Безкрайні болота та заповідні території, які ми втрачаємо: найкращі світлини водно-болотних угідь
Цьогоріч, щоб привернути увагу до важливої ролі боліт у природі та житті людини, громадська організація «Вікімедіа Україна» разом із центром екологічних ініціатив «Екодія» провели спеціальну номінацію в рамках української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю». У ній взяли участь 78 учасників та учасниць, які завантажили понад 500 світлин.
Спецномінація «Найкраще фото водно-болотного угіддя» включає світлини, які зображають болотні ландшафти, рослин і тварин, які зростають чи проживають на болотних ландшафтах, та факти втручання людей у водно-болотні угіддя, які несуть загрозу екосистемі.
Спеціальна номінація поділяється на дві категорії: «Найкраще фото водно-болотних угідь» та «Болота, які ми втрачаємо».
Переможців визначало спеціальне журі, до якого увійшли експерти та представники партнерів-організаторів:
- Денис Цуцаєв — професійний фотограф, експерт із залучення ГО «Макітра», член наглядової ради ГО «Екодія». Був координатором волонтерів та активістом Greenpeace Greece.
- Оксана Омельчук — фахівчиня з питань адаптації до змін клімату ГО «Екодія». Туристка, альпіністка та екологічна активістка
- Влад Чумаченко — тревел-фотограф; роботи Влада публікувалися у National Geographic. Альпініст, скелелаз, з досвідом сходжень вищих категорій складності і першопроходів; директор дитячого табору ЕкстреМал; ведучий програми «ЗЕМЛЯ ЗАПОВІДНА»; регулярно організовує походи та волонтерські виїзди Поліссям.
- Оксана Головко — кандидатка сільськогосподарських наук, завідувачка науково-дослідного сектору національного природного парку «Дермансько-Острозький». Сфера наукових та громадських інтересів — збереження біорізноманіття, екологія боліт, вивчення рідкісних видів та оселищ, екологічна освіта.
Найкраще фото водно-болотних угідь
Світлини авторства Андрія Чуяшенка були зроблені на Ірдинському болоті — гідрологічному заказнику місцевого значення в Черкаському і Смілянському районах Черкаської області. Обидві фотографії також зайняли третє місце у спецномінації «Найкраща аерофотозйомка», а відеоролик з Ірдинського болота переміг у номінації «Відео».
«Ірдинь для мене є місцем, що не перестає дивувати; воно настільки живе, цікаве й незвичне, а головне — зовсім не в’яжеться з картиною, що зазвичай мається на увазі під словом “болото”. Тут дуже легко зрозуміти наскільки мало знаєш про природу і як багато ще чекає попереду» — розповів автор світлин Андрій Чуяшенко
Панорама території ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід» була зроблена у Зарічненському районі Рівненської області. Це фото також увійшло до топ-10 українських світлин «Вікі любить Землю» 2021 та зайняло п’яте місце у спецномінації «Найкраща аерофотозйомка».
«Одне з моїх улюблених місць спокою — це Прип’ять-Стохід. Для себе відкрила його минулого року: затишний і мальовничий куточок природи з мінімальною кількістю людей! І вже другий рік поспіль, влітку, беремо байдарку, ночуємо у наметах й мандруємо меандрами Прип’яті і Стоходу. А найгарніше меандри виглядають на світанку з висоти», — поділилася авторка світлини Аня Палюх.
Це фото водно-болотного угіддя було зроблено над ландшафтним заказником «Мезинська Швейцарія». Він розташований у межах Коропського району Чернігівської області.
Заказник був створений у 1958 році з метою збереження природи на березі річки Десна: мальовничих пагорбів зі стрімкими схилами і виходами крейдяних порід на правобережжі Десни, заплавних луків і заплавних озер, невеликих лісових масивів.
Болота, які ми втрачаємо
Світлина «Кольорові розводи» була зроблена над територією урочища «Лутава», яке знаходиться у Коропському районі Чернігівської області. Це водно-болотне угіддя було створене у 2000 році для збереження лісового масиву на лівобережжі Десни.
«Ми відзначили це фото, оскільки воно відображає одну з найпоширеніших проблем для водно-болотних угідь — розорювання берегів та недотримання вимог до захисних смуг для водних об’єктів.
Таке близьке розорювання та ведення сільського господарства поблизу річки призводить до того, що органічні добрива та хімікати швидше вимиваються і потрапляють до водойми. Надлишок органічних добрив пришвидшує процес евтрофікації водойми, пестициди призводять до отруєння живих організмів у водоймі», — розповідає членкиня журі та співорганізаторка спеціальної номінації Оксана Омельчук.
Читайте також: