Вікіпедисти, учасники конкурсу знайшли понад 100 порушень у заповідних об’єктах

Метою конкурсу «Вікі любить Землю» традиційно є поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України; створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам; сприяння охороні навколишнього природного середовища. Важливим є створення фото банку об’єктів ПЗФ, що ілюструє стан кожного окремого ПЗФ на момент знімання. Чимало фотографій також засвічують наявність видів рослин та тварин, що знаходяться під охороною. Проте цього року, в рамках спеціальної номінації «неприємні відкриття» вікіпедисти відшукували і порушення в заповідних об’єктах. Загалом виявлено понад 100 проблемних об’єктів. По всіх виявлених порушеннях, підтверджених як такі, юристами, партнер конкурсу – МБО «Екологія-Право-Людина» підготували звернення до контролюючих і правоохоронних органів. Про результати розгляди звернень ми підготуємо окремі повідомлення на сайті конкурсу.

Основні підтверджені порушення:

1. Відсутність охоронних знаків та інформаційних аншлагів: м. Кам’янець-Подільський, пам’ятки природи «Біогрупа екзотичних дерев», «Біота східна» (вул. Л. Українки, 48), «Біота східна» (вул. Драй-Хмари, 10), «Біота східна» (вул. Л. Українки, 59), «Горіх чорний», Дуб звичайний» (парк Танкістів), «Біогрупа», «Дуб звичайний» (у сквері ім. Васильєва), «Дуб скельний», «Кам’янець-Подільський зоопарк», «Кам’янець-Подільський парк»; м. Київ, пам’ятки природи «Вікове дерево дуба-красеня», «Віковий дуб «Бай-Бай», «Група вікових дерев береки», «Віковий дуб-красень», «Дуб Котова», «Виток р. Либідь», «Гінкго Сікорського», «Група дерев бука лісового», «Віковий каштан», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», «Дуб Янати», «Віковий каштан»,»Природний об’єкт цілини», «Віковий дуб «Бай-Бай»«, «Група вікових дерев дуба», «Група екзотичних дерев платана та смереки», «Алея вікових дубів», «Метасеквойя», «Платани Ліпського», «Бук Бурачинського», «Ясен Феофіла», «Дуб Котова», «Дуб Янати», «Шулявський дуб», «Гінкго Сікорського», «Два водних джерела», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», заказники «Романівське болото», «Байкова гора», «Пейзажна алея», «Замкова Виток р.Либідь», «Природне русло р. Либідь», «Дніпрові кручі», та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Печерський ландшафтний парк», «Лісове урочище Крістерів», «Парк КПІ», «Хрещатий», «Наводницький парк»; Київська область: заказники «Глибокий ліс», «Катюжанський», м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби»; Черкаська область: Сквер учасників партизанського руху; м. Чернігів: пам’ятка природи «Віковий дуб» («Мар’їн гай»). Зафіксували  Микола Сарапулов, Сергій криниця, Star61.

71-254-5009 Partizan park DSC 3056

2. Влаштування несанкціонованих звалищ на території ПЗФ: м. Київ: пам’ятка природи «Віковий дуб-красень»; м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби», «Парк по вулиці Кремлівській»; Львівська область: «Замковий парк»(фотофіксація Миколи Сарапулова); Тернопільська область: «Берем’янська наскельно-степова ділянка» (фотофіксація Миколи Василечка) ; Хмельницька область: Урочище «Гайдучино ІІ», Красилівський район, розташована у кв. 45 урочища «Баймаки» та кв. 80 урочища «Гайдучино» Красилівського л-ва ДП «Старокостянтинівський лісгосп» (фтофіксація Цвеєткової Анастасії); Черкаська область: урочищі «Вергунове», пам’ятка природи «Козацькі майдани» (фотофіксація Сергія Криниці).

71-203-5015 Dump in Verhonove preserve DSC 8992

Урочище «Вергунове»

71-218-5003 Kozatski Maidany SAM 6433

«Козацькі майдани»

3. Самовільна господарська діяльність на територіях ПЗФ: Черкаська область: «Сквер учасників партизанського руху.

