Новини / NewsПереможціРезультати

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"
Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)
Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0
Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі
Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0
Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда
Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0

Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю
Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0
«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *