Церемонія нагородження в онлайні: як це було
14 листопада 2020 року ми зібралися перед своїми моніторами, щоб підбити підсумки цьогорічного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» та представити його результати.
Щорічно церемонія нагородження переможців збирає в Києві учасників та всіх причетних до організації і проведення конкурсу. Реалії 2020 року продиктували новий формат — ми запросили учасників, журі, партнерів конкурсу та всіх, хто вболіває за збереження природоохоронних територій, на онлайн-зустріч.
До ефіру в Zoom долучилися понад 40 людей. Паралельно тривала трансляція на Youtube-каналі Вікімедіа Україна, яку в прямому ефірі дивилося ще близько 40 людей. Церемонію вели менеджери проєктів ГО «Вікімедіа Україна» Анна Хроболова і Антон Процюк, а також прессекретарка організації Ольга Мілянович.
Анна Хроболова відкрила церемонію фотозгадками про минулорічні церемонії.
Далі оголосила імена українських авторів, чиї фото зайняли призові місця у конкурсах в інших країнах. Зокрема, дві світлини Сергія Зиська потрапили в ТОП-10 Хорватського ВЛЗ, фото Володимира Бурдяка у десятці одразу двох країн — Кенії та Шрі-Ланки, а Максима Присяжнюка — в іспанській частині конкурсу. Визначення переможців міжнародного етапу конкурсу ще триває, міжнародних переможців оголосять у грудні.
Традиційно ми оглянули загальні результати конкурсу. А цьогоріч вони безпрецедентні, — з 475 учасників конкурсу 387 вперше взяли участь у конкурсі. Загалом надійшло рекордних 20449 фото 2334 пам’яток. У Вікісховищі вперше з’явились фото 647 об’єктів ПЗФ.
Оголошення переможців ми розпочали з номінації «За кількісний внесок», які зазвичай отримують менше уваги ніж «якісні» номінації — найкращі фотографії регіонів та конкурсу загалом. Втім, саме ці учасники найбільше допомагають наблизити конкурс до досягнення своєї мети — зібрати якомога повнішу базу вільних фотографій пам’яток природи України і вони є важливими героями нашого конкурсу. Тож під час представлення переможців кількісної номінації ми послухали історії та враження конкурсантів, що отримали найбільше балів у своїх областях чи увійшли до ТОП-10 номінації «За кількісний внесок».
Користувач Nikride, який, зокрема, вперше освітлинив 20 ПЗФ з Черкаської області, поділився, що було важко перемогти у номінації «За найбільший внесок в області», адже у Монастирищенському районі, де він мешкає, лише 9 об’єктів ПЗФ, їх важко знайти, місцеві жителі про них не знають. Доводилось вивчати супутникові знімки, старі карти, щоб знайти ці об’єкти.
Петро Халява, який сфотографував 125 об’єктів та зайняв 2 місце серед усіх учасників, переконаний, що конкурсанти роблять дуже важливу, спільну справу не тільки для України, а й для всієї планети. Конкурс мотивував його вперше дістатися до певних об’єктів у його області, що принесло неабияке задоволення, хоча й інколи доводилось споглядати нехтування заповідним статусом, недбале ставлення мешканців та місцевої влади.
Артем Жеребцов (4 місце у топ-10) втретє брав участь у конкурсі, багато часу приділив фотографуванню об’єктів, до яких ще не діставались учасники минулих років. Він розповів:
Проїхав, пройшов і навіть проплив біля трьох тисяч кілометрів. До деяких цілей, місцевостей добратися не вдалося, тому вже готуюсь до наступного року.
Також цього року ми вперше нагородили дебютантів конкурсу. Для цього ми дивились на бали усіх учасників і відібрали десять найпродуктивніших серед тих, які взяли участь вперше.
Серед них на церемонію завітав Станіслав Рошко, який додав 221 фотографію 37 об’єктів ПЗФ. На церемонії він нагадав про свій коментар в опитуванні учасників конкурсу (дякуємо усім, хто заповнив!) Цитуємо:
Складно відшукати координати нефотографованих пам’яток природи. Деколи пам’ятка розташовується глибоко в лісі і, певна річ, відшукати її там стає ще складніше. Через це мені не вдалося висвітлити деякі об’єкти. Деколи обривається дорога, а деколи стежка. Втім, можна відшукати координати у світовій павутині, в документах на сайтах. Вважаю, можна посприяти заповненню стовпчика з координатами для всіх об’єктів.
Обласних переможців у якісній номінації визначало експертне журі.
Максим Гаврилюк, зоолог, еколог, директор навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету прокоментував:
Цього року конкурс вдався. Найголовніше що вдалося зберегти баланс кількості та якості. Для мене як для науковця дуже важливо, що ми всі разом можемо зафіксувати той стан об’єктів ПЗФ, який є на момент їх обстеження і ці дані будуть збережені для Вікіпедії та науковців. Важливий й естетичний аспект, багато якісних світлин, важко було віддати перевагу при оцінюванні.
А еколог та краєзнавець Вадим Манюк назвав участь в журі найцікавішим заняттям за рік. На майбутнє він висловив пропозицію групувати фотографії за своїми жанровими характеристиками та оцінювати кожну категорію окремо.
Особливо приємно, що серед переможців якісної номінації багато дебютантів. Упродовж років конкурсу формується спільнота його учасників та просто небайдужих до стану довкілля, тож розширення цієї спільноти є важливою метою фотозмагання.
Після оголошення регіональних переможців ми перейшли до розкриття основної інтриги — представлення десятки найкращих світлин цьогорічного конкурсу. Якщо результати інших номінацій ми вже анонсовували до конкурсу, то десять найкращих фотографій ми вперше представили саме на церемонії.
Десять найкращих фото належать п’яти авторам. Вікторія Роговенко та Сергій Нестерчук вперше подавали роботи на «Вікі любить Землю». Сергій Мірошник, Віталій Башкатов, Михайло Ременюк — неодноразові переможці конкурсу попередніх років.
Віталій Башкатов був приємно здивований опинитися в статусі учасника, що зібрав найбільше нагород.
Усі переможці отримають пам’ятні дипломи та сувеніри з логотипом «Вікі любить Землю». Переможці номінацій «Найкраща світлина конкурсу» та «За найбільший внесок» також нагороджуються цінними призами. Наш базовий набір сувенірів, який ми щороку намагаємося робити різним, цього року складається, зокрема з термоналіпки, яку можна закріпити на рюкзаку або сховати за її допомогою пошкодження, щоденника, який виготовлений з переробленої вторсировини, та гаманця, який зручно брати в подорожі. Ця продукція виготовлена в Україні. У наборі також ручка зі стилусом, стікер і значок з логотипом конкурсу. Залежно від номінацій, учасники можуть отримати й інші сувеніри з символікою конкурсу.
На цьогорічному конкурсі було також багато спеціальних номінацій, адже організатори хотіли залучити різний медіаконтент — наприклад, аерофото та відео. Крім того, важливою у контексті екологічного спрямування конкурсу була спецномінація «Неприємні відкриття». Ще дві спецномінації допомогли наповнити Вікісховище світлинами для окремих місцевостей («Найкраще фото степового ПЗФ», додаткові відзнаки для фото Миколаївської області)
Цьогоріч партнерами спецномінацій були Українська природоохоронна група, Фонд захисту біорізноманіття, Rufford Foundation та компанія Manfrotto.
Олексій Василюк — співорганізатор трьох спецномінацій, розповів на церемонії нагородження про особливі подарунки переможцям. Шість переможців номінації «Неприємні відкриття» отримають українське видання «Волден, або Життя в лісах» Генрі Девіда Торо, переможці номінації «Найкраще фото степового ПЗФ» — антологію публікацій та друкованих видань про заповідник Асканія-Нова в чотирьох томах. Переможці додаткової номінації із відзначення світлин ПЗФ Миколаївщини — штормовий рюкзак, термосумку, плед від спонсора Rufford Foundation.
Хочемо щиро подякувати всім учасникам та всім, хто долучається до організації та проведення конкурсу. Такий масштаб некомерційного фотозмагання можливий завдяки енергії та бажанню небайдужих до навколишнього середовища та поширення вільних знань через вікіпроєкти. Деякі учасники заявили про наміри брати участь і навіть про те, що почали готуватися до ВЛЗ-2021. Що ж, нам буде важко не виправдати ваші сподівання на проведення чергового конкурсу! 😉
Запис трансляції церемонії нагородження на YouTube-каналі «Вікімедіа Україна»:
Підготували: Мілянович Ольга, Хроболова Анна