4. Мисливська інфраструктура на територіях ПЗФ: Київська область: заказник «Катюжанський» (мисливська вежа за межами заказника, годівничка в межах, вежа націлена в заказник). Фотофіксація Миколи Сарапулова.

IКатюжанський заказник Вишка 03IКатюжанський заказник Вишка 05

5. Хибна інформація на охоронних знаках: м. Київ: пам’ятки природи «Каштани Гришка» (на табличці напис «КАШТАН ШЕВЧЕНКА», «Дуб-хитрун» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Група вікових дерев тополі білої» (на охоронному знаку зазначено «ГРУПА ТОПОЛІ БІЛОЇ»), «Віковий ясен у пров. Лабораторному» (на охоронному знаку зазначено «ФОРТЕЧНИЙ ЯСЕНЬ»), «Дуби генерала Тарнавського» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Тополя метробудівська» (на охоронному знаку – «ТОПОЛЯ ГОСТРОИСТА», «Парк по вул. Кобзарській» (на охоронних знаках «ПАРК КИНЬ-ГРУСТЬ»). Зафіксував Микола Сарапулов.

6. Фізична втрата об’єктів ПЗФ: пам’ятка природи «Айлант високий» м. Кам’янець-Подільський, зростало по вул. Ю Сіцінського, 2. Дерево загинуло; м. Київ: пам’ятки природи «Каштан Воїственського», «Борщагівський дуб». Фотофіксація 2017 року Миколи Сарапулова.

Айлант високий IMG 8309Айлант високий IMG 8310

«Айлант високий» у травні 2017 року, дерево загинуло
КаштанВоинственскогоБыл1

Каштан Воїнственського 3Каштан Воїнственського IMG 6809

«Каштан Воїственського» у 2013 та 2017 роках
Борщагівський дуб IMG 7864

«Борщагівський дуб»

7. Видобуток корисних копалин в ПЗФ: Рівненська область: Рівненський природний заповідник (незаконний видобуток бурштину, пошкоджено 3 га), Житомирська область: «Волосне» (видобуток торфу, ДП «Коростенське ЛМГ», Ушомирське лісництво, кв. 36, вид. 16, 17, 23, 30) (зафіксував Приходько Юрій) , заказник «Поясківський» (видобуток бурштину); Луганська область: заказник «Іллірійський», копанки (зафіксував Dzhos Anatoliy). Тернопільська область: пам’ятка природи «Джерельна» (місцеве населення розбирає на пісок пагорб з кінця 2015 року і влаштувало несанкціоноване сміттєзвалища).

Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

заказник «Іллірійський»

 

Дуже дякуємо усім за небайдужість та участь у спецномінації!

Заходи у Київському міському Будинку природи

17 та 20 травня запрошуємо учасників конкурсу та всіх зацікавлених на заходи у Київському міському Будинку природи, що цього року вперше виступає партнером конкурсу.

17 травня, о 18:00 запрошуємо на презентацію-обговорення фотоконкурсу природи «Вікі любить Землю».

Будинок природи, офіційний партнер конкурсу, та Громадська організація «Вікімедіа Україна» запрошують дізнатися про ідею конкурсу, його правила, підсумки попередніх років безпосередньо від організаторів й учасників та поставити їм свої питання.

Презентацію проведуть: Наталія Тимків, адміністратор розділу Вікіпедії українською мовою, член оргкомітету, Олексій Василюк, активіст громадських екологічних рухів, постійний член журі конкурсу.

Вхід вільний за попередньою реєстацією.

20 травня, о 12:00 Київський міський Будинок природи спільно з ГО «Вікімедіа Україна» запрошують на перше заняття з редагування української Вікіпедії, а саме ілюстрування статей фотографіями природних об’єктів.

З собою треба мати ноутбук або інший зручний для вас гаджет для редагування Вікіпедії.

Також можна підготувати цифрові фотографії об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу України, які будь-коли зробили саме Ви.

Вхід вільний. Попередня реєстрація обов’язкова. Форма реєстації.

 

Місце має значення

Автор: Дарія Ширяєва, командир Дружини охорони природи м. Києва

Процедура завантаження фото у «Вікі любить Землю» є багатокроковою, і потребує уваги від учасників конкурсу. Деякі кроки є необов’язковими, і багато хто з учасників нехтує ними заради швидкості завантаження та загальної кількості фотографій. Проте якість інформації про завантажені фото є дуже важливою для роботи тих, хто працює з надбаннями конкурсу після його завершення — науковців, природоохоронців, екологів та краєзнавців.

Давайте поговоримо про один такий нюанс — точні вказівки розташування, координати місць, де були зроблені фотографії. Звичайно, для деяких об’єктів вони є загальновідомими і без вказання координат. Це можуть бути окремі пам’ятки природи з точними вказівками на їх місце розташування (визначне дерево за певною адресою, джерело тощо) або популярні туристичні пам’ятки — гірські вершини, скельні масиви, окремі озера. Важко уявити варіанти, де саме могли бути сфотографовані, наприклад, Вухаті камені, Дуб Залізняка або вершина Попа Йвана Мармароського.

«Дуб Максима Залізняка», Чигирин, хутір Буда. Автор: Yurii-mr, ліцензія: CC-BY-SA 3.0. Координати: 49° 06′ 34.9″ N, 32° 15′ 36.63″ E

Проте не завжди все так зрозуміло. Для більшості заповідних об’єктів в Україні взагалі невідоме точне місцезнаходження і надаються лише вказівки до регіону пошуку — наприклад, околиці якогось села. Інші ж можуть мати велику площу з невизначеними межами, тому фотографії, зроблені десь поблизу такої території, можуть насправді не мати відношення до неї.

З іншого боку, уявімо, що на фото, зробленому випадковим мандрівником у національному парку, зображено рідкісну рослину, що неодмінно стане відкриттям для вченого-ботаніка. Проте, як знайти місце, в якому зроблено фото, серед величезного національного парку?

Продовжити читання “Місце має значення”

Кримське фото на нагородженні переможців конкурсу статей про пам’ятки Криму

логотип Вікіпедії обриси Криму, заповнені кольорами прапора України31 жовтня Вікіпедія відзначила переможців конкурсу статей «Пам’ятки України: Крим», який проходив улітку.

Конкурс «Пам’ятки України: Крим» був присвячений, перш за все пам’яткам культури, архітектури, історії й археології, але також і загалом культурному пласту — усі охочі писали статті про будівлі, місцевості, осіб тощо.

Початок конкурсу був приурочений до Дня кримськотатарського прапора 26 червня, закінчився він 31 серпня. Для багатьох дописувачів Вікіпедії літо — час канікул і відпусток; все ж, за цей час було написано 211 статей — і це гарний результат. Паралельно з конкурсом у Вікіпедії проходив тематичний місячник співпраці (опрацювання статей не на конкурсну тематику), у рамках якого було створено 135 статей, переважно про населені пункти АРК.

Усіх переможців, інших активних учасників та всіх охочих організатори зустрічали на урочистій церемонії нагородження у суботу 31 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська». Вручив дипломи переможцям віце-прем’єр-міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко. «Про Крим не можна забувати жодної секунди, бо Херсонес, Судак, Балаклава, Чуфут-кале, Бахчисарайський фонтан — це все Україна», — підкреслив міністр. Директор заповідника Неля Куковальська висловила побажання, щоб наступна церемонія нагородження вікіпедистів колись змогла відбутися у Генуезькій фортеці у Судаку, складовій заповідника.

Міністр культури України В'ячеслав Кириленко, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків, директор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.
Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків, директор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Також було згадано і фотографії природи Криму, що займали призові місця у фотоконкурсі «Вікі любить Землю». «Вікімедіа Україна» подарувала Віце-прем’єр-мініструміністру культури фотографію «Урочище “Демерджі” поблизу Алушти» автора Анастасії Сак, учасниці міжнародного конкурсу Wiki Loves Earth 2015.

Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA
Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA

Трійка переможців конкурсу виглядає так:

Переможниця конкурсу «Пам'ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA
Переможниця конкурсу «Пам’ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA
Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В'ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.
Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В’ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.
Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В'ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.
Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В’ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.

Конкурс закінчився, але це стосується тільки часових рамок лише цього конкурсу. Ми не втомлюємося повторювати, що важливі і фотографії, й енциклопедичні статті, і новини — і про пам’ятки культури, і природи, і все-все, варте того, щоб бути описаним. Ваші руки у вікіпроектах дуже і дуже потрібні!

Читайте більше у блозі Вікімедіа Україна. Більше фотографій із заходу дивіться за цим посиланням у Вікісховищі. Усі світлини можна вільно використовувати за умови зазначення автора та назви ліцензії.

Долучайтеся до пошуку втрачених пам’яток природи!

Активні учасники «Вікі любить Землю», користувачі Вікіпедії та інших вікіпроектів – запрошуємо до спільного втілення цікавого пошукового проекту!

У рамках конкурсу «Вікі любить Землю», що вже втретє проводиться в Україні в цьому році, чимало редакторів повідомляли про складнощі у пошуках пам’яток природи. І хоча значна частка об’єктів природно-заповідного фонду вже висвітлена вікіспільнотою, місцезнаходження деяких з яких так і не вдалось виявити, а для інших гарантовано встановлено, що вони більше не існують.

Київ. Пам’ятка природи Каштан Воїнственського. © Аимаина хикари, Public domain

З метою якісного виправлення переліків пам’яток в списку «Вікі любить Землю» і  впорядкування інформації щодо втрачених заповідних територій, пропонуємо Вам наступне.

Наразі користувач Василюк Олексій створив у Вікіпедії категорію «Втрачені природоохоронні території».

До неї віднесено 144 статті, з них 2 (Велико-бурлуцький бабаковий заповідник та Гористе (заповідник) – ті заповідні території, що втрачені в 1951 році. Всі інші 142 статті відповідають об’єктам, які втрачені з 2000 року і по сьогодні. До них додадуться  10 статей по скасованих пам’ятках Рівненщини — отож, рівно 152 об’єкти ПЗФ було скасовано за 2000-2015 роки.

На жаль, за бюрократичними причинами неможливо мати гарантовано повного переліку об’єктів, скасованих з 1921 року і по 2000 рік. Причина цього в тому, що у 2000 році обласні ради передали всі свої рішення до 1998 року включно в державні архіви. Пошук інформації в усіх обласних архівах є більш складною задачею і, в деяких випадках, нереальною. Алгоритм отримання повного переліку скасованих пам’яток з 1968 року (рік, коли затвердили першу класифікацію заповідних територій і тим самим обнулили перелік заповідних об’єктів) і до 2000 року займе багато часу.

Тому пропонуємо  активним дописувачам протягом літа (до 25 серпня включно) долучитись до доповнення наявних статей у категорії «Втрачені природоохоронні території» (а також тих десятьох, що будуть додані найближчим часом).

Особливо цінним доповненням для таких статей можуть стати фотографії втрачених об’єктів. На початку вересня всі статті категорії стануть брошурою, виданою у рамках діяльності «Вікі любить Землю». Така збірка буде першим українським виданням, присвяченим скасованим пам’яткам природи. І першим виданням про пам’ятки природи, створеним вікіспільнотою.

Дослідження скасування пам’яток природи на території України в 2000-х роках — це лише перший етап. Після його реалізації стане можливим перехід до більш складного: продовжити восени дослідження і зібрати інформації про заповідні території, втрачені у 1968-2000 роках.

