Дебютанти «Вікі любить Землю» 2020 року

2020 року на конкурс надійшло 20,5 тисяч світлин 2330 об’єктів ПЗФ. Участь взяли 476 користувачів, серед них 309 зареєструвались після старту конкурсу. Також чимало учасників подали цьогоріч фотографії на конкурс «Вікі любить Землю» вперше, навіть якщо були зареєстровані у вікіпроєктах раніше. Отже, впевнено можна сказати, що більше половини учасників вперше завантажували фото в межах нашого конкурсу.

Дякуємо всім — і тим учасникам, хто постійно подає світлини, і тим, хто вперше завантажував фотографії ПЗФ в межах конкурсу! Хочемо відзначити внесок цьогорічних дебютантів, тож пропонуємо вашій увазі топ-10 користувачів, які отримали найбільше балів за сфотографовані об’єкти природно-заповідного фонду України:

  • Петро Халява — 790 фотографій 125 об’єктів, 62 з них — вперше для Вікісховища
  • Петро Гринюк — 213 фотографій 66 об’єктів, 16 — вперше
  • Nikride — 38 фотографій 24 об’єктів, 20 — вперше
  • Станіслав Рошко — 221 фотографія 37 об’єктів, 115 — вперше
  • Taras Zolotavin — 74 фотографії 22 об’єктів, 13 — вперше
  • Андрій Гриценко — 188 фотографій 14 об’єктів, 10 — вперше
  • Arth Kura — 56 фотографій 13 об’єктів; 9 — вперше
  • Natalia Parkhomenko — 218 фотографій 38 об’єктів, 3 — вперше
  • Сергій Пивоваров — 131 фотографія 23 об’єктів, 1 — вперше
  • Aleksandr Zakharov 1 — 72 фотографії 17 об’єктів, 3 — вперше

Бали цим учасникам нараховувалися за формулою, про яку ми розповідали у дописі про кількісну номінацію та оголошували у регламенті (Розділ 7).

Ми розпитали дебютантів про їх мотивацію та пригоди під час фотографування заповідних об’єктів, і ось що вони нам розповіли.

Петро Гринюк завантажив свої перші фото на Вікісховище ще у 2016 році, але у змаганні взяв участь лише у 2020 році. Варто наголосити, що понад 60 фотофайлів його авторства ілюструють різні статті Вікіпедії.

Довідався про цей захід із офіційної фейсбук-сторінки, і тому відразу почав завантажувати власні фотографії. Основною метою було підбиття підсумків для себе — у скількох об’єктах уже побував, де ще необхідно побувати (адже для значної кількості пам’яток природи відсутні зображення). Фотокартки не мають зберігатися і ховатися у численних папках на комп’ютері, а повинні відображати поточний стан і естетику природно-охоронного об’єкту у доступних джерелах.

Горинський гідрологічний заказник, Тернопільська область
Автор фото: Петро Гринюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Користувач Nikride вперше поділився світлинами для Вікіпедії у 2019 році, для конкурсу «Вікі любить пам’ятки», а про дебютний внесок у «Вікі любить Землю» розповів:

Люблю подорожувати та відвідувати нові місця, тому вирішив поєднати корисне з приємним. Мотивував мене змагальницький дух, а мета була зайняти перше місце в Черкаській області. Враження від фотографування природно-охоронних територій у мене неоднозначні. Дуже важко знайти, принаймні у моєму регіоні (західна Черкащина) об’єкти ПЗФ на місцевості, адже зазвичай вони не мають координат, ніяк не позначені на карті та існують лише в офіційних документах, і місцеві жителі поняття не мають про існування на території їх населеного пункту природно-охоронних територій. Хотілося б подякувати голові села Вікторівка (Маньківський район) Віталію Нечеснюку за сприяння у проведенні фотозйомки — на власному автомобілі відвіз мене далеко за село і показав, де розташований заказник. Фото, яким я особливо пишаюсь і на яке витратив багато сил та часу — зроблене в гідрологічному заказнику Цибулівський.

 Гідрологічний заказник Цибулівський, Черкаська область.
Автор фото: користувач Nikride, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Станіслав Рошко зареєструвався вже після старту конкурсу «Вікі любить Землю», про який дізнався з банера на головній сторінці Вікіпедії, тож вперше брав у ньому участь.

Я скористався рекомендаціями на сайті конкурсу і подорожував здебільшого в межах свого міста, його околиць та сусідніх сіл. Побачив, що можу набрати достатню кількість балів, щоб перемогти принаймні у своїй області. Намагався висвітлити нові об’єкти і отримати за них по десять балів. Саме висвітлення нових об’єктів допомогло мені в рейтингу серед інших учасників, що раджу робити й наступним учасникам. Саме новоосвітлиненими об’єктами пишаюся особливо. На додачу можу сказати, що мій дядько Юрій Федорович теж займався фотографією і навіть став фотокореспондентом обласної газети.

Заповідник «Чорна Сосна», Закарпатська область
Автор фото: Станіслав Рошко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Учасниця Наталія Пархоменко розповіла, чому вирішила взяти участь у конкурсі:

Я захоплююсь красою дикої природи, люблю подорожувати, фотографувати краєвиди або якісь особливо гарні об’єкти. Адже я — біолог за освітою та за покликанням. Працюю на станції юних натуралістів керівником гуртка «Юні екологи». Неподалік від мого дому є дуже гарний природно-охоронний об’єкт — заказник Балка Північна Червона, де я буваю доволі часто, сама чи разом з дітьми. У мене накопичилося доволі багато світлин з моїх подорожей, тож закортіло поділитися ними з іншими людьми. Завдяки своїй участі у конкурсі я сама дізналася багато нового, бачила гарні види природи нашої країни. Дякую за можливість бути причетною до такого захоплюючого проекту!

Ділянка соснових насаджень поблизу с. Степанівка Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Авторка фото: Наталія Пархоменко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Перелік усіх учасників та учасниць цьогорічного конкурсу та їхній внесок можна переглянути тут.

Нагадаємо, що на сьогодні ми оголосили переможців номінації «Найкраща світлина області», «За кількісний внесок», «Найкраще аерофото», «Найкраще відео», спецномінації «Неприємні відкриття». Залишилась наша найбільша інтрига — десять найкращих фото конкурсу. І ми традиційно тримаємо її до церемонії нагородження, яка відбудеться… але онлайн. Оголошення чекайте незабаром!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *