цьому році, чимало редакторів повідомляли про складнощі у пошуках пам’яток природи. І хоча значна частка об’єктів природно-заповідного фонду вже висвітлена вікіспільнотою, місцезнаходження деяких з яких так і не вдалось виявити, а для інших гарантовано встановлено, що вони більше не існують.

Київ. Пам’ятка природи Каштан Воїнственського. © Аимаина хикари, Public domain

З метою якісного виправлення переліків пам’яток в списку «Вікі любить Землю» і  впорядкування інформації щодо втрачених заповідних територій, пропонуємо Вам наступне.

Наразі користувач Василюк Олексій створив у Вікіпедії категорію «Втрачені природоохоронні території».

До неї віднесено 144 статті, з них 2 (Велико-бурлуцький бабаковий заповідник та Гористе (заповідник) – ті заповідні території, що втрачені в 1951 році. Всі інші 142 статті відповідають об’єктам, які втрачені з 2000 року і по сьогодні. До них додадуться  10 статей по скасованих пам’ятках Рівненщини — отож, рівно 152 об’єкти ПЗФ було скасовано за 2000-2015 роки.

На жаль, за бюрократичними причинами неможливо мати гарантовано повного переліку об’єктів, скасованих з 1921 року і по 2000 рік. Причина цього в тому, що у 2000 році обласні ради передали всі свої рішення до 1998 року включно в державні архіви. Пошук інформації в усіх обласних архівах є більш складною задачею і, в деяких випадках, нереальною. Алгоритм отримання повного переліку скасованих пам’яток з 1968 року (рік, коли затвердили першу класифікацію заповідних територій і тим самим обнулили перелік заповідних об’єктів) і до 2000 року займе багато часу.

Тому пропонуємо  активним дописувачам протягом літа (до 25 серпня включно) долучитись до доповнення наявних статей у категорії «Втрачені природоохоронні території» (а також тих десятьох, що будуть додані найближчим часом).

Особливо цінним доповненням для таких статей можуть стати фотографії втрачених об’єктів. На початку вересня всі статті категорії стануть брошурою, виданою у рамках діяльності «Вікі любить Землю». Така збірка буде першим українським виданням, присвяченим скасованим пам’яткам природи. І першим виданням про пам’ятки природи, створеним вікіспільнотою.

Дослідження скасування пам’яток природи на території України в 2000-х роках — це лише перший етап. Після його реалізації стане можливим перехід до більш складного: продовжити восени дослідження і зібрати інформації про заповідні території, втрачені у 1968-2000 роках.

Нагадуємо, що повний перелік пам’яток природи (включно із втраченими та збереженими) зберігається тут: http://wikilovesearth.org.ua/lists-of-sights/

Очікуємо на Вашу участь!

За додатковою інформацією та з побажаннями звертайтеся, будь ласка, на електронну адресу pzf.regions@gmail.com.

Обстеження об’єктів природно-заповідного фонду в середній течії р. Берда

Автори: Олексій Василюк, Дарія Ширяєва

1-4 травня 2015 року під час спільної експедиції ДОП м.Києва «Зелене Майбутнє» та НЕЦУ відбулось обстеження низки заказників та пам’яток природи в середній течії р.Берда (Бердянський р-н Запорізької обл.). Щодо всіх природоохоронних територій що обстежувались, можна зазначити, що на жодній з них не встановлені природоохоронні знаки та інформаційні аншлаги, хоча за свідченням працівниці Миколаївської сільради Людмили Коломієць, в минулому (ще за радянського часу) вони були встановлені на об’єктах, існуючих ще в той час.

1. Пам’ятка природа «Філонова балка» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. На скельних виходах зростає сон лучний, ковили, гіацинтик блідий, збережені степові угруповання.

Ця та інші фотографії у статті – Дарії Ширяєвої, CC-BY-SA 4.0

2. Пам’ятка природи «Захарівська фортеця» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Також зруйновано знак пам’ятки археології, раніше встановлений на території фортеці. Територія об’єкт є залишками земляних валів фортеці 18 ст. Значна площа зайнята степовою рослинністю з частковим заростанням, інколи – з значною часткою рудерального компоненту. Не розорано.