Нагадуємо, що повний перелік пам’яток природи (включно із втраченими та збереженими) зберігається тут: http://wikilovesearth.org.ua/lists-of-sights/

Очікуємо на Вашу участь!

За додатковою інформацією та з побажаннями звертайтеся, будь ласка, на електронну адресу pzf.regions@gmail.com.

Тиждень екології почався в українській Вікіпедії

До Всесвітнього дня боротьби з опустеленням і посухою, що відзначається світом 17 червня, сьогодні у Вікіпедії почався тиждень, присвячений написанню статей на екологічну тему.

Значна частина статей з екологічної проблематики, які містить українська Вікіпедія, потребує уточнень та доповнень. Також є значна кількість дуже потрібних, але поки що (чомусь) ніким не створених статей.

Певна частина з цього переліку є на сторінці Тижня екології. До створення пропонуються статті з екологічної термінології, про відомих постатей у галузі, а також статті, присвячені екологічним проблемам та охороні природи (заповідна справа, екологічна освіта та ін.)

Тиждень екології проводиться в українській Вікіпедії вперше. Він триватиме до 30 червня.

Латаття в НПП «Святі гори»
Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0

Як створити вікістаттю про пам’ятку природи

https://ua.wikimedia.org/wiki/Пам%27ятки_природи_у_ВікіпедіїВ українській Вікіпедії саме зараз відбувається цікава акція — конкурс статей, присвячений пам’яткам природи. Незалежно від того, чи Ви берете участь у фотоконкурсі «Вікі любить Землю», у Вас є можливість взяти участь у конкурсі статей. Для цього потрібно лише створити статтю (або декілька) на відповідну тему.

Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

Вказуйте джерела інформації, але пишіть свій власний текст.
  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть собі обліковий запис;
  2. Перейдіть на сторінку зі списком пам’яток та оберіть собі таку, про яку іще немає статті. Ви також можете поліпшувати уже наявні статті, якщо вони не перевищують за розміром 5 кілобайтів і не редагувалися суттєво після 30 квітня. Також, якщо Ви завантажували фото в рамках конкурсу «Вікі любить Землю», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  3. Обравши тему, впишіть назву статті у поле пошуку Вікіпедії й натисніть клавішу Enter. Якщо такої статті ще немає, Вікіпедія запропонує Вам її створити;
  4. Коли Ви клацнете «створити статтю…», відкриється віконце редагування нової статті.
  5. Напишіть текст статті. Пам’ятайте — стаття має посилатися на авторитетні джерела, але Ви не повинні копіювати готового тексту й вставляти в статтю.
  6. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її. Можна також додати на початку тексту код {{Пишу}} (таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює);
  7. Додайте до статті шаблон-картку (якщо така існує про для Вашого типу об’єкту). Ось приклад такої картки, інші можна знайти у категорії Шаблони:Природоохоронні території.
  8. Додайте до статті світлину пам’ятки. У цьому Вам може допомогти цей короткий відеоролик. Для пошуку зображення можна скористатися списком пам’яток;
  9. Додайте статтю до відповідної категорії пам’яток природи (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]);
  10. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки природи у Вікіпедії}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 травня 2015 р. включно).

Бажаємо успіху і натхнення! 🙂


Зазначення авторських прав:

Конкурс статей: Пам’ятки природи у Вікіпедії

Уже щорічний фотоконкурс «Вікі любить Землю» розпочався першого травня. Втретє поспіль ми запрошуємо українців (і не тільки) ділитися зі світом фотографіями із заповідних територій України. Але одних лише знімків уже не досить.

Ми оголосили також «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — конкурс наповнення української Вікіпедії статтями про природоохоронні території України (національні парки, ботанічні, геологічні пам’ятки природи тощо). Він триватиме паралельно з фотоконкурсом, з 4 по 31 травня 2015 року включно. Саме з понеділка четвертого травня, тобто рівно чотири тижні — так легше оцінювати внесок учасників.

