Унікальні пам’ятки історії та природи перемагають в Івано-Франківській та Запорізькій областях

Представляємо ще дві переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Молния на Каменной могиле
Кам’яні могили  © Анатолій Волков, CC-BY-SA 4.0
Найбільше балів серед фото природних пам’яток Запорізької області, отримало фото блискавки над  пам’яткою геології та давньої культури в Україні — Кам’яна Могила. Знаходиться поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, з 2008 року утворює Національний історико-археологічний заповідник. Кам’яна Могила – це виключно природне утворення. В наші дні висота пагорба досягає 12 метрів. На 1,6 гектарах її площі нараховується біля 3 тисяч плит. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.  Детальніше можна дізнатись зі статті у Вікіпедії .

Автор бере участь у конкурсі вперше і вперше за три роки у номінації перемагає інша пам’ятка в цій області. У 2014, 2015 та 2016 роках в цій номінації перемагали фото з геологічного заказнику «Дніпровські Пороги».

Поляницький регіональний парк. Скелі Довбуша
Скелі Довбуша  © Пивовар Павло, CC-BY-SA 4.0
Серед світлин  з Івано-Франківської області найкращою є робота Павла Пивовара, який сфотографував скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша. Це унікальна пам’ятка історії та природи, розташована за 3 км від села Бубнища (Болехівська міськрада, Івано-Франківська область), в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.

Комплексна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.

Обидві світлини мають статус якісного зображення у Вікісховищі.

Див. також:

Найкращі світлини Чернівецької, Волинської та Херсонської областей

Перед вами ще три переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Чернівецька область

Сутінки на Шишкових горбах

Шишкові горби  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
Найкращою серед світлин природно-заповідних обєктів Чернівецької області стала робота  Сергія Рижкова. Шишкові горби — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Кельменецького району Чернівецької області, на північ від села Нагоряни. Площа 12 га. Статус надано 1979 року. Перебуває у віданні Грушовецької сільської ради. Статус надано з метою збереження ерозійних вапнякових останців — частини Товтрової гряди. Останці розташовані вздовж правого стрімкого берега Дністра, який утворює тут глибоко врізаний, овальної форми меандр. Горби мають форму конусів зі скельними утвореннями і підносяться над довколишньою місцевістю на 5—35 м. Є місцем зростання рідкісної літофітної рослинності.

Волинська

Природне дзеркало

Природне дзеркало © Sidoruk Dmitry, CC-BY-SA 4.0

Наче пливе  у невагомості, каміння на березі озера Світязь, що утворює однойменний ландшафтний заказник і входить до Шацького національного природного парку, який розташований у Шацькому районі Волинської області. Парк створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер. Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18 810 га.

На території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми. Тут представлені природні ліси та різновікові лісові насадження, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Більшість боліт є меліорованими.

Херсонська

Джарилгач, піндики

Урочище «Пиндики» © Вадим Юник, CC-BY-SA 4.0
У Херсонській області найбільше балів отримала світлина з острова Джарилгач –  природоохоронна територія у Скадовському районі Херсонської області, що входить до складу Джарилгацького національного природного парку.  До його складу входить сам острів, акваторія Джарилгацької затоки, а також берегова смуга між Скадовськом та Лазурним.

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Проникливе листопадове сонце: найкращі фото Рівненщини та Полтавщини

Представляємо ще дві переможні світлини — Полтавської та Рівненської областей, які згідно із описами та метаданими були зроблені у листопаді (2016 та 2015 роки відповідно).

МістКаплинці02
Міст біля Каплинців, Пирятинський НПП,  © Аліна Іносова, CC-BY-SA 4.0
Пирятинський національний природний парк — природоохоронна територія  в межах Пирятинського району Полтавської області. Розташований у долині річки Удаю в околицях м. Пирятин та сіл Грабарівка, Давидівка, Березова Рудка, Сасинівка, Гурбинці, Леляки, Усівка, Кейбалівка, Каплинці, Харківці, Дейманівка, Високе, Велика Круча, Повстин, Олександрівка. Знаходиться на території Пирятинського лісництва. Територія НПП «Пирятинський» репрезентує всі елементи долини р. Удай: ландшафти корінного берега, борової тераси та заплави. У рослинному покриві добре представлені різні типи слаботрансформованих фітоценозів природного та штучного (лісові культури, парки) походження.