 

3. Пам’ятка природи «Скеля Сова Пимонова» (Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. У зв’язку із цим ідентифікувати його серед інших скель не вдалось.

4. Пам’ятка природи «Гранітні скелі» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник являє собою територію, обмежену крутим поворотом русла р.Берда (окрім самого оголовку утвореного вигину, що є окремим об’єктом ПЗФ). Центральна частина об’єкт залісена насадженнями сосни кримської, псевдоакації та інших інтродукованих видів деревних рослин та не становить природоохоронної цінності. Використовується населенням для збору грибів. Натомість схили урочища з скельними виходами та осипами – одні з найцікавіших серед наявних в середній течії річки. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою.






5. Заказник «Висока скеля над р. Берда» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Заказник займає оголовок вигину, утвореного руслом р.Берда.Заказник примикає до іншого об’єкт ПЗФ – пам’ятки природи «Гранітні скелі»та разом з ним повністю охоплює вигин ріски. Тут утворено дуже різноманітний комплекс літофільних лишайників, наскельної рослинності. Під практично суцільним покривом лишайників мешкають степові види наземних молюсків. Серед рідкісних видів виявлено поліксену, зоряницю Авсонію, ящірку зелену, гіацинтик блідий, сон лучний, ковилу волосисту та інші види ковил, які в цей час було неможливо визначити, а також велику площу зайняту цетрарією степовою. Натомість в об’єкті виявлене потужне випалювання, як на пасовищній ділянці так і на кам’янистих осипах.

 

6. Заказник «Цілинна ділянка»(Карло-Марксівська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги.Об’єкт складає добре збережену ділянку ковилового степу. Щоправда через заказник проходить грунтова дорога, що активно використовується населенням для сполучення між селами.

 

7. Пам’ятка природи «Скеля Кристал і скеля Кварцитова» (Миколаївська сільська рада)

На території об’єкту відсутні охоронні знаки та інформаційні аншлаги. Об’єкт є найпопулярнішим екскурсійним об’єктом в районі. Скелі є вірогідно, залишками колишньої каменоломні. Дуже сильно відчувається витоптування схилів. Навколо об’єкт зустрічається ковила волосиста та сон чорніючий.


 

Висновки:

1. Обстежені об’єкти ПЗФ, що розміщені вздовж русла середньої течії р.Берда не позначені на місцевості, відрізнити їх від будь-якої іншої території вздовж русла річки. Населення навряд чи поінформоване про охоронний режим, межі, чи хоча б наявність цих об’єктів ПЗФ.

2. Самі ж об’єкти знаходяться в гарному стані, не виявлено суттєвих порушень, що чинили б вирішально негативний вплив на об’єкти охорони в ПЗФ.

3. Доцільним є створення великого обєкту ПЗФ в середній течії річки (наприклад від с.Калайтанівка до с.Осипенко) та надати йому статус національного природного парку.

Номінація «Освітлинимо безсвітлинні»

В Україні є багато відомих, «розкручених», можна навіть сказати культових об’єктів природно-заповідного фонду. Це, переважно, так звані об’єкти високого рангу: заповідники та національні парки. Широко відомі також більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, дендропарків та ботанічних садів, які масово відвідуються туристами, екскурсантами і просто відпочивальниками, більшість подорожує та прогулюється з фотокамерою. Про зоопарки вже й мови немає.

Проте окрім цього, є багато в Україні маловідомих широкому загалу заказників та пам’яток природи. Відповідно світлини цих об’єктів відсутні в Вікіпедії. Проте Україна має знати про свої природні багатства.

Тому, Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи «Зелене Майбутнє» організовують спеціальну номінацію «Освітлинимо безсвітлинні» в межах української частини конкурсу «Вікі любить Землю».

