МіжнароднеПереможці

15 світлин до міжнародної частини фотоконкурсу

Нещодавно ми презентували 10 найкращих світлин української частини фотоконкурсу у 2021 році. Сьогодні раді оголосити 15 світлин, які представляють Україну на міжнародній частині фотоконкурсу «Вікі любить Землю» 2021.

Цього року Україну на міжнародному етапі представляють 15 фотографій у двох категоріях — пейзаж та макрофото. Згідно з міжнародними правилами, організатори обрали 10 пейзажних фотографій та 5 макрофотографій за результатами оцінювання журі.

На відміну від 10 найкращих світлин української частини конкурсу, до міжнародних топ-15 змогли потрапити більше ніж одна світлина з однієї області. Через це не всі світлини, які потрапили до 10 найкращих світлин українського «Вікі любить Землю», увійшли до 15 світлин, які візьмуть участь у міжнародній частині фотоконкурсу. 

15 кандидатів до міжнародного конкурсу обирало «основне» журі фотоконкурсу. До нього входили:

  • Дмитро Балховітін — професійний пейзажний фотограф. 
  • Віталій Савін — директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва.
  • Наталія Смоляр — ботанік, еколог, фахівець у галузі екологічного просвітництва. Сузанна Тимочко — спеціалістка з комунікацій напряму «Рідкісні види» WWF-Україна.
  • Георгій Чернілєвський — інженер-програміст за фахом, автор 77 «вибраних» та більше 1300 «якісних» зображень у Вікісховищі.
  • Анна Хроболова — редакторка Вікіпедії, Вікісховища, членкиня громадської організації «Вікімедіа Україна».

15 фотографій до міжнародного «ВЛЗ 2021»

Макрофото

Касперівський заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення на Тернопільщині. Він включає унікальні природні комплекси в долині річки Серет із мальовничим водосховищем.

Володимир Бурдяк розповів про історію створення світлини: «Я часто приїжджаю відпочивати з сім’єю, друзями на береги Дністра, але ніколи не брав з собою довгофокусних об’єктивів. Минулого року, я з другом, поїхав рибалити з човна. Я взяв з собою техніку. Коли пливеш Дністром, чаплі часто зустрічаються. Ця довго сиділа на гілці дерева, дивилася на нас, як ми рибалили. Я вирішив зробити декілька знімків. І один з них цей…». 

«Кременецькі гори» — національний парк, створений у 2009 році. Він охоплює територію між долинами рік Іква та Вілія у межах Кременецького району на Тернопільщині. 

«Минулої осені, під час одного з моїх фотополювань на сов, я зустрів цього красеня. Його я побачив на декілька секунд, коли він щось їв за стовбуром клена на схилі лісу. Я заворушився і він мене побачив, підняв голову. Я встиг зробити один чи два кадри і він втік…» — розповів Володимир Бурдяк.

«Узлісся на острогах балки» —  ентомологічний заказник місцевого значення на Запоріжжі.

«Ви бачили степи навесні та на початку літа? Це пора маленьких різнокольорових півників та гіацинтів, скіфських тюльпанів та сон-зілля, аромат квітучих терна та чебреця, червоних маків та синьої шавлії. 

Це моя улюблена пора для прогулянок по степових балках та ярах, після яких ще довго дістаєш з шкарпеток та штанів насіння ковили, а ще довше підошва взуття пахне полином. Це мить, коли можеш відчути ті запахи та звуки, що відчували половці чи ногайці, стародавні мешканці мого рідного краю» — розповів про цю світлину автор Артем Жеребцов.

Парк «Кременецькі гори», у якому зроблено це фото, був створений 11 грудня 2009 року. Його фауна є типовою для широколистяних лісів західного Поділля. Окрім оленів на території парку проживають 220 види хребетних тварин, більшість з яких — птахи.

Автор фотографії Володимир Бурдяк розповів про історію цієї створення світлини: «Це фото я зробив у січні. Пам’ятаю, був морозний ранок і на дорогу, по якій влітку їздять лісники, вийшли три олениці, ніби завмерли, коли на них присвітило сонце. Я встиг зробити декілька кадрів, і вони пішли далі у глиб лісу».

Ця світлина була зроблена у Білій діброві на території Деснянського району Києва. На цьому макрофото зображені аж три комахи: один комар і два мурашиних леви — одні з найпоширеніших комах української фауни.

«У цьому кадрі спочатку я фотографував мурашиних левів, але на мій подив у якийсь момент на одного з них сів комар. Мені залишалося швидко побудувати композицію у кадрі та зробити знімок» — розповів автор Сергій Мірошник.

Пейзажні фото

Карпатський національний природний парк — парк на території Івано-Франківської області, заснований у 1980 році для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи.

