Найкраща світлина Хмельницької області — Княжпільський заказник

Заказник «Княжпільський», © Олег Шмигель, CC-BY-SA 3.0
Заказник «Княжпільський», © Олег Шмигель, CC-BY-SA 3.0

У Хмельницькій області найкращою світлиною журі визнало фото заказника «Княжпільський» Олега Шмигеля.

«Княжпільський» — ландшафтний заказник загальнодержавного значення, розташований між селами Княжполем і Гелетиною Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (Подільське лісництво, кв. 7-25).

Утворений у 1983 році на площі 310 га, в 1990 році територія заказника розширена до 821 га. Перебуває у віданні ДП «Кам’янець-Подільський лісгосп».

Охороняються мальовнича ділянка Товтр на берегах і межиріччі Тернави та Гниловідки, вкрита типовими подільськими дібровами. В окремих місцях є виходи на поверхню вапнякових порід і скель.

Особливу цінність становлять численні вікові дерева дуба, бука, ясена, клена, липи, береки (реліктовий вид). У трав’яному покриві зростають кадило мелісолисте, первоцвіт високий, аконіт Бессера, а також рідкісні види: любка зеленоцвіта, коручка морозникоподібна, лілія лісова, підсніжник звичайний, занесені до Червоної книги України.

Багатий тваринний світ. Тут водяться: лисиця, борсук, дика свиня, куниця лісова, зозуля, трапляється також полоз лісовий, занесений до Червоної книги України.

Використано матеріали зі статті Княжпільський заказник у Вікіпедії.

Найкраще фото Дніпропетровщини

Скелі МОДРу, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 3.0
Скелі МОДРу, © Сергій Рижков, CC-BY-SA 3.0

Найкращою фотографією Дніпропетровської області стала світлина Сергія Рижкова «Скелі МОДРу».

Скелі МОДРу — геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, розташована в Центрально-Міському районі Кривого Рогу, в житловому масиві МОДР (названий на честь Міжнародної організації допомоги революціонерам).

Площа — 62 га. Являє собою групу скель на схилі долини річки Інгульця, які є фрагментом розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. До території пам’ятки відносяться природні відслонення правого і лівого берегів річки Інгулець разом зі штучними оголеннями порід у затоплених дореволюційних залізорудних кар’єрах і в прорізі шосейної дороги, що з’єднує старий центр міста із селищем колишнього рудника імені МОДРу.

На лівому березі Інгульця, починаючи від затоплених кар’єрів біля колишнього профілакторію «Каскад» до повороту річки біля селища Весела Дача, ці оголення постають розрізненими великими і дрібними скелями і «гривками» завдовжки від 6 до 200 м і заввишки від 2 до 27 м. На правому березі Інгульця таких скель і «гривок» значно менше. Вік верхньої вікової межі порід, визнаний як 2050 млн. років. Абсолютна висота — 50 м.

Використано матеріали зі статті Скелі МОДРу у Вікіпедії.

Актовський каньйон — найкраще фото Миколаївщини

Актовський каньйон, © Анастасія Сак, CC-BY-SA 3.0
Актовський каньйон, © Анастасія Сак, CC-BY-SA 3.0

Ми продовжуємо підводити підсумки української частини конкурсу, розпочинаючи публікацію переможців у номінаціях «Найкраще фото регіону». А розпочинаємо наш цикл із Миколаївщини.

Найкращою фотографією Миколаївської області журі визнало світлину Актовського каньйону, зроблену Анастасією Сак.

Актовський каньйон розташований серед голого степу на Миколаївщині, поблизу села Актового Вознесенського району. Складається із застарілих вивітрених гранітів, перерізаних річкою Мертвоводом. Глибина каньйону 40–50 метрів, площа — понад 250 га. Являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів та степової і водної екосистем, розміщений на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії. Входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

Використано матеріали зі статті Актовський каньйон у Вікіпедії.