Necu004-236x300zelene maibutne

 

Ця номінація для тих, хто любить з фотоапаратом мандрувати маловідомими і малолюдними місцинами, хто має завзяття справжнього дослідника, хто бачить красу простої здавалось би природи, хто любить фіксувати свої враження фотоапаратом, щоб передати їх іншим.

Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи «Зелене Майбутнє» присудять приз у цій спецномінації тому учаснику, який подасть на конкурс фотографії для найбільшої кількості об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій в українському секторі Вікіпедії взагалі.

Чому важливо фотографувати заповідні території

WLEUkr2013Conf10Apr_IMGP0073(Роздуми під час відбору фотографій конкурсу «Вікі любить Землю»)

Переглядаючи фотографії заповідних територій України, в якості члена журі конкурсу «Вікі любить Землю», я зрозумів кілька важливих речей, якими хочу поділитись з читачами сайту. Сподіваюсь, мої міркування лише підбадьорять авторів фотографій і запевнять у важливості справи, яку вони зробили, завантаживши фото до Вікісховища.

Фотографії заповідних територій можуть мати безліч задач, з думкою про які фотограф спускає затвор. Наприклад:  зберегти прекрасну мить, задокументувати стан заповідної території або просто лишити згадку що ти просто тут був.

Проте далеко не всі фото придатні для використання у фотоконкурсах. І це не мінус багатьох з них, адже їх робили вірогідно зовсім не для того щоб стати учасниками конкурсу.  Разом з тим, «Вікі любить Землю» – не просто конкурс, а перша в історії України фото база фотографій природно-заповідних територій. В Інтернеті немає жодної іншої сторінки, окрім «Вікі любить Землю», яка б містила назви і навіть короткі описи всіх територій природно-заповідного фонду України (ПЗФ). І це – велика відповідальність. Десятки сайтів, що містять інформацію  про окремі заповідні території, не згадують і чверті наявних об’єктів ПЗФ. Тому кожен, хто додав своє фото до Вікісховища, зазначивши його приналежність до конкретної заповідної території – можливо, зробив унікальну справу. Значна частина  об’єктів ПЗФ взагалі не має індексованих фото в Інтернеті. І тому побачити як виглядає даний заповідний об’єкт, можливо, можна лише в базі «Вікі любить Землю». І не важливо, щоб це фото було мистецьким шедевром та переможцем конкурсів. Достатньо того, що користувачі Інтернету отримують унікальну можливість побачити, як насправді виглядає ця територія.

Дуже сподіваюсь, що незабаром списки об’єктів ПЗФ, разом із зібраними в рамках конкурсу фотографіями, займуть гідне місце серед сторінок Української Вікіпедії і стануть одними з найбільш відвідуваних і затребуваних.

Правду кажучи, більшість заповідних територій не виглядатимуть унікальними якщо показати їх на фото. Наприклад ліси. Сотні лісових заказників, створених для охорони рідкісних рослин і місць гніздування рідкісних птахів, будуть виглядати на фото просто лісом. Попри важливу документальну роль таких фото, вразити пересічного глядача ними навряд чи вдасться. Аналогічно, море або хмари можна сфотографувати у тисячах прекрасних неповторних образів, але кожне таке фото не покаже нам чогось, характерного лише для місця зйомки. Фотографії, на які глядач жваво відповість «О, звісно я знаю де це!..» зробити можна далеко не всюди.

Дивлячись на результати свого першого відбору конкурсних фотографій, я зловив себе на думці, що відібрані мною фото переважно є каменями і скелями… Сподіваюсь інші члени журі зроблять більш різноманітний вибір. Чому так вийшло? Мабуть тому що  лише  на відкритих, вільних для погляду територіях, ми можемо побачити унікальний ландшафт – краєвид який буде для нас вирізнятись від сотень інших. І чим масштабніше гори, скелі і каньйони, тим більше вони формують унікальний, впізнаваний образ, назву якого хочеться запам’ятати і зазначати щоразу, коли показуєш свої фото друзям.

Крім того, я старався вибирати фото територій, по яких видно, що їх не торкалась рука людини, адже заповідна територія, хоч так буває і далеко не завжди, в нашій уяві є дикою природою.