Аліна Іносова бере участь у «Вікі любить Землю» і перемагає і вдруге. Минулого року її світлина з Мезинського НПП стала найкращою з Чернігівської області.

А от автор світлини, зробленої у Козлинському лісі  — нове імя у нашому конкурсі. Тарас Лесів вперше бере участь  і став першим, хто подав на конкурс серію фотографій цієї заповідної ділянки лісу на Рівненщині, яку можна переглянути у Вікісховищі. Всього ж Тарас подав  78 світлин. Переможною стала робота «Сонячні стовпи в соснах».

Сонячні стовпи в соснах
Сонячні стовпи в соснах  © Тарас Лесів, CC-BY-SA 4.0
Козлинське лісництво входить до Костопільського лісгоспу. На сторінці останнього, зазначено, що загалом лісові масиви лісгоспу виконують функції буферної зони полігона для безпеки місцевого населення, а також використовуються для базування і переміщення військ, та забезпечення їх лісоматеріалами. Статті у Вікіпедії про урочище ще не створено.

Обидві світлини подані без геоданих, що унеможливлює перевірку приналежності території на світлині до заповідної території. Оргкомітет в даних випадках схильний довіряти авторам. Якщо ж наші читачі можуть довести неправдивість даних, результати буде переглянуто.

Також, нагадуємо нашим читачам, що завершується реєстрація на Вікіконференцію у Херсоні. Якщо Ви не лише цікавитесь природою України, фотографуєте для конкурсу, а й є активним редактором вікіпроектів і хочете зустрітися з однодумцями, «Вікімедіа України» запрошує до участі!

 

Див. також:

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"
Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0
На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)
Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0
Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі
Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0
Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда
Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0

Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю
Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0
«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

Найкращі світлини Черкаської та Тернопільської областей

У Черкаській області найкращою стала світлина геологічної пам’ятки природи — скеля «Родіонова». Це одна зі скель Буцького каньйону,  названа на честь українського науковця-петрографа Сергія Родіонова. Об’єкт розташований біля смт Буки Маньківського району Черкаської області.  Каньйон, який часто називають дивом природи, утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.

Скеля «Радіонова», Маньківський район, с. Буки на р. Гнилий Тікич. © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 4.0

Серед світлин з Тернопільської області найбільше балів отримав водоспад, що входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».


Джуринський водоспад у вересні. © Роксана Баширова, CC-BY-SA 4.0

Червоногородський (Джуринський) водоспад — водоспад, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Назва Червоногородський походить від назви давнього міста Червоногород, яке існувало поруч кілька століть тому.  Має штучний характер і є найвищим рівнинним водоспадом України.

Обидва автори не вперше перемагаютьу конкурсі. Роботи Роксани і Дмитра, зокрема, стали другими у десятці найкращих 2014 та 2015 років.

Світанок у Карпатах
2 місце у топ-10 конкурсу 2015 року. Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк. © Роксана Баширова
Карпатский 05
2 місце у топ-10 конкурсу 2014 року. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін
Загалом під час фотоконкурсів для Вікіпедії різних років, Дмитро Балховітін завантажив 164 професійні світлини, 43 з них на момент цієї публікації ілюструють 148 сторінок різних мовних версій Вікіпедії.

Див. також:

Мальовничі заходи сонця — найкращі зі світлин Миколаївської та Хмельницької області

Розпочинаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу з двох областей, де переможними стали зображення заповідної природи на заході сонця.

Фото з Кінбурзької коси стало найкращим у Миколаївської області. Світлину завантажено у категорію Національний природний парк «Білобережжя Святослава» у Вікісховищі. Парк створено згідно з указом президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об’єктів степової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне і культурно-освітнє значення.

На території коси збереглися природні комплекси пісків нижнього Дніпра із цілою низкою властивих лише їм видів флори і фауни. Тут зростає близько 600 видів вищих судинних рослин. В цілому, на території НПП зростає 30 видів раритетних рослин. Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. Особливо важливу роль водно-болотяні ділянки коси відіграють у збереженні коловодних птахів. Детальніше про парк у Вікіпедії.

Неймовірні заходи сонця на Кінбурнській косі (6)

Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Авторка: Любов Касап, CC BY-SA 4.0

А Сергій Зисько повторив свою перемогу 2016 року, його світлина природи у Хмельницькому знову отримала найбільше балів. Острів, який розташований посередині водосховища річки Південний Буг, недалеко від природо-заповідного фонду місцевого значення – «Парк культури і відпочинку ім. М.Чекмана» загальною площею 145 га. Орієнтовна площа острова складає до 2,5 га. Про популярну для відпочинку територію навіть започатковано окрему статтю у Вікіпедії.

Захід на островом Кохання

 Вид на острів кохання з Парку ім. М. Чекмана у Хмельницькому Хмельницький. Автор: Зисько Сергій, CC BY-SA 4.0

 

Переможці номінації «Неприємні відкриття»

Протягом конкурсного травня до спецномінації «Неприємні відкриття»  було подано 363 фото.

Передусім ініціатори номінації, МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України»,  відзначають Миколу Сарапулова, автора найбільшої кількості фото в номінації, який зафіксував багато порушень і сповіщає про них не лише в рамках конкурсу. Дякуємо за небайдужість!

Світлинами-переможцями стають  наступні роботи, що зображають випадки вандалізму на заповідних територіях.
1. Користувач:Dzhos Anatoliy –  серія фото копанок в Іллірійському заказнику Луганської області
Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

2. Красномовне фото М. Сарапулова про зневажливе ставлення до заповіданого дерева у Києві
Віковий дуб-красень IMG 2208
3. Користувач SPKoretsky подав серію фото порушень у Національному природному парку «Голосіївський»

Національний природний парк «Голосіївський», верхів’я Горіхуватської балки «ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ДІЇ – ЗВАЛИЩЕ»
Верхів’я Горіхуватської балки, що перетворили на звалище відходів природокористування

Хочемо відзначити, що всі фото в рамках цьогорічного конкурсу, SPKoretsky завантажив протягом короткого періоду між двома операціями з заміни кришталиків у обох очах. Завантаження здійснене в перші дні після повернення зору користувачу. Кілька років між створенням фото і участю в конкурсі, SPKoretsky практично повністю не мав зору. Кошти на операції зібрані в соцмережах, в т.ч. вікіпедистами.

Під час церемонії нагородження, переможці номінації отримають книжки від видавництва «Наш Формат», сувеніри від організаторів фотоконкурсу, а також сюрприз від ініціаторів номінації.

Партнери конкурсу МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України» підготували скарги за всіма виявленими випадками порушень. Відповіді на них будуть опубліковані на нашому сайті щойно скарги будуть розглянуті контролюючими та правоохоронними органами.

Всі фото на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0.

Підсумки номінацій «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»

Представляємо перших переможців конкурсу, а саме у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»!

Традиційно нагороди та відзнаки отримають перші десять у загальному заліку. Нагадаємо, що фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі, отримали коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки).

Учасники з найбільшими показниками:

  1. ЯдвигаВереск — 889 балів (622 об’єкти)
  2. Сергій Криниця — 419 (368)
  3. Роман Бречко — 301 (271)
  4. Микола Сарапулов  — 266 (248)
  5. Helen Owl  — 181 (151)
  6. AndriiDydiuk — 155 (104),  Khrustyk — 136 (88) , загалом 107 об’єктів [1]
  7. Аліна Возна  —141 (135)
  8. Світлана Дячок  114 (72)
  9. Еколог Світлана — 88 (52)
  10. Galvm 74 (24)

Примітка: 1. Спільний приз як співавторам,  5 об’єктів – різниця у часі між фото менше 10 секунд, трохи більше між рештою, знімали одним фотоапаратом та об’єктивом.

Програма, що застосовувалась для підрахунку першого рейтингу, також дозволила побачити переможців номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток в регіоні» (показник з урахуванням додаткового коефіціенту):

Автономна Республіка Крим — Helen Owl (106)
Вінницька область — ЯдвигаВереск   (41)
Волинська область — Galvm  (66)
Дніпропетровська область — Вікторія Тротнер(Приймачук)   (16)
Донецька область — Ксенія Шостацька (11)
Житомирська область — Приходько Юрий  (32)
Закарпатська область —   ЯдвигаВереск (68)
Запорізька область — Yanuschenko DV (30)
Івано-Франківська область —  ЯдвигаВереск (32)
Київська область —  Сарапулов (34)
Кіровоградська область —  Haidamac  (9);
Луганська область —  Dzhos Anatoliy (16);
Львівська область — Rbrechko (160);
Миколаївська область —  ЯдвигаВереск (15);
Одеська область — ЯдвигаВереск (35);
Полтавська область — DmitriyZinnik (32);
Рівненська область — Тарас Лесів (11) ;
Сумська область — AlevYansen (20);
Тернопільська область — ЯдвигаВереск (161);
Харківська область — Tala tamila (13);
Херсонська область — ЯдвигаВереск (70)
Хмельницька область — ЯдвигаВереск (268)
Черкаська область —  Haidamac (222)
Чернівецька область —  Bukovynka (48)
Чернігівська область — Star61 (21)
місто Київ —  Сарапулов (157)
місто Севастополь — Helen Owl (3)

Дуже дякуємо усім, хто об’їхав чималу територію і поділився своїми фото! Звичайно, не може не засмучувати, коли деякі  учасники подають майже однакові фото з року в рік — зроблені в один день, час і майже з одного ракурсу (треба, мабуть, запровадити мінусовий коефіціент для таких ;), але унікальних фото звичайно більше! Вітаємо вас і нас з цим!

Нагадаємо, що у перших за кількістю поданих фото ми не відзначаємо, але такий рейтинг можна також подивитись у таблиці, на основі якої подано два оголошені вище рейтинги (див. стовпець Photos uploaded). Також, звертаємо увагу, що кількість об’єктів від моменту завершення конкурсу могла змінитися, адже зі сторінок деяких зображень було вилучено ідентифікатори об’єкта, коли було виявлено, що зафіксований пейзаж не ілюструє певну пам’ятку. Якщо після оголошення результатів, будуть виявлені ще численні випадки невідповідності зображеного та опису файлу, оргкомітет залишає за собою право переглянути результати.

Чинадієво Парк санаторію «Карпати»

Парк санаторію «Карпати», Мукачівський р-н, урочище «Берегвар». Ядвига Вереск, CC-BY-SA-4.0

48-254-5005 Turkish Table DSC 4228

Геологічна пам’ятка природи «Турецький стіл». Сергій Криниця, CC-BY-SA-4.0

46-236-5008 Pidhirne Oak Trees RB
Три вікові дуби Б. Хмельницького, Пустомитівський р-н, с. Підгірне. Роман Бречко, CC-BY-SA-4.0

Заказник. р.Серет
«Касперівсько-Городоцький іхтіологічний заказник, Заліщицький район. Педагог Світлана, CC-BY-SA-4.0
Див. також:

Результати кількісної номінації 2015 року

Результати кількісної номінації 2016 року

Серед найкращих світлин міжнародного етапу конкурсу — три з України

Панорама Токівського водоспаду, Ryzhkov Sergey, CC BY-SA 4.0

Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить Землю» 2016 року закінчився! Маємо честь представити вам 15 найкращих фотографій з усього світу.

Photo by Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.
Перше місце: печера Стопича на північно-східному боці гір Златібору у Сербії. Автор: Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.

Завданням фотоконкурсу «Вікі любить Землю» є, з одного боку, зібрати якісні вільноліцензовані світлини якомога більшої кількості пам’яток природи у Вікісховищі, і, з іншого, сприяти охороні природи через популяризацію інформації про пам’ятки природи.

Ідея провести конкурс «Вікі любить Землю» виникла у 2012 році як логічне доповнення до успішного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», присвяченого історичним та культурним пам’яткам. Цю ідею вперше втілили в Україні протягом 15 квітня — 15 травня 2013 року.

У 2016 р. до конкурсу приєднались 26 країн, завантаження фото тривало протягом травня або червня. Четвертий рік проведення конкурсу став рекордним  за кількістю учасників — фотографії вантажили понад 13 тисяч користувачів, та рекордним за кількістю зображень — понад 115 тисяч.

Подібно до «Вікі любить пам’ятки», конкурс організовано за посередництва національних конкурсів, які координувались волонтерами з відповідних країн. Національні журі з кожної країни після завершення внутрішнього оцінювання могли подати до десяти світлин на міжнародну частину конкурсу. Загалом у завершальну фазу конкурсу потрапило 270 світлин.

Міжнародне журі складалось із 9 осіб, більшість з яких мають досвід у сфері фотографії природи: Доріс Ансон-Єву  (Гана), Дітмар Бартц (Німеччина), Айла Хедоу-Флад (ПАР), Беснік Хаміті (Косово), Хань Цюньлі (Китай, ЮНЕСКО), Дживан Джозе (Індія), Янно Лойде (Естонія), Кріс Вудріч (Індонезія), Катерина Зарева-Симеонова (Болгарія).

Журі оцінювало світлини в декілька етапів з допомогою спеціального веб-застосунка. Повний звіт журі, який містить також коментарі до світлин, можна завантажити з Вікісховища.

Вітаємо переможців, та висловлюємо подяку всім, хто долучився до організації цьогорічного конкурсу та взяв у ньому участь!

Photo by Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Друге місце: «Вбиті камені», Болгарія. Автор: Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Photo by Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Третє місце: Мустанг, Непал. Авторка: Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Photo by Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Четверте місце: річка Ах’я, Естонія. Автор: Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Photo by Khoroshkov, CC BY-SA 4.0.

П’яте місце: колишня обсерваторія на вершині Піп Іван Чорногорський, Україна. Автор: Микола Хорошков, CC BY-SA 4.0.

Photo by Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Шосте місце: на острові Фуертевентура, Іспанія. Авторка: Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Photo by Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Сьоме місце: річка Вяяна, Естонія. Автор: Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Photo by Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Восьме місце: масив Шладмінг, Німечина. Автор: Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Photo by Ryzhkov Sergey, CC BY-SA 4.0.

Дев’яте місце: Токівський водоспад, Україна. Автор: Сергій Рижков CC BY-SA 4.0.

Photo by Joao lara mesquita, CC BY-SA 4.0.

Десяте місце: Національний парк Ленсойс-Мараньєнсіс, Бразилія. Автор:Joao laramesquita, CC BY-SA 4.0.

Photo by Taras Dut., CC BY-SA 4.0.

Одинадцяте місце: вершина Піп Іван Чорногорський взимку. Автор: Тарас Дутка, CC BY-SA 4.0.

Photo by Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Дванадцяте місце: у лісі біля Віттенбергу, Німеччина. Автор: Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Photo by KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Тринадцяте місце: парк Хао Сам Рой Йот, Таїланд. Автор: KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Photo by Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Чотирнадцяте місце: парк Terra Ronca, Бразилія. Автор: Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Photo by Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

П’ятнадцяте місце: на горі Тара, Сербія. Автор: Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

У Вікісховищі можна переглянути галерею світлин-фіналістів конкурсу, з яких відбувався остаточний відбір.

Усі фотографії можна вільно використовувати за умови вказання автора і ліцензії, на зразок підписів у цьому дописі.

Переглянути переможців української частини конкурсу>>

Переможця по Вінницькій області переобрано

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Не лише дискусія навколо світлини-переможця по Одеській області змусила оргкомітет передивитись результати голосування журі. Ще одну роботу, яку у вересні було оголошено переможцем в області, було позбавлено цього статусу. Мова про світлину з зоряними треками Євгена Самученка. Основна причина дискваліфікації — фото зроблене не на території ПЗФ, а саме Самчинецького урочища, а поблизу нього.  Очевидно, що світлина залишається у Вікісховищі і вже ілюструє статті у Вікіпедії, а автора ми ще раз вітаємо з перемогами у номінаціях «Найкраща світлина Одеської області» та «Найкраща світлина Черкаської області».

Оскільки різниця в оцінках між рештою світлин по Вінницькій області, що потрапила у фінальний вибір була невеликою, було організовано повторне голосування. Після оцінювання журі, першою у рейтингу стала фотографія алеї у Парк ім. О. І. Ющенка у Вінниці, яку зробив Вадим Постернак (Posterrr). Вітаємо та перепрошуємо за запізніле оголошення 🙂

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0
Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. Історія ландшафтного парку пов’язана із будівництвом лікарні, яке розпочалося в 1897 році на скелястих берегах Південного Бугу та його притоки річки Вишні (південно-західна околиця Вінниці). «Днем народження» парку став 1902 рік. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними. Продовжити читання “Переможця по Вінницькій області переобрано”