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)
Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. 
Статті ще не існує. Автор фото — Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Цей конкурс статей — продовження фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Для того, щоб краще ознайомити громадськість з природним різноманіттям України і потребами заповідних місцин, одних лише світлин не досить, адже так? Чим більше ми знаємо, тим легше мати справу. Легше захищати природу, якщо можна відіслати важливу людину не на численні розкидані веб-сторінки самих заповідників і національних парків (а дрібні заказники і пам’ятки природи своїх сайтів і не мають), а у Вікіпедію — найбільшу енциклопедію українською мовою.

Долучайтеся до написання статей про пам’ятки природи! Для вибору статті до створення можна скористатися списками природоохоронних територій України, переконавшись, що потрібної статті ще немає у Вікіпедії.

Конкурс статей отримав свою сторіночку і в цьому блозі — див. Конкурс статей на панелі угорі. Детальнішу інформацію про конкурс та його умови можна прочитати тут. Визначення та нагородження переможців планується у липні 2015 року у Києві.

Комплексна пам'ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)
Комплексна пам’ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)
«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)
«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

Нагороджено переможців конкурсу статей «Вікіпедія любить пам’ятки»

Завершився конкурс статей «Вікіпедія любить пам’ятки» і 25 квітня відбулося нагородження переможців.

Упродовж «Вікіпедія любить пам’ятки» усіх охочих закликали писати статті про пам’ятки культурної спадщини України, які охороняються законом. Тривав конкурс статей з 7 березня по 5 квітня. За цей час 265 статей потрапили у конкурсну категорію, їх писали 98 авторів.

Усіх переможців, інших активних учасників та всіх охочих організатори радо зустрічали на урочистій церемонії нагородження у суботу 25 квітня у Софії Київській. Вітав переможців і міністр культури України В’ячеслав Кириленко, нещодавно він сам став вікіпедистом.

Міністр запевнив, що популяризація української спадщини є державним пріоритетом, і поширювати знання про українське культурне надбання необхідно і за допомогою сучасних засобів. Він також зазначив, що наступний проект, який міністерство хотіло б ініціювати та підтримати буде конкурс «Пам’ятки українського Криму». «Під такою робочою назвою ми будемо закликати створювати статті в українській Вікіпедії про пам’ятки та додавати фотографії пам’яток, які знаходяться у Криму», — сказав В’ячеслав Кириленко.

Виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків та Міністр культури В’ячеслав Кириленко (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)
Виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків та Міністр культури В’ячеслав Кириленко (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)

Найбільша зі створених статей — Церква Воздвиження Чесного Животворного Хреста (Городилів), її автор — Taras r. Цей користувач відзначився ще й тим, що написав найбільше статей — аж п’ятдесят одну: окрім статті про церкву у Городилові Вікіпедія поповнилася півсотнею статей про будинки-пам’ятки у Львові.

Не надто відстала користувачка Alina Vozna — вона створила 39 статей і не зосереджувалась на одному місті, написавши про пам’ятки і у Мукачевому, і в Рівному, і в інших містах. Найбільша зі створених — стаття Реформатська церква (Вишково).

Переможці конкурсу з дипломами (фото:Ilya, CC-BY-SA-4.0)  https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_92_%28cropped%29.JPG
Неля Куковальська з подякою і переможці конкурсу з дипломами (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)

Але кількість сторінок чи байтів — то ще не все, адже при оцінюванні статей члени журі брали до уваги і якісні показники для кожної окремої статті конкурсанта: повноту статті, кількість джерел тощо.

Ось і п’ятеро головних переможців конкурсу:

  • Аліна Возна (м. Хмельницький) – 1-е місце (235,8 балів)
  • Любов Качор (м. Львів) – 2-е місце (158,3 балів)
  • Олексій Женчук (м. Київ) – 3-є місце (74,8 балів +5 за статтю зі статусом «добра»)
  • Тарас Рикмас (м. Львів) – 4-е місце (68,8 балів)
  • Олег Крепосняк (м. Одеса) – 5-е місце (31,5 балів)
В’ячеслав Кириленко та переможець конкурсу — Аліна Возна (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_Ceremony_-_0223.jpg
В’ячеслав Кириленко та переможець конкурсу — Аліна Возна (фото: Andriy Makukha, CC-BY-SA-4.0)

Олексій Женчук, а у Вікіпедії — користувач Krupolskiy Anonim, отримав бонус +5 балів за те, що розширена ним стаття Дзвіниця Софійського собору отримала статус «доброї».

По завершенні церемонії її учасники долучилися до висаджування нових дерев на території заповідника «Софія Київська». Воно приурочене до Міжнародного дня Землі, який відзначається щороку 22 квітня.

Висаджують дерева до Дня землі (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_109.JPG
Висаджують дерева до Дня землі (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)
Wikipedia_Loves_Monuments_Awards_in_Ukraine_126
Зліва направо: В’ячеслав Кириленко, міністр культури України, Анатолій Гончаров, співзасновник Вікімедіа Україна й адміністратор Вікісховища, Наталія Тимків, виконавчий директор Вікімедіа Україна (фото: Ilya, CC-BY-SA-4.0)

Після заходу можна було долучитися до екскурсії Софійським собором.

Хоча конкурс закінчився, але це стосується тільки часових рамок і лише цього конкурсу. З початком «Вікі любить Землю» на Вас чекає іще один конкурс статей — про об’єкти природо-заповідного фонду. Не складайте руки у спробі відпочити — неописаного у Вікіпедії ще так багато!

10 років Вікісховищу

У спільноті волонтерів Вікімедіа витає піднесений настрій — святкуємо 10 років Вікісховищу, збірці медіа-файлів, яку кожний може доповнювати. Створення Сховища Вікімедіа (або ж Вікісховища), було офіційно оголошене 7 вересня 2004 року. 22 706 081 медіафайл було завантажено спільнотою волонтерів Вікімедіа за цю декаду і до моменту написання цього тексту.

За цей час дописувачі Вікісховища робили свій внесок у безліч способів, зокрема через щорічний фотоконкурс «Wiki Loves Monuments», що проходить восени. Книга рекордів Гіннеса визнала це змагання найбільшим фотоконкурсом у світі, оскільки він надихнув користувачів завантажити понад 900 тисяч зображень від 2010 року. І звісно ж, світлини для «Вікі любить пам’ятки», який ми проводимо в Україні, також зберігаються у Вікісховищі.

Виконавчий директор Фонду Вікімедіа Лайла Третіков зазначила: «Чимало людей не знає, що чудові вільно ліцензовані зображення, які ілюструють Вікіпедію, зберігаються і оберігаються спільнотою волонтерів Вікісховища. Вікісховище — це візуальний рушій проектів Вікімедіа, і ми чекаємо на наступні десять років внесків, співпраці і поширення». А окрім Вікіпедії, зображення можна використати також і в сестринських проектах: Вікімандрах, вільному туристичному путівнику, Вікіновинах, тощо.

Кругла дата є також приводом подякувати численним учасникам програми GLAM, які долучилися до наповнення Вікісховища світлинами як загалом, так і в рамках конкурсу: бібліотекам, галереям, музеям і архівам.

«Перша декада — це лише початок», — каже Ерік Мьоллер, який і подав колись ідею зробити Вікісховище центральним медіазбірником для проектів Вікімедіа. Організатори ВЛП 2014 приєднуються до привітань проекту і позитивного погляду Еріка у майбутнє. Давайте спільними зусиллями поповнимо Сховище — і Вікіпедію, яка найбільше від цього виграє, — світлинами пам’яток з усіх усюд України.

Дуб Тамме-Лаурі. Найстаріше дерево в Естонії. Дуб Тамме-Лаурі. Найстаріше дерево в Естонії. Автор — Abrget47j. CC-BY-SA 3.0. Одне із «зображень дня» на Вікісховищі.

За прес-релізом Фонду Вікімедіа «Wikimedia Commons celebrates its 10th anniversary».