Архіви категорії: Результати

Результати номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

Оприлюднено автором
5

2016 рік став рекордним в історії конкурсу за кількістю зафіксованих об’єктів природно-заповідного фонду України, їх частин чи то навіть окремих рослин та тварин на їх території. На лічильнику майже 1900, а всього станом на 1 січня 2016 року природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8184 території та об’єктів. 

Завдяки спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні» Національного екологічного центру України, маємо знову нагоду визначити скільки з 1900 об’єктів не мали фотографій у Вікісховищі до конкурсу. Усього вперше було сфотографовано 410 об’єктів (для порівняння — 704 у 2015 р.). Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації [1]. Перше місце було поділено між двома учасниками, які сфотографували найбільше таких безсвітлинних об’єктів. На них чекає спеціальний приз від НЕЦУ — перевидання раритетної книги Д. Яворницького «Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом»  (Харків, 2016).

  1. ЯдвигаВереск —  82
  2. Мокрицький Павло — 81
  3. Rbrechko — 42
  4. Klymenko Tatyana — 15
  5. YegorGeologist — 14
  6. Bukovynka — 12
  7. Galvm — 11
  8. Haidamac — 11
  9. Kiyanka — 10
  10. Posterrr — 10

21-248-2002 Анталовецькі скелі, Ужгородське лісництво

«Анталовецькі скелі», Закарпатська область. Автор:: ЯдвигаВереск , CC-BY-SA 4.0

Найпотужніше рясниківське джерело що живить ставок, яким їх запруднено.Біля сільради

Рязниківські джерела, с. Рясники, Рівненська область. Автор: Павло Мокрицький, CC-BY-SA 4.0

Vistria Vidslonennia Devonu N1 RB

«Відслонення девону в с. Вістря № 1», Тернопільська область. Автор: Rbrechko, CC-BY-SA 4.0

Задеснянський, Куликівський район, с. Салтикова Дівиця 74-227-5027 03

Задеснянський, ландшафтний заказник місцевого значення, Чернігівська область. Автор: Klymenko Tatyana, , CC-BY-SA 4.0

Повна таблиця з результатами.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Найкращі фото Києва та Севастополя

Оприлюднено автором
Відповіcти

Гора Носорог

Гора Носорог (Мис Айя). © Богдан Богунов, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення мису Айя, що входить до однойменного ландшафтного заказника в Балаклавському районі Севастополя, який з березня 2014 року знаходиться під російською окупацією.

З боку Балаклави Айя виглядає прямовисним урвищем, що виступає далеко у море, але ближче його гострий виступ на кінці нагадує ріг носорога (до слова, у Криму є ще одна гора-Носоріг, але на території ботанічного заказника «Новий Світ»).

Заказник «Мис Айя» створений 1982 року з площею території 1340 га та прилеглої акваторією.  Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Сарицького аквального комплексу.

Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідей, булатка, суничник дрібноплодий, мишачий терен причорноморський, чист кримський, скумпія, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста.

Трапляються рідкісні тварини: підковоніс великий та малий, сапсан, орлан-білохвіст, білобочка чорноморська, афаліна чорноморська, полоз леопардовий, краб кам’яний, краб мармуровий та інші.

У Севастополі знаходиться всього 12 об’єктів природно-заповідного фонду України. На конкурс 2016 року було завантажено 20 світлин 7 об’єктів Севастополя.

The Oak Ark

Дубова арка. © N.Y.efimova, CC-BY-SA 4.0

У Києві перемогла світлина Голосіївського лісу, що розташований у південній частині Києва.

Голосіївський ліс та Голосіївський парк імені Максима Рильського, влаштований у північній частині лісу, увійшли до складу регіонального ландшафтного парку«Голосіївський», створеного розпорядженням Київської міської держадміністрації у 1995 році.

Рослинність Голосіївського лісу представлена переважно широколистяними лісами. Найбільшу площу займають грабово-дубові та грабові. Чисті дубові ліси нині трапляються на невеликих площах.

Подекуди збереглись старі, віком понад 300 років, дуби та липи. Невелику площу балок займають вільхові ліси.

У Голосіївському лісі зустрічаються і рідкісні та малопоширені види рослин. Це занесені до Червоної книги України булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний.

Див. також:

  • Найкращі фото з Києва у 2014 р., 2015 р.
  • Найкращі фото з Севастополя у 2014 р., 2015 р.

Використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Зимовий ранок у міському парку. Найкраще фото Хмельницької області

Оприлюднено автором
Відповіcти

Зимовий ранок в парку

Зимовий ранок в парку © Зисько Сергій, CC-BY-SA 4.0

Фотографія Парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому, відповідно до оцінок журі, стала найкращою серед тих, що представляють об’єкти Природно-заповідного фонду Хмельницької області у 2016 році. Автор — користувач:Zysko serhii.

Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташована на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів. Продовжити читання →

Найкраще фото Запорізької області

Оприлюднено автором
Відповіcти

Свідки Вічності

Свідки Вічності © Alexey Tolmachov, CC-BY-SA 4.0

Найкращою світлиною області стала робота «Свідки вічності». Автор — Користувач:Alexey Tolmachov повторив свою минулорічну перемогу у цій номінації.

На передньому плані бачимо скельний виступ Верхня Голова, що знаходиться у північній частині острову Хортиця, далі води Старого Дніпра, правобережні скелі, Арковий міст та Запоріжжя. Вже втретє фото, що представляє геологічний заказник «Дніпровські Пороги» стає найкращим в цій номінації.

Заказник «Дніпровські Пороги» створено у 1974 році на території історико-культурного заповідника «Хортиця» (тепер має статус національного) з метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінної наскальної рослинності, рідких видів рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів. До території заказника входять частина острова Хортиці, острів Байди, острів Дубовий, скелі Стіг-1, Стіг-2, Стіг-3 та Два Брати.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мрд. років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Використано матеріали зі статті Дніпровські Пороги (заказник), Хортиця  у Вікіпедії.

Найкращі фото конкурсу 2016 року

Оприлюднено автором
17

Нарешті ми оголошуємо переможців у номінації «Найкраще фото». Ці десять світлин отримали найвищі оцінки від журі та їх вже передано для участі у міжнародному змаганні.

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного природоохоронного об’єкту у світі. Цього року фотоконкурс відбувся у 26 країнах. Результатом співпраці організаційного комітету Вікі любить Землю та ЮНЕСКО також став фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», що відбувся місяцем пізніше.

Яке саме місце в десятці посіли ці фото, буде оголошено у листопаді на церемонії нагородження переможців у Києві.

Казковий водоспад
«Водоспад Шипіт». Гідрологічна пам’ятка природи в Українських Карпатах. Авторка: Катерина Красницька

Вид на р. Інгулець зі Скель МОПРу
«Вид на р. Інгулець зі Скель МОДРу». Центрально-Міський район Кривого Рогу Дніпропетровської області. Автор: Сергій Рижков

Захід сонця на вершині скелі Соколине око

«Захід сонця на вершині скелі Соколине око». Геологічна пам’ятка «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков

Покинута обсерваторія
«Покинута обсерваторія». Карпатський біосферний заповідник, Івано-Франківська область. Автор: Тарас Дутка

Панорама Токівського водоспаду
«Панорама Токівського водоспаду». Кам’янський прибережно-річковий комплекс, Дніпропетровська область. Автор: Сергій Рижков

Карпатський НПП - 04 - Чорногірський Едем
«Чорногірський Едем». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Максим Присяжнюк

Buh rapids near Hrushivka 48-203-5004 DSC 4390
«Пороги Бугу біля Грушівки». Парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область. Автор: Сергій Криниця

Ранкове диво Мармаросів
«Ранкове диво Мармаросів». Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область. Автор: Катерина Красницька

Ніч біля Соколиного ока
«Ніч біля Соколиного ока». Скеля «Протяте Каміння», Чернівецька область. Автор: Сергій Рижков

Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський
«Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор: Микола Хорошков

Всі фото вільноліцензовані під CC BY-SA 4.0 

Див. також:
Топ-10 2014 року
Топ-10 2015 року

На межі дня й ночі

Оприлюднено автором
1

На межі дня й ночі серед карпатських гір народилася фотографія переможця Львівської області. На світлині під назвою «День і ніч» бачимо захід сонця в національному природному парку «Сколівські Бескиди», що розташований у південній частині Львівської області, в межах Сколівського, Турківського та Дрогобицького районів, парк охоплює площу майже 36 тис. гектарів.

День і ніч

Сколівські Бескиди. © Хіраш Володимир, CC-BY-SA 4.0

Сколівські Бескиди височіють від 600 до 1200 метрів над рівнем моря і вкриті переважно багатовіковими хвойними лісами, де поширені смерека і ялиця, а також твердолистяними породами, серед яких бук, дуб, граб і береза. У місцевій флорі присутні 35 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

У ріках і озерах живе близько 20 видів риб, а в лісах можна зустріти ведмедів, зайців, оленів, кабанів, лисиць і куниць.

На основі матеріалу зі статті Сколівські Бескиди (національний природний парк) у Вікіпедії

Сутінковий триптих

Оприлюднено автором
7

Представляємо ще трьох переможців обласного рівня, а саме найкращі світлини Миколаївської, Волинської та Одеської областей.

Buh rapids near Hrushivka 48-203-5004 DSC 4390

Південний Буг біля с. Грушівка © Сергій Криниця, CC-BY-SA 4.0

На перше місце оцінки журі вивели світлину каньйоноподібної долини Південного Бугу, зроблену Сергієм Криницею. Ділянка належить до регіонального ландшафтного парку на північному заході Миколаївської області України. Парк «Гранітностепове Побужжя» охоплює річкову долину Південного Бугу і його притоки. Площа парку — 6267 га.

Парк розташований на південному краю Українського кристалічного щита, в межах відрогів Подільської та Придніпровської височин. На території парку річка Південний Буг врізається в кристалічний масив Українського щита, в результаті чого на річці існує багато порогів. Гранітно-степове Побужжя — це справжній гірський ландшафт серед Українського степу, що утворився від залишків відрогів древніх гір, що тягнулися колись на 1000 км з північного заходу на південний схід від Словечансько-Овруцького кряжу до Приазовської височини. Гранітно-степове Побужжя характеризується унікальною екосистемою з значною кількістю реліктів та ендеміків з рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. Виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Туман на Стоході. річка Стохід. урочище "Лука"

Туман на Стоході © Юрій Кепа, CC-BY-SA 4.0

Найкраще фото Волині зроблено було на річці Стохід, де охороняється унікальний природний комплекс, оформлений у ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід». Територія заказника простягається вздовж річки Стохід, між селами Стобихва і Старі Червища і включає саму річку, десятки її рукавів, заплавні ліси, а також прибережні ліси на терасах. Через територію заказника пролягають шляхи масових міграцій птахів, яких тут щорічно пролітає до 50 тисяч. Ця територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.

Зимовий місячний вечір

В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0

 Ще одне фото, зроблене у вечірній час набрало найбільше балів серед світлин Одеської області. Діброва болотного дуба — ландшафтний заказник місцевого значення, розташований у Біляївському районі поблизу села Троїцьке. Площа заказника — 21,40 га. Заказник створено для охорони насаджень дуба звичайного у плавнях Дністра, має наукове та природоохоронне значення як місце гніздування птахів.

UPD: Інформацію про найкращу світлину Одеської області див. за посиланням.

Інформація взята зі статей у Вікіпедії.

Харківську область представляє Вовчанський заказник

Оприлюднено автором
2

Ми продовжуємо знайомити вас з найкращими фотографіями природно-заповідного фонду України по областях. Цього разу це Харківщина, на території якої станом на 1 січня 2013 року налічувалося 242 заповідні території та об’єкти загальною площею 73,8 тис. га. Серед них 3 національні природні парки, 7 регіональних ландшафтних парків, численні заказники, заповідні урочища та пам’ятки природи.

Ранок на річці Вовча

Ранок на річці Вовча. © Tulbanov, CC-BY-SA 4.0

Отже, найкращою світлиною Слобожанського краю конкурсним журі обрано краєвид на річці Вовча вранці. Автор — користувач Tulbanov. Дана територія належить ботанічному заказнику загальнодержавного значення «Вовчанський».

Заказник був створений у 1994 році з метою охорони реліктової флори і рослинності крейдяних відшарувань на правому березі річки Вовча (оголошено заповідним з 1977 р.), розташований у північно-східній частині Харківської області у Вовчанському районі у заплаві річки Вовчої, лівобережної притоки Сіверського Дінця на крейдяних схилах крутого правого берега. Загальна площа заказника становить 185 га і включає сім невеликих ділянок в околицях сіл Землянки, Мала Вовча, Миколаївка, Волохівка, Нестерне, Охрімівка, Бочкове.

До складу заказника входять сім невеликих ділянок унікальної крейдової та степової рослинності, серед якої значна кількість рідкісних, зникаючих, ендемічних та реліктових видів. Тут зростають близько 500 видів трав’янистих рослин, 20 видів дерев і чагарників. 50 видів судинних рослин є рідкісними для Північного Сходу України, 10 — занесені до Червоної книги України. Серед них унікальна реліктова рослина вовчі ягоди Софії, яка зустрічається в Україні тільки у заказнику «Вовчанський». Охороняється тут і рідкісний, ендемічний, реліктовий вид  переломник Козо-Полянського.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

 

Зоряний слід на Вінниччині

Оприлюднено автором
14

Для багатьох може виявитися дивним, але за кількістю пам’яток природи, що сконцентровані у межах області, Вінниччина у списку лідерів. Цьогоріч на фотоконкурс Вікі любить Землю подано фото зі 102 об’єктів що становить приблизно четверту частину природно-заповідного фонду області, а своїми фото з Вінниччини поділилися 16 учасників.

Дорога в космос

Зоряні треки в околицях с. Самчинці © Євген Самученко, CC-BY-SA 4.0

І ось таке фантастичне фото з назвою «Дорога в космос» стало переможцем  області за оцінками журі. Рух зірок по нічній небесній сфері автор зафіксував у Самчинецькому урочищі — заказнику загальнодержавного значення у межах Немирівського району, між селами Самчинці та Сорокодуби.  Створений у 1982 р., він охороняє ділянку високого лівого берега Південного Бугу, порослу віковою дібровою природного походження. Долина річки у межах заказника має каньйоноподібну форму.

Звісно, сфотографовано в області далеко ще не все. Тому запрошуємо учасників конкурсу завітати та відкрити для себе і для світу перлину Поділля – Вінниччину, додавати фото до статей у Вікіпедії та номінувати на статус якісних.

Див. також статтю про техніку фотографування зоряного сліду.

Представники фауни — на найкращих фото областей

Оприлюднено автором
Відповіcти

Представляємо ще трьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2016». На найкращих світлинах Київської, Сумської та Луганської  областей зображено представників фауни заповідних об’єктів цих регіонів.

Зимородок1

Рибалочка у Чернинському заказниику, Київська область © Ілля Смик, CC-BY-SA 4.0

На Київщині перемогло фото блакитного рибалочки у Чернинському заказнику. Рибалочка — дрібний птах родини рибалочкових, дещо більший від горобця. Населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою і комахами. В Україні гніздовий, перелітний та рідкісний зимуючий вид. Охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Чернинський заказник — об’єкт природоохоронного фонду Київської області, ландшафтний заказник місцевого значення, що розташований на теренах Вищедубечанської сільської ради і Сувидської сільської ради Вишгородського району. Створений у 2010 році в основному для збереження орнітологічного комплексу лісово-болотяного масиву.

Гадюка у Національному парку Деснянсько-Старогутський, Сумська область ©Sokolenko13, CC-BY-SA 4.0

«Гадюка була сфотографована в лісі на відкритому місці біля бази НПП в селі Стара Гута», — повідомляє опис до фото-переможця у Сумській області.  Гадюка звичайна справді є відомим представником плазунів у Національному природному парку «Деснянсько-Старогутський».  Парк цей, розташований в долині річки Десни, і його було створено у 1999 році з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Лівобережного Полісся з типовими та унікальними природними комплексами.

Бабак. Донцівський заказник

Бабак у Донцівському заказнику. © PhotoDocumentalist, CC-BY-SA 4.0

На найкращій конкурсній світлині Луганської області (а їх надійшло зовсім небагато) — тварина-символ краю — бабак, що був сфотографований у Донцівському заказнику Новопсковського району області у 2012 році.

Заказник було оголошено у тому ж 2012 році, його площа  — 298,8955 га. У ньому можна бачити типовий степовий ландшафт — схили правого берега річки Кам’янки (притока Айдару), вкриті степовою рослинністю. Місцями схили високі, стрімкі, стіноподібні, заввишки 40 — 50 м, порізані великою кількістю глибоких яруг та улоговин стоку, де відслонюється крейда. Територія заказника є цінним осередком степового біорізноманіття. Статті про заказни у Вікіпедії ще не створено.

Нагадаємо переможців цих областей минулих років: у 2014 році у Київській області перемогло фото регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», у 2015 році — парку «Олександрія», у Сумській області журі визнало в ті роки найкращими фото Тростянецького парку та Сеймського регіонального ландшафтного парку, у Луганській — Еремурусового схилу та Волнухинського заказника.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.