«Багато раз був в Карпатах і ходив Чорногірським хребтом, але щось ніколи не заходили на гору Вухатий камінь. Це був мій перший візит сюди і, як завжди, пощастило з погодою. Неймовірне місце з чудовим видом на Чорногірській Хребет. Ось сидиш собі на скелі, дивишся де ще вчора йшов по хребту і бачиш там силуети мандрівників» — поділився спогадами автор світлини Сергій Зисько.

Шишкові горби — геологічна пам’ятка природи місцевого значення на території Буковини, заснована у 1979 році з метою збереження ерозійних вапнякових останців, розташованих вздовж правого стрімкого берега річки Дністер.

«Це фото було зроблене осіннім ранком біля скель “Шишкові горби”. Цього ранку досить довго був сильний туман, який повністю заховав Дністер. В цей час я фотографував самі скелі та близькі об’єкти, оскільки була погана видимість. Однак потім туман почав зникати і, що найцікавіше, розшаровуватися. 

Це дуже чудовий стан природи, оскільки рештки туману додавали казковості та атмосферності, і в той же час відкрився грандіозний масштаб мальовничого каньйону Дністра. В такі моменти я відчуваю неймовірне захоплення та ейфорію від побаченого, а також велику радість від того, що вдалося це сфотографувати» — поділився спогадами Сергій Нестерчук.

Устянський заказник — ботанічний заказник на Хмельниччині, створений у 1988 році з метою збереження природного комплексу на правому березі річки Смотрич зі скелястими урвищами.

Карпатський біосферний заповідник — природоохоронна територія на Закарпатті. Його було створено у 1968 році з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси.

Панорама території ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід» була зроблена у Зарічненському районі Рівненської області. 

«Одне з моїх улюблених місць спокою — це Прип’ять-Стохід. Для себе відкрила його минулого року: затишний і мальовничий куточок природи з мінімальною кількістю людей! І вже другий рік поспіль, влітку, беремо байдарку, ночуємо у наметах й мандруємо меандрами Прип’яті і Стоходу. А найгарніше меандри виглядають на світанку з висоти», — розповіла авторка світлини Аня Палюх.

Заказник «Станіславський», де знаходиться балка «Байдиха» розташований на узбережжі та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Він поєднує у собі степові ділянки і мальовничі крутосхили Херсонщини. Це фото також стало найкращим у Херсонській області.

Фото було зроблене на території Наддністрянського заказника — мальовничого природного комплексу на лівому березі Дністра.

«Ця світлина зроблена осіннім ранком на мальовничих схилах Дністра. Був сильний туман. Спочатку туман був дуже густим та високим, але коли вийшло сонце — він почав опускатися і перетікати між скелями. Це видовище мене дуже захопило в той момент. Теплі кольори сонячного світла в поєднанні з прохолодними тонами неба та скель, а також таємничість туману утворили цей мальовничий сюжет», — розповів автор Сергій Нестерчук.

На фото — Оголовок Бердянської коси — ландшафтний заказник місцевого значення, оголовок Бердянської коси з прилеглою акваторією Бердянської затоки площею 221 га, охоронний статус отриманий у 1998 році.

«Я дуже люблю це місце — край Бердянської коси. З дитинства, ось уже понад 25 років, я щороку приїжджаю на “далеку косу”, щоб насолодитися величезними та абсолютно порожніми пляжами, видами відкритого моря та прозорої води. Тут завжди спокійно. Для мене це місце — де можна поміркувати і трохи “відірватися” від швидкого темпу міського життя», — розповів автор світлини Максим Бєлокопитов.

Дністер — третя за довжиною річка в межах України та дев’ята в Європі. На фото зображено відтинок цієї річки, який протікає територією Буковини. Окрім самої річки, на світлині зображені Шишкові горби, які мають форму конусів зі скельними утвореннями з висотою 5—35 м.

Автор фото Сергій Нестерчук розповів про історію створення світлини: «Це фото було зроблене весняного ранку в мальовничому місці на Дністрі. Цього ранку небо було захмарене. Я думав, що цікавого кадру вже не вдасться зробити. Однак, на кілька хвилин хмари подекуди розшарувались, створивши таке цікаве і фактурне небо з різноманітними кольоровими відтінками. Цей кадр став для мене одним з найкращих з тієї поїздки на Дністер».

Фото було зроблено у заповідному урочищі Аршиця у Карпатах в масиві Ґорґани. 

«Хребет Аршиця — це стрімкі схили з казковими стежками, що виводять до прихованих високогірних озер Західних Ґорґан. Та подорож була саме до цих озер — Росохан, Аршиця та Синевир» — розповів автор фотографії Андрій Чуяшенко.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *