Сутінковий триптих

Представляємо ще трьох переможців обласного рівня, а саме найкращі світлини Миколаївської, Волинської та Одеської областей.

Buh rapids near Hrushivka 48-203-5004 DSC 4390
Південний Буг біля с. Грушівка © Сергій Криниця, CC-BY-SA 4.0
На перше місце оцінки журі вивели світлину каньйоноподібної долини Південного Бугу, зроблену Сергієм Криницею. Ділянка належить до регіонального ландшафтного парку на північному заході Миколаївської області України. Парк «Гранітностепове Побужжя» охоплює річкову долину Південного Бугу і його притоки. Площа парку — 6267 га.

Парк розташований на південному краю Українського кристалічного щита, в межах відрогів Подільської та Придніпровської височин. На території парку річка Південний Буг врізається в кристалічний масив Українського щита, в результаті чого на річці існує багато порогів. Гранітно-степове Побужжя — це справжній гірський ландшафт серед Українського степу, що утворився від залишків відрогів древніх гір, що тягнулися колись на 1000 км з північного заходу на південний схід від Словечансько-Овруцького кряжу до Приазовської височини. Гранітно-степове Побужжя характеризується унікальною екосистемою з значною кількістю реліктів та ендеміків з рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. Виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Туман на Стоході. річка Стохід. урочище "Лука"
Туман на Стоході © Юрій Кепа, CC-BY-SA 4.0
Найкраще фото Волині зроблено було на річці Стохід, де охороняється унікальний природний комплекс, оформлений у ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід». Територія заказника простягається вздовж річки Стохід, між селами Стобихва і Старі Червища і включає саму річку, десятки її рукавів, заплавні ліси, а також прибережні ліси на терасах. Через територію заказника пролягають шляхи масових міграцій птахів, яких тут щорічно пролітає до 50 тисяч. Ця територія віднесена до водно-болотяних угідь міжнародного значення як місце оселення водоплавних птахів.

Зимовий місячний вечір
В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0
 Ще одне фото, зроблене у вечірній час набрало найбільше балів серед світлин Одеської області. Діброва болотного дуба — ландшафтний заказник місцевого значення, розташований у Біляївському районі поблизу села Троїцьке. Площа заказника — 21,40 га. Заказник створено для охорони насаджень дуба звичайного у плавнях Дністра, має наукове та природоохоронне значення як місце гніздування птахів.

UPD: Інформацію про найкращу світлину Одеської області див. за посиланням.

Інформація взята зі статей у Вікіпедії.

Харківську область представляє Вовчанський заказник

Ми продовжуємо знайомити вас з найкращими фотографіями природно-заповідного фонду України по областях. Цього разу це Харківщина, на території якої станом на 1 січня 2013 року налічувалося 242 заповідні території та об’єкти загальною площею 73,8 тис. га. Серед них 3 національні природні парки, 7 регіональних ландшафтних парків, численні заказники, заповідні урочища та пам’ятки природи.

Ранок на річці Вовча
Ранок на річці Вовча. © Tulbanov, CC-BY-SA 4.0
Отже, найкращою світлиною Слобожанського краю конкурсним журі обрано краєвид на річці Вовча вранці. Автор — користувач Tulbanov. Дана територія належить ботанічному заказнику загальнодержавного значення «Вовчанський».

Заказник був створений у 1994 році з метою охорони реліктової флори і рослинності крейдяних відшарувань на правому березі річки Вовча (оголошено заповідним з 1977 р.), розташований у північно-східній частині Харківської області у Вовчанському районі у заплаві річки Вовчої, лівобережної притоки Сіверського Дінця на крейдяних схилах крутого правого берега. Загальна площа заказника становить 185 га і включає сім невеликих ділянок в околицях сіл Землянки, Мала Вовча, Миколаївка, Волохівка, Нестерне, Охрімівка, Бочкове.

До складу заказника входять сім невеликих ділянок унікальної крейдової та степової рослинності, серед якої значна кількість рідкісних, зникаючих, ендемічних та реліктових видів. Тут зростають близько 500 видів трав’янистих рослин, 20 видів дерев і чагарників. 50 видів судинних рослин є рідкісними для Північного Сходу України, 10 — занесені до Червоної книги України. Серед них унікальна реліктова рослина вовчі ягоди Софії, яка зустрічається в Україні тільки у заказнику «Вовчанський». Охороняється тут і рідкісний, ендемічний, реліктовий вид  переломник Козо-Полянського.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

 

Зоряний слід на Вінниччині

Для багатьох може виявитися дивним, але за кількістю пам’яток природи, що сконцентровані у межах області, Вінниччина у списку лідерів. Цьогоріч на фотоконкурс Вікі любить Землю подано фото зі 102 об’єктів що становить приблизно четверту частину природно-заповідного фонду області, а своїми фото з Вінниччини поділилися 16 учасників.

Дорога в космос
Зоряні треки в околицях с. Самчинці © Євген Самученко, CC-BY-SA 4.0
І ось таке фантастичне фото з назвою «Дорога в космос» стало переможцем  області за оцінками журі. Рух зірок по нічній небесній сфері автор зафіксував у Самчинецькому урочищі — заказнику загальнодержавного значення у межах Немирівського району, між селами Самчинці та Сорокодуби.  Створений у 1982 р., він охороняє ділянку високого лівого берега Південного Бугу, порослу віковою дібровою природного походження. Долина річки у межах заказника має каньйоноподібну форму.

Звісно, сфотографовано в області далеко ще не все. Тому запрошуємо учасників конкурсу завітати та відкрити для себе і для світу перлину Поділля – Вінниччину, додавати фото до статей у Вікіпедії та номінувати на статус якісних.

Див. також статтю про техніку фотографування зоряного сліду.

Представники фауни — на найкращих фото областей

Представляємо ще трьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2016». На найкращих світлинах Київської, Сумської та Луганської  областей зображено представників фауни заповідних об’єктів цих регіонів.

Зимородок1
Рибалочка у Чернинському заказниику, Київська область © Ілля Смик, CC-BY-SA 4.0
На Київщині перемогло фото блакитного рибалочки у Чернинському заказнику. Рибалочка — дрібний птах родини рибалочкових, дещо більший від горобця. Населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою і комахами. В Україні гніздовий, перелітний та рідкісний зимуючий вид. Охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Чернинський заказник — об’єкт природоохоронного фонду Київської області, ландшафтний заказник місцевого значення, що розташований на теренах Вищедубечанської сільської ради і Сувидської сільської ради Вишгородського району. Створений у 2010 році в основному для збереження орнітологічного комплексу лісово-болотяного масиву.

Гадюка у Національному парку Деснянсько-Старогутський, Сумська область ©Sokolenko13, CC-BY-SA 4.0
«Гадюка була сфотографована в лісі на відкритому місці біля бази НПП в селі Стара Гута», — повідомляє опис до фото-переможця у Сумській області.  Гадюка звичайна справді є відомим представником плазунів у Національному природному парку «Деснянсько-Старогутський».  Парк цей, розташований в долині річки Десни, і його було створено у 1999 році з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Лівобережного Полісся з типовими та унікальними природними комплексами.

Бабак. Донцівський заказник
Бабак у Донцівському заказнику. © PhotoDocumentalist, CC-BY-SA 4.0
На найкращій конкурсній світлині Луганської області (а їх надійшло зовсім небагато) — тварина-символ краю — бабак, що був сфотографований у Донцівському заказнику Новопсковського району області у 2012 році.

Заказник було оголошено у тому ж 2012 році, його площа  — 298,8955 га. У ньому можна бачити типовий степовий ландшафт — схили правого берега річки Кам’янки (притока Айдару), вкриті степовою рослинністю. Місцями схили високі, стрімкі, стіноподібні, заввишки 40 — 50 м, порізані великою кількістю глибоких яруг та улоговин стоку, де відслонюється крейда. Територія заказника є цінним осередком степового біорізноманіття. Статті про заказни у Вікіпедії ще не створено.

Нагадаємо переможців цих областей минулих років: у 2014 році у Київській області перемогло фото регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», у 2015 році — парку «Олександрія», у Сумській області журі визнало в ті роки найкращими фото Тростянецького парку та Сеймського регіонального ландшафтного парку, у Луганській — Еремурусового схилу та Волнухинського заказника.

Використано матеріали зі статей у Вікіпедії.

Повний загадок ліс дрімучий

Повний загадок ліс дрімучий
Повний загадок ліс дрімучий. Заказник «Конвалія» © Олександр Чорний, CC-BY-SA 4.0
Художнє фото з казковою атмосферою отримало найбільше балів серед зроблених на території Житомирської області. Автор, Олександр Чорний, брав участь у конкурсі вперше.

Фото було зроблене у ботанічному заказнику «Конвалія», що розташований у межах Коростишівського району Житомирської області, неподалік від села Царівка. Заказник було створено з метою охорони частини лісового масиву з заростями лікарської рослини — конвалії.  Крім конвалії, тут є зарості купини античної, чорниці, тонконогу, дібровної смолівки, валеріани.

У попередні два конкурсні роки у цій номінації перемагали фото скелі «Голова Чацького» – одного із символів Житомира.

© Павло Мокрицький, CC-BY-SA 3.0. Обласний фіналіст 2014 р.

Голова Чацького
© Grankovskaya, CC-BY-SA 3.0. Обласний фіналіст 2015 р.
Безсумнівно, історія створення фотографії може бути так само (а може і більш) цікавою,  як і зображений об’єкт чи інформація, яку вона несе. Що було стимулом: конкурс чи інші приводи або завдання? Чи передувала появі світлини певна робота з планування та пошуку можливостей для її виконання?  Процес зйомки перетворився на пригоду? Закликаємо авторів-переможців ділитися відповідями на ці чи інші питання та розповідати свої історії. Ми із радістю їх опублікуємо!

Адреса оргкомітету wleAt sign.svgwikimedia.in.ua

 

Найкраще фото Рівненської області

Вишнева гора, © Nikolav55, CC-BY-SA 4.0
Ботанічний заказник «Вишнева гора», © Користувач:Nikolav55, CC-BY-SA 4.0

Світлина із видом на ботанічний заказник «Вишнева гора» стало найкращою фотографією Рівненської області. Заказник створено 1974 року. Він розташований у межах Рівненського району Рівненської області, біля східної околиці села Городок, що на північний захід від міста Рівного, на крейдяному пагорбі, що на правому березі річки Устя (ліва притока Горині). Охороняються близько 100 видів рідкісних степових видів рослин. Це крайня північно-західна ділянка степу в Україні. На південних схилах пагорба рослинний покрив змінюється з висотою. Біля підніжжя переважають вологолюбні рослини: шавлія лучна, гадючник шестипелюстковий, буквиця лікарська. Круті схили займає степова рослинність: вишня степова, осока низька, ковила волосиста, типчак борознистий та угруповання оману мечолистого і чебрецю Маршалла. Тут зростають півники угорські, горицвіт весняний, конюшина гірська, а також рідкісні види — ковила волосиста і ковила пірчаста, занесені до Червоної книги України.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Vyshneva hora.

У номінації за кількість в області найбільше завантажили Павло Мокрицький та Віталій Ільницький.

Використано матеріали зі статті Вишнева гора у Вікіпедії.

Полтавська область. Сонячний ранок

Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Сергій 773, CC-BY-SA 4.0
Гадяцький регіональний ландшафтний парк, © Користувач:Сергій 773, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Полтавської області став сонячний ранок у Гадяцькому регіональному ландшафтному парку. Парк простягається вздовж річки Псел і пониззя річки Грунь (притока Псла). На півночі межує з Сумською областю, на півдні — з Миргородським районом Полтавської області.

Парк створений 2012 року з метою збереження багатих природних комплексів, вивчення та охорона великої кількості регіонально рідкісних видів тварин і рослин. На території парку розташована єдина в Лівобережному лісостепу ділянка ялівцевого лісу. Вік деяких екземплярів досягає 100 років. Також зростають змішані ліси. У районі села Вельбівка росте близько сотні рослин, які занесені до Червоною книгою України. На прирічкових лугах зростають гладіолуси, орхідеї, на болотах трапляється біле латаття.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Hadiatskyi Park.

У номінації за кількість в області переміг Сергій Криниця, який завантажив світлини 14 пам’яток області.

Використано матеріали зі статті Гадяцький регіональний ландшафтний парк у Вікіпедії.

Тернопільщина. Квітнева снігова завія

«Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі, © Микола Василечко, CC-BY-SA 4.0

Квітнева снігова завія у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сквер ім. Шевченка» у м. Тернополі стала найкращою світлиною області (автор — Микола Василечко). Сквер розташований у місті Тернопіль на бульварі Тараса Шевченка. Закладений 1957 в регулярному стилі на місці зруйнованих будинків. З’єднує Театральний майдан із вулицею Руською. Статус об’єкта природно-заповідного фонду йому було надано рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 131 від 14 березня 1977 року.

Розміщення на газонах декоративної групи надають скверові ландшафтного стилю. Переважають гіркокаштан кінський, липа звичайна, ялина звичайна та срібляста колючої форми; висаджені екзоти — тис ягідний, ясен плакучий, бундук канадський, туя західна, яблуня-райка, бархат амурський, форзиція, сніжноягідник та ін.; на газонах зростають бузок угорський, жасмин звичайний, спірея Вангутта.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Shevchenko Garden in Ternopil.

У номінації за кількість в області теж переміг Микола Василечко. Він завантажив світлини 45 пам’яток.

Використано матеріали зі статті Сквер імені Шевченка (Тернопіль) у Вікіпедії.

Севастополь

«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0
«Прибережний аквальний комплекс біля Херсонесу Таврійського», © Мокрицький Павло, CC-BY-SA 4.0

Найкращою фотографією Севастополя стало зображення прибережного аквального комплексу (ПАК) біля Херсонесу Таврійського в 5-ти бальний шторм. ПАК розташований у центрі північного краю Гераклейського півострова, між бухтами Пісочною та Карантинною, на прибережній території, що зайнята античним та середньовічним містом Херсонес (нині — Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський») з прилеглою до неї акваторією Чорного моря. Західна межа визначена по існуючому молу, що відділяє Національний археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» від пляжу «Сонячний» (бухта Пісочна). Східна межа визначена по межам існуючого яхтклубу на території Національного заповідника (бухта Карантинна).

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: Chersonesus Coastal Aquatic System.

На конкурс 2015 року було завантажено світлини 8 об’єктів Севастополя. Переможцем у номінації за кількість сфотографованих об’єктів стала Наталія Бабенко, яка завантажила світлини 5 пам’яток. Також світлини із цього регіону України вантажили користувачі Мокрицький Павло, Neovitaha777, Haidamac, Klymenko Tatyana, ЯдвигаВереск, Лимар Оксана, Moahim та Jacob Stozhok.

Найкраще фото Донецької області

Білокузьминівські стовпи, © Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0
Крейдяні Білокузьминівські скелі, © Костянтин Брижниченко, CC-BY-SA 4.0

Усього під час конкурсу 2015 року було завантажено світлини 13 об’єктів Донецької області. У номінації за кількість теж переміг Костянтин Брижниченко, який завантажив світлини 5 пам’яток. Також вантажили світлини Користувач:Khoroshkov, Користувач:Nikamart, Користувач:Djp911, Користувач:Bukovynka, Користувач:Mykyta Peregrym, Користувач:BioDasha та Користувач:Wanderer777.

Найкращим фото журі визначило скелеподібне оголення верхньої крейди, м. Краматорськ, на північний схід від с. Білокузминівка, автор — Костянтин Брижниченко.

Це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною перебуває із 1972 року. Оголення сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.

Якщо скелі й оголення зовсім вільні від неї, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних рослин, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах. Усі ніші скель і межигір’я зайняті гніздами стрижів.

Археологами виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кремінців. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.

Інші світлини цієї пам’ятки можна переглянути у категорії на Вікісховищі за лінком: The rocky outcrop of the Upper Cretaceous.

Фотографія цієї пам’ятки також була відзначена на конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році:

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам'ятка природи), © Balkhovitin, CC-BY-SA 3.0
Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам’ятка природи)
«Вікі любить Землю 2013». 3-є місце, © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0

Використано матеріали зі статті Крейдяні Білокузьминівські скелі у Вікіпедії.