Ми продовжуємо знайомити вас з найкращими фотографіями природно-заповідного фонду України по областях. Цього разу це Харківщина, на території якої станом на 1 січня 2013 року налічувалося 242 заповідні території та об’єкти загальною площею 73,8 тис. га. Серед них 3 національні природні парки, 7 регіональних ландшафтних парків, численні заказники, заповідні урочища та пам’ятки природи.

Ранок на річці Вовча. © Tulbanov, CC-BY-SA 4.0

Заказник був створений у 1994 році з метою охорони реліктової флори і рослинності крейдяних відшарувань на правому березі річки Вовча (оголошено заповідним з 1977 р.), розташований у північно-східній частині Харківської області у Вовчанському районі у заплаві річки Вовчої, лівобережної притоки Сіверського Дінця на крейдяних схилах крутого правого берега. Загальна площа заказника становить 185 га і включає сім невеликих ділянок в околицях сіл Землянки, Мала Вовча, Миколаївка, Волохівка, Нестерне, Охрімівка, Бочкове.

До складу заказника входять сім невеликих ділянок унікальної крейдової та степової рослинності, серед якої значна кількість рідкісних, зникаючих, ендемічних та реліктових видів. Тут зростають близько 500 видів трав’янистих рослин, 20 видів дерев і чагарників. 50 видів судинних рослин є рідкісними для Північного Сходу України, 10 — занесені до Червоної книги України. Серед них унікальна реліктова рослина вовчі ягоди Софії, яка зустрічається в Україні тільки у заказнику «Вовчанський». Охороняється тут і рідкісний, ендемічний, реліктовий вид  переломник Козо-Полянського.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

Для багатьох може виявитися дивним, але за кількістю пам’яток природи, що сконцентровані у межах області, Вінниччина у списку лідерів. Цьогоріч на фотоконкурс Вікі любить Землю подано фото зі 102 об’єктів що становить приблизно четверту частину природно-заповідного фонду області, а своїми фото з Вінниччини поділилися 16 учасників.

Зоряні треки в околицях с. Самчинці © Євген Самученко, CC-BY-SA 4.0

Звісно, сфотографовано в області далеко ще не все. Тому запрошуємо учасників конкурсу завітати та відкрити для себе і для світу перлину Поділля – Вінниччину, додавати фото до статей у Вікіпедії та номінувати на статус якісних.

Див. також статтю про техніку фотографування зоряного сліду.

Представляємо ще трьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2016». На найкращих світлинах Київської, Сумської та Луганської  областей зображено представників фауни заповідних об’єктів цих регіонів.

Рибалочка у Чернинському заказниику, Київська область © Ілля Смик, CC-BY-SA 4.0

Чернинський заказник — об’єкт природоохоронного фонду Київської області, ландшафтний заказник місцевого значення, що розташований на теренах Вищедубечанської сільської ради і Сувидської сільської ради Вишгородського району. Створений у 2010 році в основному для збереження орнітологічного комплексу лісово-болотяного масиву.

Гадюка у Національному парку Деснянсько-Старогутський, Сумська область ©Sokolenko13, CC-BY-SA 4.0

Бабак у Донцівському заказнику. © PhotoDocumentalist, CC-BY-SA 4.0

Заказник було оголошено у тому ж 2012 році, його площа  — 298,8955 га. У ньому можна бачити типовий степовий ландшафт — схили правого берега річки Кам’янки (притока Айдару), вкриті степовою рослинністю. Місцями схили високі, стрімкі, стіноподібні, заввишки 40 — 50 м, порізані великою кількістю глибоких яруг та улоговин стоку, де відслонюється крейда. Територія заказника є цінним осередком степового біорізноманіття. Статті про заказни у Вікіпедії ще не створено.

Нагадаємо переможців цих областей минулих років: у 2014 році у Київській області перемогло фото регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», у 2015 році — парку «Олександрія», у Сумській області журі визнало в ті роки найкращими фото Тростянецького парку та Сеймського регіонального ландшафтного парку, у Луганській — Еремурусового схилу та Волнухинського заказника.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

Острів Джарилгач, Херсонська область © Yunyk, CC-BY-SA 4.0

Острів розташований у Каркінітській затоці Чорного моря, відділений від узбережжя материка Джарилгацькою затокою. На острові знаходиться велика кількість водойм — лиманних озер (у тому числі пересихаючих та затоплюваних морем), їх близько 200. Більшість із них солоні, лише деякі прісні.

Національний природний парк тут створено у 2009 році з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів північного Причорномор’я.

Флора парку включає близько 500 видів вищих спорових і судинних рослин. Острів є домом для таких червонокнижних рослини, як ковила днiпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий.

Фауна риб Чорного моря сформована з елементів різного походження і нараховує майже 80 видів. Також на території парку перебувають більше десятка видів крабів, більшість з яких мешкає в мілководній прибережній зоні серед заростей. Серед мешканців моря варто відзначити кам’яну та трав’яну креветки та два десятки видiв крабiв. Часто можна побачити навіть дельфiна бiлобокого, чорноморську афалiну, а також морську свиню.

Живий світ острова складають олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці земляний та сірий, лисиці, вони можуть переходити на острів по кризі чи по косі. Окрім цього, Джарилгач – місце гніздування перелітних птахів – лебедів, качок, гусей тощо – в зимові сезони їх тут збирається понад 150 тисяч.

Цюрупинський сосновий бір навесні, © Сак Анастасія, CC-BY-SA 4.0.  Найкраще фото області у 2015 році.

Плямисті олені в біосферному заповіднику «Асканія-Нова», © Павло Чегорка, CC-BY-SA 3.0. Найкраще фото області у 2014 році.

Використано інформацію зі статтей Джарилгач, Джарилгацький національний природний парк у Вікіпедії.